{% endblock %}
diff --git a/docs/es/docs/deployment/concepts.md b/docs/es/docs/deployment/concepts.md
index f5725c5dc..bcc7948bc 100644
--- a/docs/es/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/es/docs/deployment/concepts.md
@@ -216,7 +216,7 @@ Este Proceso Administrador probablemente sería el que escuche en el **puerto**
Esos worker processes serían los que ejecutan tu aplicación, realizarían los cálculos principales para recibir un **request** y devolver un **response**, y cargarían cualquier cosa que pongas en variables en RAM.
-
+
Y por supuesto, la misma máquina probablemente tendría **otros procesos** ejecutándose también, aparte de tu aplicación.
diff --git a/docs/es/docs/deployment/docker.md b/docs/es/docs/deployment/docker.md
index ff204f078..3a39d3661 100644
--- a/docs/es/docs/deployment/docker.md
+++ b/docs/es/docs/deployment/docker.md
@@ -6,7 +6,7 @@ Usar contenedores de Linux tiene varias ventajas, incluyendo **seguridad**, **re
/// tip | Consejo
-¿Tienes prisa y ya conoces esto? Salta al [`Dockerfile` más abajo 👇](#build-a-docker-image-for-fastapi).
+¿Tienes prisa y ya conoces esto? Salta al [`Dockerfile` más abajo 👇](#construir-una-imagen-de-docker-para-fastapi).
///
diff --git a/docs/es/docs/deployment/https.md b/docs/es/docs/deployment/https.md
index f2871ac03..3ccb5dc47 100644
--- a/docs/es/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/es/docs/deployment/https.md
@@ -85,7 +85,7 @@ Primero, el navegador consultaría con los **servidores DNS** cuál es la **IP d
Los servidores DNS le dirían al navegador que use una **dirección IP** específica. Esa sería la dirección IP pública utilizada por tu servidor, que configuraste en los servidores DNS.
-
+
### Inicio del Handshake TLS
@@ -93,7 +93,7 @@ El navegador luego se comunicaría con esa dirección IP en el **puerto 443** (e
La primera parte de la comunicación es solo para establecer la conexión entre el cliente y el servidor y decidir las claves criptográficas que usarán, etc.
-
+
Esta interacción entre el cliente y el servidor para establecer la conexión TLS se llama **handshake TLS**.
@@ -111,7 +111,7 @@ Usando la **extensión SNI** discutida anteriormente, el TLS Termination Proxy v
En este caso, usaría el certificado para `someapp.example.com`.
-
+
El cliente ya **confía** en la entidad que generó ese certificado TLS (en este caso Let's Encrypt, pero lo veremos más adelante), por lo que puede **verificar** que el certificado sea válido.
@@ -133,19 +133,19 @@ Ahora que el cliente y el servidor (específicamente el navegador y el TLS Termi
Así que, el cliente envía un **request HTTPS**. Esto es simplemente un request HTTP a través de una conexión TLS encriptada.
-
+
### Desencriptar el Request
El TLS Termination Proxy usaría la encriptación acordada para **desencriptar el request**, y transmitiría el **request HTTP simple (desencriptado)** al proceso que ejecuta la aplicación (por ejemplo, un proceso con Uvicorn ejecutando la aplicación FastAPI).
-
+
### Response HTTP
La aplicación procesaría el request y enviaría un **response HTTP simple (sin encriptar)** al TLS Termination Proxy.
-
+
### Response HTTPS
@@ -153,7 +153,7 @@ El TLS Termination Proxy entonces **encriptaría el response** usando la criptog
Luego, el navegador verificaría que el response sea válido y encriptado con la clave criptográfica correcta, etc. Entonces **desencriptaría el response** y lo procesaría.
-
+
El cliente (navegador) sabrá que el response proviene del servidor correcto porque está utilizando la criptografía que acordaron usando el **certificado HTTPS** anteriormente.
@@ -163,7 +163,7 @@ En el mismo servidor (o servidores), podrían haber **múltiples aplicaciones**,
Solo un proceso puede estar gestionando la IP y puerto específica (el TLS Termination Proxy en nuestro ejemplo) pero las otras aplicaciones/procesos pueden estar ejecutándose en el/los servidor(es) también, siempre y cuando no intenten usar la misma **combinación de IP pública y puerto**.
-
+
De esa manera, el TLS Termination Proxy podría gestionar HTTPS y certificados para **múltiples dominios**, para múltiples aplicaciones, y luego transmitir los requests a la aplicación correcta en cada caso.
@@ -173,7 +173,7 @@ En algún momento en el futuro, cada certificado **expiraría** (alrededor de 3
Y entonces, habría otro programa (en algunos casos es otro programa, en algunos casos podría ser el mismo TLS Termination Proxy) que hablaría con Let's Encrypt y renovaría el/los certificado(s).
-
+
Los **certificados TLS** están **asociados con un nombre de dominio**, no con una dirección IP.
diff --git a/docs/es/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md b/docs/es/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
index 444cf167e..0a03ff330 100644
--- a/docs/es/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
+++ b/docs/es/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
@@ -98,7 +98,7 @@ Probablemente puedas hacer clic derecho en cada enlace y seleccionar una opción
Y **ReDoc** utiliza el archivo:
-* `redoc.standalone.js`
+* `redoc.standalone.js`
Después de eso, tu estructura de archivos podría verse así:
@@ -129,14 +129,8 @@ Deberías ver un archivo JavaScript muy largo de **ReDoc**.
Podría comenzar con algo como:
```JavaScript
-/*!
- * ReDoc - OpenAPI/Swagger-generated API Reference Documentation
- * -------------------------------------------------------------
- * Version: "2.0.0-rc.18"
- * Repo: https://github.com/Redocly/redoc
- */
-!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof m
-
+/*! For license information please see redoc.standalone.js.LICENSE.txt */
+!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof module?module.exports=t(require("null")):
...
```
diff --git a/docs/es/docs/tutorial/bigger-applications.md b/docs/es/docs/tutorial/bigger-applications.md
index 78165ef05..c3d8f0686 100644
--- a/docs/es/docs/tutorial/bigger-applications.md
+++ b/docs/es/docs/tutorial/bigger-applications.md
@@ -52,7 +52,7 @@ from app.routers import items
* También hay un subdirectorio `app/internal/` con otro archivo `__init__.py`, por lo que es otro "subpaquete de Python": `app.internal`.
* Y el archivo `app/internal/admin.py` es otro submódulo: `app.internal.admin`.
-
+
La misma estructura de archivos con comentarios:
@@ -270,7 +270,7 @@ Pero ese archivo no existe, nuestras dependencias están en un archivo en `app/d
Recuerda cómo se ve nuestra estructura de aplicación/archivo:
-
+
---
diff --git a/docs/ja/docs/deployment/concepts.md b/docs/ja/docs/deployment/concepts.md
index c6b21fd1b..a0d4fb35b 100644
--- a/docs/ja/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/ja/docs/deployment/concepts.md
@@ -219,7 +219,7 @@ FastAPI アプリケーションでは、Uvicorn のようなサーバープロ
これらのワーカー・プロセスは、アプリケーションを実行するものであり、**リクエスト**を受けて**レスポンス**を返すための主要な計算を行い、あなたが変数に入れたものは何でもRAMにロードします。
-
+
そしてもちろん、同じマシンでは、あなたのアプリケーションとは別に、**他のプロセス**も実行されているでしょう。
diff --git a/docs/ja/docs/deployment/https.md b/docs/ja/docs/deployment/https.md
index ac40b0982..7b0f567aa 100644
--- a/docs/ja/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/ja/docs/deployment/https.md
@@ -92,7 +92,7 @@ DNSサーバーでは、**取得したドメイン**をあなたのサーバー
DNSサーバーは、ブラウザに特定の**IPアドレス**を使用するように指示します。このIPアドレスは、DNSサーバーで設定した、あなたのサーバーが使用するパブリックIPアドレスになります。
-
+
### TLS Handshake の開始
@@ -100,7 +100,7 @@ DNSサーバーは、ブラウザに特定の**IPアドレス**を使用する
通信の最初の部分は、クライアントとサーバー間の接続を確立し、使用する暗号鍵などを決めるだけです。
-
+
TLS接続を確立するためのクライアントとサーバー間のこのやりとりは、**TLSハンドシェイク**と呼ばれます。
@@ -120,7 +120,7 @@ TLS Termination Proxyは、1つ以上の**TLS証明書**（HTTPS証明書）に
今回は、`someapp.example.com`の証明書を使うことになります。
-
+
クライアントは、そのTLS証明書を生成したエンティティ（この場合はLet's Encryptですが、これについては後述します）をすでに**信頼**しているため、その証明書が有効であることを**検証**することができます。
@@ -142,19 +142,19 @@ TLS Termination Proxyは、1つ以上の**TLS証明書**（HTTPS証明書）に
そこで、クライアントは**HTTPSリクエスト**を送信します。これは、暗号化されたTLSコネクションを介した単なるHTTPリクエストです。
-
+
### リクエストの復号化
TLS Termination Proxy は、合意が取れている暗号化を使用して、**リクエストを復号化**し、**プレーン (復号化された) HTTP リクエスト** をアプリケーションを実行しているプロセス (例えば、FastAPI アプリケーションを実行している Uvicorn を持つプロセス) に送信します。
-
+
### HTTP レスポンス
アプリケーションはリクエストを処理し、**プレーン(暗号化されていない)HTTPレスポンス** をTLS Termination Proxyに送信します。
-
+
### HTTPS レスポンス
@@ -162,7 +162,7 @@ TLS Termination Proxyは次に、事前に合意が取れている暗号(`someap
その後ブラウザでは、レスポンスが有効で正しい暗号キーで暗号化されていることなどを検証します。そして、ブラウザはレスポンスを**復号化**して処理します。
-
+
クライアント（ブラウザ）は、レスポンスが正しいサーバーから来たことを知ることができます。 なぜなら、そのサーバーは、以前に**HTTPS証明書**を使って合意した暗号を使っているからです。
@@ -172,7 +172,7 @@ TLS Termination Proxyは次に、事前に合意が取れている暗号(`someap
特定のIPとポート（この例ではTLS Termination Proxy）を扱うことができるのは1つのプロセスだけですが、他のアプリケーション/プロセスも、同じ**パブリックIPとポート**の組み合わせを使用しようとしない限り、サーバー上で実行することができます。
-
+
そうすれば、TLS Termination Proxy は、**複数のドメイン**や複数のアプリケーションのHTTPSと証明書を処理し、それぞれのケースで適切なアプリケーションにリクエストを送信することができます。
@@ -182,7 +182,7 @@ TLS Termination Proxyは次に、事前に合意が取れている暗号(`someap
その後、Let's Encryptと通信する別のプログラム（別のプログラムである場合もあれば、同じTLS Termination Proxyである場合もある）によって、証明書を更新します。
-
+
**TLS証明書**は、IPアドレスではなく、**ドメイン名に関連付けられて**います。
diff --git a/docs/ko/docs/advanced/events.md b/docs/ko/docs/advanced/events.md
index ae349e7be..5f8fe0f1e 100644
--- a/docs/ko/docs/advanced/events.md
+++ b/docs/ko/docs/advanced/events.md
@@ -1,53 +1,165 @@
-# 이벤트: startup과 shutdown
+# Lifespan 이벤트
-필요에 따라 응용 프로그램이 시작되기 전이나 종료될 때 실행되는 이벤트 핸들러(함수)를 정의할 수 있습니다.
+애플리케이션 **시작 전**에 실행되어야 하는 로직(코드)을 정의할 수 있습니다. 이는 이 코드가 **한 번**만 실행되며, **애플리케이션이 요청을 받기 시작하기 전**에 실행된다는 의미입니다.
-이 함수들은 `async def` 또는 평범하게 `def`으로 선언할 수 있습니다.
+마찬가지로, 애플리케이션이 **종료될 때** 실행되어야 하는 로직(코드)을 정의할 수 있습니다. 이 경우, 이 코드는 **한 번**만 실행되며, **여러 요청을 처리한 후**에 실행됩니다.
+
+이 코드가 애플리케이션이 **요청을 받기 시작하기 전에** 실행되고, 요청 처리가 끝난 후 **종료 직전에** 실행되기 때문에 전체 애플리케이션의 **수명(Lifespan)**을 다룹니다. (잠시 후 "수명"이라는 단어가 중요해집니다 😉)
+
+이 방법은 전체 애플리케이션에서 사용해야 하는 **자원**을 설정하거나 요청 간에 **공유되는** 자원을 설정하고, 또는 그 후에 **정리**하는 데 매우 유용할 수 있습니다. 예를 들어, 데이터베이스 연결 풀 또는 공유되는 머신러닝 모델을 로드하는 경우입니다.
+
+
+## 사용 사례
+
+먼저 **사용 사례**를 예로 들어보고, 이를 어떻게 해결할 수 있는지 살펴보겠습니다.
+
+우리가 요청을 처리하기 위해 사용하고 싶은 **머신러닝 모델**이 있다고 상상해 봅시다. 🤖
+
+이 모델들은 요청 간에 공유되므로, 요청마다 모델이 하나씩 있는 것이 아니라, 여러 요청에서 동일한 모델을 사용합니다.
+
+모델을 로드하는 데 **상당한 시간이 걸린다고 상상해 봅시다**, 왜냐하면 모델이 **디스크에서 많은 데이터를 읽어야** 하기 때문입니다. 따라서 모든 요청에 대해 모델을 매번 로드하고 싶지 않습니다.
+
+모듈/파일의 최상위에서 모델을 로드할 수도 있지만, 그러면 **모델을 로드하는데** 시간이 걸리기 때문에, 단순한 자동화된 테스트를 실행할 때도 모델이 로드될 때까지 기다려야 해서 **테스트 속도가 느려집니다**.
+
+이 문제를 해결하려고 하는 것입니다. 요청을 처리하기 전에 모델을 로드하되, 애플리케이션이 요청을 받기 시작하기 직전에만 로드하고, 코드가 로드되는 동안은 로드하지 않도록 하겠습니다.
+
+## Lifespan
+
+`FastAPI` 애플리케이션의 `lifespan` 매개변수와 "컨텍스트 매니저"를 사용하여 *시작*과 *종료* 로직을 정의할 수 있습니다. (컨텍스트 매니저가 무엇인지 잠시 후에 설명드리겠습니다.)
+
+예제를 통해 시작하고, 그 후에 자세히 살펴보겠습니다.
+
+우리는 `yield`를 사용하여 비동기 함수 `lifespan()`을 다음과 같이 생성합니다:
+
+{* ../../docs_src/events/tutorial003.py hl[16,19] *}
+
+여기서 우리는 모델을 로드하는 비싼 *시작* 작업을 시뮬레이션하고 있습니다. `yield` 앞에서 (가짜) 모델 함수를 머신러닝 모델이 담긴 딕셔너리에 넣습니다. 이 코드는 **애플리케이션이 요청을 받기 시작하기 전**, *시작* 동안에 실행됩니다.
+
+그리고 `yield` 직후에는 모델을 언로드합니다. 이 코드는 **애플리케이션이 요청 처리 완료 후**, *종료* 직전에 실행됩니다. 예를 들어, 메모리나 GPU와 같은 자원을 해제하는 작업을 할 수 있습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+`shutdown`은 애플리케이션을 **종료**할 때 발생합니다.
+
+새로운 버전을 시작해야 하거나, 그냥 실행을 멈추고 싶을 수도 있습니다. 🤷
+
+///
+
+### Lifespan 함수
+
+먼저 주목할 점은, `yield`를 사용하여 비동기 함수(async function)를 정의하고 있다는 것입니다. 이는 `yield`를 사용한 의존성과 매우 유사합니다.
+
+{* ../../docs_src/events/tutorial003.py hl[14:19] *}
+
+함수의 첫 번째 부분, 즉 `yield` 이전의 코드는 애플리케이션이 시작되기 **전에** 실행됩니다.
+
+그리고 `yield` 이후의 부분은 애플리케이션이 완료된 후 **나중에** 실행됩니다.
+
+### 비동기 컨텍스트 매니저
+
+함수를 확인해보면, `@asynccontextmanager`로 장식되어 있습니다.
+
+이것은 함수를 "**비동기 컨텍스트 매니저**"라고 불리는 것으로 변환시킵니다.
+
+{* ../../docs_src/events/tutorial003.py hl[1,13] *}
+
+파이썬에서 **컨텍스트 매니저**는 `with` 문에서 사용할 수 있는 것입니다. 예를 들어, `open()`은 컨텍스트 매니저로 사용할 수 있습니다:
+
+```Python
+with open("file.txt") as file:
+ file.read()
+```
+최근 버전의 파이썬에서는 **비동기 컨텍스트 매니저**도 있습니다. 이를 `async with`와 함께 사용합니다:
+
+```Python
+async with lifespan(app):
+ await do_stuff()
+```
+
+컨텍스트 매니저나 위와 같은 비동기 컨텍스트 매니저를 만들면, `with` 블록에 들어가기 전에 `yield` 이전의 코드가 실행되고, `with` 블록을 벗어난 후에는 `yield` 이후의 코드가 실행됩니다.
+
+위의 코드 예제에서는 직접 사용하지 않고, FastAPI에 전달하여 사용하도록 합니다.
+
+`FastAPI` 애플리케이션의 `lifespan` 매개변수는 **비동기 컨텍스트 매니저**를 받기 때문에, 새로운 `lifespan` 비동기 컨텍스트 매니저를 FastAPI에 전달할 수 있습니다.
+
+{* ../../docs_src/events/tutorial003.py hl[22] *}
+
+## 대체 이벤트 (사용 중단)
/// warning | 경고
-이벤트 핸들러는 주 응용 프로그램에서만 작동합니다. [하위 응용 프로그램 - 마운트](./sub-applications.md){.internal-link target=_blank}에서는 작동하지 않습니다.
+*시작*과 *종료*를 처리하는 권장 방법은 위에서 설명한 대로 `FastAPI` 애플리케이션의 `lifespan` 매개변수를 사용하는 것입니다. `lifespan` 매개변수를 제공하면 `startup`과 `shutdown` 이벤트 핸들러는 더 이상 호출되지 않습니다. `lifespan`을 사용할지, 모든 이벤트를 사용할지 선택해야 하며 둘 다 사용할 수는 없습니다.
+
+이 부분은 건너뛰셔도 좋습니다.
///
-## `startup` 이벤트
+*시작*과 *종료* 동안 실행될 이 로직을 정의하는 대체 방법이 있습니다.
+
+애플리케이션이 시작되기 전에 또는 종료될 때 실행해야 하는 이벤트 핸들러(함수)를 정의할 수 있습니다.
-응용 프로그램을 시작하기 전에 실행하려는 함수를 "startup" 이벤트로 선언합니다:
+이 함수들은 `async def` 또는 일반 `def`로 선언할 수 있습니다.
+
+### `startup` 이벤트
+
+애플리케이션이 시작되기 전에 실행되어야 하는 함수를 추가하려면, `"startup"` 이벤트로 선언합니다:
{* ../../docs_src/events/tutorial001.py hl[8] *}
-이 경우 `startup` 이벤트 핸들러 함수는 단순히 몇 가지 값으로 구성된 `dict` 형식의 "데이터베이스"를 초기화합니다.
+이 경우, `startup` 이벤트 핸들러 함수는 "database"라는 항목(단지 `dict`)을 일부 값으로 초기화합니다.
-하나 이상의 이벤트 핸들러 함수를 추가할 수도 있습니다.
+여러 개의 이벤트 핸들러 함수를 추가할 수 있습니다.
-그리고 응용 프로그램은 모든 `startup` 이벤트 핸들러가 완료될 때까지 요청을 받지 않습니다.
+애플리케이션은 모든 `startup` 이벤트 핸들러가 완료될 때까지 요청을 받기 시작하지 않습니다.
-## `shutdown` 이벤트
+### `shutdown` 이벤트
-응용 프로그램이 종료될 때 실행하려는 함수를 추가하려면 `"shutdown"` 이벤트로 선언합니다:
+애플리케이션이 종료될 때 실행되어야 하는 함수를 추가하려면, `"shutdown"` 이벤트로 선언합니다:
{* ../../docs_src/events/tutorial002.py hl[6] *}
-이 예제에서 `shutdown` 이벤트 핸들러 함수는 `"Application shutdown"`이라는 텍스트가 적힌 `log.txt` 파일을 추가할 것입니다.
+여기서, `shutdown` 이벤트 핸들러 함수는 `"Application shutdown"`이라는 텍스트를 `log.txt` 파일에 기록합니다.
/// info | 정보
-`open()` 함수에서 `mode="a"`는 "추가"를 의미합니다. 따라서 이미 존재하는 파일의 내용을 덮어쓰지 않고 새로운 줄을 추가합니다.
+`open()` 함수에서 `mode="a"`는 "추가"를 의미하므로, 파일에 있는 기존 내용은 덮어쓰지 않고 새로운 줄이 추가됩니다.
///
/// tip | 팁
-이 예제에서는 파일과 상호작용 하기 위해 파이썬 표준 함수인 `open()`을 사용하고 있습니다.
+이 경우, 우리는 표준 파이썬 `open()` 함수를 사용하여 파일과 상호작용하고 있습니다.
-따라서 디스크에 데이터를 쓰기 위해 "대기"가 필요한 I/O (입력/출력) 작업을 수행합니다.
+따라서 I/O(입출력) 작업이 포함되어 있어 디스크에 기록되는 것을 "기다리는" 과정이 필요합니다.
-그러나 `open()`은 `async`와 `await`을 사용하지 않기 때문에 이벤트 핸들러 함수는 `async def`가 아닌 표준 `def`로 선언하고 있습니다.
+하지만 `open()`은 `async`와 `await`를 사용하지 않습니다.
+
+그래서 우리는 이벤트 핸들러 함수를 `async def` 대신 일반 `def`로 선언합니다.
///
+### `startup`과 `shutdown`을 함께 사용
+
+*시작*과 *종료* 로직이 연결될 가능성이 높습니다. 예를 들어, 무언가를 시작한 후 끝내거나, 자원을 획득한 후 해제하는 등의 작업을 할 수 있습니다.
+
+이러한 작업을 별도의 함수로 처리하면 서로 로직이나 변수를 공유하지 않기 때문에 더 어려워집니다. 값들을 전역 변수에 저장하거나 비슷한 트릭을 사용해야 할 수 있습니다.
+
+그렇기 때문에 위에서 설명한 대로 `lifespan`을 사용하는 것이 권장됩니다.
+
+## 기술적 세부사항
+
+호기심 많은 분들을 위한 기술적인 세부사항입니다. 🤓
+
+ASGI 기술 사양에 따르면, 이는 Lifespan Protocol의 일부이며, `startup`과 `shutdown`이라는 이벤트를 정의합니다.
+
/// info | 정보
-이벤트 핸들러에 관한 내용은 Starlette 이벤트 문서에서 추가로 확인할 수 있습니다.
+Starlette의 `lifespan` 핸들러에 대해 더 읽고 싶다면 Starlette의 Lifespan 문서에서 확인할 수 있습니다.
+
+이 문서에는 코드의 다른 영역에서 사용할 수 있는 lifespan 상태를 처리하는 방법도 포함되어 있습니다.
///
+
+## 서브 애플리케이션
+
+🚨 이 lifespan 이벤트(`startup`과 `shutdown`)는 메인 애플리케이션에 대해서만 실행되며, [서브 애플리케이션 - Mounts](sub-applications.md){.internal-link target=_blank}에는 실행되지 않음을 유의하세요.
diff --git a/docs/ko/docs/tutorial/extra-models.md b/docs/ko/docs/tutorial/extra-models.md
new file mode 100644
index 000000000..8e4559061
--- /dev/null
+++ b/docs/ko/docs/tutorial/extra-models.md
@@ -0,0 +1,223 @@
+# 추가 모델
+
+지난 예제에 이어서, 연관된 모델을 여러개 갖는 것은 흔한 일입니다.
+
+특히 사용자 모델의 경우에 그러한데, 왜냐하면:
+
+* **입력 모델** 은 비밀번호를 가져야 합니다.
+* **출력 모델** 은 비밀번호를 가지면 안됩니다.
+* **데이터베이스 모델** 은 해시처리된 비밀번호를 가질 것입니다.
+
+/// danger | 위험
+
+절대 사용자의 비밀번호를 평문으로 저장하지 마세요. 항상 이후에 검증 가능한 "안전한 해시(secure hash)"로 저장하세요.
+
+만약 이게 무엇인지 모르겠다면, [security chapters](security/simple-oauth2.md#password-hashing){.internal-link target=_blank}.에서 비밀번호 해시에 대해 배울 수 있습니다.
+
+///
+
+## 다중 모델
+
+아래는 비밀번호 필드와 해당 필드가 사용되는 위치를 포함하여, 각 모델들이 어떤 형태를 가질 수 있는지 전반적인 예시입니다:
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial001_py310.py hl[7,9,14,20,22,27:28,31:33,38:39] *}
+
+
+/// info | 정보
+
+Pydantic v1에서는 해당 메서드가 `.dict()`로 불렸으며, Pydantic v2에서는 `.model_dump()`로 이름이 변경되었습니다. `.dict()`는 여전히 지원되지만 더 이상 권장되지 않습니다.
+
+여기에서 사용하는 예제는 Pydantic v1과의 호환성을 위해 `.dict()`를 사용하지만, Pydantic v2를 사용할 수 있다면 `.model_dump()`를 사용하는 것이 좋습니다.
+
+///
+
+### `**user_in.dict()` 에 대하여
+
+#### Pydantic의 `.dict()`
+
+`user_in`은 Pydantic 모델 클래스인 `UserIn`입니다.
+
+Pydantic 모델은 모델 데이터를 포함한 `dict`를 반환하는 `.dict()` 메서드를 제공합니다.
+
+따라서, 다음과 같이 Pydantic 객체 `user_in`을 생성할 수 있습니다:
+
+```Python
+user_in = UserIn(username="john", password="secret", email="john.doe@example.com")
+```
+
+그 다음, 다음과 같이 호출합니다:
+
+```Python
+user_dict = user_in.dict()
+```
+
+이제 변수 `user_dict`에 데이터가 포함된 `dict`를 가지게 됩니다(이는 Pydantic 모델 객체가 아닌 `dict`입니다).
+
+그리고 다음과 같이 호출하면:
+
+```Python
+print(user_dict)
+```
+
+Python의 `dict`가 다음과 같이 출력됩니다:
+
+```Python
+{
+ 'username': 'john',
+ 'password': 'secret',
+ 'email': 'john.doe@example.com',
+ 'full_name': None,
+}
+```
+
+#### `dict` 언패킹(Unpacking)
+
+`user_dict`와 같은 `dict`를 함수(또는 클래스)에 `**user_dict`로 전달하면, Python은 이를 "언팩(unpack)"합니다. 이 과정에서 `user_dict`의 키와 값을 각각 키-값 인자로 직접 전달합니다.
+
+따라서, 위에서 생성한 `user_dict`를 사용하여 다음과 같이 작성하면:
+
+```Python
+UserInDB(**user_dict)
+```
+
+다음과 같은 결과를 생성합니다:
+
+```Python
+UserInDB(
+ username="john",
+ password="secret",
+ email="john.doe@example.com",
+ full_name=None,
+)
+```
+
+혹은 더 정확히 말하자면, `user_dict`를 직접 사용하는 것은, 나중에 어떤 값이 추가되더라도 아래와 동일한 효과를 냅니다:
+
+```Python
+UserInDB(
+ username = user_dict["username"],
+ password = user_dict["password"],
+ email = user_dict["email"],
+ full_name = user_dict["full_name"],
+)
+```
+
+#### 다른 모델 데이터로 새 Pydantic 모델 생성
+
+위의 예제에서 `user_in.dict()`로부터 `user_dict`를 생성한 것처럼, 아래 코드는:
+
+```Python
+user_dict = user_in.dict()
+UserInDB(**user_dict)
+```
+
+다음과 동일합니다:
+
+```Python
+UserInDB(**user_in.dict())
+```
+
+...왜냐하면 `user_in.dict()`는 `dict`이며, 이를 `**`로 Python이 "언팩(unpack)"하도록 하여 `UserInDB`에 전달하기 때문입니다.
+
+따라서, 다른 Pydantic 모델의 데이터를 사용하여 새로운 Pydantic 모델을 생성할 수 있습니다.
+
+#### `dict` 언패킹(Unpacking)과 추가 키워드
+
+그리고 다음과 같이 추가 키워드 인자 `hashed_password=hashed_password`를 추가하면:
+
+```Python
+UserInDB(**user_in.dict(), hashed_password=hashed_password)
+```
+
+다음과 같은 결과를 생성합니다:
+
+```Python
+UserInDB(
+ username = user_dict["username"],
+ password = user_dict["password"],
+ email = user_dict["email"],
+ full_name = user_dict["full_name"],
+ hashed_password = hashed_password,
+)
+```
+
+/// warning | 경고
+
+추가적으로 제공된 함수 `fake_password_hasher`와 `fake_save_user`는 데이터 흐름을 시연하기 위한 예제일 뿐이며, 실제 보안을 제공하지 않습니다.
+
+///
+
+## 중복 줄이기
+
+코드 중복을 줄이는 것은 **FastAPI**의 핵심 아이디어 중 하나입니다.
+
+코드 중복은 버그, 보안 문제, 코드 비동기화 문제(한 곳은 업데이트되었지만 다른 곳은 업데이트되지 않는 문제) 등의 가능성을 증가시킵니다.
+
+그리고 이 모델들은 많은 데이터를 공유하면서 속성 이름과 타입을 중복하고 있습니다.
+
+더 나은 방법이 있습니다.
+
+`UserBase` 모델을 선언하여 다른 모델들의 기본(base)으로 사용할 수 있습니다. 그런 다음 이 모델을 상속받아 속성과 타입 선언(유형 선언, 검증 등)을 상속하는 서브클래스를 만들 수 있습니다.
+
+모든 데이터 변환, 검증, 문서화 등은 정상적으로 작동할 것입니다.
+
+이렇게 하면 각 모델 간의 차이점만 선언할 수 있습니다(평문 `password`가 있는 경우, `hashed_password`만 있는 경우, 혹은 비밀번호가 없는 경우):
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial002_py310.py hl[7,13:14,17:18,21:22] *}
+
+## `Union` 또는 `anyOf`
+
+두 가지 이상의 타입을 포함하는 `Union`으로 응답을 선언할 수 있습니다. 이는 응답이 그 중 하나의 타입일 수 있음을 의미합니다.
+
+OpenAPI에서는 이를 `anyOf`로 정의합니다.
+
+이를 위해 표준 Python 타입 힌트인 `typing.Union`을 사용할 수 있습니다:
+
+/// note | 참고
+
+`Union`을 정의할때는 더 구체적인 타입을 먼저 포함하고, 덜 구체적인 타입을 그 뒤에 나열해야합니다. 아래 예제에서는 `Union[PlaneItem, CarItem]` 를 보면, 더 구체적인 `PlaneItem`이 `CarItem`보다 앞에 위치합니다.
+
+///
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial003_py310.py hl[1,14:15,18:20,33] *}
+
+
+### Python 3.10에서 `Union`
+
+위의 예제에서는 `response_model` 인자 값으로 `Union[PlaneItem, CarItem]`을 전달합니다.
+
+이 경우, 이를 **타입 어노테이션(type annotation)** 이 아닌 **인자 값(argument value)** 으로 전달하고 있기 때문에 Python 3.10에서도 `Union`을 사용해야 합니다.
+
+만약 타입 어노테이션에 사용한다면, 다음과 같이 수직 막대(|)를 사용할 수 있습니다:
+
+```Python
+some_variable: PlaneItem | CarItem
+```
+
+하지만 이를 `response_model=PlaneItem | CarItem`과 같이 할당하면 에러가 발생합니다. 이는 Python이 이를 타입 어노테이션으로 해석하지 않고, `PlaneItem`과 `CarItem` 사이의 **잘못된 연산(invalid operation)**을 시도하기 때문입니다
+
+## 모델 리스트
+
+마찬가지로, 객체 리스트 형태의 응답을 선언할 수도 있습니다.
+
+이를 위해 표준 Python의 `typing.List`를 사용하세요(또는 Python 3.9 이상에서는 단순히 `list`를 사용할 수 있습니다):
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial004_py39.py hl[18] *}
+
+
+## 임의의 `dict` 응답
+
+Pydantic 모델을 사용하지 않고, 키와 값의 타입만 선언하여 평범한 임의의 `dict`로 응답을 선언할 수도 있습니다.
+
+이는 Pydantic 모델에 필요한 유효한 필드/속성 이름을 사전에 알 수 없는 경우에 유용합니다.
+
+이 경우, `typing.Dict`를 사용할 수 있습니다(또는 Python 3.9 이상에서는 단순히 `dict`를 사용할 수 있습니다):
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial005_py39.py hl[6] *}
+
+
+## 요약
+
+여러 Pydantic 모델을 사용하고, 각 경우에 맞게 자유롭게 상속하세요.
+
+엔터티가 서로 다른 "상태"를 가져야 하는 경우, 엔터티당 단일 데이터 모델을 사용할 필요는 없습니다. 예를 들어, 사용자 "엔터티"가 `password`, `password_hash`, 또는 비밀번호가 없는 상태를 포함할 수 있는 경우처럼 말입니다.
diff --git a/docs/ko/docs/virtual-environments.md b/docs/ko/docs/virtual-environments.md
new file mode 100644
index 000000000..0d10c3200
--- /dev/null
+++ b/docs/ko/docs/virtual-environments.md
@@ -0,0 +1,846 @@
+# 가상 환경
+
+Python 프로젝트를 작업할 때는 **가상 환경** (또는 이와 유사한 도구)을 사용하는 것이 좋습니다. 각 프로젝트 마다 설치하는 패키지를 분리하여 관리할 수 있습니다.
+
+/// info | 정보
+
+이미 가상 환경에 대해 잘 알고 있다면, 이 섹션은 건너 뛰어도 괜찮습니다. 🤓
+
+///
+
+/// tip | 팁
+
+**가상 환경(Virtual Environment)** 은 **환경 변수(Environment Variable)** 와 다릅니다.
+
+**환경 변수**는 시스템에 존재하며, 프로그램이 사용할 수 있는 변수입니다.
+
+**가상 환경**은 몇몇 파일로 구성된 하나의 디렉터리입니다.
+
+///
+
+/// info | 정보
+
+이 페이지에서는 **가상 환경**의 사용 방법과 작동 방식을 설명합니다.
+
+만약 **모든 것을 관리해주는 도구** (Python 설치까지 포함)를 사용하고 싶다면 uv를 사용해보세요.
+
+///
+
+## 프로젝트 생성
+
+먼저, 프로젝트를 위한 디렉터리를 하나 생성합니다.
+
+보통 사용자 홈 디렉터리 안에 `code`라는 디렉터리를 만들고, 그 안에 프로젝트마다 하나씩 디렉터리를 만들어 관리합니다.
+
+
+
+```console
+// 홈 디렉터리로 이동
+$ cd
+// 모든 코드 프로젝트를 위한 디렉터리 생성
+$ mkdir code
+// code 디렉터리로 이동
+$ cd code
+// 이번 프로젝트를 위한 디렉터리 생성
+$ mkdir awesome-project
+// 해당 프로젝트 디렉터리로 이동
+$ cd awesome-project
+```
+
+
+
+## 가상 환경 생성
+
+Python 프로젝트를 **처음 시작할 때**, 가상 환경을 **프로젝트 내부**에 생성합니다.
+
+/// tip | 팁
+
+이 작업은 **프로젝트를 처음 설정할 때 한번만** 해주면 됩니다. 이후 작업할 때 반복할 필요는 없습니다.
+
+///
+
+//// tab | `venv`
+
+Python 표준 라이브러리에 포함된 venv 모듈을 사용해 가상 환경을 생성할 수 있습니다.
+
+
+
+```console
+$ python -m venv .venv
+```
+
+
+
+/// details | 명령어 상세 설명
+
+* `python`: `python` 프로그램을 실행합니다.
+* `-m`: 특정 모듈을 스크립트처럼 실행합니다. 대상 모듈을 바로 뒤에 지정합니다.
+* `venv`: Python 표준 라이브러리에 포함된 `venv` 모듈을 실행합니다.
+* `.venv`: 가상 환경을 `.venv` 디렉터리에 생성합니다.
+
+///
+
+////
+
+//// tab | `uv`
+
+`uv`가 설치되어 있다면, uv를 통해 가상 환경을 생성할 수 있습니다.
+
+
+
+```console
+$ uv venv
+```
+
+
+
+/// tip | 팁
+
+`uv`는 기본적으로 `.venv` 디렉터리에 가상 환경을 생성합니다.
+
+별도로 디렉터리 이름을 추가 인자로 넘겨 주면 경로를 지정 할 수 있습니다.
+
+///
+
+////
+
+해당 명령어는 `.venv` 디렉터리에 새로운 가상 환경을 생성합니다.
+
+/// details | `.venv` 또는 다른 이름
+
+가상 환경을 다른 디렉터리에 생성할 수도 있지만, 관례적으로 `.venv` 디렉터리 이름을 사용합니다.
+
+///
+
+## 가상 환경 활성화
+
+이후 실행하는 Python 명령어와 패키지 설치가 가상 환경을 따르도록, 가상 환경을 활성화하세요.
+
+/// tip | 팁
+
+**터미널을 새로 열고** 프로젝트 작업을 시작할 때는, **항상 이 작업을** 해주세요.
+
+///
+
+//// tab | Linux, macOS
+
+
+
+////
+
+/// tip | 팁
+
+가상 환경에 새로운 패키지를 설치할 때마다, 해당 환경을 다시 활성화하세요.
+
+이렇게 하면 해당 패키지로 설치된 **터미널(CLI) 프로그램**을 사용할 때, 전역에 설치된 다른 버전이 아니라, 가상 환경 안에 설치된 정확한 버전을 사용합니다.
+
+///
+
+## 가상 환경이 활성화 여부 확인
+
+가상 환경이 활성화되었는지 확인합니다. (이전 명령어가 제대로 작동했는지 확인합니다).
+
+/// tip | 팁
+
+이 단계는 **선택 사항**이지만, 모든 것이 예상대로 작동하고 있는지, 그리고 의도한 가상 환경이 활성화 되었는 지 **확인**하는 좋은 방법입니다.
+
+///
+
+//// tab | Linux, macOS, Windows Bash
+
+
+
+```console
+$ which python
+
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin/python
+```
+
+
+
+`python` 위치가 프로젝트 내부(이 예시에서는 `awesome-project`)의 `.venv/bin/python` 경로로 표시된다면 성공입니다. 🎉
+
+////
+
+//// tab | Windows PowerShell
+
+
+
+`python` 위치가 프로젝트 내부(이 예시에서는 `awesome-project`)의 `.venv\bin\python` 경로로 표시된다면 성공입니다. 🎉
+
+////
+
+## pip 업그레이드
+
+/// tip | 팁
+
+`uv`를 사용한다면, `pip` 대신 `uv`로 패키지를 설치하게 되므로 `pip`을 업그레이드할 필요가 없습니다. 😎
+
+///
+
+`pip`을 사용하여 패키지를 설치하는 경우 (Python 표준 라이브러리에 포함되어 있습니다), **최신 버전으로 업그레이드**하는 것이 좋습니다.
+
+패키지 설치 중 발생하는 다양하고 특이한 에러들은 `pip` 업그레이드로 쉽게 해결되는 경우가 많습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+이 작업은 보통 가상 환경을 생성한 **직후 한 번만** 하면 됩니다.
+
+///
+
+가상 환경이 활성화된 상태인지 확인한 후(앞서 설명한 명령어 사용), 아래 명령어를 실행하세요:
+
+
+
+## `.gitignore` 추가하기
+
+**Git**을 사용하고 있다면 (사용하는 것이 좋습니다), `.gitignore` 파일을 추가해서 `.venv` 디렉터리 전체를 Git에서 제외하세요.
+
+/// tip | 팁
+
+`uv`를 사용해 가상 환경을 생성했다면, 이미 이 작업이 자동으로 처리되어 있으므로 이 단계는 건너뛰어도 됩니다. 😎
+
+///
+
+/// tip | 팁
+
+이 작업도 마찬가지로, 가상 환경을 생성한 **직후 한 번만** 하면 됩니다.
+
+///
+
+
+
+/// details | 명령어 상세 설명
+
+* `echo "*"`: 터미널에 `*` 텍스트를 "출력"합니다 (다음 설명에서 조금 바뀝니다)
+* `>`: 왼쪽 명령어의 출력 내용을 터미널에 출력하지 않고, 오른쪽에 지정된 파일로 **기록(write)** 하라는 의미입니다.
+* `.gitignore`: 출력된 텍스트가 기록될 파일 이름입니다.
+
+그리고 Git에서 `*`는 "모든 것"을 의미합니다. 따라서 `.venv` 디렉터리 안의 모든 것을 무시하게 됩니다.
+
+이 명령어는 다음과 같은 내용을 가진 `.gitignore` 파일을 생성합니다:
+
+
+```gitignore
+*
+```
+
+///
+
+## 패키지 설치
+
+가상 환경을 활성화한 후, 그 안에 필요한 패키지들을 설치할 수 있습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+프로젝트에서 필요한 패키지를 설치하거나 업그레이드할 때는 이 작업을 **한 번만** 하면 됩니다.
+
+만약 특정 패키지의 버전을 업그레이드하거나, 새로운 패키지를 추가할 필요가 생기면 **다시 이 작업을 반복**하면 됩니다.
+
+///
+
+### 패키지 직접 설치
+
+급하게 작업하거나, 프로젝트에 필요한 패키지 목록을 따로 파일로 관리하고 싶지 않은 경우, 패키지를 직접 설치할 수도 있습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+패키지 이름과 버전 정보를 파일에 정리해두는 것(예: `requirements.txt` 또는 `pyproject.toml`)은 (매우) 좋은 생각입니다.
+
+///
+
+//// tab | `pip`
+
+
+
+////
+
+/// details | `requirements.txt`
+
+다음은 몇 가지 패키지를 포함한 `requirements.txt`의 예시입니다:
+
+```requirements.txt
+fastapi[standard]==0.113.0
+pydantic==2.8.0
+```
+
+///
+
+## 프로그램 실행
+
+가상 환경을 활성화한 후에는 프로그램을 실행할 수 있습니다. 이때 해당 가상 환경에 설치된 Python과 패키지들이 사용됩니다.
+
+
+
+## 에디터 설정
+
+에디터를 사용할 경우, 앞서 만든 가상 환경을 사용하도록 설정하는 것이 좋습니다. (대부분의 에디터는 자동으로 감지하기도 합니다.)
+이렇게 하면 자동 완성 기능이나 코드 내 오류 표시 기능을 제대로 사용할 수 있습니다.
+
+예시:
+
+* VS Code
+* PyCharm
+
+/// tip | 팁
+
+이 설정은 보통 가상 환경을 **처음 만들었을 때 한 번만** 해주면 됩니다.
+
+///
+
+## 가상 환경 비활성화
+
+프로젝트 작업이 끝났다면, 가상 환경을 **비활성화**할 수 있습니다.
+
+
+
+```console
+$ deactivate
+```
+
+
+
+이렇게 하면 이후에 `python` 명령어를 실행했을 때, 가상 환경의 Python이나 그 안에 설치된 패키지들을 사용하지 않게 됩니다.
+
+## 이제 작업할 준비가 되었습니다
+
+이제 프로젝트 작업을 시작할 준비가 완료되었습니다.
+
+
+/// tip | 팁
+
+위 내용을 더 깊이 이해하고 싶으신가요?
+
+그렇다면 계속 읽어 주세요. 👇🤓
+
+///
+
+## 가상 환경을 왜 사용하는가
+
+FastAPI를 사용하려면 먼저 Python을 설치해야 합니다.
+
+그 후에는 FastAPI와 함께 사용할 **기타 패키지들**을 **설치**해야 합니다.
+
+패키지를 설치할 때 보통 Python에 기본 포함된 `pip` 명령어(또는 유사한 도구)를 사용합니다.
+
+하지만 `pip`을 그냥 직접 사용하면, 해당 패키지들은 **전역 Python 환경**(시스템 전체에 설치된 Python)에 설치됩니다.
+
+### 문제점
+
+그렇다면, 전역 Python 환경에 패키지를 설치하면 어떤 문제가 발생할까요?
+
+어느 시점이 되면, **서로 다른 패키지들**에 의존하는 여러 개의 프로그램을 작성하게 될 것입니다. 그리고 이들 중 일부는 **같은 패키지의 서로 다른 버전**을 필요로 할 수 있습니다. 😱
+
+예를 들어, `마법사의 돌(philosophers-stone)` 프로젝트를 만들었다고 가정해봅시다. 이 프로그램은 `해리 포터(harry)`라는 패키지의 `v1` 버전을 **의존**합니다. 따라서 `harry`를 설치해야 합니다.
+
+```mermaid
+flowchart LR
+ stone(philosophers-stone) -->|requires| harry-1[harry v1]
+```
+
+그런데 나중에 `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)`이라는 또 다른 프로젝트를 만들게 되었고, 이 프로젝트도 역시 `harry` 패키지를 사용합니다. 그런데 이 프로젝트는 `harry`의 `v3` 버전이 필요합니다.
+
+```mermaid
+flowchart LR
+ azkaban(prisoner-of-azkaban) --> |requires| harry-3[harry v3]
+```
+
+하지만 이제 문제가 생깁니다. 로컬 가상 환경 대신에 전역 환경에 패키지를 설치하게 되면, 어떤 버전의 `harry`를 설치할지를 선택해야 하기 때문입니다.
+
+예를 들어, `마법사의 돌(philosophers-stone)`을 실행하고 싶다면 먼저 `harry` `v1` 버전을 다음과 같이 설치 해야 합니다:
+
+
+
+```console
+$ pip install "harry==1"
+```
+
+
+
+그러면 결국 전역 Python 환경에는 `harry` `v1`버전이 설치된 상태가 됩니다.
+
+```mermaid
+flowchart LR
+ subgraph global[global env]
+ harry-1[harry v1]
+ end
+ subgraph stone-project[philosophers-stone project]
+ stone(philosophers-stone) -->|requires| harry-1
+ end
+```
+
+하지만 이제 `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)`을 실행하고 싶다면, `harry` `v1`버전을 제거하고 `harry` `v3`버전을 설치해야 합니다. (또는 단순히 `v3`버전을 설치하는 것만으로도 기존의 `v1`버전이 자동으로 제거됩니다.)
+
+
+
+```console
+$ pip install "harry==3"
+```
+
+
+
+그렇게 하면 이제 전역 Python 환경에는 `harry` `v3`버전이 설치된 상태가 됩니다.
+
+그리고 다시 `마법사의 돌(philosophers-stone)`을 실행하려고 하면, **작동하지** 않을 수 있습니다. 왜냐하면 이 프로그램은 `harry` `v1`버전을 필요로 하기 때문입니다.
+
+```mermaid
+flowchart LR
+ subgraph global[global env]
+ harry-1[harry v1]
+ style harry-1 fill:#ccc,stroke-dasharray: 5 5
+ harry-3[harry v3]
+ end
+ subgraph stone-project[philosophers-stone project]
+ stone(philosophers-stone) -.-x|⛔️| harry-1
+ end
+ subgraph azkaban-project[prisoner-of-azkaban project]
+ azkaban(prisoner-of-azkaban) --> |requires| harry-3
+ end
+```
+
+/// tip | 팁
+
+Python 패키지들은 **새 버전**에서 **호환성 문제(breaking changes)**가 발생하지 않도록 최대한 노력하는 것이 일반적입니다. 하지만 그래도 안전하게 작업하려면, 테스트를 실행해보면서 새 버전을 의도적으로 설치하는 것이 좋습니다.
+
+///
+
+이제, 이런 일이 여러분의 **모든 프로젝트**가 사용하는 **수많은 패키지들**에서 동시에 발생한다고 상상해보세요. 이는 매우 관리하기 어려우며, 결국 **서로 호환되지 않는 버전**의 패키지로 프로젝트를 실행하게 될 가능성이 높고, 그로 인해 어떤 문제가 왜 발생하는지 알 수 없게 될 수 있습니다.
+
+또한 사용하는 운영체제(Linux, Windows, macOS 등)에 따라 Python이 **미리 설치되어 있을 수도** 있습니다. 이런 경우에는 운영체제의 동작에 필요한 특정 버전의 패키지들이 함께 설치되어 있을 수 있습니다. 이 상태에서 전역 Python 환경에 임의의 패키지를 설치하면, 운영체제에 포함된 프로그램 일부가 **깨질 위험**도 있습니다.
+
+## 패키지들은 어디에 설치되는가
+
+Python을 설치하면, 컴퓨터에 여러 디렉터리와 파일들이 생성됩니다.
+
+이 중 일부 디렉터리는 사용자가 설치한 패키지들을 보관하는 역할을 합니다.
+
+예를 들어, 아래 명령어를 실행하면:
+
+
+
+```console
+// 지금 실행하지 않아도 됩니다, 그냥 예제일 뿐이에요 🤓
+$ pip install "fastapi[standard]"
+---> 100%
+```
+
+
+
+해당 명령어는 FastAPI 코드를 포함한 압축 파일을 다운로드합니다. 이 파일은 보통 PyPI에서 받아옵니다.
+
+또한 FastAPI가 의존하는 다른 패키지들도 함께 **다운로드**됩니다.
+
+그리고 그 모든 파일들을 **압축 해제**한 뒤, 컴퓨터의 특정 디렉터리에 저장합니다.
+
+기본적으로 이 파일들은 Python이 설치된 디렉터리 안, 즉 **전역 환경**에 내의 디렉터리에 저장됩니다.
+
+## 가상 환경이란
+
+전역 환경에 모든 패키지를 설치하면서 발생하는 문제에 대한 해결책은, 작업하는 **각 프로젝트마다 가상 환경**을 사용하는 것입니다.
+
+가상 환경은 전역 환경과 매우 유사한 하나의 **디렉터리**이며, 그 안에 해당 프로젝트를 위한 패키지들을 설치할 수 있습니다.
+
+이렇게 하면 각 프로젝트는 자체적인 가상 환경(`.venv` 디렉터리)을 가지게 되며, 그 안에 해당 프로젝트 전용 패키지들을 보유하게 됩니다.
+
+
+```mermaid
+flowchart TB
+ subgraph stone-project[philosophers-stone project]
+ stone(philosophers-stone) --->|requires| harry-1
+ subgraph venv1[.venv]
+ harry-1[harry v1]
+ end
+ end
+ subgraph azkaban-project[prisoner-of-azkaban project]
+ azkaban(prisoner-of-azkaban) --->|requires| harry-3
+ subgraph venv2[.venv]
+ harry-3[harry v3]
+ end
+ end
+ stone-project ~~~ azkaban-project
+```
+
+## 가상 환경 활성화 의미
+
+가상 환경을 활성화한다는 것은, 예를 들어 다음과 같은 명령어를 실행하는 것을 의미합니다:
+
+//// tab | Linux, macOS
+
+
+
+////
+
+이 명령어는 이후에 실행될 명령어에서 사용될 [환경 변수](environment-variables.md){.internal-link target=_blank} 몇 개를 생성하거나 수정합니다.
+
+이 변수들 중 하나가 바로 `PATH` 변수입니다.
+
+/// tip | 팁
+
+`PATH` 환경 변수에 대해 더 알고 싶다면 [환경 변수 문서의 PATH 환경 변수 섹션](environment-variables.md#path-environment-variable){.internal-link target=_blank}을 참고하세요.
+
+///
+
+가상 환경을 활성화하면, 가상 환경의 경로인 `.venv/bin` (Linux와 macOS) 또는 `.venv\Scripts`(Windows)를 `PATH` 환경 변수에 추가됩니다.
+
+예를 들어, 가상 환경을 활성화하기 전의 `PATH` 변수는 다음과 같았다고 가정해봅시다:
+
+//// tab | Linux, macOS
+
+```plaintext
+/usr/bin:/bin:/usr/sbin:/sbin
+```
+
+시스템은 다음 경로들에서 프로그램을 찾게 됩니다:
+
+* `/usr/bin`
+* `/bin`
+* `/usr/sbin`
+* `/sbin`
+
+////
+
+//// tab | Windows
+
+```plaintext
+C:\Windows\System32
+```
+
+시스템은 다음 경로들에서 프로그램을 찾게 됩니다:
+
+* `C:\Windows\System32`
+
+////
+
+가상 환경을 활성화한 후에는, `PATH` 변수는 다음과 같은 형태가 됩니다:
+
+//// tab | Linux, macOS
+
+```plaintext
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin:/usr/bin:/bin:/usr/sbin:/sbin
+```
+
+시스템은 가장 먼저 다음 경로에서 프로그램을 찾기 시작합니다:
+
+```plaintext
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin
+```
+
+그 후에 다른 디렉터리들을 탐색합니다.
+
+따라서 터미널에 `python`을 입력하면, 시스템은 다음 위치에 있는 Python 프로그램을 찾게 됩니다:
+
+```plaintext
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin/python
+```
+
+그리고 해당 Python을 사용하게 됩니다.
+
+////
+
+//// tab | Windows
+
+```plaintext
+C:\Users\user\code\awesome-project\.venv\Scripts;C:\Windows\System32
+```
+
+시스템은 가장 먼저 다음 경로에서 프로그램을 찾기 시작합니다:
+
+```plaintext
+C:\Users\user\code\awesome-project\.venv\Scripts
+```
+
+그 후에 다른 디렉터리들을 탐색합니다.
+
+따라서 터미널에 `python`을 입력하면, 시스템은 다음 경로에 있는 Python 프로그램을 찾게 됩니다:
+
+```plaintext
+C:\Users\user\code\awesome-project\.venv\Scripts\python
+```
+
+그리고 해당 Python을 사용하게 됩니다.
+
+////
+
+중요한 세부 사항 중 하나는, 가상 환경의 경로가 `PATH` 변수의 가장 **앞**에 추가된다는 점입니다. 시스템은 사용 가능한 다른 Python들보다 **먼저** 이 경로를 찾습니다. 그래서 터미널에서 `python`을 실행하면, 전역 환경의 Python이 아닌 **가상 환경에 있는** Python이 사용됩니다. (예: 전역 환경에 설치된 `python`이 있더라도 그보다 우선합니다.)
+
+가상 환경을 활성화하면 이 외에도 몇 가지 다른 것들이 변경되지만, 이는 그중에서도 가장 중요한 변화 중 하나입니다.
+
+## 가상 환경 확인하기
+
+가상 환경이 활성화 되었는지 확인하려면, 아래 명령어를 사용할 수 있습니다:
+
+//// tab | Linux, macOS, Windows Bash
+
+
+
+```console
+$ which python
+
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin/python
+```
+
+
+
+////
+
+즉, 현재 사용되는 `python` 프로그램은 **가상 환경 내부에 있는 것**입니다.
+
+Linux와 macOS에서는 `which`, Windows PowerShell에서는 `Get-Command` 명령어를 사용합니다.
+
+이 명령어는 `PATH` 환경 변수에 지정된 경로들을 **순서대로 탐색**하면서 `python`이라는 이름의 프로그램을 찾습니다.
+찾는 즉시, 해당 프로그램의 **경로를 출력**합니다.
+
+중요한 점은 터미널에서 `python`을 실행했을 때, 실제로 실행되는 "`python`"이 어떤 것인지 정확히 알 수 있다는 것입니다.
+
+따라서 현재 올바른 가상 환경에 있는지 확인할 수 있습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+하나의 가상 환경을 활성화한 뒤, 해당 Python을 가진 상태에서 **또 다른 프로젝트**로 이동하는 것은 흔히 발생합니다.
+
+하지만 이때 이전 프로젝트의 가상 환경에 있는 **잘못된 Python 실행 파일**을 사용하게 되어 새 프로젝트가 **정상 작동하지 않을 수 있습니다.**
+
+그래서 현재 어떤 `python`이 사용되고 있는지 확인할 수 있는 능력은 매우 유용합니다. 🤓
+
+///
+
+## 가상 환경을 비활성화하는 이유
+
+예를 들어 `마법사의 돌(philosophers-stone)`이라는 프로젝트에서 작업 중이라고 해보겠습니다. 이때 해당 **가상 환경을 활성화**하고, 필요한 패키지를 설치하며 작업을 진행합니다.
+
+그런데 이제는 **다른 프로젝트**인 `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)`을 작업하고 싶어졌습니다.
+
+그래서 그 프로젝트 디렉터리로 이동합니다:
+
+
+
+```console
+$ cd ~/code/prisoner-of-azkaban
+```
+
+
+
+만약 `마법사의 돌(philosophers-stone)`의 가상 환경을 비활성화하지 않았다면, 터미널에서 `python`을 실행할 때 여전히 `마법사의 돌(philosophers-stone)` 가상 환경의 Python을 사용하게 됩니다.
+
+
+
+```console
+$ cd ~/code/prisoner-of-azkaban
+
+$ python main.py
+
+// sirius를 임포트하는 데 실패했습니다. 설치되어 있지 않아요 😱
+Traceback (most recent call last):
+ File "main.py", line 1, in
+ import sirius
+```
+
+
+
+하지만 `마법사의 돌(philosophers-stone)`의 가상 환경을 비활성화한 다음, `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)` 프로젝트의 가상 환경을 활성화하면, 이제 `python` 명령어는 `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)` 가상 환경의 Python을 사용하게 됩니다.
+
+
+
+```console
+$ cd ~/code/prisoner-of-azkaban
+
+// 이전 디렉터리에 있을 필요 없이, 어디서든 가상 환경을 비활성화할 수 있습니다. 다른 프로젝트 디렉터리로 이동한 후에도 괜찮아요 😎
+$ deactivate
+
+// prisoner-of-azkaban/.venv 가상 환경을 활성화합니다 🚀
+$ source .venv/bin/activate
+
+// 이제 python을 실행하면, 이 가상 환경에 설치된 sirius 패키지를 찾게 됩니다 ✨
+$ python main.py
+
+못된 짓을 꾸미고 있음을 엄숙히 맹세합니다.🧙
+ImportError는 이제 없습니다. 🐺
+```
+
+
+
+## 대안들
+
+이 문서는 여러분이 Python 프로젝트를 시작하고, **그 내부에서** 어떻게 돌아가는지 알려주는 간단한 가이드입니다.
+
+가상 환경, 패키지 의존성(Requirements), 프로젝트를 관리하는 방법에는 이 외에도 다양한 **대안**들이 존재합니다.
+
+만약 준비가 되었다면, **프로젝트 전체**, 패키지 의존성, 가상 환경 등을 통합적으로 **관리**할 수 있는 도구를 써보는 것도 좋습니다. 그럴 때 추천하는 도구가 바로 uv입니다.
+
+`uv`는 다양한 기능을 지원합니다:
+
+* 다양한 버전의 **Python 설치**
+* 각 프로젝트 별 **가상 환경 관리**
+* **패키지 설치**
+* 프로젝트의 **의존성과 버전** 관리
+* 설치된 패키지들과 그 버전을 **정확히 고정(lock)**해서,개발 환경과 운영 환경이 완전히 동일하게 작동할 수 있도록 보장
+* 이 외에도 다양한 기능을 지원
+
+## 결론
+
+여기까지 모두 읽고 이해했다면, 이제 많은 개발자들보다 가상 환경을 **훨씬 더 깊이 있게 이해**하게 되셨습니다. 🤓
+
+이런 세부적인 내용을 알고 있으면, 언젠가 복잡해 보이는 문제를 디버깅할 때 분명히 큰 도움이 될 것입니다. 이제는 **이 모든 것들이 내부에서 어떻게 작동하는지** 알고 있기 때문입니다. 😎
diff --git a/docs/pt/docs/deployment/concepts.md b/docs/pt/docs/deployment/concepts.md
index 8cf70d0b4..014ca3797 100644
--- a/docs/pt/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/pt/docs/deployment/concepts.md
@@ -216,7 +216,7 @@ Este Processo de Gerenciador provavelmente seria o que escutaria na **porta** no
Esses processos de trabalho seriam aqueles que executariam seu aplicativo, eles executariam os cálculos principais para receber uma **solicitação** e retornar uma **resposta**, e carregariam qualquer coisa que você colocasse em variáveis na RAM.
-
+
E, claro, a mesma máquina provavelmente teria **outros processos** em execução, além do seu aplicativo.
diff --git a/docs/pt/docs/deployment/https.md b/docs/pt/docs/deployment/https.md
index 9ad419934..904d04eaa 100644
--- a/docs/pt/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/pt/docs/deployment/https.md
@@ -85,7 +85,7 @@ Primeiro, o navegador iria verificar com os **servidores DNS** qual o **IP do do
Os servidores DNS iriam informar o navegador para utilizar algum **endereço IP** específico. Esse seria o endereço IP público em uso no seu servidor, que você configurou nos servidores DNS.
-
+
### Início do Handshake TLS
@@ -93,7 +93,7 @@ O navegador então irá comunicar-se com esse endereço IP na **porta 443** (a p
A primeira parte dessa comunicação é apenas para estabelecer a conexão entre o cliente e o servidor e para decidir as chaves criptográficas a serem utilizadas, etc.
-
+
Esse interação entre o cliente e o servidor para estabelecer uma conexão TLS é chamada de **Handshake TLS**.
@@ -111,7 +111,7 @@ Utilizando a **extensão SNI** discutida acima, o Proxy de Terminação TLS iria
Nesse caso, ele usaria o certificado para `someapp.example.com`.
-
+
O cliente já **confia** na entidade que gerou o certificado TLS (nesse caso, o Let's Encrypt, mas veremos sobre isso mais tarde), então ele pode **verificar** que o certificado é válido.
@@ -133,19 +133,19 @@ Agora que o cliente e servidor (especialmente o navegador e o Proxy de Terminaç
Então, o cliente envia uma **solicitação HTTPS**. Que é apenas uma solicitação HTTP sobre uma conexão TLS encriptada.
-
+
### Desencriptando a Solicitação
O Proxy de Terminação TLS então usaria a encriptação combinada para **desencriptar a solicitação**, e transmitiria a **solicitação básica (desencriptada)** para o processo executando a aplicação (por exemplo, um processo com Uvicorn executando a aplicação FastAPI).
-
+
### Resposta HTTP
A aplicação processaria a solicitação e retornaria uma **resposta HTTP básica (não encriptada)** para o Proxy de Terminação TLS.
-
+
### Resposta HTTPS
@@ -153,7 +153,7 @@ O Proxy de Terminação TLS iria **encriptar a resposta** utilizando a criptogra
No próximo passo, o navegador verifica que a resposta é válida e encriptada com a chave criptográfica correta, etc. E depois **desencripta a resposta** e a processa.
-
+
O cliente (navegador) saberá que a resposta vem do servidor correto por que ela usa a criptografia que foi combinada entre eles usando o **certificado HTTPS** anterior.
@@ -163,7 +163,7 @@ Podem existir **múltiplas aplicações** em execução no mesmo servidor (ou se
Apenas um processo pode estar vinculado a um IP e porta (o Proxy de Terminação TLS, por exemplo), mas outras aplicações/processos também podem estar em execução no(s) servidor(es), desde que não tentem usar a mesma **combinação de IP público e porta**.
-
+
Dessa forma, o Proxy de Terminação TLS pode gerenciar o HTTPS e os certificados de **múltiplos domínios**, para múltiplas aplicações, e então transmitir as requisições para a aplicação correta em cada caso.
@@ -173,7 +173,7 @@ Em algum momento futuro, cada certificado irá **expirar** (aproximadamente 3 me
E então, haverá outro programa (em alguns casos pode ser o próprio Proxy de Terminação TLS) que irá interagir com o Let's Encrypt e renovar o(s) certificado(s).
-
+
Os **certificados TLS** são **associados com um nome de domínio**, e não a um endereço IP.
diff --git a/docs/pt/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md b/docs/pt/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
index 3adc7529e..b7de6c8bd 100644
--- a/docs/pt/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
+++ b/docs/pt/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
@@ -98,7 +98,7 @@ Você provavelmente pode clicar com o botão direito em cada link e selecionar u
E o **ReDoc** usa os arquivos:
-* `redoc.standalone.js`
+* `redoc.standalone.js`
Depois disso, sua estrutura de arquivos deve se parecer com:
@@ -129,14 +129,8 @@ Você deverá ver um arquivo JavaScript muito longo para o **ReDoc**.
Esse arquivo pode começar com algo como:
```JavaScript
-/*!
- * ReDoc - OpenAPI/Swagger-generated API Reference Documentation
- * -------------------------------------------------------------
- * Version: "2.0.0-rc.18"
- * Repo: https://github.com/Redocly/redoc
- */
-!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof m
-
+/*! For license information please see redoc.standalone.js.LICENSE.txt */
+!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof module?module.exports=t(require("null")):
...
```
diff --git a/docs/pt/docs/tutorial/bigger-applications.md b/docs/pt/docs/tutorial/bigger-applications.md
index a094005fd..b621f3c72 100644
--- a/docs/pt/docs/tutorial/bigger-applications.md
+++ b/docs/pt/docs/tutorial/bigger-applications.md
@@ -52,7 +52,7 @@ from app.routers import items
* Há também um subdiretório `app/internal/` com outro arquivo `__init__.py`, então ele é outro "subpacote Python":`app.internal`.
* E o arquivo `app/internal/admin.py` é outro submódulo: `app.internal.admin`.
-
+
A mesma estrutura de arquivos com comentários:
@@ -270,7 +270,7 @@ Mas esse arquivo não existe, nossas dependências estão em um arquivo em `app/
Lembre-se de como nossa estrutura app/file se parece:
-
+
---
diff --git a/docs/ru/docs/deployment/concepts.md b/docs/ru/docs/deployment/concepts.md
index 7cdc29526..acfa1f4fe 100644
--- a/docs/ru/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/ru/docs/deployment/concepts.md
@@ -216,7 +216,7 @@
Каждый из этих процессов будет запускать ваше приложение для обработки полученного **запроса** и возвращения вычисленного **ответа** и они будут использовать оперативную память.
-
+
Безусловно, на этом же сервере будут работать и **другие процессы**, которые не относятся к вашему приложению.
diff --git a/docs/ru/docs/deployment/https.md b/docs/ru/docs/deployment/https.md
index 85c4cce60..d8877a9a1 100644
--- a/docs/ru/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/ru/docs/deployment/https.md
@@ -92,7 +92,7 @@
DNS-сервера присылают браузеру определённый **IP-адрес**, тот самый публичный IP-адрес вашего сервера, который вы указали в ресурсной "записи А" при настройке.
-
+
### Рукопожатие TLS
@@ -100,7 +100,7 @@ DNS-сервера присылают браузеру определённый
Первым шагом будет установление соединения между клиентом (браузером) и сервером и выбор криптографического ключа (для шифрования).
-
+
Эта часть клиент-серверного взаимодействия устанавливает TLS-соединение и называется **TLS-рукопожатием**.
@@ -118,7 +118,7 @@ DNS-сервера присылают браузеру определённый
То есть будет выбран сертификат для домена `someapp.example.com`.
-
+
Клиент уже **доверяет** тому, кто выдал этот TLS-сертификат (в нашем случае - Let's Encrypt, но мы ещё обсудим это), потому может **проверить**, действителен ли полученный от сервера сертификат.
@@ -140,19 +140,19 @@ DNS-сервера присылают браузеру определённый
Так клиент отправляет **HTTPS-запрос**. То есть обычный HTTP-запрос, но через зашифрованное TLS-содинение.
-
+
### Расшифровка запроса
Прокси-сервер, используя согласованный с клиентом ключ, расшифрует полученный **зашифрованный запрос** и передаст **обычный (незашифрованный) HTTP-запрос** процессу, запускающему приложение (например, процессу Uvicorn запускающему приложение FastAPI).
-
+
### HTTP-ответ
Приложение обработает запрос и вернёт **обычный (незашифрованный) HTTP-ответ** прокси-серверу.
-
+
### HTTPS-ответ
@@ -160,7 +160,7 @@ DNS-сервера присылают браузеру определённый
Наконец, браузер проверит ответ, в том числе, что тот зашифрован с нужным ключом, **расшифрует его** и обработает.
-
+
Клиент (браузер) знает, что ответ пришёл от правильного сервера, так как использует методы шифрования, согласованные ими раннее через **HTTPS-сертификат**.
@@ -171,7 +171,7 @@ DNS-сервера присылают браузеру определённый
Напомню, что только один процесс (например, прокси-сервер) может прослушивать определённый порт определённого IP-адреса.
Но другие процессы и приложения тоже могут работать на этом же сервере (серверах), если они не пытаются использовать уже занятую **комбинацию IP-адреса и порта** (сокет).
-
+
Таким образом, сервер завершения TLS может обрабатывать HTTPS-запросы и использовать сертификаты для **множества доменов** или приложений и передавать запросы правильным адресатам (другим приложениям).
@@ -181,7 +181,7 @@ DNS-сервера присылают браузеру определённый
Когда это произойдёт, можно запустить другую программу, которая подключится к Let's Encrypt и обновит сертификат(ы). Существуют прокси-серверы, которые могут сделать это действие самостоятельно.
-
+
**TLS-сертификаты** не привязаны к IP-адресу, но **связаны с именем домена**.
diff --git a/docs/ru/docs/tutorial/bigger-applications.md b/docs/ru/docs/tutorial/bigger-applications.md
index 7c3dc288f..8b9080d39 100644
--- a/docs/ru/docs/tutorial/bigger-applications.md
+++ b/docs/ru/docs/tutorial/bigger-applications.md
@@ -52,7 +52,7 @@ from app.routers import items
* Подкаталог `app/internal/`, содержащий файл `__init__.py`, является ещё одним суб-пакетом: `app.internal`.
* А файл `app/internal/admin.py` является ещё одним суб-модулем: `app.internal.admin`.
-
+
Та же самая файловая структура приложения, но с комментариями:
@@ -269,7 +269,7 @@ from .dependencies import get_token_header
Вспомните, как выглядит файловая структура нашего приложения:
-
+
---
diff --git a/docs/ru/docs/tutorial/cookie-param-models.md b/docs/ru/docs/tutorial/cookie-param-models.md
new file mode 100644
index 000000000..3a57443bb
--- /dev/null
+++ b/docs/ru/docs/tutorial/cookie-param-models.md
@@ -0,0 +1,76 @@
+# Модели параметров cookie
+
+Если у вас есть группа **cookies**, которые связаны между собой, вы можете создать **Pydantic-модель** для их объявления. 🍪
+
+Это позволит вам **переиспользовать модель** в **разных местах**, а также объявить проверки и метаданные сразу для всех параметров. 😎
+
+/// note | Заметка
+
+Этот функционал доступен с версии `0.115.0`. 🤓
+
+///
+
+/// tip | Совет
+
+Такой же подход применяется для `Query`, `Cookie`, и `Header`. 😎
+
+///
+
+## Pydantic-модель для cookies
+
+Объявите параметры **cookie**, которые вам нужны, в **Pydantic-модели**, а затем объявите параметр как `Cookie`:
+
+{* ../../docs_src/cookie_param_models/tutorial001_an_py310.py hl[9:12,16] *}
+
+**FastAPI** **извлечёт** данные для **каждого поля** из **cookies**, полученных в запросе, и выдаст вам объявленную Pydantic-модель.
+
+## Проверка сгенерированной документации
+
+Вы можете посмотреть объявленные cookies в графическом интерфейсе Документации по пути `/docs`:
+
+
+
+
+
+/// info | Дополнительная информация
+
+Имейте в виду, что, поскольку **браузеры обрабатывают cookies** особым образом и под капотом, они **не** позволят **JavaScript** легко получить доступ к ним.
+
+Если вы перейдёте к **графическому интерфейсу документации API** по пути `/docs`, то сможете увидеть **документацию** по cookies для ваших *операций путей*.
+
+Но даже если вы **заполните данные** и нажмёте "Execute", поскольку графический интерфейс Документации работает с **JavaScript**, cookies не будут отправлены, и вы увидите сообщение об **ошибке** как будто не указывали никаких значений.
+
+///
+
+## Запрет дополнительных cookies
+
+В некоторых случаях (не особо часто встречающихся) вам может понадобиться **ограничить** cookies, которые вы хотите получать.
+
+Теперь ваш API сам решает, принимать ли cookies. 🤪🍪
+
+Вы можете сконфигурировать Pydantic-модель так, чтобы запретить (`forbid`) любые дополнительные (`extra`) поля:
+
+{* ../../docs_src/cookie_param_models/tutorial002_an_py39.py hl[10] *}
+
+Если клиент попробует отправить **дополнительные cookies**, то в ответ он получит **ошибку**.
+
+Бедные баннеры cookies, они всеми силами пытаются получить ваше согласие — и всё ради того, чтобы API его отклонил. 🍪
+
+Например, если клиент попытается отправить cookie `santa_tracker` со значением `good-list-please`, то в ответ он получит **ошибку**, сообщающую ему, что cookie `santa_tracker` не разрешён:
+
+```json
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "extra_forbidden",
+ "loc": ["cookie", "santa_tracker"],
+ "msg": "Extra inputs are not permitted",
+ "input": "good-list-please"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+## Заключение
+
+Вы можете использовать **Pydantic-модели** для объявления **cookies** в **FastAPI**. 😎
diff --git a/docs/ru/docs/tutorial/request-form-models.md b/docs/ru/docs/tutorial/request-form-models.md
new file mode 100644
index 000000000..1034ed27f
--- /dev/null
+++ b/docs/ru/docs/tutorial/request-form-models.md
@@ -0,0 +1,78 @@
+# Модели форм
+
+Вы можете использовать **Pydantic-модели** для объявления **полей форм** в FastAPI.
+
+/// info | Дополнительная информация
+
+Чтобы использовать формы, сначала установите `python-multipart`.
+
+Убедитесь, что вы создали и активировали [виртуальное окружение](../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank}, а затем установите пакет, например:
+
+```console
+$ pip install python-multipart
+```
+
+///
+
+/// note | Заметка
+
+Этот функционал доступен с версии `0.113.0`. 🤓
+
+///
+
+## Pydantic-модель для формы
+
+Вам просто нужно объявить **Pydantic-модель** с полями, которые вы хотите получить как **поля формы**, а затем объявить параметр как `Form`:
+
+{* ../../docs_src/request_form_models/tutorial001_an_py39.py hl[9:11,15] *}
+
+**FastAPI** **извлечёт** данные для **каждого поля** из **данных формы** в запросе и выдаст вам объявленную Pydantic-модель.
+
+## Проверка сгенерированной документации
+
+Вы можете посмотреть поля формы в графическом интерфейсе Документации по пути `/docs`:
+
+
+
+
+
+## Запрет дополнительных полей формы
+
+В некоторых случаях (не особо часто встречающихся) вам может понадобиться **ограничить** поля формы только теми, которые объявлены в Pydantic-модели. И **запретить** любые **дополнительные** поля.
+
+/// note | Заметка
+
+Этот функционал доступен с версии `0.114.0`. 🤓
+
+///
+
+Вы можете сконфигурировать Pydantic-модель так, чтобы запретить (`forbid`) все дополнительные (`extra`) поля:
+
+{* ../../docs_src/request_form_models/tutorial002_an_py39.py hl[12] *}
+
+Если клиент попробует отправить дополнительные данные, то в ответ он получит **ошибку**.
+
+Например, если клиент попытается отправить поля формы:
+
+* `username`: `Rick`
+* `password`: `Portal Gun`
+* `extra`: `Mr. Poopybutthole`
+
+То в ответ он получит **ошибку**, сообщающую ему, что поле `extra` не разрешено:
+
+```json
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "extra_forbidden",
+ "loc": ["body", "extra"],
+ "msg": "Extra inputs are not permitted",
+ "input": "Mr. Poopybutthole"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+## Заключение
+
+Вы можете использовать Pydantic-модели для объявления полей форм в FastAPI. 😎
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/background-tasks.md b/docs/uk/docs/tutorial/background-tasks.md
new file mode 100644
index 000000000..912ba8c2a
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/background-tasks.md
@@ -0,0 +1,85 @@
+# Фонові задачі
+
+Ви можете створювати фонові задачі, які будуть виконуватися *після* повернення відповіді.
+
+Це корисно для операцій, які потрібно виконати після обробки запиту, але клієнту не обов’язково чекати завершення цієї операції перед отриманням відповіді.
+
+Приклади використання:
+
+* Надсилання email-сповіщень після виконання певної дії:
+ * Підключення до поштового сервера та надсилання листа може займати кілька секунд. Ви можете відразу повернути відповідь, а email відправити у фоні.
+* Обробка даних:
+ * Наприклад, якщо отримано файл, який потрібно обробити довготривалим процесом, можна повернути відповідь "Accepted" ("Прийнято", HTTP 202) і виконати обробку файлу у фоні.
+
+## Використання `BackgroundTasks`
+
+Спочатку імпортуйте `BackgroundTasks` і додайте його як параметр у Вашу *функцію операції шляху* (path operation function) до `BackgroundTasks`:
+
+{* ../../docs_src/background_tasks/tutorial001.py hl[1,13] *}
+
+**FastAPI** автоматично створить об'єкт `BackgroundTasks` і передасть його у цей параметр.
+
+
+## Створення функції задачі
+
+Створіть функцію, яка буде виконувати фонову задачу.
+
+Це звичайна функція, яка може отримувати параметри.
+
+Вона може бути асинхронною `async def` або звичайною `def` функцією – **FastAPI** обробить її правильно.
+
+У нашому випадку функція записує у файл (імітуючи надсилання email).
+
+І оскільки операція запису не використовує `async` та `await`, ми визначаємо функцію як звичайну `def`:
+
+{* ../../docs_src/background_tasks/tutorial001.py hl[6:9] *}
+
+## Додавання фонової задачі
+
+Усередині Вашої *функції обробки шляху*, передайте функцію задачі в об'єкт *background tasks*, використовуючи метод `.add_task()`:
+
+{* ../../docs_src/background_tasks/tutorial001.py hl[14] *}
+
+`.add_task()` приймає аргументи:
+
+* Функція задача, яка буде виконуватися у фоновому режимі (`write_notification`). Зверніть увагу, що передається обʼєкт без дужок.
+* Будь-яка послідовність аргументів, які потрібно передати у функцію завдання у відповідному порядку (`email`).
+* Будь-які іменовані аргументи, які потрібно передати у функцію задачу (`message="some notification"`).
+
+## Впровадження залежностей
+
+Використання `BackgroundTasks` також працює з системою впровадження залежностей. Ви можете оголосити параметр типу `BackgroundTasks` на різних рівнях: у *функції операції шляху*, у залежності (dependable), у під залежності тощо.
+
+**FastAPI** знає, як діяти в кожному випадку і як повторно використовувати один і той самий об'єкт, щоб усі фонові задачі були об’єднані та виконувалися у фоновому режимі після завершення основного запиту.
+
+{* ../../docs_src/background_tasks/tutorial002_an_py310.py hl[13,15,22,25] *}
+
+У цьому прикладі повідомлення будуть записані у файл `log.txt` *після* того, як відповідь буде надіслана.
+
+Якщо у запиті був переданий query-параметр, він буде записаний у лог у фоновій задачі.
+
+А потім інша фонова задача, яка створюється у *функції операції шляху*, запише повідомлення з використанням path параметра `email`.
+
+## Технічні деталі
+
+Клас `BackgroundTasks` походить безпосередньо з `starlette.background`.
+
+Він імпортується безпосередньо у FastAPI, щоб Ви могли використовувати його з `fastapi` і випадково не імпортували `BackgroundTask` (без s в кінці) з `starlette.background`.
+
+Якщо використовувати лише `BackgroundTasks` (а не `BackgroundTask`), то його можна передавати як параметр у *функції операції шляху*, і **FastAPI** подбає про все інше, так само як і про використання об'єкта `Request`.
+
+Також можна використовувати `BackgroundTask` окремо в FastAPI, але для цього Вам доведеться створити об'єкт у коді та повернути Starlette `Response`, включаючи його.
+
+Детальніше можна почитати в офіційній документації Starlette про фонові задачі .
+
+## Застереження
+
+Якщо Вам потрібно виконувати складні фонові обчислення, і при цьому нема потреби запускати їх у тому ж процесі (наприклад, не потрібно спільного доступу до пам’яті чи змінних), можливо, варто скористатися більш потужними інструментами, такими як Celery.
+
+Такі інструменти зазвичай потребують складнішої конфігурації та менеджера черги повідомлень/завдань, наприклад, RabbitMQ або Redis. Однак вони дозволяють виконувати фонові задачі в кількох процесах і навіть на кількох серверах.
+
+Якщо ж Вам потрібно отримати доступ до змінних і об’єктів із тієї ж **FastAPI** - програми або виконувати невеликі фонові завдання (наприклад, надсилати сповіщення електронною поштою), достатньо просто використовувати `BackgroundTasks`.
+
+## Підсумок
+
+Імпортуйте та використовуйте `BackgroundTasks` як параметр у *функціях операції шляху* та залежностях, щоб додавати фонові задачі.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/cors.md b/docs/uk/docs/tutorial/cors.md
new file mode 100644
index 000000000..95b204d0f
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/cors.md
@@ -0,0 +1,89 @@
+# CORS (Обмін ресурсами між різними джерелами)
+
+CORS або "Обмін ресурсами між різними джерелами" є ситуація, коли фронтенд, що працює в браузері, містить JavaScript-код, який взаємодіє з бекендом, розташованим в іншому "джерелі" (origin).
+
+## Джерело (Origin)
+
+Джерело визначається комбінацією протоколу (`http`, `https`), домену (`myapp.com`, `localhost`, `localhost.tiangolo.com`), порту (`80`, `443`, `8080`).
+
+
+Наприклад, такі адреси вважаються різними джерелами:
+
+* `http://localhost`
+* `https://localhost`
+* `http://localhost:8080`
+
+Навіть якщо вони всі містять `localhost`, вони мають різні протоколи або порти, що робить їх окремими "джерелами".
+
+## Кроки
+
+Припустимо, що Ваш фронтенд працює в браузері на `http://localhost:8080`, а його JavaScript намагається відправити запит до бекенду, який працює на `http://localhost` (Оскільки ми не вказуємо порт, браузер за замовчуванням припускає порт `80`).
+
+Потім браузер надішле HTTP-запит `OPTIONS` до бекенду на порту `:80`, і якщо бекенд надішле відповідні заголовки, що дозволяють комунікацію з цього іншого джерела (`http://localhost:8080`), тоді браузер на порту `:8080` дозволить JavaScript у фронтенді надіслати свій запит до бекенду на порту `:80`.
+
+Щоб досягти цього, бекенд на порту `:80` повинен мати список "дозволених джерел".
+
+У цьому випадку список має містити `http://localhost:8080`, щоб фронтенд на порту `:8080` працював коректно.
+
+## Символьне підставляння
+
+Можна також оголосити список як `"*"` ("символьне підставляння"), що означає дозвіл для всіх джерел.
+
+Однак це дозволить лише певні типи комунікації, виключаючи все, що пов'язане з обліковими даними: Cookies, заголовки авторизації, такі як ті, що використовуються з Bearer токенами тощо.
+
+Тому для коректної роботи краще явно вказувати дозволені джерела.
+
+## Використання `CORSMiddleware`
+
+Ви можете налаштувати це у Вашому додатку **FastAPI** за допомогою `CORSMiddleware`.
+
+* Імпортуйте `CORSMiddleware`.
+* Створіть список дозволених джерел (у вигляді рядків).
+* Додайте його як "middleware" у Ваш додаток **FastAPI**.
+
+
+Також можна вказати, чи дозволяє Ваш бекенд:
+
+* Облікові дані (заголовки авторизації, сookies, тощо).
+* Конкретні HTTP-методи (`POST`, `PUT`) або всі за допомогою `"*"`
+* Конкретні HTTP-заголовки або всі за допомогою `"*"`.
+
+
+{* ../../docs_src/cors/tutorial001.py hl[2,6:11,13:19] *}
+
+Параметри за замовчуванням у `CORSMiddleware` є досить обмеженими, тому Вам потрібно явно вказати конкретні джерела, методи або заголовки, щоб браузери могли використовувати їх у контексті запитів між різними доменами.
+
+
+Підтримуються такі аргументи:
+
+* `allow_origins` - Список джерел, яким дозволено здійснювати міждоменні запити. Наприклад `['https://example.org', 'https://www.example.org']`. Ви можете використовувати ['*'], щоб дозволити всі джерела.
+* `allow_origin_regex` - Рядок регулярного виразу для відповідності джерелам, яким дозволено здійснювати міждоменні запити. Наприклад, `'https://.*\.example\.org'`.
+* `allow_methods` - Список HTTP-методів, дозволених для міждоменних запитів. За замовчуванням `['GET']`. Ви можете використовувати `['*']`, щоб дозволити всі стандартні методи.
+* `allow_headers` - Список HTTP-заголовків, які підтримуються для міждоменних запитів. За замовчуванням `[]`. Ви можете використовувати `['*']`, щоб дозволити всі заголовки. Заголовки `Accept`, `Accept-Language`, `Content-Language` і `Content-Type` завжди дозволені для простих CORS-запитів.
+* `allow_credentials` - Визначає, чи підтримуються файли cookie для міждоменних запитів. За замовчуванням `False`. Також, якщо потрібно дозволити обмін обліковими даними (`allow_credentials = True`), параметр `allow_origins` не може бути встановлений як `['*']`, необхідно вказати конкретні джерела.
+* `expose_headers` - Вказує, які заголовки відповіді повинні бути доступні для браузера. За замовчуванням `[]`.
+* `max_age` - Встановлює максимальний час (у секундах) для кешування CORS-відповідей у браузерах. За замовчуванням `600`.
+
+Цей middleware обробляє два типи HTTP-запитів...
+
+### Попередні CORS-запити (preflight requests)
+
+Це будь-які `OPTIONS` - запити, що містять заголовки `Origin` та `Access-Control-Request-Method`.
+
+У такому випадку middleware перехопить вхідний запит і відповість відповідними CORS-заголовками, повертаючи або `200`, або `400` для інформаційних цілей.
+
+### Прості запити
+
+Будь-які запити із заголовком `Origin`. У цьому випадку middleware пропустить запит як звичайний, але додасть відповідні CORS-заголовки у відповідь.
+
+## Додаткова інформація
+
+Більше про CORS можна дізнатися в документації Mozilla.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Також можна використовувати `from starlette.middleware.cors import CORSMiddleware`.
+
+**FastAPI** надає кілька middleware у `fastapi.middleware` для зручності розробників. Але більшість доступних middleware походять безпосередньо зі Starlette.
+
+///
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/handling-errors.md b/docs/uk/docs/tutorial/handling-errors.md
new file mode 100644
index 000000000..12a356cd0
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/handling-errors.md
@@ -0,0 +1,255 @@
+# Обробка Помилок
+
+Є багато ситуацій, коли потрібно повідомити клієнта, який використовує Ваш API, про помилку.
+
+Цим клієнтом може бути браузер із фронтендом, код іншого розробника, IoT-пристрій тощо.
+
+Можливо, Вам потрібно повідомити клієнта, що:
+
+* У нього недостатньо прав для виконання цієї операції.
+* Він не має доступу до цього ресурсу.
+* Елемент, до якого він намагається отримати доступ, не існує.
+* тощо.
+
+У таких випадках зазвичай повертається **HTTP статус-код** в діапазоні **400** (від 400 до 499).
+
+Це схоже на HTTP статус-коди 200 (від 200 до 299). Ці "200" статус-коди означають, що запит пройшов успішно.
+
+Статус-коди в діапазоні 400 означають, що сталася помилка з боку клієнта.
+
+Пам'ятаєте всі ці помилки **404 Not Found** (і жарти про них)?
+
+## Використання `HTTPException`
+
+Щоб повернути HTTP-відповіді з помилками клієнту, використовуйте `HTTPException`.
+
+### Імпорт `HTTPException`
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial001.py hl[1] *}
+
+### Використання `HTTPException` у коді
+
+`HTTPException` — це звичайна помилка Python із додатковими даними, які стосуються API.
+
+Оскільки це помилка Python, Ви не `повертаєте` його, а `генеруєте` (генеруєте помилку).
+
+Це також означає, що якщо Ви перебуваєте всередині допоміжної функції, яку викликаєте всередині своєї *функції операції шляху*, і там генеруєте `HTTPException`, всередині цієї допоміжної функції, то решта коду в *функції операції шляху* не буде виконана. Запит одразу завершиться, і HTTP-помилка з `HTTPException` буде надіслана клієнту.
+
+Перевага використання `генерації` (raise) помилки замість `повернення` значення (return) стане більш очевидним в розділі про Залежності та Безпеку.
+
+У цьому прикладі, якщо клієнт запитує елемент за ID, якого не існує, буде згенеровано помилку зі статус-кодом `404`:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial001.py hl[11] *}
+
+### Отримана відповідь
+
+Якщо клієнт робить запит за шляхом `http://example.com/items/foo` (де `item_id` `"foo"`), він отримає статус-код 200 і JSON відповідь:
+
+```JSON
+{
+ "item": "The Foo Wrestlers"
+}
+```
+
+Але якщо клієнт робить запит на `http://example.com/items/bar` (де `item_id` має не існуюче значення `"bar"`), то отримає статус-код 404 (помилка "не знайдено") та відповідь:
+
+```JSON
+{
+ "detail": "Item not found"
+}
+```
+
+/// tip | Порада
+
+Під час виклику `HTTPException` Ви можете передати будь-яке значення, яке може бути перетворене в JSON, як параметр `detail`, а не лише рядок (`str`).
+
+Ви можете передати `dict`, `list` тощо.
+
+Вони обробляються автоматично за допомогою **FastAPI** та перетворюються в JSON.
+
+///
+
+## Додавання власних заголовків
+
+Іноді потрібно додати власні заголовки до HTTP-помилки, наприклад, для певних типів безпеки.
+
+Ймовірно, Вам не доведеться використовувати це безпосередньо у своєму коді.
+
+Але якщо Вам знадобиться це для складного сценарію, Ви можете додати власні заголовки:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial002.py hl[14] *}
+
+## Встановлення власних обробників помилок
+
+Ви можете додати власні обробники помилок за допомогою тих самих утиліт обробки помилок зі Starlette.
+
+Припустимо, у Вас є власний обʼєкт помилки `UnicornException`, яке Ви (або бібліотека, яку Ви використовуєте) може `згенерувати` (`raise`).
+
+І Ви хочете обробляти це виключення глобально за допомогою FastAPI.
+
+Ви можете додати власний обробник виключень за допомогою `@app.exception_handler()`:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial003.py hl[5:7,13:18,24] *}
+
+Тут, якщо Ви звернетеся до `/unicorns/yolo`, то згенерується помилка `UnicornException`.
+
+Але вона буде оброблена функцією-обробником `unicorn_exception_handler`.
+
+Отже, Ви отримаєте зрозумілу помилку зі HTTP-статусом `418` і JSON-відповіддю:
+
+```JSON
+{"message": "Oops! yolo did something. There goes a rainbow..."}
+```
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використовувати `from starlette.requests import Request` і `from starlette.responses import JSONResponse`.
+
+**FastAPI** надає ті самі `starlette.responses`, що й `fastapi.responses`, просто для зручності розробника. Але більшість доступних відповідей надходять безпосередньо зі Starlette. Те ж саме стосується і `Request`.
+
+///
+
+## Перевизначення обробників помилок за замовчуванням
+
+**FastAPI** має кілька обробників помилок за замовчуванням.
+
+Ці обробники відповідають за повернення стандартних JSON-відповідей, коли Ви `генеруєте` (`raise`) `HTTPException`, а також коли запит містить некоректні дані.
+
+Ви можете перевизначити ці обробники, створивши власні.
+
+### Перевизначення помилок валідації запиту
+
+Коли запит містить некоректні дані, **FastAPI** генерує `RequestValidationError`.
+
+І також включає обробник помилок за замовчуванням для нього.
+
+Щоб перевизначити його, імпортуйте `RequestValidationError` і використовуйте його з `@app.exception_handler(RequestValidationError)` для декорування обробника помилок.
+
+Обробник помилок отримує `Request` і саму помилку.
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial004.py hl[2,14:16] *}
+
+Тепер, якщо Ви перейдете за посиланням `/items/foo`, замість того, щоб отримати стандартну JSON-помилку:
+
+```JSON
+{
+ "detail": [
+ {
+ "loc": [
+ "path",
+ "item_id"
+ ],
+ "msg": "value is not a valid integer",
+ "type": "type_error.integer"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+Ви отримаєте текстову версію:
+
+```
+1 validation error
+path -> item_id
+ value is not a valid integer (type=type_error.integer)
+```
+
+#### `RequestValidationError` проти `ValidationError`
+
+/// warning | Увага
+
+Це технічні деталі, які Ви можете пропустити, якщо вони зараз не важливі для Вас.
+
+///
+
+`RequestValidationError` є підкласом Pydantic `ValidationError`.
+
+**FastAPI** використовує його для того, якщо Ви використовуєте модель Pydantic у `response_model` і у ваших даних є помилка, Ви побачили помилку у своєму журналі.
+
+Але клієнт/користувач не побачить її. Натомість клієнт отримає "Internal Server Error" зі статусом HTTP `500`.
+
+Так має бути, якщо у Вас виникла `ValidationError` Pydantic у *відповіді* або деінде у вашому коді (не у *запиті* клієнта), це насправді є помилкою у Вашому коді.
+
+І поки Ви її виправляєте, клієнти/користувачі не повинні мати доступу до внутрішньої інформації про помилку, оскільки це може призвести до вразливості безпеки.
+
+### Перевизначення обробника помилок `HTTPException`
+
+Аналогічно, Ви можете перевизначити обробник `HTTPException`.
+
+Наприклад, Ви можете захотіти повернути текстову відповідь замість JSON для цих помилок:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial004.py hl[3:4,9:11,22] *}
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використовувати `from starlette.responses import PlainTextResponse`.
+
+**FastAPI** надає ті самі `starlette.responses`, що й `fastapi.responses`, просто для зручності розробника. Але більшість доступних відповідей надходять безпосередньо зі Starlette.
+
+///
+
+### Використання тіла `RequestValidationError`
+
+`RequestValidationError` містить `body`, який він отримав із некоректними даними.
+
+Ви можете використовувати це під час розробки свого додатка, щоб логувати тіло запиту та налагоджувати його, повертати користувачеві тощо.
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial005.py hl[14] *}
+
+Тепер спробуйте надіслати некоректний елемент, наприклад:
+
+```JSON
+{
+ "title": "towel",
+ "size": "XL"
+}
+```
+Ви отримаєте відповідь, яка повідомить Вам, які саме дані є некоректні у вашому тілі запиту:
+
+
+```JSON hl_lines="12-15"
+{
+ "detail": [
+ {
+ "loc": [
+ "body",
+ "size"
+ ],
+ "msg": "value is not a valid integer",
+ "type": "type_error.integer"
+ }
+ ],
+ "body": {
+ "title": "towel",
+ "size": "XL"
+ }
+}
+```
+
+#### `HTTPException` FastAPI проти `HTTPException` Starlette
+
+**FastAPI** має власний `HTTPException`.
+
+І клас помилки `HTTPException` в **FastAPI** успадковується від класу помилки `HTTPException` в Starlette.
+
+Єдина різниця полягає в тому, що `HTTPException` в **FastAPI** приймає будь-які дані, які можна перетворити на JSON, для поля `detail`, тоді як `HTTPException` у Starlette приймає тільки рядки.
+
+Отже, Ви можете продовжувати використовувати `HTTPException` в **FastAPI** як зазвичай у своєму коді.
+
+Але коли Ви реєструєте обробник виключень, слід реєструвати його для `HTTPException` зі Starlette.
+
+Таким чином, якщо будь-яка частина внутрішнього коду Starlette або розширення чи плагін Starlette згенерує (raise) `HTTPException`, Ваш обробник зможе перехопити та обробити її.
+
+У цьому прикладі, щоб мати можливість використовувати обидва `HTTPException` в одному коді, помилка Starlette перейменовується на `StarletteHTTPException`:
+
+```Python
+from starlette.exceptions import HTTPException as StarletteHTTPException
+```
+
+### Повторне використання обробників помилок **FastAPI**
+
+Якщо Ви хочете використовувати помилки разом із такими ж обробниками помилок за замовчуванням, як у **FastAPI**, Ви можете імпортувати та повторно використовувати їх із `fastapi.exception_handlers`:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial006.py hl[2:5,15,21] *}
+
+У цьому прикладі Ви просто використовуєте `print` для виведення дуже інформативного повідомлення, але Ви зрозуміли основну ідею. Ви можете обробити помилку та повторно використовувати обробники помилок за замовчуванням.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/middleware.md b/docs/uk/docs/tutorial/middleware.md
new file mode 100644
index 000000000..807be484a
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/middleware.md
@@ -0,0 +1,75 @@
+# Middleware (Проміжний шар)
+
+У **FastAPI** можна додавати middleware (проміжний шар).
+
+"Middleware" — це функція, яка працює з кожним **запитом** перед його обробкою будь-якою конкретною *операцією шляху* (*path operation*), а також з кожною **відповіддю** перед її поверненням.
+
+* Middleware отримує кожен **запит**, що надходить до Вашого застосунку.
+* Може виконати певні дії із цим **запитом** або запустити необхідний код.
+* Далі передає **запит** для обробки основним застосунком (*операцією шляху*).
+* Отримує **відповідь**, сформовану застосунком (*операцією шляху*).
+* Може змінити цю **відповідь** або виконати додатковий код.
+* Повертає **відповідь** клієнту.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Якщо у Вас є залежності з `yield`, код виходу виконається *після* middleware.
+
+Якщо були заплановані фонові задачі (background tasks - розглянуто далі), вони виконаються *після* всіх middleware.
+
+///
+
+## Створення middleware
+
+Щоб створити middleware, Ви використовуєте декоратор `@app.middleware("http")` на функції.
+
+Функція middleware отримує:
+
+* `Запит`.
+* Функцію `call_next`, яка приймає `запит` як параметр.
+ * Ця функція передає `запит` відповідній *операції шляху*.
+ * Потім вона повертає `відповідь`, згенеровану цією *операцією шляху*.
+
+* Ви можете ще змінити `відповідь` перед тим, як повернути її.
+
+
+{* ../../docs_src/middleware/tutorial001.py hl[8:9,11,14] *}
+
+/// tip | Порада
+
+Не забувайте, що власні заголовки можна додавати, використовуючи префікс 'X-'.
+
+Але якщо у Вас є власні заголовки, які Ви хочете, щоб браузерний клієнт міг побачити, потрібно додати їх до Вашої конфігурації CORS (див. [CORS (Обмін ресурсами між різними джерелами)](cors.md){.internal-link target=_blank} за допомогою параметра `expose_headers`, описаного в документації Starlette по CORS.
+
+///
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використати `from starlette.requests import Request`.
+
+**FastAPI** надає це для Вашої зручності як розробника. Але він походить безпосередньо зі Starlette.
+
+///
+
+### До і після `response`(`відповіді`)
+
+Ви можете додати код, який буде виконуватися з `запитом` (`request`), до того, як його обробить будь-яка *операція шляху* (*path operation*).
+
+Також Ви можете додати код, який буде виконуватися після того, як `відповідь` (`response`) буде згенеровано, перед тим як його повернути.
+
+Наприклад, Ви можете додати власний заголовок `X-Process-Time`, який міститиме час у секундах, який витратився на обробку запиту та генерацію відповіді:
+
+{* ../../docs_src/middleware/tutorial001.py hl[10,12:13] *}
+
+
+/// tip | Підказка
+
+Тут ми використовуємо `time.perf_counter()` замість `time.time()` оскільки він може бути більш точним для таких випадків. 🤓
+
+///
+
+## Інші middlewares
+
+Ви можете пізніше прочитати більше про інші middlewares в [Advanced User Guide: Advanced Middleware](../advanced/middleware.md){.internal-link target=_blank}.
+
+Ви дізнаєтесь, як обробляти CORS за допомогою middleware в наступному розділі.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/path-params-numeric-validations.md b/docs/uk/docs/tutorial/path-params-numeric-validations.md
new file mode 100644
index 000000000..281ee183c
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/path-params-numeric-validations.md
@@ -0,0 +1,165 @@
+# Path Параметри та валідація числових даних
+
+Так само як Ви можете оголошувати додаткові перевірки та метадані для query параметрів за допомогою `Query`, Ви можете оголошувати той самий тип перевірок і метаданих для параметрів шляху за допомогою `Path`.
+
+## Імпорт Path
+
+Спочатку імпортуйте `Path` з `fastapi` і імпортуйте `Annotated`:
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial001_an_py310.py hl[1,3] *}
+
+/// info | Інформація
+
+FastAPI додав підтримку `Annotated` (і почав рекомендувати його використання) у версії 0.95.0.
+
+Якщо у Вас стара версія, при спробі використати `Annotated` можуть виникати помилки.
+
+Переконайтеся, що Ви [оновили версію FastAPI](../deployment/versions.md#upgrading-the-fastapi-versions){.internal-link target=_blank} принаймні до версії 0.95.1 перед використанням `Annotated`.
+
+///
+
+## Оголошення метаданих
+
+Ви можете оголошувати всі ті ж параметри, що і для `Query`.
+
+Наприклад, щоб оголосити значення метаданих `title` для параметра шляху `item_id`, Ви можете написати:
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial001_an_py310.py hl[10] *}
+
+/// note | Примітка
+
+Параметр шляху завжди є обов’язковим, оскільки він має бути частиною шляху. Навіть якщо Ви оголосите його зі значенням `None` або встановите значення за замовчуванням — він все одно залишатиметься обов’язковим.
+
+///
+
+## Упорядковуйте параметри, як Вам потрібно
+
+/// tip | Підказка
+
+Це, мабуть, не настільки важливо або необхідно, якщо Ви використовуєте `Annotated`.
+
+///
+
+Припустимо, Ви хочете оголосити параметр запиту `q` як обов’язковий `str`.
+
+І Вам не потрібно оголошувати нічого іншого для цього параметра, тому немає потреби використовувати `Query`.
+
+Але Вам все одно потрібно використовувати `Path` для параметра шляху `item_id`. І з певних причин Ви не хочете використовувати `Annotated`.
+
+Python видасть помилку, якщо розмістити значення з "default" перед значенням, яке не має "default".
+
+Але Ви можете змінити порядок і розмістити значення без значення за замовчуванням (параметр запиту `q`) першим.
+
+
+Для **FastAPI** порядок не має значення. Він визначає параметри за їх іменами, типами та значеннями за замовчуванням (`Query`, `Path` тощо) і не звертає уваги на порядок.
+
+Тому Ви можете оголосити Вашу функцію так:
+
+//// tab | Python 3.8 non-Annotated
+
+/// tip | Підказка
+
+За можливості віддавайте перевагу версії з використанням `Annotated`.
+
+///
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial002.py hl[7] *}
+
+////
+
+Але майте на увазі, що якщо Ви використовуєте `Annotated`, ця проблема не виникне, оскільки Ви не використовуєте значення за замовчуванням для параметрів `Query()` або `Path()`.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial002_an_py39.py *}
+
+## Упорядковуйте параметри за потребою, хитрощі
+
+/// tip | Підказка
+
+Це, мабуть, не настільки важливо або необхідно, якщо Ви використовуєте `Annotated`.
+
+///
+
+Ось **невелика хитрість**, яка може стати в пригоді, хоча вона рідко знадобиться.
+
+Якщо Ви хочете:
+
+* оголосити параметр запиту `q` без використання `Query` або значення за замовчуванням
+* оголосити параметр шляху `item_id`, використовуючи `Path`
+* розмістити їх у різному порядку
+* не використовувати `Annotated`
+
+...у Python є спеціальний синтаксис для цього.
+
+Передайте `*` як перший параметр функції.
+
+Python нічого не зробить із цією `*`, але розпізнає, що всі наступні параметри слід викликати як аргументи за ключовим словом (пари ключ-значення), також відомі як kwargs. Навіть якщо вони не мають значення за замовчуванням.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial003.py hl[7] *}
+
+### Краще з `Annotated`
+
+Майте на увазі, якщо Ви використовуєте `Annotated`, оскільки Ви не використовуєте значення за замовчуванням для параметрів функції, цієї проблеми не виникне, і, швидше за все, Вам не потрібно буде використовувати `*`.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial003_an_py39.py hl[10] *}
+
+## Валідація числових даних: більше або дорівнює
+
+За допомогою `Query` і `Path` (та інших, які Ви побачите пізніше) можна оголошувати числові обмеження.
+
+Тут, завдяки `ge=1`, `item_id` має бути цілим числом, яке "`g`reater than or `e`qual" (більше або дорівнює) `1`.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial004_an_py39.py hl[10] *}
+
+## Валідація числових даних: більше ніж і менше або дорівнює
+
+Те саме застосовується до:
+
+* `gt`: `g`reater `t`han (більше ніж)
+* `le`: `l`ess than or `e`qual (менше або дорівнює)
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial005_an_py39.py hl[10] *}
+
+## Валідація числових даних: float, більше ніж і менше ніж
+
+Валідація чисел також працює для значень типу `float`.
+
+Ось де стає важливо мати можливість оголошувати gt, а не тільки ge. Це дозволяє, наприклад, вимагати, щоб значення було більше `0`, навіть якщо воно менше `1`.
+
+Таким чином, значення `0.5` буде допустимим. Але `0.0` або `0` — ні.
+
+Те саме стосується lt.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial006_an_py39.py hl[13] *}
+
+## Підсумок
+
+За допомогою `Query`, `Path` (і інших параметрів, які Ви ще не бачили) можна оголошувати метадані та перевірки рядків, так само як у [Query параметри та валідація рядків](query-params-str-validations.md){.internal-link target=_blank}.
+
+Також можна оголошувати числові перевірки:
+
+* `gt`: `g`reater `t`han (більше ніж)
+* `ge`: `g`reater than or `e`qual (більше або дорівнює)
+* `lt`: `l`ess `t`han (менше ніж)
+* `le`: `l`ess than or `e`qual (менше або дорівнює)
+
+/// info | Інформація
+
+`Query`, `Path` та інші класи, які Ви побачите пізніше, є підкласами спільного класу `Param`.
+
+Всі вони мають однакові параметри для додаткових перевірок і метаданих, які Ви вже бачили.
+
+///
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Коли Ви імпортуєте `Query`, `Path` та інші з `fastapi`, насправді це функції.
+
+При виклику вони повертають екземпляри класів з такими ж іменами.
+
+Тобто Ви імпортуєте `Query`, яка є функцією. А коли Ви її викликаєте, вона повертає екземпляр класу, який теж називається `Query`.
+
+Ці функції створені таким чином (замість використання класів напряму), щоб Ваш редактор не відзначав їхні типи як помилки.
+
+Таким чином, Ви можете користуватися своїм звичайним редактором і інструментами для програмування без додаткових налаштувань для ігнорування таких помилок.
+
+///
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/query-params-str-validations.md b/docs/uk/docs/tutorial/query-params-str-validations.md
new file mode 100644
index 000000000..cd3f4ad93
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/query-params-str-validations.md
@@ -0,0 +1,491 @@
+# Query параметри та валідація рядків
+
+**FastAPI** дозволяє оголошувати додаткову інформацію та виконувати валідацію для Ваших параметрів.
+
+Розглянемо цей додаток як приклад:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial001_py310.py hl[7] *}
+
+Query параметр `q` має тип `str | None`, що означає, що він може бути як `str`, так і `None`. За замовчуванням він має значення `None`, тому FastAPI розуміє, що цей параметр не є обов'язковим.
+
+/// note | Примітка
+
+FastAPI знає, що `q` не є обов’язковим, завдяки значенню за замовчуванням `= None`.
+
+Використання `str | None` дозволить Вашому редактору коду надавати кращу підтримку та виявляти помилки.
+
+///
+
+## Додаткова валідація
+
+Ми хочемо, щоб навіть якщо `q` є необов’язковим, **його довжина не перевищувала 50 символів**, якщо він все ж буде переданий.
+
+### Імпорт `Query` та `Annotated`
+
+Щоб це зробити, спочатку імпортуємо:
+
+* `Query` з `fastapi`
+* `Annotated` з `typing`
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial002_an_py310.py hl[1,3] *}
+
+/// info | Інформація
+
+FastAPI додав підтримку `Annotated` (і почав рекомендувати його) у версії 0.95.0.
+
+Якщо у Вас старіша версія, під час використання `Annotated` можуть виникати помилки.
+
+Переконайтеся, що Ви [оновили версію FastAPI](../deployment/versions.md#upgrading-the-fastapi-versions){.internal-link target=_blank} до принаймні 0.95.1, перш ніж використовувати `Annotated`.
+
+///
+
+## Використання `Annotated` у типі параметра `q`
+
+Пам’ятаєте, як я раніше розповідав, що `Annotated` можна використовувати для додавання метаданих до параметрів у [Вступі до типів Python](../python-types.md#type-hints-with-metadata-annotations){.internal-link target=_blank}?
+
+Зараз саме час використати його разом із FastAPI. 🚀
+
+Раніше ми мали таку анотацію типу:
+
+//// tab | Python 3.10+
+
+```Python
+q: str | None = None
+```
+
+////
+
+//// tab | Python 3.8+
+
+```Python
+q: Union[str, None] = None
+```
+
+////
+
+Тепер ми загорнемо її у `Annotated`, і отримаємо:
+
+//// tab | Python 3.10+
+
+```Python
+q: Annotated[str | None] = None
+```
+
+////
+
+//// tab | Python 3.8+
+
+```Python
+q: Annotated[Union[str, None]] = None
+```
+
+////
+
+Обидві ці версії означають одне й те саме: `q` — це параметр, який може бути `str` або `None`, і за замовчуванням має значення `None`.
+
+А тепер переходимо до цікавого! 🎉
+
+## Додавання `Query` до `Annotated` у параметр `q`
+
+Тепер, коли у нас є `Annotated`, де ми можемо додавати додаткову інформацію (зокрема валідацію), додамо `Query` всередину `Annotated` і встановимо параметр `max_length` у `50`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial002_an_py310.py hl[9] *}
+
+Зверніть увагу, що значення за замовчуванням усе ще `None`, тому параметр залишається необов'язковим.
+
+Але тепер, додавши `Query(max_length=50)` всередину `Annotated`, ми повідомляємо FastAPI, що хочемо **додаткову валідацію** для цього значення — воно має містити максимум 50 символів. 😎
+
+/// tip | Підказка
+
+Ми використовуємо `Query()`, оскільки це **query параметр**. Далі ми розглянемо інші варіанти, як-от `Path()`, `Body()`, `Header()` та `Cookie()`, які приймають ті самі аргументи, що й `Query()`.
+
+///
+
+Тепер FastAPI:
+
+* **Перевірить** дані, щоб переконатися, що їхня довжина не перевищує 50 символів
+* Покажe **чітку помилку** клієнту, якщо дані недійсні
+* **Задокументує** параметр в OpenAPI-схемі *операції шляху* (що відобразиться в **автоматично згенерованій документації**)
+
+## Альтернативний (застарілий) метод: Query як значення за замовчуванням
+
+У попередніх версіях FastAPI (до 0.95.0) `Query` використовувався як значення за замовчуванням для параметра, а не всередині `Annotated`. Ви, ймовірно, побачите код, який використовує цей підхід, тому варто розглянути його.
+
+/// tip | Підказка
+
+Для нового коду та коли це можливо, використовуйте `Annotated`, як показано вище. Це має багато переваг (пояснених нижче) і не має недоліків. 🍰
+
+///
+
+Раніше ми писали `Query()` як значення за замовчуванням для параметра функції, встановлюючи `max_length` у 50:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial002_py310.py hl[7] *}
+
+Оскільки в цьому випадку (без `Annotated`) нам потрібно замінити `None` у функції на `Query()`, тепер ми повинні явно встановити значення за замовчуванням через параметр `Query(default=None)`. Це виконує ту саму роль визначення значення за замовчуванням (принаймні для FastAPI).
+
+Таким чином:
+
+```Python
+q: str | None = Query(default=None)
+```
+
+...робить параметр необов’язковим зі значенням за замовчуванням `None`, що еквівалентно:
+
+
+```Python
+q: str | None = None
+```
+Але у версії з `Query` ми явно вказуємо, що це query параметр.
+
+Далі ми можемо передавати `Query` додаткові параметри, зокрема `max_length`, який застосовується до рядків:
+
+```Python
+q: str | None = Query(default=None, max_length=50)
+```
+
+Це забезпечить валідацію даних, виведе зрозумілу помилку у разі недійсних даних і задокументує параметр у схемі OpenAPI *операції шляху*.
+
+### `Query` як значення за замовчуванням або всередині `Annotated`
+
+Важливо пам’ятати, якщо використовувати `Query` всередині `Annotated`, не можна задавати параметр `default` у `Query`.
+
+Замість цього використовуйте значення за замовчуванням у самій функції. Інакше це буде нелогічно.
+
+Наприклад, цей варіант є некоректним:
+
+```Python
+q: Annotated[str, Query(default="rick")] = "morty"
+```
+
+...тому, що не зрозуміло, яке значення має бути значенням за замовчуванням: `"rick"` чи `"morty"`.
+
+Коректні варіанти:
+
+```Python
+q: Annotated[str, Query()] = "rick"
+```
+
+...або у старих кодових базах Ви знайдете:
+
+```Python
+q: str = Query(default="rick")
+```
+
+### Переваги використання `Annotated`
+
+**Використання `Annotated` є рекомендованим** замість задання значення за замовчуванням у параметрах функції, оскільки воно **краще** з кількох причин. 🤓
+
+Значення **за замовчуванням** параметра **функції** є його **фактичним значенням за замовчуванням**, що є більш інтуїтивним у Python загалом. 😌
+
+Ви можете **викликати** ту саму функцію **в інших місцях** без FastAPI, і вона **працюватиме очікувано**. Якщо параметр є **обов’язковим** (без значення за замовчуванням), Ваш **редактор** повідомить про помилку, а **Python** також видасть помилку, якщо Ви виконаєте функцію без передавання цього параметра.
+
+Якщо Ви не використовуєте `Annotated`, а використовуєте **(старий) стиль значень за замовчуванням**, то при виклику цієї функції без FastAPI **в інших місцях**, потрібно **не забути** передати їй аргументи, інакше значення будуть відрізнятися від очікуваних (наприклад, Ви отримаєте `QueryInfo` або подібне замість `str`). Ваш редактор не повідомить про помилку, і Python також не видасть помилку при запуску функції, поки не виникне помилка під час виконання операцій усередині.
+
+Оскільки `Annotated` може містити кілька анотацій метаданих, Ви навіть можете використовувати ту саму функцію з іншими інструментами, такими як Typer. 🚀
+
+## Додавання додаткових валідацій
+
+Ви також можете додати параметр `min_length`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial003_an_py310.py hl[10] *}
+
+## Додавання регулярних виразів
+
+Ви можете визначити регулярний вираз pattern, якому має відповідати параметр:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial004_an_py310.py hl[11] *}
+
+Цей конкретний шаблон регулярного виразу перевіряє, що отримане значення параметра:
+
+* `^`: починається з наступних символів, перед якими немає інших символів.
+* `fixedquery`: точно відповідає значенню `fixedquery`.
+* `$`: закінчується тут, після `fixedquery` немає жодних символів.
+
+Якщо Ви почуваєтеся розгублено щодо **"регулярних виразів"**, не хвилюйтеся. Вони є складною темою для багатьох людей. Ви все одно можете зробити багато речей без їх використання.
+
+Але тепер Ви знаєте, що коли вони знадобляться, їх можна застосовувати у **FastAPI**.
+
+### Pydantic v1 `regex` замість `pattern`
+
+До версії Pydantic 2 і FastAPI 0.100.0 параметр називався `regex` замість `pattern`, але тепер він застарів.
+
+Ви все ще можете зустріти код, який використовує його:
+
+//// tab | Pydantic v1
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial004_regex_an_py310.py hl[11] *}
+
+////
+
+Але майте на увазі, що він є застарілим і його слід оновити до нового параметра `pattern`. 🤓
+
+## Значення за замовчуванням
+
+Ви можете використовувати значення за замовчуванням, відмінні від `None`.
+
+Наприклад, якщо Ви хочете оголосити параметр запиту `q` з `min_length` `3` і значенням за замовчуванням `"fixedquery"`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial005_an_py39.py hl[9] *}
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Наявність значення за замовчуванням будь-якого типу, включаючи `None`, робить параметр необов’язковим (not required).
+
+///
+
+## Обов’язкові параметри
+
+Якщо нам не потрібно вказувати додаткові перевірки або метадані, ми можемо зробити параметр `q` обов’язковим, просто не оголошуючи значення за замовчуванням, наприклад:
+
+```Python
+q: str
+```
+
+замість:
+
+```Python
+q: str | None = None
+```
+
+Але тепер ми оголошуємо його з `Query`, наприклад:
+
+//// tab | Annotated
+
+```Python
+q: Annotated[str | None, Query(min_length=3)] = None
+```
+
+////
+
+Тому, якщо Вам потрібно зробити значення обов’язковим, використовуючи `Query`, просто не вказуйте значення за замовчуванням:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial006_an_py39.py hl[9] *}
+
+### Обов’язкове значення, яке може бути `None`
+
+Ви можете вказати, що параметр може приймати `None`, але при цьому залишається обов’язковим. Це змусить клієнтів надіслати значення, навіть якщо воно дорівнює `None`.
+
+Щоб зробити це, оголосіть, що `None` є допустимим типом, але не вказуйте значення за замовчуванням:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial006c_an_py310.py hl[9] *}
+
+## Список параметрів запиту / кілька значень
+
+Якщо Ви визначаєте параметр запиту за допомогою `Query`, Ви також можете дозволити отримання списку значень, тобто дозволити отримання кількох значень.
+
+Наприклад, щоб дозволити параметру запиту `q` з'являтися кілька разів в URL, можна написати:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial011_an_py310.py hl[9] *}
+
+Тоді, у випадку запиту за URL:
+
+```
+http://localhost:8000/items/?q=foo&q=bar
+```
+
+Ви отримаєте кілька значень *query параметра* `q` (`foo` і `bar`) у вигляді списку `list` в Python у Вашій *функції обробки шляху*, у *параметрі функції* `q`.
+
+Отже, відповідь на цей URL буде:
+
+```JSON
+{
+ "q": [
+ "foo",
+ "bar"
+ ]
+}
+```
+
+/// tip | Підказка
+
+Щоб оголосити параметр запиту з типом `list`, як у наведеному вище прикладі, потрібно явно використовувати `Query`, інакше він буде інтерпретований як тіло запиту.
+
+///
+
+Інтерактивна API-документація оновиться відповідно, дозволяючи передавати кілька значень:
+
+
+
+### Список параметрів запиту / кілька значень за замовчуванням
+
+Ви також можете визначити значення за замовчуванням для `list`, якщо жодне значення не було передане:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial012_an_py39.py hl[9] *}
+
+Якщо Ви перейдете за посиланням:
+
+```
+http://localhost:8000/items/
+```
+
+то значення `q` за замовчуванням буде: `["foo", "bar"]`, і Ваша відповідь виглядатиме так:
+
+```JSON
+{
+ "q": [
+ "foo",
+ "bar"
+ ]
+}
+```
+
+#### Використання тільки `list`
+
+Ви також можете використовувати `list` без уточнення типу, замість `list[str]`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial013_an_py39.py hl[9] *}
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Майте на увазі, що в цьому випадку FastAPI не перевірятиме вміст списку.
+
+Наприклад, `list[int]` перевірятиме (і документуватиме), що всі елементи списку є цілими числами. Але `list` без уточнення цього не робитиме.
+
+///
+
+## Додавання додаткових метаданих
+
+Ви можете додати більше інформації про параметр.
+
+Ця інформація буде включена у згенерований OpenAPI та використана в інтерфейсах документації та зовнішніх інструментах.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Майте на увазі, що різні інструменти можуть мати різний рівень підтримки OpenAPI.
+
+Деякі з них можуть ще не відображати всю додаткову інформацію, хоча в більшості випадків ця функція вже запланована для розробки.
+
+///
+
+Ви можете додати `title` :
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial007_an_py310.py hl[10] *}
+
+А також `description`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial008_an_py310.py hl[14] *}
+
+## Аліаси параметрів
+
+Уявіть, що Ви хочете, щоб параметр називався `item-query`.
+
+Наприклад:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/?item-query=foobaritems
+```
+
+Але `item-query` — це некоректна назва змінної в Python.
+
+Найближчий допустимий варіант — `item_query`.
+
+Проте Вам потрібно, щоб параметр залишався саме `item-query`...
+
+У такому випадку можна оголосити `alias`, і саме він буде використовуватися для отримання значення параметра:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial009_an_py310.py hl[9] *}
+
+## Виведення параметрів як застарілих
+
+Припустимо, що Ви більше не хочете використовувати цей параметр.
+
+Вам потрібно залишити його на деякий час, оскільки ним користуються клієнти, але Ви хочете, щоб документація чітко показувала, що він є застарілим.
+
+Тоді Ви можете передати параметр `deprecated=True` до `Query`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial010_an_py310.py hl[19] *}
+
+Документація буде показувати це таким чином:
+
+
+
+## Виняток параметрів з OpenAPI
+
+Щоб виключити параметр запиту зі згенерованої схеми OpenAPI (і, таким чином, з автоматичних систем документації), встановіть параметр `include_in_schema` для `Query` в `False`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial014_an_py310.py hl[10] *}
+
+## Кастомна валідація
+
+Можуть бути випадки, коли Вам потрібно провести **кастомну валідацію**, яку не можна реалізувати за допомогою параметрів, показаних вище.
+
+У таких випадках ви можете використати **кастомну функцію валідації**, яка буде застосована після звичайної валідації (наприклад, після перевірки, що значення є типом `str`).
+
+Це можна досягти за допомогою Pydantic's `AfterValidator` в середині `Annotated`.
+
+/// tip | Підказка
+
+Pydantic також має `BeforeValidator` та інші. 🤓
+
+///
+
+Наприклад, цей кастомний валідатор перевіряє, чи починається ID елемента з `isbn-` для номера книги ISBN або з `imdb-` для ID URL фільму на IMDB:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py hl[5,16:19,24] *}
+
+/// info | Інформація
+
+Це доступно з версії Pydantic 2 або вище. 😎
+
+///
+
+/// tip | Підказка
+
+Якщо Вам потрібно виконати будь-яку валідацію, яка вимагає взаємодії з будь-яким **зовнішнім компонентом**, таким як база даних чи інший API, ви повинні замість цього використовувати **FastAPI Dependencies**. Ви дізнаєтесь про них пізніше.
+
+Ці кастомні валідатори використовуються для речей, які можна перевірити лише з **тими даними**, що надані в запиті.
+
+///
+
+### Зрозумійте цей код
+
+Головний момент – це використання **`AfterValidator` з функцією всередині `Annotated`**. Можете пропустити цю частину, якщо хочете. 🤸
+
+---
+
+Але якщо Вам цікаво розібратися в цьому конкретному прикладі коду і Вам ще не набридло, ось кілька додаткових деталей.
+
+#### Рядок із `value.startswith()`
+
+Звернули увагу? Рядок із `value.startswith()` може приймати кортеж, і тоді він перевірятиме кожне значення в кортежі:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py ln[16:19] hl[17] *}
+
+#### Випадковий елемент
+
+За допомогою `data.items()` ми отримуємо ітерабельний об'єкт із кортежами, що містять ключ і значення для кожного елемента словника.
+
+Ми перетворюємо цей ітерабельний об'єкт у звичайний `list` за допомогою `list(data.items())`.
+
+Потім, використовуючи `random.choice()`, ми можемо отримати випадкове значення зі списку, тобто отримуємо кортеж із `(id, name)`. Це може бути щось на зразок `("imdb-tt0371724", "The Hitchhiker's Guide to the Galaxy")`.
+
+Далі ми **присвоюємо ці два значення** кортежу змінним `id` і `name`.
+
+Тож, якщо користувач не вказав ID елемента, він все одно отримає випадкову рекомендацію.
+
+...і все це реалізовано в **одному рядку коду**. 🤯 Хіба не прекрасний Python? 🐍
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py ln[22:30] hl[29] *}
+
+## Підсумок
+
+Ви можете оголошувати додаткові валідації та метаінформацію для своїх параметрів.
+
+Загальні валідації та метаінформація:
+
+* `alias`
+* `title`
+* `description`
+* `deprecated`
+
+Валідації, специфічні для рядків:
+
+* `min_length`
+* `max_length`
+* `pattern`
+
+Кастомні валідації за допомогою `AfterValidator`.
+
+У цих прикладах Ви побачили, як оголошувати валідації для значень `str`.
+
+Дивіться наступні розділи, щоб дізнатися, як оголошувати валідації для інших типів, наприклад чисел.
diff --git a/docs/zh/docs/deployment/concepts.md b/docs/zh/docs/deployment/concepts.md
index 7a0b6c3d2..f7208da7c 100644
--- a/docs/zh/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/zh/docs/deployment/concepts.md
@@ -220,7 +220,7 @@
这些工作进程将是运行您的应用程序的进程，它们将执行主要计算以接收 **请求** 并返回 **响应**，并且它们将加载您放入 RAM 中的变量中的任何内容。
-
+
当然，除了您的应用程序之外，同一台机器可能还运行**其他进程**。
diff --git a/docs/zh/docs/deployment/https.md b/docs/zh/docs/deployment/https.md
index 9c963d587..d994c4add 100644
--- a/docs/zh/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/zh/docs/deployment/https.md
@@ -86,7 +86,7 @@
DNS 服务器会告诉浏览器使用某个特定的 **IP 地址**。 这将是你在 DNS 服务器中为你的服务器配置的公共 IP 地址。
-
+
### TLS 握手开始
@@ -94,7 +94,7 @@ DNS 服务器会告诉浏览器使用某个特定的 **IP 地址**。 这将是
通信的第一部分只是建立客户端和服务器之间的连接并决定它们将使用的加密密钥等。
-
+
客户端和服务器之间建立 TLS 连接的过程称为 **TLS 握手**。
@@ -112,7 +112,7 @@ TLS 终止代理可以访问一个或多个 **TLS 证书**（HTTPS 证书）。
在这种情况下，它将使用`someapp.example.com`的证书。
-
+
客户端已经**信任**生成该 TLS 证书的实体（在本例中为 Let's Encrypt，但我们稍后会看到），因此它可以**验证**该证书是否有效。
@@ -134,19 +134,19 @@ TLS 终止代理可以访问一个或多个 **TLS 证书**（HTTPS 证书）。
接下来，客户端发送一个 **HTTPS 请求**。 这其实只是一个通过 TLS 加密连接的 HTTP 请求。
-
+
### 解密请求
TLS 终止代理将使用协商好的加密算法**解密请求**，并将**（解密的）HTTP 请求**传输到运行应用程序的进程（例如运行 FastAPI 应用的 Uvicorn 进程）。
-
+
### HTTP 响应
应用程序将处理请求并向 TLS 终止代理发送**（未加密）HTTP 响应**。
-
+
### HTTPS 响应
@@ -154,7 +154,7 @@ TLS 终止代理将使用协商好的加密算法**解密请求**，并将**（
接下来，浏览器将验证响应是否有效和是否使用了正确的加密密钥等。然后它会**解密响应**并处理它。
-
+
客户端（浏览器）将知道响应来自正确的服务器，因为它使用了他们之前使用 **HTTPS 证书** 协商出的加密算法。
@@ -164,7 +164,7 @@ TLS 终止代理将使用协商好的加密算法**解密请求**，并将**（
只有一个进程可以处理特定的 IP 和端口（在我们的示例中为 TLS 终止代理），但其他应用程序/进程也可以在服务器上运行，只要它们不尝试使用相同的 **公共 IP 和端口的组合**。
-
+
这样，TLS 终止代理就可以为多个应用程序处理**多个域名**的 HTTPS 和证书，然后在每种情况下将请求传输到正确的应用程序。
@@ -174,7 +174,7 @@ TLS 终止代理将使用协商好的加密算法**解密请求**，并将**（
然后，会有另一个程序（在某些情况下是另一个程序，在某些情况下可能是同一个 TLS 终止代理）与 Let's Encrypt 通信并更新证书。
-
+
**TLS 证书** **与域名相关联**，而不是与 IP 地址相关联。
diff --git a/docs/zh/docs/tutorial/bigger-applications.md b/docs/zh/docs/tutorial/bigger-applications.md
index 318e10fd7..554bc654f 100644
--- a/docs/zh/docs/tutorial/bigger-applications.md
+++ b/docs/zh/docs/tutorial/bigger-applications.md
@@ -52,7 +52,7 @@ from app.routers import items
* 还有一个子目录 `app/internal/` 包含另一个 `__init__.py` 文件，因此它是又一个「Python 子包」：`app.internal`。
* `app/internal/admin.py` 是另一个子模块：`app.internal.admin`。
-
+
带有注释的同一文件结构：
@@ -244,7 +244,7 @@ from .dependencies import get_token_header
请记住我们的程序/文件结构是怎样的：
-
+
---
diff --git a/docs_src/custom_docs_ui/tutorial001.py b/docs_src/custom_docs_ui/tutorial001.py
index f7ceb0c2f..1cfcce19a 100644
--- a/docs_src/custom_docs_ui/tutorial001.py
+++ b/docs_src/custom_docs_ui/tutorial001.py
@@ -29,7 +29,7 @@ async def redoc_html():
return get_redoc_html(
openapi_url=app.openapi_url,
title=app.title + " - ReDoc",
- redoc_js_url="https://unpkg.com/redoc@next/bundles/redoc.standalone.js",
+ redoc_js_url="https://unpkg.com/redoc@2/bundles/redoc.standalone.js",
)
diff --git a/fastapi/openapi/docs.py b/fastapi/openapi/docs.py
index c2ec358d2..f181b43c1 100644
--- a/fastapi/openapi/docs.py
+++ b/fastapi/openapi/docs.py
@@ -188,7 +188,7 @@ def get_redoc_html(
It is normally set to a CDN URL.
"""
),
- ] = "https://cdn.jsdelivr.net/npm/redoc@next/bundles/redoc.standalone.js",
+ ] = "https://cdn.jsdelivr.net/npm/redoc@2/bundles/redoc.standalone.js",
redoc_favicon_url: Annotated[
str,
Doc(
diff --git a/requirements-docs.txt b/requirements-docs.txt
index 8812e27f9..bd0082304 100644
--- a/requirements-docs.txt
+++ b/requirements-docs.txt
@@ -3,7 +3,7 @@
mkdocs-material==9.6.1
mdx-include >=1.4.1,<2.0.0
mkdocs-redirects>=1.2.1,<1.3.0
-typer == 0.12.5
+typer == 0.15.3
pyyaml >=5.3.1,<7.0.0
# For Material for MkDocs, Chinese search
jieba==0.42.1
diff --git a/requirements-tests.txt b/requirements-tests.txt
index 013b9a35a..b9f2b2b66 100644
--- a/requirements-tests.txt
+++ b/requirements-tests.txt
@@ -4,13 +4,13 @@ pytest >=7.1.3,<9.0.0
coverage[toml] >= 6.5.0,< 8.0
mypy ==1.8.0
dirty-equals ==0.9.0
-sqlmodel==0.0.23
+sqlmodel==0.0.24
flask >=1.1.2,<4.0.0
anyio[trio] >=3.2.1,<5.0.0
PyJWT==2.8.0
pyyaml >=5.3.1,<7.0.0
passlib[bcrypt] >=1.7.2,<2.0.0
-inline-snapshot==0.19.3
+inline-snapshot>=0.21.1
# types
types-ujson ==5.10.0.20240515
types-orjson ==3.6.2
diff --git a/tests/test_application.py b/tests/test_application.py
index 5c62f5f6e..a7d50ea72 100644
--- a/tests/test_application.py
+++ b/tests/test_application.py
@@ -43,7 +43,7 @@ def test_redoc():
response = client.get("/redoc")
assert response.status_code == 200, response.text
assert response.headers["content-type"] == "text/html; charset=utf-8"
- assert "redoc@next" in response.text
+ assert "redoc@2" in response.text
def test_enum_status_code_response():
diff --git a/tests/test_tutorial/test_cookie_param_models/test_tutorial002.py b/tests/test_tutorial/test_cookie_param_models/test_tutorial002.py
index 30adadc8a..cef6f6630 100644
--- a/tests/test_tutorial/test_cookie_param_models/test_tutorial002.py
+++ b/tests/test_tutorial/test_cookie_param_models/test_tutorial002.py
@@ -5,7 +5,13 @@ from dirty_equals import IsDict
from fastapi.testclient import TestClient
from inline_snapshot import snapshot
-from tests.utils import needs_py39, needs_py310, needs_pydanticv1, needs_pydanticv2
+from tests.utils import (
+ needs_py39,
+ needs_py310,
+ needs_pydanticv1,
+ needs_pydanticv2,
+ pydantic_snapshot,
+)
@pytest.fixture(
@@ -59,8 +65,8 @@ def test_cookie_param_model_defaults(client: TestClient):
def test_cookie_param_model_invalid(client: TestClient):
response = client.get("/items/")
assert response.status_code == 422
- assert response.json() == snapshot(
- IsDict(
+ assert response.json() == pydantic_snapshot(
+ v2=snapshot(
{
"detail": [
{
@@ -71,9 +77,8 @@ def test_cookie_param_model_invalid(client: TestClient):
}
]
}
- )
- | IsDict(
- # TODO: remove when deprecating Pydantic v1
+ ),
+ v1=snapshot(
{
"detail": [
{
@@ -83,7 +88,7 @@ def test_cookie_param_model_invalid(client: TestClient):
}
]
}
- )
+ ),
)
@@ -144,18 +149,23 @@ def test_openapi_schema(client: TestClient):
"name": "fatebook_tracker",
"in": "cookie",
"required": False,
- "schema": IsDict(
- {
- "anyOf": [{"type": "string"}, {"type": "null"}],
- "title": "Fatebook Tracker",
- }
- )
- | IsDict(
- # TODO: remove when deprecating Pydantic v1
- {
- "type": "string",
- "title": "Fatebook Tracker",
- }
+ "schema": pydantic_snapshot(
+ v2=snapshot(
+ {
+ "anyOf": [
+ {"type": "string"},
+ {"type": "null"},
+ ],
+ "title": "Fatebook Tracker",
+ }
+ ),
+ v1=snapshot(
+ # TODO: remove when deprecating Pydantic v1
+ {
+ "type": "string",
+ "title": "Fatebook Tracker",
+ }
+ ),
),
},
{
diff --git a/tests/test_tutorial/test_custom_docs_ui/test_tutorial001.py b/tests/test_tutorial/test_custom_docs_ui/test_tutorial001.py
index aff070d74..cb8e8c224 100644
--- a/tests/test_tutorial/test_custom_docs_ui/test_tutorial001.py
+++ b/tests/test_tutorial/test_custom_docs_ui/test_tutorial001.py
@@ -33,7 +33,7 @@ def test_swagger_ui_oauth2_redirect_html(client: TestClient):
def test_redoc_html(client: TestClient):
response = client.get("/redoc")
assert response.status_code == 200, response.text
- assert "https://unpkg.com/redoc@next/bundles/redoc.standalone.js" in response.text
+ assert "https://unpkg.com/redoc@2/bundles/redoc.standalone.js" in response.text
def test_api(client: TestClient):
diff --git a/tests/test_tutorial/test_sql_databases/test_tutorial002.py b/tests/test_tutorial/test_sql_databases/test_tutorial002.py
index 2eb5a8b36..0cf94cce1 100644
--- a/tests/test_tutorial/test_sql_databases/test_tutorial002.py
+++ b/tests/test_tutorial/test_sql_databases/test_tutorial002.py
@@ -4,7 +4,7 @@ import warnings
import pytest
from dirty_equals import IsDict, IsInt
from fastapi.testclient import TestClient
-from inline_snapshot import snapshot
+from inline_snapshot import Is, snapshot
from sqlalchemy import StaticPool
from sqlmodel import SQLModel, create_engine
from sqlmodel.main import default_registry
@@ -120,14 +120,14 @@ def test_crud_app(client: TestClient):
)
assert response.status_code == 200, response.text
assert response.json() == snapshot(
- {"name": "Dog Pond", "age": None, "id": hero_id}
+ {"name": "Dog Pond", "age": None, "id": Is(hero_id)}
)
# Get updated hero
response = client.get(f"/heroes/{hero_id}")
assert response.status_code == 200, response.text
assert response.json() == snapshot(
- {"name": "Dog Pond", "age": None, "id": hero_id}
+ {"name": "Dog Pond", "age": None, "id": Is(hero_id)}
)
# Delete a hero
diff --git a/tests/utils.py b/tests/utils.py
index 460c028f7..ae9543e3b 100644
--- a/tests/utils.py
+++ b/tests/utils.py
@@ -2,6 +2,7 @@ import sys
import pytest
from fastapi._compat import PYDANTIC_V2
+from inline_snapshot import Snapshot
needs_py39 = pytest.mark.skipif(sys.version_info < (3, 9), reason="requires python3.9+")
needs_py310 = pytest.mark.skipif(
@@ -9,3 +10,25 @@ needs_py310 = pytest.mark.skipif(
)
needs_pydanticv2 = pytest.mark.skipif(not PYDANTIC_V2, reason="requires Pydantic v2")
needs_pydanticv1 = pytest.mark.skipif(PYDANTIC_V2, reason="requires Pydantic v1")
+
+
+def pydantic_snapshot(
+ *,
+ v2: Snapshot,
+ v1: Snapshot, # TODO: remove v1 argument when deprecating Pydantic v1
+):
+ """
+ This function should be used like this:
+
+ >>> assert value == pydantic_snapshot(v2=snapshot(),v1=snapshot())
+
+ inline-snapshot will create the snapshots when pytest is executed for each versions of pydantic.
+
+ It is also possible to use the function inside snapshots for version-specific values.
+
+ >>> assert value == snapshot({
+ "data": "some data",
+ "version_specific": pydantic_snapshot(v2=snapshot(),v1=snapshot()),
+ })
+ """
+ return v2 if PYDANTIC_V2 else v1
-
-
-
-
+
-
+
+
@@ -150,7 +148,7 @@ $ pip install "fastapi[standard]"
### Create it
-* Create a file `main.py` with:
+Create a file `main.py` with:
```Python
from typing import Union
diff --git a/docs/de/docs/deployment/concepts.md b/docs/de/docs/deployment/concepts.md
index 97ad854e2..907598e54 100644
--- a/docs/de/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/de/docs/deployment/concepts.md
@@ -216,7 +216,7 @@ Dieser Manager-Prozess wäre wahrscheinlich derjenige, welcher der IP am **Port*
Diese Workerprozesse würden Ihre Anwendung ausführen, sie würden die Hauptberechnungen durchführen, um einen **Request** entgegenzunehmen und eine **Response** zurückzugeben, und sie würden alles, was Sie in Variablen einfügen, in den RAM laden.
-
+
Und natürlich würden auf derselben Maschine neben Ihrer Anwendung wahrscheinlich auch **andere Prozesse** laufen.
diff --git a/docs/de/docs/deployment/https.md b/docs/de/docs/deployment/https.md
index 630582995..a216f44af 100644
--- a/docs/de/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/de/docs/deployment/https.md
@@ -85,7 +85,7 @@ Zuerst würde der Browser mithilfe der **DNS-Server** herausfinden, welches die
Die DNS-Server geben dem Browser eine bestimmte **IP-Adresse** zurück. Das wäre die von Ihrem Server verwendete öffentliche IP-Adresse, die Sie in den DNS-Servern konfiguriert haben.
-
+
### TLS-Handshake-Start
@@ -93,7 +93,7 @@ Der Browser kommuniziert dann mit dieser IP-Adresse über **Port 443** (den HTTP
Der erste Teil der Kommunikation besteht lediglich darin, die Verbindung zwischen dem Client und dem Server herzustellen und die zu verwendenden kryptografischen Schlüssel usw. zu vereinbaren.
-
+
Diese Interaktion zwischen dem Client und dem Server zum Aufbau der TLS-Verbindung wird als **TLS-Handshake** bezeichnet.
@@ -111,7 +111,7 @@ Mithilfe der oben beschriebenen **SNI-Erweiterung** würde der TLS-Terminierungs
In diesem Fall würde er das Zertifikat für `someapp.example.com` verwenden.
-
+
Der Client **vertraut** bereits der Entität, die das TLS-Zertifikat generiert hat (in diesem Fall Let's Encrypt, aber wir werden später mehr darüber erfahren), sodass er **verifizieren** kann, dass das Zertifikat gültig ist.
@@ -133,19 +133,19 @@ Da Client und Server (sprich, der Browser und der TLS-Terminierungsproxy) nun ü
Der Client sendet also einen **HTTPS-Request**. Das ist einfach ein HTTP-Request über eine verschlüsselte TLS-Verbindung.
-
+
### Den Request entschlüsseln
Der TLS-Terminierungsproxy würde die vereinbarte Verschlüsselung zum **Entschlüsseln des Requests** verwenden und den **einfachen (entschlüsselten) HTTP-Request** an den Prozess weiterleiten, der die Anwendung ausführt (z. B. einen Prozess, bei dem Uvicorn die FastAPI-Anwendung ausführt).
-
+
### HTTP-Response
Die Anwendung würde den Request verarbeiten und eine **einfache (unverschlüsselte) HTTP-Response** an den TLS-Terminierungsproxy senden.
-
+
### HTTPS-Response
@@ -153,7 +153,7 @@ Der TLS-Terminierungsproxy würde dann die Response mithilfe der zuvor vereinbar
Als Nächstes überprüft der Browser, ob die Response gültig und mit dem richtigen kryptografischen Schlüssel usw. verschlüsselt ist. Anschließend **entschlüsselt er die Response** und verarbeitet sie.
-
+
Der Client (Browser) weiß, dass die Response vom richtigen Server kommt, da dieser die Kryptografie verwendet, die zuvor mit dem **HTTPS-Zertifikat** vereinbart wurde.
@@ -163,7 +163,7 @@ Auf demselben Server (oder denselben Servern) könnten sich **mehrere Anwendunge
Nur ein Prozess kann diese spezifische IP und den Port verarbeiten (in unserem Beispiel der TLS-Terminierungsproxy), aber die anderen Anwendungen/Prozesse können auch auf dem/den Server(n) ausgeführt werden, solange sie nicht versuchen, dieselbe **Kombination aus öffentlicher IP und Port** zu verwenden.
-
+
Auf diese Weise könnte der TLS-Terminierungsproxy HTTPS und Zertifikate für **mehrere Domains**, für mehrere Anwendungen, verarbeiten und die Requests dann jeweils an die richtige Anwendung weiterleiten.
@@ -173,7 +173,7 @@ Irgendwann in der Zukunft würde jedes Zertifikat **ablaufen** (etwa 3 Monate na
Und dann gäbe es ein anderes Programm (in manchen Fällen ist es ein anderes Programm, in manchen Fällen ist es derselbe TLS-Terminierungsproxy), das mit Let's Encrypt kommuniziert und das/die Zertifikat(e) erneuert.
-
+
Die **TLS-Zertifikate** sind **einem Domainnamen zugeordnet**, nicht einer IP-Adresse.
diff --git a/docs/de/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md b/docs/de/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
index ab8cd9f6b..f68902b99 100644
--- a/docs/de/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
+++ b/docs/de/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
@@ -98,7 +98,7 @@ Sie können wahrscheinlich mit der rechten Maustaste auf jeden Link klicken und
Und **ReDoc** verwendet diese Datei:
-* `redoc.standalone.js`
+* `redoc.standalone.js`
Danach könnte Ihre Dateistruktur wie folgt aussehen:
@@ -129,14 +129,8 @@ Sie sollten eine sehr lange JavaScript-Datei für **ReDoc** sehen.
Sie könnte beginnen mit etwas wie:
```JavaScript
-/*!
- * ReDoc - OpenAPI/Swagger-generated API Reference Documentation
- * -------------------------------------------------------------
- * Version: "2.0.0-rc.18"
- * Repo: https://github.com/Redocly/redoc
- */
-!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof m
-
+/*! For license information please see redoc.standalone.js.LICENSE.txt */
+!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof module?module.exports=t(require("null")):
...
```
diff --git a/docs/de/docs/tutorial/bigger-applications.md b/docs/de/docs/tutorial/bigger-applications.md
index 59e91bdcc..514e3fd3a 100644
--- a/docs/de/docs/tutorial/bigger-applications.md
+++ b/docs/de/docs/tutorial/bigger-applications.md
@@ -52,7 +52,7 @@ from app.routers import items
* Es gibt auch ein Unterverzeichnis `app/internal/` mit einer weiteren Datei `__init__.py`, es handelt sich also um ein weiteres „Python-Subpackage“: `app.internal`.
* Und die Datei `app/internal/admin.py` ist ein weiteres Submodul: `app.internal.admin`.
-
+
Die gleiche Dateistruktur mit Kommentaren:
@@ -270,7 +270,7 @@ Aber diese Datei existiert nicht, unsere Abhängigkeiten befinden sich in einer
Erinnern Sie sich, wie unsere Anwendungs-/Dateistruktur aussieht:
-
+
+
- 
- 
- 
+ 
+
+### Список параметрів запиту / кілька значень за замовчуванням
+
+Ви також можете визначити значення за замовчуванням для `list`, якщо жодне значення не було передане:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial012_an_py39.py hl[9] *}
+
+Якщо Ви перейдете за посиланням:
+
+```
+http://localhost:8000/items/
+```
+
+то значення `q` за замовчуванням буде: `["foo", "bar"]`, і Ваша відповідь виглядатиме так:
+
+```JSON
+{
+ "q": [
+ "foo",
+ "bar"
+ ]
+}
+```
+
+#### Використання тільки `list`
+
+Ви також можете використовувати `list` без уточнення типу, замість `list[str]`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial013_an_py39.py hl[9] *}
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Майте на увазі, що в цьому випадку FastAPI не перевірятиме вміст списку.
+
+Наприклад, `list[int]` перевірятиме (і документуватиме), що всі елементи списку є цілими числами. Але `list` без уточнення цього не робитиме.
+
+///
+
+## Додавання додаткових метаданих
+
+Ви можете додати більше інформації про параметр.
+
+Ця інформація буде включена у згенерований OpenAPI та використана в інтерфейсах документації та зовнішніх інструментах.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Майте на увазі, що різні інструменти можуть мати різний рівень підтримки OpenAPI.
+
+Деякі з них можуть ще не відображати всю додаткову інформацію, хоча в більшості випадків ця функція вже запланована для розробки.
+
+///
+
+Ви можете додати `title` :
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial007_an_py310.py hl[10] *}
+
+А також `description`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial008_an_py310.py hl[14] *}
+
+## Аліаси параметрів
+
+Уявіть, що Ви хочете, щоб параметр називався `item-query`.
+
+Наприклад:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/?item-query=foobaritems
+```
+
+Але `item-query` — це некоректна назва змінної в Python.
+
+Найближчий допустимий варіант — `item_query`.
+
+Проте Вам потрібно, щоб параметр залишався саме `item-query`...
+
+У такому випадку можна оголосити `alias`, і саме він буде використовуватися для отримання значення параметра:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial009_an_py310.py hl[9] *}
+
+## Виведення параметрів як застарілих
+
+Припустимо, що Ви більше не хочете використовувати цей параметр.
+
+Вам потрібно залишити його на деякий час, оскільки ним користуються клієнти, але Ви хочете, щоб документація чітко показувала, що він є застарілим.
+
+Тоді Ви можете передати параметр `deprecated=True` до `Query`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial010_an_py310.py hl[19] *}
+
+Документація буде показувати це таким чином:
+
+
+
+## Виняток параметрів з OpenAPI
+
+Щоб виключити параметр запиту зі згенерованої схеми OpenAPI (і, таким чином, з автоматичних систем документації), встановіть параметр `include_in_schema` для `Query` в `False`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial014_an_py310.py hl[10] *}
+
+## Кастомна валідація
+
+Можуть бути випадки, коли Вам потрібно провести **кастомну валідацію**, яку не можна реалізувати за допомогою параметрів, показаних вище.
+
+У таких випадках ви можете використати **кастомну функцію валідації**, яка буде застосована після звичайної валідації (наприклад, після перевірки, що значення є типом `str`).
+
+Це можна досягти за допомогою Pydantic's `AfterValidator` в середині `Annotated`.
+
+/// tip | Підказка
+
+Pydantic також має `BeforeValidator` та інші. 🤓
+
+///
+
+Наприклад, цей кастомний валідатор перевіряє, чи починається ID елемента з `isbn-` для номера книги ISBN або з `imdb-` для ID URL фільму на IMDB:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py hl[5,16:19,24] *}
+
+/// info | Інформація
+
+Це доступно з версії Pydantic 2 або вище. 😎
+
+///
+
+/// tip | Підказка
+
+Якщо Вам потрібно виконати будь-яку валідацію, яка вимагає взаємодії з будь-яким **зовнішнім компонентом**, таким як база даних чи інший API, ви повинні замість цього використовувати **FastAPI Dependencies**. Ви дізнаєтесь про них пізніше.
+
+Ці кастомні валідатори використовуються для речей, які можна перевірити лише з **тими даними**, що надані в запиті.
+
+///
+
+### Зрозумійте цей код
+
+Головний момент – це використання **`AfterValidator` з функцією всередині `Annotated`**. Можете пропустити цю частину, якщо хочете. 🤸
+
+---
+
+Але якщо Вам цікаво розібратися в цьому конкретному прикладі коду і Вам ще не набридло, ось кілька додаткових деталей.
+
+#### Рядок із `value.startswith()`
+
+Звернули увагу? Рядок із `value.startswith()` може приймати кортеж, і тоді він перевірятиме кожне значення в кортежі:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py ln[16:19] hl[17] *}
+
+#### Випадковий елемент
+
+За допомогою `data.items()` ми отримуємо ітерабельний об'єкт із кортежами, що містять ключ і значення для кожного елемента словника.
+
+Ми перетворюємо цей ітерабельний об'єкт у звичайний `list` за допомогою `list(data.items())`.
+
+Потім, використовуючи `random.choice()`, ми можемо отримати випадкове значення зі списку, тобто отримуємо кортеж із `(id, name)`. Це може бути щось на зразок `("imdb-tt0371724", "The Hitchhiker's Guide to the Galaxy")`.
+
+Далі ми **присвоюємо ці два значення** кортежу змінним `id` і `name`.
+
+Тож, якщо користувач не вказав ID елемента, він все одно отримає випадкову рекомендацію.
+
+...і все це реалізовано в **одному рядку коду**. 🤯 Хіба не прекрасний Python? 🐍
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py ln[22:30] hl[29] *}
+
+## Підсумок
+
+Ви можете оголошувати додаткові валідації та метаінформацію для своїх параметрів.
+
+Загальні валідації та метаінформація:
+
+* `alias`
+* `title`
+* `description`
+* `deprecated`
+
+Валідації, специфічні для рядків:
+
+* `min_length`
+* `max_length`
+* `pattern`
+
+Кастомні валідації за допомогою `AfterValidator`.
+
+У цих прикладах Ви побачили, як оголошувати валідації для значень `str`.
+
+Дивіться наступні розділи, щоб дізнатися, як оголошувати валідації для інших типів, наприклад чисел.
diff --git a/docs/zh/docs/deployment/concepts.md b/docs/zh/docs/deployment/concepts.md
index 7a0b6c3d2..f7208da7c 100644
--- a/docs/zh/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/zh/docs/deployment/concepts.md
@@ -220,7 +220,7 @@
这些工作进程将是运行您的应用程序的进程，它们将执行主要计算以接收 **请求** 并返回 **响应**，并且它们将加载您放入 RAM 中的变量中的任何内容。
-
+
带有注释的同一文件结构：
@@ -244,7 +244,7 @@ from .dependencies import get_token_header
请记住我们的程序/文件结构是怎样的：
-