+
+```console
+// এখনো আমরা এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল সেট করিনি
+$ python main.py
+
+// যেহেতু env var সেট করা হয়নি, তাই আমরা ডিফল্ট ভ্যালু পাচ্ছি
+
+Hello World from Python
+
+// কিন্তু আমরা প্রথমে যদি একটা এনভায়রনমেন্ট ভারিয়েবল তৈরি করে নেই
+$ export MY_NAME="Wade Wilson"
+
+// এবং তারপর আবার প্রোগ্রাটিকে কল করি
+$ python main.py
+
+// এখন এটি এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল রিড করতে পারবে
+
+Hello Wade Wilson from Python
+```
+
+
+
+////
+
+//// tab | উইন্ডোজ পাওয়ারশেল
+
+
+
+```console
+// এখনো আমরা এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল সেট করিনি
+$ python main.py
+
+// যেহেতু env var সেট করা হয়নি, তাই আমরা ডিফল্ট ভ্যালু পাচ্ছি
+
+Hello World from Python
+
+// কিন্তু আমরা প্রথমে যদি একটা এনভায়রনমেন্ট ভারিয়েবল তৈরি করে নেই
+$ $Env:MY_NAME = "Wade Wilson"
+
+// এবং তারপর আবার প্রোগ্রাটিকে কল করি
+$ python main.py
+
+// এখন এটি এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল রিড করতে পারবে
+
+Hello Wade Wilson from Python
+```
+
+
+
+////
+
+যেহেতু এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবলস কোডের বাইরে সেট করা যায়, কিন্তু পরবর্তীতে কোড দ্বারা রিড করা যায়, এবং বাকি ফাইলগুলোর সাথে রাখতে (`git` এ কমিট) হয় না, তাই কনফিগারেশনস বা **সেটিংস** এর জন্য এগুলো সাধারণত ব্যবহৃত হয়ে থাকে।
+
+আপনি একটি এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল শুধুমাত্র একটি **নির্দিষ্ট প্রোগ্রাম ইনভোকেশনের** জন্যও তৈরি করতে পারেন, যা শুধুমাত্র সেই প্রোগ্রামের জন্যই এভেইলেবল থাকবে এবং শুধুমাত্র তার চলাকালীন সময় পর্যন্তই সক্রিয় থাকবে।
+
+এটি করতে, প্রোগ্রামটি রান করার ঠিক আগেই, একই লাইনে এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল তৈরি করুন:
+
+
+
+```console
+// প্রোগ্রামটি কল করার সময় একই লাইনে MY_NAME এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল তৈরি করুন
+$ MY_NAME="Wade Wilson" python main.py
+
+// এখন এটি এনভায়রনমেন্ট ভ্যরিয়েবলটিকে রিড করতে পারবে
+
+Hello Wade Wilson from Python
+
+// পরবর্তীতে এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবলটিকে আর ব্যবহার করা যাচ্ছে না
+$ python main.py
+
+Hello World from Python
+```
+
+
+
+/// tip
+
+এটি নিয়ে আরো বিস্তারিত পড়তে পারেন এখানে The Twelve-Factor App: Config।
+
+///
+
+## টাইপস এবং ভ্যালিডেশন
+
+এই এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবলগুলো শুধুমাত্র **টেক্সট স্ট্রিংস** হ্যান্ডেল করতে পারে, যেহেতু এগুলো পাইথনের বাইরে অবস্থিত এবং অন্যান্য প্রোগ্রাম এবং সিস্টেমের বাকি অংশের (এমনকি বিভিন্ন অপারেটিং সিস্টেম যেমন লিনাক্স, উইন্ডোজ, ম্যাকওএস) সাথে সামঞ্জস্যপূর্ণ হতে হয়।
+
+এর অর্থ হচ্ছে পাইথনে এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল থেকে রিড করা **যেকোনো ভ্যালু** একটি `str` হবে, এবং অন্য কোনো টাইপে কনভার্সন বা যেকোনো ভেলিডেশন কোডে আলাদাভাবে করতে হবে।
+
+এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল ব্যবহার করে **এপ্লিকেশন সেটিংস** হ্যান্ডেল করা নিয়ে আরো বিস্তারিত জানা যাবে [Advanced User Guide - Settings and Environment Variables](./advanced/settings.md){.internal-link target=_blank}.
+
+## `PATH` এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল
+
+**`PATH`** নামে একটি **বিশেষ** এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল রয়েছে, যেটি প্রোগ্রাম রান করার জন্য অপারেটিং সিস্টেমস (লিনাক্স, ম্যাকওএস, উইন্ডোজ) দ্বারা ব্যবহৃত হয়।
+
+`PATH` ভেরিয়েবল এর ভ্যালু হচ্ছে একটি বিশাল স্ট্রিং যা ডিরেক্টরিকে কোলন `:` দিয়ে আলাদা করার মাধ্যমে লিনাক্সে ও ম্যাকওএস এ, এবং সেমিকোলন `;` এর মাধ্যমে উইন্ডোজ এ তৈরি করা থাকে।
+
+উদাহরণস্বরূপ, `PATH` ভেরিয়েবল নিচের মতো দেখতে হতে পারেঃ
+
+//// tab | লিনাক্স, ম্যাকওএস
+
+```plaintext
+/usr/local/bin:/usr/bin:/bin:/usr/sbin:/sbin
+```
+
+তারমানে হলো সিস্টেম প্রোগ্রামগুলোকে নিচের ডিরেক্টরিগুলোতে খুঁজবেঃ
+
+* `/usr/local/bin`
+* `/usr/bin`
+* `/bin`
+* `/usr/sbin`
+* `/sbin`
+
+////
+
+//// tab | উইন্ডোজ
+
+```plaintext
+C:\Program Files\Python312\Scripts;C:\Program Files\Python312;C:\Windows\System32
+```
+
+তারমানে হলো সিস্টেম প্রোগ্রামগুলোকে নিচের ডিরেক্টরিগুলোতে খুঁজবেঃ
+
+* `C:\Program Files\Python312\Scripts`
+* `C:\Program Files\Python312`
+* `C:\Windows\System32`
+
+////
+
+যখন আপনি টার্মিনালে কোনো **কমান্ড** লিখবেন, অপারেটিং সিস্টেম **প্রত্যেকটি ডিরেক্টরিতে** প্রোগ্রামটি **খুঁজবে** যেগুলো `PATH` এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল এ লিস্ট করা আছে।
+
+উদাহরণস্বরূপ, যখন আপনি টার্মিনালে `python` টাইপ করবেন, অপারেটিং সিস্টেম এই লিস্ট এর **প্রথম ডিরেক্টরিতে** `python` নামের একটি প্রোগ্রাম খুঁজবে।
+
+যদি এটি খুঁজে পায়, তাহলে এটি প্রোগ্রামটিকে ব্যবহার করবে। অন্যথায় এটি **অন্যান্য ডিরেক্টরিগুলোতে** এটিকে খুঁজতে থাকবে।
+
+### পাইথন ইনস্টল এবং `PATH` আপডেট
+
+যখন আপনি পাইথন ইনস্টল করেন, আপনি `PATH` এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল আপডেট করতে চান কিনা সেটা জিজ্ঞেস করা হতে পারে।
+
+//// tab | লিনাক্স, ম্যাকওএস
+
+ধরা যাক আপনি পাইথন ইনস্টল করলেন এবং এটি `/opt/custompython/bin` ডিরেক্টরিতে ইনস্টল হচ্ছে।
+
+যদি আপনি "Yes" সিলেক্ট করে `PATH` এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল আপডেট করতে চান, তাহলে ইনস্টলার `/opt/custompython/bin` কে `PATH` এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল এ এড করে দিবে।
+
+এটা দেখতে এমনটা হতে পারেঃ
+
+```plaintext
+/usr/local/bin:/usr/bin:/bin:/usr/sbin:/sbin:/opt/custompython/bin
+```
+
+এইভাবে, আপনি যখন টার্মিনালে `python` টাইপ করেন, সিস্টেম পাইথন প্রোগ্রামটিকে `/opt/custompython/bin` (সর্বশেষ ডিরেক্টরি) তে খুঁজে পাবে এবং এটাকে ব্যবহার করবে।
+
+////
+
+//// tab | উইন্ডোজ
+
+ধরা যাক আপনি পাইথন ইনস্টল করলেন এবং এটি `C:\opt\custompython\bin` ডিরেক্টরিতে ইনস্টল হচ্ছে।
+
+যদি আপনি "Yes" সিলেক্ট করে `PATH` এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল আপডেট করতে চান, তাহলে ইনস্টলার `C:\opt\custompython\bin` কে `PATH` এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল এ এড করে দিবে।
+
+```plaintext
+C:\Program Files\Python312\Scripts;C:\Program Files\Python312;C:\Windows\System32;C:\opt\custompython\bin
+```
+
+এইভাবে, আপনি যখন টার্মিনালে `python` টাইপ করেন, সিস্টেম পাইথন প্রোগ্রামটিকে `C:\opt\custompython\bin` (সর্বশেষ ডিরেক্টরি) তে খুঁজে পাবে এবং এটাকে ব্যবহার করবে।
+
+////
+
+তাই, আপনি যদি টাইপ করেনঃ
+
+
+
+```console
+$ python
+```
+
+
+
+//// tab | লিনাক্স, ম্যাকওএস
+
+সিস্টেম `python` প্রোগ্রামকে `/opt/custompython/bin` এ **খুঁজে পাবে** এবং এটাকে রান করবে।
+
+এটা মোটামুটিভাবে নিচের মতো করে লেখার সমান হবেঃ
+
+
+
+////
+
+এই তথ্যগুলো [ভার্চুয়াল এনভায়রনমেন্টস](virtual-environments.md){.internal-link target=_blank} শেখার ক্ষেত্রে সহায়ক হবে।
+
+## উপসংহার
+
+এর মাধ্যমে আপনি **এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবলস** কি এবং এটিকে পাইথনে কিভাবে ব্যবহার করতে হয় তার সম্পর্কে বেসিক ধারনা পেলেন।
+
+চাইলে এই সম্পর্কে আরো বিস্তারিত পড়তে পারেন Wikipedia for Environment Variable এ।
+
+অনেক ক্ষেত্রে, দেখা মাত্রই এনভায়রনমেন্ট ভেরিয়েবল কীভাবে প্রয়োজন হবে তা স্পষ্ট হয় না। কিন্তু ডেভেলপমেন্টের সময় আপনি নানা রকম পরিস্থিতিতে এগুলোর সম্মুখীন হবেন, তাই এগুলো সম্পর্কে জেনে রাখা ভালো।
+
+উদাহরণস্বরূপ, আপনার এই ইনফরমেশনটি পরবর্তী, [ভার্চুয়াল এনভায়রনমেন্টস](virtual-environments.md) অংশে দরকার হবে।
diff --git a/docs/bn/docs/index.md b/docs/bn/docs/index.md
index 678ac9ca9..74ee230a1 100644
--- a/docs/bn/docs/index.md
+++ b/docs/bn/docs/index.md
@@ -5,15 +5,18 @@
FastAPI উচ্চক্ষমতা সম্পন্ন, সহজে শেখার এবং দ্রুত কোড করে প্রোডাকশনের জন্য ফ্রামওয়ার্ক।
---
diff --git a/docs/de/docs/advanced/generate-clients.md b/docs/de/docs/advanced/generate-clients.md
index 38a69031c..f491d29af 100644
--- a/docs/de/docs/advanced/generate-clients.md
+++ b/docs/de/docs/advanced/generate-clients.md
@@ -20,7 +20,7 @@ Einige von diesen ✨ [**sponsern FastAPI**](../help-fastapi.md#den-autor-sponse
Und es zeigt deren wahres Engagement für FastAPI und seine **Community** (Sie), da diese Ihnen nicht nur einen **guten Service** bieten möchten, sondern auch sicherstellen möchten, dass Sie über ein **gutes und gesundes Framework** verfügen, FastAPI. 🙇
-Beispielsweise könnten Sie Speakeasy ausprobieren.
+Beispielsweise könnten Sie Speakeasy ausprobieren.
Es gibt auch mehrere andere Unternehmen, welche ähnliche Dienste anbieten und die Sie online suchen und finden können. 🤓
diff --git a/docs/de/docs/deployment/concepts.md b/docs/de/docs/deployment/concepts.md
index 97ad854e2..907598e54 100644
--- a/docs/de/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/de/docs/deployment/concepts.md
@@ -216,7 +216,7 @@ Dieser Manager-Prozess wäre wahrscheinlich derjenige, welcher der IP am **Port*
Diese Workerprozesse würden Ihre Anwendung ausführen, sie würden die Hauptberechnungen durchführen, um einen **Request** entgegenzunehmen und eine **Response** zurückzugeben, und sie würden alles, was Sie in Variablen einfügen, in den RAM laden.
-
+
Und natürlich würden auf derselben Maschine neben Ihrer Anwendung wahrscheinlich auch **andere Prozesse** laufen.
diff --git a/docs/de/docs/deployment/https.md b/docs/de/docs/deployment/https.md
index 630582995..a216f44af 100644
--- a/docs/de/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/de/docs/deployment/https.md
@@ -85,7 +85,7 @@ Zuerst würde der Browser mithilfe der **DNS-Server** herausfinden, welches die
Die DNS-Server geben dem Browser eine bestimmte **IP-Adresse** zurück. Das wäre die von Ihrem Server verwendete öffentliche IP-Adresse, die Sie in den DNS-Servern konfiguriert haben.
-
+
### TLS-Handshake-Start
@@ -93,7 +93,7 @@ Der Browser kommuniziert dann mit dieser IP-Adresse über **Port 443** (den HTTP
Der erste Teil der Kommunikation besteht lediglich darin, die Verbindung zwischen dem Client und dem Server herzustellen und die zu verwendenden kryptografischen Schlüssel usw. zu vereinbaren.
-
+
Diese Interaktion zwischen dem Client und dem Server zum Aufbau der TLS-Verbindung wird als **TLS-Handshake** bezeichnet.
@@ -111,7 +111,7 @@ Mithilfe der oben beschriebenen **SNI-Erweiterung** würde der TLS-Terminierungs
In diesem Fall würde er das Zertifikat für `someapp.example.com` verwenden.
-
+
Der Client **vertraut** bereits der Entität, die das TLS-Zertifikat generiert hat (in diesem Fall Let's Encrypt, aber wir werden später mehr darüber erfahren), sodass er **verifizieren** kann, dass das Zertifikat gültig ist.
@@ -133,19 +133,19 @@ Da Client und Server (sprich, der Browser und der TLS-Terminierungsproxy) nun ü
Der Client sendet also einen **HTTPS-Request**. Das ist einfach ein HTTP-Request über eine verschlüsselte TLS-Verbindung.
-
+
### Den Request entschlüsseln
Der TLS-Terminierungsproxy würde die vereinbarte Verschlüsselung zum **Entschlüsseln des Requests** verwenden und den **einfachen (entschlüsselten) HTTP-Request** an den Prozess weiterleiten, der die Anwendung ausführt (z. B. einen Prozess, bei dem Uvicorn die FastAPI-Anwendung ausführt).
-
+
### HTTP-Response
Die Anwendung würde den Request verarbeiten und eine **einfache (unverschlüsselte) HTTP-Response** an den TLS-Terminierungsproxy senden.
-
+
### HTTPS-Response
@@ -153,7 +153,7 @@ Der TLS-Terminierungsproxy würde dann die Response mithilfe der zuvor vereinbar
Als Nächstes überprüft der Browser, ob die Response gültig und mit dem richtigen kryptografischen Schlüssel usw. verschlüsselt ist. Anschließend **entschlüsselt er die Response** und verarbeitet sie.
-
+
Der Client (Browser) weiß, dass die Response vom richtigen Server kommt, da dieser die Kryptografie verwendet, die zuvor mit dem **HTTPS-Zertifikat** vereinbart wurde.
@@ -163,7 +163,7 @@ Auf demselben Server (oder denselben Servern) könnten sich **mehrere Anwendunge
Nur ein Prozess kann diese spezifische IP und den Port verarbeiten (in unserem Beispiel der TLS-Terminierungsproxy), aber die anderen Anwendungen/Prozesse können auch auf dem/den Server(n) ausgeführt werden, solange sie nicht versuchen, dieselbe **Kombination aus öffentlicher IP und Port** zu verwenden.
-
+
Auf diese Weise könnte der TLS-Terminierungsproxy HTTPS und Zertifikate für **mehrere Domains**, für mehrere Anwendungen, verarbeiten und die Requests dann jeweils an die richtige Anwendung weiterleiten.
@@ -173,7 +173,7 @@ Irgendwann in der Zukunft würde jedes Zertifikat **ablaufen** (etwa 3 Monate na
Und dann gäbe es ein anderes Programm (in manchen Fällen ist es ein anderes Programm, in manchen Fällen ist es derselbe TLS-Terminierungsproxy), das mit Let's Encrypt kommuniziert und das/die Zertifikat(e) erneuert.
-
+
Die **TLS-Zertifikate** sind **einem Domainnamen zugeordnet**, nicht einer IP-Adresse.
diff --git a/docs/de/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md b/docs/de/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
index ab8cd9f6b..f68902b99 100644
--- a/docs/de/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
+++ b/docs/de/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
@@ -98,7 +98,7 @@ Sie können wahrscheinlich mit der rechten Maustaste auf jeden Link klicken und
Und **ReDoc** verwendet diese Datei:
-* `redoc.standalone.js`
+* `redoc.standalone.js`
Danach könnte Ihre Dateistruktur wie folgt aussehen:
@@ -129,14 +129,8 @@ Sie sollten eine sehr lange JavaScript-Datei für **ReDoc** sehen.
Sie könnte beginnen mit etwas wie:
```JavaScript
-/*!
- * ReDoc - OpenAPI/Swagger-generated API Reference Documentation
- * -------------------------------------------------------------
- * Version: "2.0.0-rc.18"
- * Repo: https://github.com/Redocly/redoc
- */
-!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof m
-
+/*! For license information please see redoc.standalone.js.LICENSE.txt */
+!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof module?module.exports=t(require("null")):
...
```
diff --git a/docs/de/docs/index.md b/docs/de/docs/index.md
index 411c8e969..d239f0815 100644
--- a/docs/de/docs/index.md
+++ b/docs/de/docs/index.md
@@ -12,7 +12,7 @@
diff --git a/docs/es/docs/advanced/generate-clients.md b/docs/es/docs/advanced/generate-clients.md
index bf2e5cb4f..b664bceac 100644
--- a/docs/es/docs/advanced/generate-clients.md
+++ b/docs/es/docs/advanced/generate-clients.md
@@ -22,7 +22,7 @@ Y muestra su verdadero compromiso con FastAPI y su **comunidad** (tú), ya que n
Por ejemplo, podrías querer probar:
-* Speakeasy
+* Speakeasy
* Stainless
* liblab
diff --git a/docs/es/docs/deployment/concepts.md b/docs/es/docs/deployment/concepts.md
index f5725c5dc..bcc7948bc 100644
--- a/docs/es/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/es/docs/deployment/concepts.md
@@ -216,7 +216,7 @@ Este Proceso Administrador probablemente sería el que escuche en el **puerto**
Esos worker processes serían los que ejecutan tu aplicación, realizarían los cálculos principales para recibir un **request** y devolver un **response**, y cargarían cualquier cosa que pongas en variables en RAM.
-
+
Y por supuesto, la misma máquina probablemente tendría **otros procesos** ejecutándose también, aparte de tu aplicación.
diff --git a/docs/es/docs/deployment/docker.md b/docs/es/docs/deployment/docker.md
index ff204f078..3a39d3661 100644
--- a/docs/es/docs/deployment/docker.md
+++ b/docs/es/docs/deployment/docker.md
@@ -6,7 +6,7 @@ Usar contenedores de Linux tiene varias ventajas, incluyendo **seguridad**, **re
/// tip | Consejo
-¿Tienes prisa y ya conoces esto? Salta al [`Dockerfile` más abajo 👇](#build-a-docker-image-for-fastapi).
+¿Tienes prisa y ya conoces esto? Salta al [`Dockerfile` más abajo 👇](#construir-una-imagen-de-docker-para-fastapi).
///
diff --git a/docs/es/docs/deployment/https.md b/docs/es/docs/deployment/https.md
index f2871ac03..3ccb5dc47 100644
--- a/docs/es/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/es/docs/deployment/https.md
@@ -85,7 +85,7 @@ Primero, el navegador consultaría con los **servidores DNS** cuál es la **IP d
Los servidores DNS le dirían al navegador que use una **dirección IP** específica. Esa sería la dirección IP pública utilizada por tu servidor, que configuraste en los servidores DNS.
-
+
### Inicio del Handshake TLS
@@ -93,7 +93,7 @@ El navegador luego se comunicaría con esa dirección IP en el **puerto 443** (e
La primera parte de la comunicación es solo para establecer la conexión entre el cliente y el servidor y decidir las claves criptográficas que usarán, etc.
-
+
Esta interacción entre el cliente y el servidor para establecer la conexión TLS se llama **handshake TLS**.
@@ -111,7 +111,7 @@ Usando la **extensión SNI** discutida anteriormente, el TLS Termination Proxy v
En este caso, usaría el certificado para `someapp.example.com`.
-
+
El cliente ya **confía** en la entidad que generó ese certificado TLS (en este caso Let's Encrypt, pero lo veremos más adelante), por lo que puede **verificar** que el certificado sea válido.
@@ -133,19 +133,19 @@ Ahora que el cliente y el servidor (específicamente el navegador y el TLS Termi
Así que, el cliente envía un **request HTTPS**. Esto es simplemente un request HTTP a través de una conexión TLS encriptada.
-
+
### Desencriptar el Request
El TLS Termination Proxy usaría la encriptación acordada para **desencriptar el request**, y transmitiría el **request HTTP simple (desencriptado)** al proceso que ejecuta la aplicación (por ejemplo, un proceso con Uvicorn ejecutando la aplicación FastAPI).
-
+
### Response HTTP
La aplicación procesaría el request y enviaría un **response HTTP simple (sin encriptar)** al TLS Termination Proxy.
-
+
### Response HTTPS
@@ -153,7 +153,7 @@ El TLS Termination Proxy entonces **encriptaría el response** usando la criptog
Luego, el navegador verificaría que el response sea válido y encriptado con la clave criptográfica correcta, etc. Entonces **desencriptaría el response** y lo procesaría.
-
+
El cliente (navegador) sabrá que el response proviene del servidor correcto porque está utilizando la criptografía que acordaron usando el **certificado HTTPS** anteriormente.
@@ -163,7 +163,7 @@ En el mismo servidor (o servidores), podrían haber **múltiples aplicaciones**,
Solo un proceso puede estar gestionando la IP y puerto específica (el TLS Termination Proxy en nuestro ejemplo) pero las otras aplicaciones/procesos pueden estar ejecutándose en el/los servidor(es) también, siempre y cuando no intenten usar la misma **combinación de IP pública y puerto**.
-
+
De esa manera, el TLS Termination Proxy podría gestionar HTTPS y certificados para **múltiples dominios**, para múltiples aplicaciones, y luego transmitir los requests a la aplicación correcta en cada caso.
@@ -173,7 +173,7 @@ En algún momento en el futuro, cada certificado **expiraría** (alrededor de 3
Y entonces, habría otro programa (en algunos casos es otro programa, en algunos casos podría ser el mismo TLS Termination Proxy) que hablaría con Let's Encrypt y renovaría el/los certificado(s).
-
+
Los **certificados TLS** están **asociados con un nombre de dominio**, no con una dirección IP.
diff --git a/docs/es/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md b/docs/es/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
index 444cf167e..0a03ff330 100644
--- a/docs/es/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
+++ b/docs/es/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
@@ -98,7 +98,7 @@ Probablemente puedas hacer clic derecho en cada enlace y seleccionar una opción
Y **ReDoc** utiliza el archivo:
-* `redoc.standalone.js`
+* `redoc.standalone.js`
Después de eso, tu estructura de archivos podría verse así:
@@ -129,14 +129,8 @@ Deberías ver un archivo JavaScript muy largo de **ReDoc**.
Podría comenzar con algo como:
```JavaScript
-/*!
- * ReDoc - OpenAPI/Swagger-generated API Reference Documentation
- * -------------------------------------------------------------
- * Version: "2.0.0-rc.18"
- * Repo: https://github.com/Redocly/redoc
- */
-!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof m
-
+/*! For license information please see redoc.standalone.js.LICENSE.txt */
+!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof module?module.exports=t(require("null")):
...
```
diff --git a/docs/es/docs/index.md b/docs/es/docs/index.md
index db8da6933..c1da5d633 100644
--- a/docs/es/docs/index.md
+++ b/docs/es/docs/index.md
@@ -12,7 +12,7 @@
+
+```console
+// Go to the home directory
+$ cd
+// Create a directory for all your code projects
+$ mkdir code
+// Enter into that code directory
+$ cd code
+// Create a directory for this project
+$ mkdir awesome-project
+// Enter into that project directory
+$ cd awesome-project
+```
+
+
+
+```console
+$ cd ~/code/prisoner-of-azkaban
+
+// You don't need to be in the old directory to deactivate, you can do it wherever you are, even after going to the other project 😎
+$ deactivate
+
+// Activate the virtual environment in prisoner-of-azkaban/.venv 🚀
+$ source .venv/bin/activate
+
+// Now when you run python, it will find the package sirius installed in this virtual environment ✨
+$ python main.py
+
+I solemnly swear 🐺
+```
+
+
+
+## 代替手段
+
+これは、あらゆる仕組みを**根本から**学ぶためのシンプルな入門ガイドです。
+
+仮想環境、パッケージの依存関係(requirements)、プロジェクトの管理には、多くの**代替手段**があります。
+
+準備が整い、パッケージの依存関係、仮想環境など**プロジェクト全体の管理**ツールを使いたいと考えたら、uv を試してみることをおすすめします。
+
+`uv` では以下のような多くのことができます:
+
+* 異なるバージョンも含めた**Python のインストール**
+* プロジェクトごとの**仮想環境**の管理
+* **パッケージ**のインストール
+* プロジェクトのパッケージの**依存関係やバージョン**の管理
+* パッケージとそのバージョンの、依存関係を含めた**厳密な**組み合わせを保持し、これによって、本番環境で、開発環境と全く同じようにプロジェクトを実行できる(これは**locking**と呼ばれます)
+* その他のさまざまな機能
+
+## まとめ
+
+ここまで読みすべて理解したなら、世間の多くの開発者と比べて、仮想環境について**あなたはより多くのことを知っています**。🤓
+
+これらの詳細を知ることは、将来、複雑に見える何かのデバッグにきっと役立つでしょう。しかし、その頃には、あなたは**そのすべての動作を根本から**理解しているでしょう。😎
diff --git a/docs/ko/docs/advanced/events.md b/docs/ko/docs/advanced/events.md
index ae349e7be..5f8fe0f1e 100644
--- a/docs/ko/docs/advanced/events.md
+++ b/docs/ko/docs/advanced/events.md
@@ -1,53 +1,165 @@
-# 이벤트: startup과 shutdown
+# Lifespan 이벤트
-필요에 따라 응용 프로그램이 시작되기 전이나 종료될 때 실행되는 이벤트 핸들러(함수)를 정의할 수 있습니다.
+애플리케이션 **시작 전**에 실행되어야 하는 로직(코드)을 정의할 수 있습니다. 이는 이 코드가 **한 번**만 실행되며, **애플리케이션이 요청을 받기 시작하기 전**에 실행된다는 의미입니다.
-이 함수들은 `async def` 또는 평범하게 `def`으로 선언할 수 있습니다.
+마찬가지로, 애플리케이션이 **종료될 때** 실행되어야 하는 로직(코드)을 정의할 수 있습니다. 이 경우, 이 코드는 **한 번**만 실행되며, **여러 요청을 처리한 후**에 실행됩니다.
+
+이 코드가 애플리케이션이 **요청을 받기 시작하기 전에** 실행되고, 요청 처리가 끝난 후 **종료 직전에** 실행되기 때문에 전체 애플리케이션의 **수명(Lifespan)**을 다룹니다. (잠시 후 "수명"이라는 단어가 중요해집니다 😉)
+
+이 방법은 전체 애플리케이션에서 사용해야 하는 **자원**을 설정하거나 요청 간에 **공유되는** 자원을 설정하고, 또는 그 후에 **정리**하는 데 매우 유용할 수 있습니다. 예를 들어, 데이터베이스 연결 풀 또는 공유되는 머신러닝 모델을 로드하는 경우입니다.
+
+
+## 사용 사례
+
+먼저 **사용 사례**를 예로 들어보고, 이를 어떻게 해결할 수 있는지 살펴보겠습니다.
+
+우리가 요청을 처리하기 위해 사용하고 싶은 **머신러닝 모델**이 있다고 상상해 봅시다. 🤖
+
+이 모델들은 요청 간에 공유되므로, 요청마다 모델이 하나씩 있는 것이 아니라, 여러 요청에서 동일한 모델을 사용합니다.
+
+모델을 로드하는 데 **상당한 시간이 걸린다고 상상해 봅시다**, 왜냐하면 모델이 **디스크에서 많은 데이터를 읽어야** 하기 때문입니다. 따라서 모든 요청에 대해 모델을 매번 로드하고 싶지 않습니다.
+
+모듈/파일의 최상위에서 모델을 로드할 수도 있지만, 그러면 **모델을 로드하는데** 시간이 걸리기 때문에, 단순한 자동화된 테스트를 실행할 때도 모델이 로드될 때까지 기다려야 해서 **테스트 속도가 느려집니다**.
+
+이 문제를 해결하려고 하는 것입니다. 요청을 처리하기 전에 모델을 로드하되, 애플리케이션이 요청을 받기 시작하기 직전에만 로드하고, 코드가 로드되는 동안은 로드하지 않도록 하겠습니다.
+
+## Lifespan
+
+`FastAPI` 애플리케이션의 `lifespan` 매개변수와 "컨텍스트 매니저"를 사용하여 *시작*과 *종료* 로직을 정의할 수 있습니다. (컨텍스트 매니저가 무엇인지 잠시 후에 설명드리겠습니다.)
+
+예제를 통해 시작하고, 그 후에 자세히 살펴보겠습니다.
+
+우리는 `yield`를 사용하여 비동기 함수 `lifespan()`을 다음과 같이 생성합니다:
+
+{* ../../docs_src/events/tutorial003.py hl[16,19] *}
+
+여기서 우리는 모델을 로드하는 비싼 *시작* 작업을 시뮬레이션하고 있습니다. `yield` 앞에서 (가짜) 모델 함수를 머신러닝 모델이 담긴 딕셔너리에 넣습니다. 이 코드는 **애플리케이션이 요청을 받기 시작하기 전**, *시작* 동안에 실행됩니다.
+
+그리고 `yield` 직후에는 모델을 언로드합니다. 이 코드는 **애플리케이션이 요청 처리 완료 후**, *종료* 직전에 실행됩니다. 예를 들어, 메모리나 GPU와 같은 자원을 해제하는 작업을 할 수 있습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+`shutdown`은 애플리케이션을 **종료**할 때 발생합니다.
+
+새로운 버전을 시작해야 하거나, 그냥 실행을 멈추고 싶을 수도 있습니다. 🤷
+
+///
+
+### Lifespan 함수
+
+먼저 주목할 점은, `yield`를 사용하여 비동기 함수(async function)를 정의하고 있다는 것입니다. 이는 `yield`를 사용한 의존성과 매우 유사합니다.
+
+{* ../../docs_src/events/tutorial003.py hl[14:19] *}
+
+함수의 첫 번째 부분, 즉 `yield` 이전의 코드는 애플리케이션이 시작되기 **전에** 실행됩니다.
+
+그리고 `yield` 이후의 부분은 애플리케이션이 완료된 후 **나중에** 실행됩니다.
+
+### 비동기 컨텍스트 매니저
+
+함수를 확인해보면, `@asynccontextmanager`로 장식되어 있습니다.
+
+이것은 함수를 "**비동기 컨텍스트 매니저**"라고 불리는 것으로 변환시킵니다.
+
+{* ../../docs_src/events/tutorial003.py hl[1,13] *}
+
+파이썬에서 **컨텍스트 매니저**는 `with` 문에서 사용할 수 있는 것입니다. 예를 들어, `open()`은 컨텍스트 매니저로 사용할 수 있습니다:
+
+```Python
+with open("file.txt") as file:
+ file.read()
+```
+최근 버전의 파이썬에서는 **비동기 컨텍스트 매니저**도 있습니다. 이를 `async with`와 함께 사용합니다:
+
+```Python
+async with lifespan(app):
+ await do_stuff()
+```
+
+컨텍스트 매니저나 위와 같은 비동기 컨텍스트 매니저를 만들면, `with` 블록에 들어가기 전에 `yield` 이전의 코드가 실행되고, `with` 블록을 벗어난 후에는 `yield` 이후의 코드가 실행됩니다.
+
+위의 코드 예제에서는 직접 사용하지 않고, FastAPI에 전달하여 사용하도록 합니다.
+
+`FastAPI` 애플리케이션의 `lifespan` 매개변수는 **비동기 컨텍스트 매니저**를 받기 때문에, 새로운 `lifespan` 비동기 컨텍스트 매니저를 FastAPI에 전달할 수 있습니다.
+
+{* ../../docs_src/events/tutorial003.py hl[22] *}
+
+## 대체 이벤트 (사용 중단)
/// warning | 경고
-이벤트 핸들러는 주 응용 프로그램에서만 작동합니다. [하위 응용 프로그램 - 마운트](./sub-applications.md){.internal-link target=_blank}에서는 작동하지 않습니다.
+*시작*과 *종료*를 처리하는 권장 방법은 위에서 설명한 대로 `FastAPI` 애플리케이션의 `lifespan` 매개변수를 사용하는 것입니다. `lifespan` 매개변수를 제공하면 `startup`과 `shutdown` 이벤트 핸들러는 더 이상 호출되지 않습니다. `lifespan`을 사용할지, 모든 이벤트를 사용할지 선택해야 하며 둘 다 사용할 수는 없습니다.
+
+이 부분은 건너뛰셔도 좋습니다.
///
-## `startup` 이벤트
+*시작*과 *종료* 동안 실행될 이 로직을 정의하는 대체 방법이 있습니다.
+
+애플리케이션이 시작되기 전에 또는 종료될 때 실행해야 하는 이벤트 핸들러(함수)를 정의할 수 있습니다.
-응용 프로그램을 시작하기 전에 실행하려는 함수를 "startup" 이벤트로 선언합니다:
+이 함수들은 `async def` 또는 일반 `def`로 선언할 수 있습니다.
+
+### `startup` 이벤트
+
+애플리케이션이 시작되기 전에 실행되어야 하는 함수를 추가하려면, `"startup"` 이벤트로 선언합니다:
{* ../../docs_src/events/tutorial001.py hl[8] *}
-이 경우 `startup` 이벤트 핸들러 함수는 단순히 몇 가지 값으로 구성된 `dict` 형식의 "데이터베이스"를 초기화합니다.
+이 경우, `startup` 이벤트 핸들러 함수는 "database"라는 항목(단지 `dict`)을 일부 값으로 초기화합니다.
-하나 이상의 이벤트 핸들러 함수를 추가할 수도 있습니다.
+여러 개의 이벤트 핸들러 함수를 추가할 수 있습니다.
-그리고 응용 프로그램은 모든 `startup` 이벤트 핸들러가 완료될 때까지 요청을 받지 않습니다.
+애플리케이션은 모든 `startup` 이벤트 핸들러가 완료될 때까지 요청을 받기 시작하지 않습니다.
-## `shutdown` 이벤트
+### `shutdown` 이벤트
-응용 프로그램이 종료될 때 실행하려는 함수를 추가하려면 `"shutdown"` 이벤트로 선언합니다:
+애플리케이션이 종료될 때 실행되어야 하는 함수를 추가하려면, `"shutdown"` 이벤트로 선언합니다:
{* ../../docs_src/events/tutorial002.py hl[6] *}
-이 예제에서 `shutdown` 이벤트 핸들러 함수는 `"Application shutdown"`이라는 텍스트가 적힌 `log.txt` 파일을 추가할 것입니다.
+여기서, `shutdown` 이벤트 핸들러 함수는 `"Application shutdown"`이라는 텍스트를 `log.txt` 파일에 기록합니다.
/// info | 정보
-`open()` 함수에서 `mode="a"`는 "추가"를 의미합니다. 따라서 이미 존재하는 파일의 내용을 덮어쓰지 않고 새로운 줄을 추가합니다.
+`open()` 함수에서 `mode="a"`는 "추가"를 의미하므로, 파일에 있는 기존 내용은 덮어쓰지 않고 새로운 줄이 추가됩니다.
///
/// tip | 팁
-이 예제에서는 파일과 상호작용 하기 위해 파이썬 표준 함수인 `open()`을 사용하고 있습니다.
+이 경우, 우리는 표준 파이썬 `open()` 함수를 사용하여 파일과 상호작용하고 있습니다.
-따라서 디스크에 데이터를 쓰기 위해 "대기"가 필요한 I/O (입력/출력) 작업을 수행합니다.
+따라서 I/O(입출력) 작업이 포함되어 있어 디스크에 기록되는 것을 "기다리는" 과정이 필요합니다.
-그러나 `open()`은 `async`와 `await`을 사용하지 않기 때문에 이벤트 핸들러 함수는 `async def`가 아닌 표준 `def`로 선언하고 있습니다.
+하지만 `open()`은 `async`와 `await`를 사용하지 않습니다.
+
+그래서 우리는 이벤트 핸들러 함수를 `async def` 대신 일반 `def`로 선언합니다.
///
+### `startup`과 `shutdown`을 함께 사용
+
+*시작*과 *종료* 로직이 연결될 가능성이 높습니다. 예를 들어, 무언가를 시작한 후 끝내거나, 자원을 획득한 후 해제하는 등의 작업을 할 수 있습니다.
+
+이러한 작업을 별도의 함수로 처리하면 서로 로직이나 변수를 공유하지 않기 때문에 더 어려워집니다. 값들을 전역 변수에 저장하거나 비슷한 트릭을 사용해야 할 수 있습니다.
+
+그렇기 때문에 위에서 설명한 대로 `lifespan`을 사용하는 것이 권장됩니다.
+
+## 기술적 세부사항
+
+호기심 많은 분들을 위한 기술적인 세부사항입니다. 🤓
+
+ASGI 기술 사양에 따르면, 이는 Lifespan Protocol의 일부이며, `startup`과 `shutdown`이라는 이벤트를 정의합니다.
+
/// info | 정보
-이벤트 핸들러에 관한 내용은 Starlette 이벤트 문서에서 추가로 확인할 수 있습니다.
+Starlette의 `lifespan` 핸들러에 대해 더 읽고 싶다면 Starlette의 Lifespan 문서에서 확인할 수 있습니다.
+
+이 문서에는 코드의 다른 영역에서 사용할 수 있는 lifespan 상태를 처리하는 방법도 포함되어 있습니다.
///
+
+## 서브 애플리케이션
+
+🚨 이 lifespan 이벤트(`startup`과 `shutdown`)는 메인 애플리케이션에 대해서만 실행되며, [서브 애플리케이션 - Mounts](sub-applications.md){.internal-link target=_blank}에는 실행되지 않음을 유의하세요.
diff --git a/docs/ko/docs/advanced/sub-applications.md b/docs/ko/docs/advanced/sub-applications.md
new file mode 100644
index 000000000..c5835de15
--- /dev/null
+++ b/docs/ko/docs/advanced/sub-applications.md
@@ -0,0 +1,67 @@
+# 하위 응용프로그램 - 마운트
+
+만약 각각의 독립적인 OpenAPI와 문서 UI를 갖는 두 개의 독립적인 FastAPI 응용프로그램이 필요하다면, 메인 어플리케이션에 하나 (또는 그 이상의) 하위-응용프로그램(들)을 “마운트"해서 사용할 수 있습니다.
+
+## **FastAPI** 응용프로그램 마운트
+
+“마운트"이란 완전히 “독립적인" 응용프로그램을 특정 경로에 추가하여 해당 하위 응용프로그램에서 선언된 *경로 동작*을 통해 해당 경로 아래에 있는 모든 작업들을 처리할 수 있도록 하는 것을 의미합니다.
+
+### 최상단 응용프로그램
+
+먼저, 메인, 최상단의 **FastAPI** 응용프로그램과 이것의 *경로 동작*을 생성합니다:
+
+{* ../../docs_src/sub_applications/tutorial001.py hl[3, 6:8] *}
+
+### 하위 응용프로그램
+
+다음으로, 하위 응용프로그램과 이것의 *경로 동작*을 생성합니다:
+
+이 하위 응용프로그램은 또 다른 표준 FastAPI 응용프로그램입니다. 다만 이것은 “마운트”될 것입니다:
+
+{* ../../docs_src/sub_applications/tutorial001.py hl[11, 14:16] *}
+
+### 하위 응용프로그램 마운트
+
+최상단 응용프로그램, `app`에 하위 응용프로그램, `subapi`를 마운트합니다.
+
+이 예시에서, 하위 응용프로그램션은 `/subapi` 경로에 마운트 될 것입니다:
+
+{* ../../docs_src/sub_applications/tutorial001.py hl[11, 19] *}
+
+### 자동으로 생성된 API 문서 확인
+
+이제, `uvicorn`으로 메인 응용프로그램을 실행하십시오. 당신의 파일이 `main.py`라면, 이렇게 실행합니다:
+
+
+
+```console
+$ uvicorn main:app --reload
+
+INFO: Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000 (Press CTRL+C to quit)
+```
+
+
+
+그리고 http://127.0.0.1:8000/docs에서 문서를 여십시오.
+
+메인 응용프로그램의 *경로 동작*만을 포함하는, 메인 응용프로그램에 대한 자동 API 문서를 확인할 수 있습니다:
+
+
+
+다음으로, http://127.0.0.1:8000/subapi/docs에서 하위 응용프로그램의 문서를 여십시오.
+
+하위 경로 접두사 `/subapi` 아래에 선언된 *경로 동작* 을 포함하는, 하위 응용프로그램에 대한 자동 API 문서를 확인할 수 있습니다:
+
+
+
+두 사용자 인터페이스 중 어느 하나를 사용해야하는 경우, 브라우저는 특정 응용프로그램 또는 하위 응용프로그램과 각각 통신할 수 있기 때문에 올바르게 동작할 것입니다.
+
+### 기술적 세부사항: `root_path`
+
+위에 설명된 것과 같이 하위 응용프로그램을 마운트하는 경우, FastAPI는 `root_path`라고 하는 ASGI 명세의 매커니즘을 사용하여 하위 응용프로그램에 대한 마운트 경로 통신을 처리합니다.
+
+이를 통해, 하위 응용프로그램은 문서 UI를 위해 경로 접두사를 사용해야 한다는 사실을 인지합니다.
+
+하위 응용프로그램에도 역시 다른 하위 응용프로그램을 마운트하는 것이 가능하며 FastAPI가 모든 `root_path` 들을 자동적으로 처리하기 때문에 모든 것은 올바르게 동작할 것입니다.
+
+`root_path`와 이것을 사용하는 방법에 대해서는 [프록시의 뒷단](./behind-a-proxy.md){.internal-link target=_blank} 섹션에서 배울 수 있습니다.
diff --git a/docs/ko/docs/index.md b/docs/ko/docs/index.md
index 8b00d90bc..0df2000fa 100644
--- a/docs/ko/docs/index.md
+++ b/docs/ko/docs/index.md
@@ -11,15 +11,18 @@
FastAPI 프레임워크, 고성능, 간편한 학습, 빠른 코드 작성, 준비된 프로덕션
---
diff --git a/docs/ko/docs/tutorial/extra-models.md b/docs/ko/docs/tutorial/extra-models.md
new file mode 100644
index 000000000..8e4559061
--- /dev/null
+++ b/docs/ko/docs/tutorial/extra-models.md
@@ -0,0 +1,223 @@
+# 추가 모델
+
+지난 예제에 이어서, 연관된 모델을 여러개 갖는 것은 흔한 일입니다.
+
+특히 사용자 모델의 경우에 그러한데, 왜냐하면:
+
+* **입력 모델** 은 비밀번호를 가져야 합니다.
+* **출력 모델** 은 비밀번호를 가지면 안됩니다.
+* **데이터베이스 모델** 은 해시처리된 비밀번호를 가질 것입니다.
+
+/// danger | 위험
+
+절대 사용자의 비밀번호를 평문으로 저장하지 마세요. 항상 이후에 검증 가능한 "안전한 해시(secure hash)"로 저장하세요.
+
+만약 이게 무엇인지 모르겠다면, [security chapters](security/simple-oauth2.md#password-hashing){.internal-link target=_blank}.에서 비밀번호 해시에 대해 배울 수 있습니다.
+
+///
+
+## 다중 모델
+
+아래는 비밀번호 필드와 해당 필드가 사용되는 위치를 포함하여, 각 모델들이 어떤 형태를 가질 수 있는지 전반적인 예시입니다:
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial001_py310.py hl[7,9,14,20,22,27:28,31:33,38:39] *}
+
+
+/// info | 정보
+
+Pydantic v1에서는 해당 메서드가 `.dict()`로 불렸으며, Pydantic v2에서는 `.model_dump()`로 이름이 변경되었습니다. `.dict()`는 여전히 지원되지만 더 이상 권장되지 않습니다.
+
+여기에서 사용하는 예제는 Pydantic v1과의 호환성을 위해 `.dict()`를 사용하지만, Pydantic v2를 사용할 수 있다면 `.model_dump()`를 사용하는 것이 좋습니다.
+
+///
+
+### `**user_in.dict()` 에 대하여
+
+#### Pydantic의 `.dict()`
+
+`user_in`은 Pydantic 모델 클래스인 `UserIn`입니다.
+
+Pydantic 모델은 모델 데이터를 포함한 `dict`를 반환하는 `.dict()` 메서드를 제공합니다.
+
+따라서, 다음과 같이 Pydantic 객체 `user_in`을 생성할 수 있습니다:
+
+```Python
+user_in = UserIn(username="john", password="secret", email="john.doe@example.com")
+```
+
+그 다음, 다음과 같이 호출합니다:
+
+```Python
+user_dict = user_in.dict()
+```
+
+이제 변수 `user_dict`에 데이터가 포함된 `dict`를 가지게 됩니다(이는 Pydantic 모델 객체가 아닌 `dict`입니다).
+
+그리고 다음과 같이 호출하면:
+
+```Python
+print(user_dict)
+```
+
+Python의 `dict`가 다음과 같이 출력됩니다:
+
+```Python
+{
+ 'username': 'john',
+ 'password': 'secret',
+ 'email': 'john.doe@example.com',
+ 'full_name': None,
+}
+```
+
+#### `dict` 언패킹(Unpacking)
+
+`user_dict`와 같은 `dict`를 함수(또는 클래스)에 `**user_dict`로 전달하면, Python은 이를 "언팩(unpack)"합니다. 이 과정에서 `user_dict`의 키와 값을 각각 키-값 인자로 직접 전달합니다.
+
+따라서, 위에서 생성한 `user_dict`를 사용하여 다음과 같이 작성하면:
+
+```Python
+UserInDB(**user_dict)
+```
+
+다음과 같은 결과를 생성합니다:
+
+```Python
+UserInDB(
+ username="john",
+ password="secret",
+ email="john.doe@example.com",
+ full_name=None,
+)
+```
+
+혹은 더 정확히 말하자면, `user_dict`를 직접 사용하는 것은, 나중에 어떤 값이 추가되더라도 아래와 동일한 효과를 냅니다:
+
+```Python
+UserInDB(
+ username = user_dict["username"],
+ password = user_dict["password"],
+ email = user_dict["email"],
+ full_name = user_dict["full_name"],
+)
+```
+
+#### 다른 모델 데이터로 새 Pydantic 모델 생성
+
+위의 예제에서 `user_in.dict()`로부터 `user_dict`를 생성한 것처럼, 아래 코드는:
+
+```Python
+user_dict = user_in.dict()
+UserInDB(**user_dict)
+```
+
+다음과 동일합니다:
+
+```Python
+UserInDB(**user_in.dict())
+```
+
+...왜냐하면 `user_in.dict()`는 `dict`이며, 이를 `**`로 Python이 "언팩(unpack)"하도록 하여 `UserInDB`에 전달하기 때문입니다.
+
+따라서, 다른 Pydantic 모델의 데이터를 사용하여 새로운 Pydantic 모델을 생성할 수 있습니다.
+
+#### `dict` 언패킹(Unpacking)과 추가 키워드
+
+그리고 다음과 같이 추가 키워드 인자 `hashed_password=hashed_password`를 추가하면:
+
+```Python
+UserInDB(**user_in.dict(), hashed_password=hashed_password)
+```
+
+다음과 같은 결과를 생성합니다:
+
+```Python
+UserInDB(
+ username = user_dict["username"],
+ password = user_dict["password"],
+ email = user_dict["email"],
+ full_name = user_dict["full_name"],
+ hashed_password = hashed_password,
+)
+```
+
+/// warning | 경고
+
+추가적으로 제공된 함수 `fake_password_hasher`와 `fake_save_user`는 데이터 흐름을 시연하기 위한 예제일 뿐이며, 실제 보안을 제공하지 않습니다.
+
+///
+
+## 중복 줄이기
+
+코드 중복을 줄이는 것은 **FastAPI**의 핵심 아이디어 중 하나입니다.
+
+코드 중복은 버그, 보안 문제, 코드 비동기화 문제(한 곳은 업데이트되었지만 다른 곳은 업데이트되지 않는 문제) 등의 가능성을 증가시킵니다.
+
+그리고 이 모델들은 많은 데이터를 공유하면서 속성 이름과 타입을 중복하고 있습니다.
+
+더 나은 방법이 있습니다.
+
+`UserBase` 모델을 선언하여 다른 모델들의 기본(base)으로 사용할 수 있습니다. 그런 다음 이 모델을 상속받아 속성과 타입 선언(유형 선언, 검증 등)을 상속하는 서브클래스를 만들 수 있습니다.
+
+모든 데이터 변환, 검증, 문서화 등은 정상적으로 작동할 것입니다.
+
+이렇게 하면 각 모델 간의 차이점만 선언할 수 있습니다(평문 `password`가 있는 경우, `hashed_password`만 있는 경우, 혹은 비밀번호가 없는 경우):
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial002_py310.py hl[7,13:14,17:18,21:22] *}
+
+## `Union` 또는 `anyOf`
+
+두 가지 이상의 타입을 포함하는 `Union`으로 응답을 선언할 수 있습니다. 이는 응답이 그 중 하나의 타입일 수 있음을 의미합니다.
+
+OpenAPI에서는 이를 `anyOf`로 정의합니다.
+
+이를 위해 표준 Python 타입 힌트인 `typing.Union`을 사용할 수 있습니다:
+
+/// note | 참고
+
+`Union`을 정의할때는 더 구체적인 타입을 먼저 포함하고, 덜 구체적인 타입을 그 뒤에 나열해야합니다. 아래 예제에서는 `Union[PlaneItem, CarItem]` 를 보면, 더 구체적인 `PlaneItem`이 `CarItem`보다 앞에 위치합니다.
+
+///
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial003_py310.py hl[1,14:15,18:20,33] *}
+
+
+### Python 3.10에서 `Union`
+
+위의 예제에서는 `response_model` 인자 값으로 `Union[PlaneItem, CarItem]`을 전달합니다.
+
+이 경우, 이를 **타입 어노테이션(type annotation)** 이 아닌 **인자 값(argument value)** 으로 전달하고 있기 때문에 Python 3.10에서도 `Union`을 사용해야 합니다.
+
+만약 타입 어노테이션에 사용한다면, 다음과 같이 수직 막대(|)를 사용할 수 있습니다:
+
+```Python
+some_variable: PlaneItem | CarItem
+```
+
+하지만 이를 `response_model=PlaneItem | CarItem`과 같이 할당하면 에러가 발생합니다. 이는 Python이 이를 타입 어노테이션으로 해석하지 않고, `PlaneItem`과 `CarItem` 사이의 **잘못된 연산(invalid operation)**을 시도하기 때문입니다
+
+## 모델 리스트
+
+마찬가지로, 객체 리스트 형태의 응답을 선언할 수도 있습니다.
+
+이를 위해 표준 Python의 `typing.List`를 사용하세요(또는 Python 3.9 이상에서는 단순히 `list`를 사용할 수 있습니다):
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial004_py39.py hl[18] *}
+
+
+## 임의의 `dict` 응답
+
+Pydantic 모델을 사용하지 않고, 키와 값의 타입만 선언하여 평범한 임의의 `dict`로 응답을 선언할 수도 있습니다.
+
+이는 Pydantic 모델에 필요한 유효한 필드/속성 이름을 사전에 알 수 없는 경우에 유용합니다.
+
+이 경우, `typing.Dict`를 사용할 수 있습니다(또는 Python 3.9 이상에서는 단순히 `dict`를 사용할 수 있습니다):
+
+{* ../../docs_src/extra_models/tutorial005_py39.py hl[6] *}
+
+
+## 요약
+
+여러 Pydantic 모델을 사용하고, 각 경우에 맞게 자유롭게 상속하세요.
+
+엔터티가 서로 다른 "상태"를 가져야 하는 경우, 엔터티당 단일 데이터 모델을 사용할 필요는 없습니다. 예를 들어, 사용자 "엔터티"가 `password`, `password_hash`, 또는 비밀번호가 없는 상태를 포함할 수 있는 경우처럼 말입니다.
diff --git a/docs/ko/docs/tutorial/security/oauth2-jwt.md b/docs/ko/docs/tutorial/security/oauth2-jwt.md
new file mode 100644
index 000000000..d8bac8346
--- /dev/null
+++ b/docs/ko/docs/tutorial/security/oauth2-jwt.md
@@ -0,0 +1,273 @@
+# 패스워드 해싱을 이용한 OAuth2, JWT 토큰을 사용하는 Bearer 인증
+
+모든 보안 흐름을 구성했으므로, 이제 JWT 토큰과 패스워드 해싱을 사용해 애플리케이션을 안전하게 만들 것입니다.
+
+이 코드는 실제로 애플리케이션에서 패스워드를 해싱하여 DB에 저장하는 등의 작업에 활용할 수 있습니다.
+
+이전 장에 이어서 시작해 봅시다.
+
+## JWT
+
+JWT 는 "JSON Web Tokens" 을 의미합니다.
+
+JSON 객체를 공백이 없는 긴 문자열로 인코딩하는 표준이며, 다음과 같은 형태입니다:
+
+```
+eyJhbGciOiJIUzI1NiIsInR5cCI6IkpXVCJ9.eyJzdWIiOiIxMjM0NTY3ODkwIiwibmFtZSI6IkpvaG4gRG9lIiwiaWF0IjoxNTE2MjM5MDIyfQ.SflKxwRJSMeKKF2QT4fwpMeJf36POk6yJV_adQssw5c
+```
+
+JWT는 암호화되지 않아 누구든지 토큰에서 정보를 복원할 수 있습니다.
+
+하지만 JWT는 서명되어 있습니다. 그래서 자신이 발급한 토큰을 받았을 때, 실제로 자신이 발급한게 맞는지 검증할 수 있습니다.
+
+만료 기간이 일주일인 토큰을 발행했다고 가정해 봅시다. 다음 날 사용자가 토큰을 가져왔을 때, 그 사용자가 시스템에 여전히 로그인되어 있다는 것을 알 수 있습니다.
+
+일주일 뒤에는 토큰이 만료될 것이고, 사용자는 인가되지 않아 새 토큰을 받기 위해 다시 로그인해야 할 것입니다. 만약 사용자(또는 제3자)가 토큰을 수정하거나 만료일을 변경하면, 서명이 일치하지 않기 때문에 알아챌 수 있을 것입니다.
+
+만약 JWT 토큰을 다뤄보고, 작동 방식도 알아보고 싶다면 https://jwt.io 을 확인하십시오.
+
+## `PyJWT` 설치
+
+파이썬으로 JWT 토큰을 생성하고 검증하려면 `PyJWT` 를 설치해야 합니다.
+
+[가상환경](../../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank} 을 만들고 활성화한 다음 `pyjwt` 를 설치하십시오:
+
+
+
+/// info | 참고
+
+RSA나 ECDSA 같은 전자 서명 알고리즘을 사용하려면, `pyjwt[crypto]`라는 암호화 라이브러리 의존성을 설치해야 합니다.
+
+더 자세한 내용은 PyJWT 설치 에서 확인할 수 있습니다.
+
+///
+
+## 패스워드 해싱
+
+"해싱(Hashing)"은 어떤 내용(여기서는 패스워드)을 해석할 수 없는 일련의 바이트 집합(단순 문자열)으로 변환하는 것을 의미합니다.
+
+동일한 내용(똑같은 패스워드)을 해싱하면 동일한 문자열을 얻습니다.
+
+하지만 그 문자열을 다시 패스워드로 되돌릴 수는 없습니다.
+
+### 패스워드를 해싱하는 이유
+
+데이터베이스를 탈취당하더라도, 침입자는 사용자의 평문 패스워드 대신 해시 값만 얻을 수 있습니다.
+
+따라서 침입자는 훔친 사용자 패스워드를 다른 시스템에서 활용할 수 없습니다. (대다수 사용자가 여러 시스템에서 동일한 패스워드를 사용하기 때문에 평문 패스워드가 유출되면 위험합니다.)
+
+## `passlib` 설치
+
+PassLib는 패스워드 해시를 다루는 훌륭한 파이썬 패키지입니다.
+
+많은 안전한 해시 알고리즘과 도구들을 지원합니다.
+
+추천하는 알고리즘은 "Bcrypt"입니다.
+
+[가상환경](../../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank} 을 만들고 활성화한 다음 PassLib와 Bcrypt를 설치하십시오:
+
+
+
+/// tip | 팁
+
+`passlib`를 사용하여, **Django**, **Flask** 의 보안 플러그인이나 다른 도구로 생성한 패스워드를 읽을 수 있도록 설정할 수도 있습니다.
+
+예를 들자면, FastAPI 애플리케이션과 Django 애플리케이션이 같은 데이터베이스에서 데이터를 공유할 수 있습니다. 또는 같은 데이터베이스를 사용하여 Django 애플리케이션을 점진적으로 마이그레이션 할 수도 있습니다.
+
+그리고 사용자는 FastAPI 애플리케이션과 Django 애플리케이션에 동시에 로그인할 수 있습니다.
+
+///
+
+## 패스워드의 해시와 검증
+
+필요한 도구를 `passlib`에서 임포트합니다.
+
+PassLib "컨텍스트(context)"를 생성합니다. 이것은 패스워드를 해싱하고 검증하는데 사용합니다.
+
+/// tip | 팁
+
+PassLib 컨텍스트는 다양한 해싱 알고리즘을 사용할 수 있는 기능을 제공하며, 더 이상 사용이 권장되지 않는 오래된 해싱 알고리즘을 검증하는 기능도 포함되어 있습니다.
+
+예를 들어, 다른 시스템(Django 같은)에서 생성한 패스워드를 읽고 검증할 수 있으며, 새로운 패스워드를 Bcrypt 같은 다른 알고리즘으로 해싱할 수도 있습니다.
+
+그리고 동시에 그런 모든 알고리즘과 호환성을 유지합니다.
+
+///
+
+사용자로부터 받은 패스워드를 해싱하는 유틸리티 함수를 생성합니다.
+
+그리고 받은 패스워드가 저장된 해시와 일치하는지 검증하는 또 다른 유틸리티 함수도 생성합니다.
+
+그리고 사용자를 인증하고 반환하는 또 다른 함수도 생성합니다.
+
+{* ../../docs_src/security/tutorial004_an_py310.py hl[8,49,56:57,60:61,70:76] *}
+
+/// note
+
+새로운 (가짜) 데이터베이스 `fake_users_db`를 확인하면, 해시 처리된 패스워드가 어떻게 생겼는지 볼 수 있습니다: `"$2b$12$EixZaYVK1fsbw1ZfbX3OXePaWxn96p36WQoeG6Lruj3vjPGga31lW"`.
+
+///
+
+## JWT 토큰 처리
+
+설치된 모듈을 임포트 합니다.
+
+JWT 토큰 서명에 사용될 임의의 비밀키를 생성합니다.
+
+안전한 임의의 비밀키를 생성하려면 다음 명령어를 사용하십시오:
+
+
+
+그리고 생성한 비밀키를 복사해 변수 `SECRET_KEY`에 대입합니다. (이 예제의 변수 값을 그대로 사용하지 마십시오.)
+
+JWT 토큰을 서명하는 데 사용될 알고리즘을 위한 변수 `ALGORITHM` 을 생성하고 `"HS256"` 으로 설정합니다.
+
+토큰 만료 기간을 위한 변수를 생성합니다.
+
+응답을 위한 토큰 엔드포인트에 사용될 Pydantic 모델을 정의합니다.
+
+새 액세스 토큰을 생성하기 위한 유틸리티 함수를 생성합니다.
+
+{* ../../docs_src/security/tutorial004_an_py310.py hl[4,7,13:15,29:31,79:87] *}
+
+## 의존성 수정
+
+`get_current_user` 함수를 이전과 동일한 토큰을 받도록 수정하되, 이번에는 JWT 토큰을 사용하도록 합니다.
+
+받은 토큰을 디코딩하여 검증한 후 현재 사용자를 반환합니다.
+
+토큰이 유효하지 않다면 HTTP 오류를 반환합니다.
+
+{* ../../docs_src/security/tutorial004_an_py310.py hl[90:107] *}
+
+## `/token` 경로 작업 수정
+
+토큰의 만료 시각을 설정하기 위해 `timedelta` 를 생성합니다.
+
+실제 JWT 액세스 토큰을 생성하여 반환합니다.
+
+{* ../../docs_src/security/tutorial004_an_py310.py hl[118:133] *}
+
+### JWT "주체(subject)" `sub`에 대한 기술 세부 사항
+
+JWT 명세에 따르면 토큰의 주체를 포함하는 `sub`라는 키가 있습니다.
+
+사용 여부는 선택사항이지만, 사용자의 식별 정보를 저장할 수 있으므로 여기서는 이를 사용합니다.
+
+JWT는 사용자를 식별하고 사용자가 API를 직접 사용할 수 있도록 허용하는 것 외에도 다른 용도로 사용될 수도 있습니다.
+
+예를 들어 "자동차"나 "블로그 게시물"을 식별하는 데 사용할 수 있습니다.
+
+그리고 "자동차를 운전하다"나 "블로그 게시물을 수정하다"처럼 해당 엔터티에 대한 권한을 추가할 수 있습니다.
+
+그 후 이 JWT 토큰을 사용자(또는 봇)에게 제공하면, 그들은 계정을 따로 만들 필요 없이 API가 생성한 JWT 토큰만으로 작업(자동차 운전 또는 블로그 게시물 편집)을 수행할 수 있습니다.
+
+이러한 개념을 활용하면 JWT는 훨씬 더 복잡한 시나리오에도 사용할 수 있습니다.
+
+이 경우 여러 엔터티가 동일한 ID를 가질 수 있습니다. 예를 들어 foo라는 ID를 가진 사용자, 자동차, 블로그 게시물이 있을 수 있습니다.
+
+그래서 ID 충돌을 방지하기 위해, 사용자의 JWT 토큰을 생성할 때 접두사로 `sub` 키를 추가할 수 있습니다. 예를 들어 `username:` 을 붙이는 방식입니다. 이 예제에서는 `sub` 값이 `username:johndoe`이 될 수 있습니다.
+
+가장 중요한 점은 `sub` 키는 전체 애플리케이션에서 고유한 식별자가 되어야 하며 문자열이어야 한다는 점입니다.
+
+## 확인해봅시다
+
+서버를 실행하고 문서로 이동하십시오: http://127.0.0.1:8000/docs.
+
+다음과 같은 사용자 인터페이스를 볼 수 있습니다:
+
+
+
+이전과 같은 방법으로 애플리케이션에 인증하십시오.
+
+다음 인증 정보를 사용하십시오:
+
+Username: `johndoe`
+Password: `secret`
+
+/// check
+
+코드 어디에도 평문 패스워드 "`secret`" 이 없다는 점에 유의하십시오. 해시된 버전만 있습니다.
+
+///
+
+
+
+`/users/me/` 를 호출하면 다음과 같은 응답을 얻을 수 있습니다:
+
+```JSON
+{
+ "username": "johndoe",
+ "email": "johndoe@example.com",
+ "full_name": "John Doe",
+ "disabled": false
+}
+```
+
+
+
+개발자 도구를 열어보면 전송된 데이터에 토큰만 포함된 것을 확인할 수 있습니다. 패스워드는 사용자를 인증하고 액세스 토큰을 받기 위한 첫 번째 요청에만 전송되며, 이후에는 전송되지 않습니다:
+
+
+
+/// note
+
+`Bearer `로 시작하는 `Authorization` 헤더에 주목하십시오.
+
+///
+
+## `scopes` 의 고급 사용법
+
+OAuth2는 "스코프(scopes)" 라는 개념을 갖고 있습니다.
+
+이를 사용하여 JWT 토큰에 특정 권한 집합을 추가할 수 있습니다.
+
+그 후 이 토큰을 사용자에게 직접 제공하거나 제3자에게 제공하여, 특정 제한사항 하에있는 API와 통신하도록 할 수 있습니다.
+
+**FastAPI** 에서의 사용 방법과 통합 방식은 **심화 사용자 안내서** 에서 자세히 배울 수 있습니다.
+
+## 요약
+
+지금까지 살펴본 내용을 바탕으로, OAuth2와 JWT 같은 표준을 사용하여 안전한 **FastAPI** 애플리케이션을 만들 수 있습니다.
+
+거의 모든 프레임워크에서 보안 처리는 상당히 복잡한 주제입니다.
+
+이를 단순화하는 많은 패키지는 데이터 모델, 데이터베이스, 사용 가능한 기능들에 대해 여러 제약이 있습니다. 그리고 지나치게 단순화하는 일부 패키지들은 심각한 보안 결함을 가질 수도 있습니다.
+
+---
+
+**FastAPI** 는 어떤 데이터베이스, 데이터 모델, 도구도 강요하지 않습니다.
+
+프로젝트에 가장 적합한 것을 선택할 수 있는 유연성을 제공합니다.
+
+그리고 `passlib` 와 `PyJWT` 처럼 잘 관리되고 널리 사용되는 패키지들을 바로 사용할 수 있습니다. **FastAPI** 는 외부 패키지 통합을 위해 복잡한 메커니즘이 필요하지 않기 때문입니다.
+
+그러나 유연성, 견고성, 보안성을 해치지 않으면서 과정을 단순화할 수 있는 도구들을 제공합니다.
+
+그리고 OAuth2와 같은 표준 프로토콜을 비교적 간단한 방법으로 구현하고 사용할 수 있습니다.
+
+더 세분화된 권한 체계를 위해 OAuth2의 "스코프"를 사용하는 방법은 **심화 사용자 안내서**에서 더 자세히 배울 수 있습니다. OAuth2의 스코프는 제3자 애플리케이션이 사용자를 대신해 그들의 API와 상호작용하도록 권한을 부여하기 위해, Facebook, Google, GitHub, Microsoft, Twitter 등의 많은 대형 인증 제공업체들이 사용하는 메커니즘입니다.
diff --git a/docs/ko/docs/virtual-environments.md b/docs/ko/docs/virtual-environments.md
new file mode 100644
index 000000000..0d10c3200
--- /dev/null
+++ b/docs/ko/docs/virtual-environments.md
@@ -0,0 +1,846 @@
+# 가상 환경
+
+Python 프로젝트를 작업할 때는 **가상 환경** (또는 이와 유사한 도구)을 사용하는 것이 좋습니다. 각 프로젝트 마다 설치하는 패키지를 분리하여 관리할 수 있습니다.
+
+/// info | 정보
+
+이미 가상 환경에 대해 잘 알고 있다면, 이 섹션은 건너 뛰어도 괜찮습니다. 🤓
+
+///
+
+/// tip | 팁
+
+**가상 환경(Virtual Environment)** 은 **환경 변수(Environment Variable)** 와 다릅니다.
+
+**환경 변수**는 시스템에 존재하며, 프로그램이 사용할 수 있는 변수입니다.
+
+**가상 환경**은 몇몇 파일로 구성된 하나의 디렉터리입니다.
+
+///
+
+/// info | 정보
+
+이 페이지에서는 **가상 환경**의 사용 방법과 작동 방식을 설명합니다.
+
+만약 **모든 것을 관리해주는 도구** (Python 설치까지 포함)를 사용하고 싶다면 uv를 사용해보세요.
+
+///
+
+## 프로젝트 생성
+
+먼저, 프로젝트를 위한 디렉터리를 하나 생성합니다.
+
+보통 사용자 홈 디렉터리 안에 `code`라는 디렉터리를 만들고, 그 안에 프로젝트마다 하나씩 디렉터리를 만들어 관리합니다.
+
+
+
+```console
+// 홈 디렉터리로 이동
+$ cd
+// 모든 코드 프로젝트를 위한 디렉터리 생성
+$ mkdir code
+// code 디렉터리로 이동
+$ cd code
+// 이번 프로젝트를 위한 디렉터리 생성
+$ mkdir awesome-project
+// 해당 프로젝트 디렉터리로 이동
+$ cd awesome-project
+```
+
+
+
+## 가상 환경 생성
+
+Python 프로젝트를 **처음 시작할 때**, 가상 환경을 **프로젝트 내부**에 생성합니다.
+
+/// tip | 팁
+
+이 작업은 **프로젝트를 처음 설정할 때 한번만** 해주면 됩니다. 이후 작업할 때 반복할 필요는 없습니다.
+
+///
+
+//// tab | `venv`
+
+Python 표준 라이브러리에 포함된 venv 모듈을 사용해 가상 환경을 생성할 수 있습니다.
+
+
+
+```console
+$ python -m venv .venv
+```
+
+
+
+/// details | 명령어 상세 설명
+
+* `python`: `python` 프로그램을 실행합니다.
+* `-m`: 특정 모듈을 스크립트처럼 실행합니다. 대상 모듈을 바로 뒤에 지정합니다.
+* `venv`: Python 표준 라이브러리에 포함된 `venv` 모듈을 실행합니다.
+* `.venv`: 가상 환경을 `.venv` 디렉터리에 생성합니다.
+
+///
+
+////
+
+//// tab | `uv`
+
+`uv`가 설치되어 있다면, uv를 통해 가상 환경을 생성할 수 있습니다.
+
+
+
+```console
+$ uv venv
+```
+
+
+
+/// tip | 팁
+
+`uv`는 기본적으로 `.venv` 디렉터리에 가상 환경을 생성합니다.
+
+별도로 디렉터리 이름을 추가 인자로 넘겨 주면 경로를 지정 할 수 있습니다.
+
+///
+
+////
+
+해당 명령어는 `.venv` 디렉터리에 새로운 가상 환경을 생성합니다.
+
+/// details | `.venv` 또는 다른 이름
+
+가상 환경을 다른 디렉터리에 생성할 수도 있지만, 관례적으로 `.venv` 디렉터리 이름을 사용합니다.
+
+///
+
+## 가상 환경 활성화
+
+이후 실행하는 Python 명령어와 패키지 설치가 가상 환경을 따르도록, 가상 환경을 활성화하세요.
+
+/// tip | 팁
+
+**터미널을 새로 열고** 프로젝트 작업을 시작할 때는, **항상 이 작업을** 해주세요.
+
+///
+
+//// tab | Linux, macOS
+
+
+
+////
+
+/// tip | 팁
+
+가상 환경에 새로운 패키지를 설치할 때마다, 해당 환경을 다시 활성화하세요.
+
+이렇게 하면 해당 패키지로 설치된 **터미널(CLI) 프로그램**을 사용할 때, 전역에 설치된 다른 버전이 아니라, 가상 환경 안에 설치된 정확한 버전을 사용합니다.
+
+///
+
+## 가상 환경이 활성화 여부 확인
+
+가상 환경이 활성화되었는지 확인합니다. (이전 명령어가 제대로 작동했는지 확인합니다).
+
+/// tip | 팁
+
+이 단계는 **선택 사항**이지만, 모든 것이 예상대로 작동하고 있는지, 그리고 의도한 가상 환경이 활성화 되었는 지 **확인**하는 좋은 방법입니다.
+
+///
+
+//// tab | Linux, macOS, Windows Bash
+
+
+
+```console
+$ which python
+
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin/python
+```
+
+
+
+`python` 위치가 프로젝트 내부(이 예시에서는 `awesome-project`)의 `.venv/bin/python` 경로로 표시된다면 성공입니다. 🎉
+
+////
+
+//// tab | Windows PowerShell
+
+
+
+`python` 위치가 프로젝트 내부(이 예시에서는 `awesome-project`)의 `.venv\bin\python` 경로로 표시된다면 성공입니다. 🎉
+
+////
+
+## pip 업그레이드
+
+/// tip | 팁
+
+`uv`를 사용한다면, `pip` 대신 `uv`로 패키지를 설치하게 되므로 `pip`을 업그레이드할 필요가 없습니다. 😎
+
+///
+
+`pip`을 사용하여 패키지를 설치하는 경우 (Python 표준 라이브러리에 포함되어 있습니다), **최신 버전으로 업그레이드**하는 것이 좋습니다.
+
+패키지 설치 중 발생하는 다양하고 특이한 에러들은 `pip` 업그레이드로 쉽게 해결되는 경우가 많습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+이 작업은 보통 가상 환경을 생성한 **직후 한 번만** 하면 됩니다.
+
+///
+
+가상 환경이 활성화된 상태인지 확인한 후(앞서 설명한 명령어 사용), 아래 명령어를 실행하세요:
+
+
+
+## `.gitignore` 추가하기
+
+**Git**을 사용하고 있다면 (사용하는 것이 좋습니다), `.gitignore` 파일을 추가해서 `.venv` 디렉터리 전체를 Git에서 제외하세요.
+
+/// tip | 팁
+
+`uv`를 사용해 가상 환경을 생성했다면, 이미 이 작업이 자동으로 처리되어 있으므로 이 단계는 건너뛰어도 됩니다. 😎
+
+///
+
+/// tip | 팁
+
+이 작업도 마찬가지로, 가상 환경을 생성한 **직후 한 번만** 하면 됩니다.
+
+///
+
+
+
+/// details | 명령어 상세 설명
+
+* `echo "*"`: 터미널에 `*` 텍스트를 "출력"합니다 (다음 설명에서 조금 바뀝니다)
+* `>`: 왼쪽 명령어의 출력 내용을 터미널에 출력하지 않고, 오른쪽에 지정된 파일로 **기록(write)** 하라는 의미입니다.
+* `.gitignore`: 출력된 텍스트가 기록될 파일 이름입니다.
+
+그리고 Git에서 `*`는 "모든 것"을 의미합니다. 따라서 `.venv` 디렉터리 안의 모든 것을 무시하게 됩니다.
+
+이 명령어는 다음과 같은 내용을 가진 `.gitignore` 파일을 생성합니다:
+
+
+```gitignore
+*
+```
+
+///
+
+## 패키지 설치
+
+가상 환경을 활성화한 후, 그 안에 필요한 패키지들을 설치할 수 있습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+프로젝트에서 필요한 패키지를 설치하거나 업그레이드할 때는 이 작업을 **한 번만** 하면 됩니다.
+
+만약 특정 패키지의 버전을 업그레이드하거나, 새로운 패키지를 추가할 필요가 생기면 **다시 이 작업을 반복**하면 됩니다.
+
+///
+
+### 패키지 직접 설치
+
+급하게 작업하거나, 프로젝트에 필요한 패키지 목록을 따로 파일로 관리하고 싶지 않은 경우, 패키지를 직접 설치할 수도 있습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+패키지 이름과 버전 정보를 파일에 정리해두는 것(예: `requirements.txt` 또는 `pyproject.toml`)은 (매우) 좋은 생각입니다.
+
+///
+
+//// tab | `pip`
+
+
+
+////
+
+/// details | `requirements.txt`
+
+다음은 몇 가지 패키지를 포함한 `requirements.txt`의 예시입니다:
+
+```requirements.txt
+fastapi[standard]==0.113.0
+pydantic==2.8.0
+```
+
+///
+
+## 프로그램 실행
+
+가상 환경을 활성화한 후에는 프로그램을 실행할 수 있습니다. 이때 해당 가상 환경에 설치된 Python과 패키지들이 사용됩니다.
+
+
+
+## 에디터 설정
+
+에디터를 사용할 경우, 앞서 만든 가상 환경을 사용하도록 설정하는 것이 좋습니다. (대부분의 에디터는 자동으로 감지하기도 합니다.)
+이렇게 하면 자동 완성 기능이나 코드 내 오류 표시 기능을 제대로 사용할 수 있습니다.
+
+예시:
+
+* VS Code
+* PyCharm
+
+/// tip | 팁
+
+이 설정은 보통 가상 환경을 **처음 만들었을 때 한 번만** 해주면 됩니다.
+
+///
+
+## 가상 환경 비활성화
+
+프로젝트 작업이 끝났다면, 가상 환경을 **비활성화**할 수 있습니다.
+
+
+
+```console
+$ deactivate
+```
+
+
+
+이렇게 하면 이후에 `python` 명령어를 실행했을 때, 가상 환경의 Python이나 그 안에 설치된 패키지들을 사용하지 않게 됩니다.
+
+## 이제 작업할 준비가 되었습니다
+
+이제 프로젝트 작업을 시작할 준비가 완료되었습니다.
+
+
+/// tip | 팁
+
+위 내용을 더 깊이 이해하고 싶으신가요?
+
+그렇다면 계속 읽어 주세요. 👇🤓
+
+///
+
+## 가상 환경을 왜 사용하는가
+
+FastAPI를 사용하려면 먼저 Python을 설치해야 합니다.
+
+그 후에는 FastAPI와 함께 사용할 **기타 패키지들**을 **설치**해야 합니다.
+
+패키지를 설치할 때 보통 Python에 기본 포함된 `pip` 명령어(또는 유사한 도구)를 사용합니다.
+
+하지만 `pip`을 그냥 직접 사용하면, 해당 패키지들은 **전역 Python 환경**(시스템 전체에 설치된 Python)에 설치됩니다.
+
+### 문제점
+
+그렇다면, 전역 Python 환경에 패키지를 설치하면 어떤 문제가 발생할까요?
+
+어느 시점이 되면, **서로 다른 패키지들**에 의존하는 여러 개의 프로그램을 작성하게 될 것입니다. 그리고 이들 중 일부는 **같은 패키지의 서로 다른 버전**을 필요로 할 수 있습니다. 😱
+
+예를 들어, `마법사의 돌(philosophers-stone)` 프로젝트를 만들었다고 가정해봅시다. 이 프로그램은 `해리 포터(harry)`라는 패키지의 `v1` 버전을 **의존**합니다. 따라서 `harry`를 설치해야 합니다.
+
+```mermaid
+flowchart LR
+ stone(philosophers-stone) -->|requires| harry-1[harry v1]
+```
+
+그런데 나중에 `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)`이라는 또 다른 프로젝트를 만들게 되었고, 이 프로젝트도 역시 `harry` 패키지를 사용합니다. 그런데 이 프로젝트는 `harry`의 `v3` 버전이 필요합니다.
+
+```mermaid
+flowchart LR
+ azkaban(prisoner-of-azkaban) --> |requires| harry-3[harry v3]
+```
+
+하지만 이제 문제가 생깁니다. 로컬 가상 환경 대신에 전역 환경에 패키지를 설치하게 되면, 어떤 버전의 `harry`를 설치할지를 선택해야 하기 때문입니다.
+
+예를 들어, `마법사의 돌(philosophers-stone)`을 실행하고 싶다면 먼저 `harry` `v1` 버전을 다음과 같이 설치 해야 합니다:
+
+
+
+```console
+$ pip install "harry==1"
+```
+
+
+
+그러면 결국 전역 Python 환경에는 `harry` `v1`버전이 설치된 상태가 됩니다.
+
+```mermaid
+flowchart LR
+ subgraph global[global env]
+ harry-1[harry v1]
+ end
+ subgraph stone-project[philosophers-stone project]
+ stone(philosophers-stone) -->|requires| harry-1
+ end
+```
+
+하지만 이제 `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)`을 실행하고 싶다면, `harry` `v1`버전을 제거하고 `harry` `v3`버전을 설치해야 합니다. (또는 단순히 `v3`버전을 설치하는 것만으로도 기존의 `v1`버전이 자동으로 제거됩니다.)
+
+
+
+```console
+$ pip install "harry==3"
+```
+
+
+
+그렇게 하면 이제 전역 Python 환경에는 `harry` `v3`버전이 설치된 상태가 됩니다.
+
+그리고 다시 `마법사의 돌(philosophers-stone)`을 실행하려고 하면, **작동하지** 않을 수 있습니다. 왜냐하면 이 프로그램은 `harry` `v1`버전을 필요로 하기 때문입니다.
+
+```mermaid
+flowchart LR
+ subgraph global[global env]
+ harry-1[harry v1]
+ style harry-1 fill:#ccc,stroke-dasharray: 5 5
+ harry-3[harry v3]
+ end
+ subgraph stone-project[philosophers-stone project]
+ stone(philosophers-stone) -.-x|⛔️| harry-1
+ end
+ subgraph azkaban-project[prisoner-of-azkaban project]
+ azkaban(prisoner-of-azkaban) --> |requires| harry-3
+ end
+```
+
+/// tip | 팁
+
+Python 패키지들은 **새 버전**에서 **호환성 문제(breaking changes)**가 발생하지 않도록 최대한 노력하는 것이 일반적입니다. 하지만 그래도 안전하게 작업하려면, 테스트를 실행해보면서 새 버전을 의도적으로 설치하는 것이 좋습니다.
+
+///
+
+이제, 이런 일이 여러분의 **모든 프로젝트**가 사용하는 **수많은 패키지들**에서 동시에 발생한다고 상상해보세요. 이는 매우 관리하기 어려우며, 결국 **서로 호환되지 않는 버전**의 패키지로 프로젝트를 실행하게 될 가능성이 높고, 그로 인해 어떤 문제가 왜 발생하는지 알 수 없게 될 수 있습니다.
+
+또한 사용하는 운영체제(Linux, Windows, macOS 등)에 따라 Python이 **미리 설치되어 있을 수도** 있습니다. 이런 경우에는 운영체제의 동작에 필요한 특정 버전의 패키지들이 함께 설치되어 있을 수 있습니다. 이 상태에서 전역 Python 환경에 임의의 패키지를 설치하면, 운영체제에 포함된 프로그램 일부가 **깨질 위험**도 있습니다.
+
+## 패키지들은 어디에 설치되는가
+
+Python을 설치하면, 컴퓨터에 여러 디렉터리와 파일들이 생성됩니다.
+
+이 중 일부 디렉터리는 사용자가 설치한 패키지들을 보관하는 역할을 합니다.
+
+예를 들어, 아래 명령어를 실행하면:
+
+
+
+```console
+// 지금 실행하지 않아도 됩니다, 그냥 예제일 뿐이에요 🤓
+$ pip install "fastapi[standard]"
+---> 100%
+```
+
+
+
+해당 명령어는 FastAPI 코드를 포함한 압축 파일을 다운로드합니다. 이 파일은 보통 PyPI에서 받아옵니다.
+
+또한 FastAPI가 의존하는 다른 패키지들도 함께 **다운로드**됩니다.
+
+그리고 그 모든 파일들을 **압축 해제**한 뒤, 컴퓨터의 특정 디렉터리에 저장합니다.
+
+기본적으로 이 파일들은 Python이 설치된 디렉터리 안, 즉 **전역 환경**에 내의 디렉터리에 저장됩니다.
+
+## 가상 환경이란
+
+전역 환경에 모든 패키지를 설치하면서 발생하는 문제에 대한 해결책은, 작업하는 **각 프로젝트마다 가상 환경**을 사용하는 것입니다.
+
+가상 환경은 전역 환경과 매우 유사한 하나의 **디렉터리**이며, 그 안에 해당 프로젝트를 위한 패키지들을 설치할 수 있습니다.
+
+이렇게 하면 각 프로젝트는 자체적인 가상 환경(`.venv` 디렉터리)을 가지게 되며, 그 안에 해당 프로젝트 전용 패키지들을 보유하게 됩니다.
+
+
+```mermaid
+flowchart TB
+ subgraph stone-project[philosophers-stone project]
+ stone(philosophers-stone) --->|requires| harry-1
+ subgraph venv1[.venv]
+ harry-1[harry v1]
+ end
+ end
+ subgraph azkaban-project[prisoner-of-azkaban project]
+ azkaban(prisoner-of-azkaban) --->|requires| harry-3
+ subgraph venv2[.venv]
+ harry-3[harry v3]
+ end
+ end
+ stone-project ~~~ azkaban-project
+```
+
+## 가상 환경 활성화 의미
+
+가상 환경을 활성화한다는 것은, 예를 들어 다음과 같은 명령어를 실행하는 것을 의미합니다:
+
+//// tab | Linux, macOS
+
+
+
+////
+
+이 명령어는 이후에 실행될 명령어에서 사용될 [환경 변수](environment-variables.md){.internal-link target=_blank} 몇 개를 생성하거나 수정합니다.
+
+이 변수들 중 하나가 바로 `PATH` 변수입니다.
+
+/// tip | 팁
+
+`PATH` 환경 변수에 대해 더 알고 싶다면 [환경 변수 문서의 PATH 환경 변수 섹션](environment-variables.md#path-environment-variable){.internal-link target=_blank}을 참고하세요.
+
+///
+
+가상 환경을 활성화하면, 가상 환경의 경로인 `.venv/bin` (Linux와 macOS) 또는 `.venv\Scripts`(Windows)를 `PATH` 환경 변수에 추가됩니다.
+
+예를 들어, 가상 환경을 활성화하기 전의 `PATH` 변수는 다음과 같았다고 가정해봅시다:
+
+//// tab | Linux, macOS
+
+```plaintext
+/usr/bin:/bin:/usr/sbin:/sbin
+```
+
+시스템은 다음 경로들에서 프로그램을 찾게 됩니다:
+
+* `/usr/bin`
+* `/bin`
+* `/usr/sbin`
+* `/sbin`
+
+////
+
+//// tab | Windows
+
+```plaintext
+C:\Windows\System32
+```
+
+시스템은 다음 경로들에서 프로그램을 찾게 됩니다:
+
+* `C:\Windows\System32`
+
+////
+
+가상 환경을 활성화한 후에는, `PATH` 변수는 다음과 같은 형태가 됩니다:
+
+//// tab | Linux, macOS
+
+```plaintext
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin:/usr/bin:/bin:/usr/sbin:/sbin
+```
+
+시스템은 가장 먼저 다음 경로에서 프로그램을 찾기 시작합니다:
+
+```plaintext
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin
+```
+
+그 후에 다른 디렉터리들을 탐색합니다.
+
+따라서 터미널에 `python`을 입력하면, 시스템은 다음 위치에 있는 Python 프로그램을 찾게 됩니다:
+
+```plaintext
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin/python
+```
+
+그리고 해당 Python을 사용하게 됩니다.
+
+////
+
+//// tab | Windows
+
+```plaintext
+C:\Users\user\code\awesome-project\.venv\Scripts;C:\Windows\System32
+```
+
+시스템은 가장 먼저 다음 경로에서 프로그램을 찾기 시작합니다:
+
+```plaintext
+C:\Users\user\code\awesome-project\.venv\Scripts
+```
+
+그 후에 다른 디렉터리들을 탐색합니다.
+
+따라서 터미널에 `python`을 입력하면, 시스템은 다음 경로에 있는 Python 프로그램을 찾게 됩니다:
+
+```plaintext
+C:\Users\user\code\awesome-project\.venv\Scripts\python
+```
+
+그리고 해당 Python을 사용하게 됩니다.
+
+////
+
+중요한 세부 사항 중 하나는, 가상 환경의 경로가 `PATH` 변수의 가장 **앞**에 추가된다는 점입니다. 시스템은 사용 가능한 다른 Python들보다 **먼저** 이 경로를 찾습니다. 그래서 터미널에서 `python`을 실행하면, 전역 환경의 Python이 아닌 **가상 환경에 있는** Python이 사용됩니다. (예: 전역 환경에 설치된 `python`이 있더라도 그보다 우선합니다.)
+
+가상 환경을 활성화하면 이 외에도 몇 가지 다른 것들이 변경되지만, 이는 그중에서도 가장 중요한 변화 중 하나입니다.
+
+## 가상 환경 확인하기
+
+가상 환경이 활성화 되었는지 확인하려면, 아래 명령어를 사용할 수 있습니다:
+
+//// tab | Linux, macOS, Windows Bash
+
+
+
+```console
+$ which python
+
+/home/user/code/awesome-project/.venv/bin/python
+```
+
+
+
+////
+
+즉, 현재 사용되는 `python` 프로그램은 **가상 환경 내부에 있는 것**입니다.
+
+Linux와 macOS에서는 `which`, Windows PowerShell에서는 `Get-Command` 명령어를 사용합니다.
+
+이 명령어는 `PATH` 환경 변수에 지정된 경로들을 **순서대로 탐색**하면서 `python`이라는 이름의 프로그램을 찾습니다.
+찾는 즉시, 해당 프로그램의 **경로를 출력**합니다.
+
+중요한 점은 터미널에서 `python`을 실행했을 때, 실제로 실행되는 "`python`"이 어떤 것인지 정확히 알 수 있다는 것입니다.
+
+따라서 현재 올바른 가상 환경에 있는지 확인할 수 있습니다.
+
+/// tip | 팁
+
+하나의 가상 환경을 활성화한 뒤, 해당 Python을 가진 상태에서 **또 다른 프로젝트**로 이동하는 것은 흔히 발생합니다.
+
+하지만 이때 이전 프로젝트의 가상 환경에 있는 **잘못된 Python 실행 파일**을 사용하게 되어 새 프로젝트가 **정상 작동하지 않을 수 있습니다.**
+
+그래서 현재 어떤 `python`이 사용되고 있는지 확인할 수 있는 능력은 매우 유용합니다. 🤓
+
+///
+
+## 가상 환경을 비활성화하는 이유
+
+예를 들어 `마법사의 돌(philosophers-stone)`이라는 프로젝트에서 작업 중이라고 해보겠습니다. 이때 해당 **가상 환경을 활성화**하고, 필요한 패키지를 설치하며 작업을 진행합니다.
+
+그런데 이제는 **다른 프로젝트**인 `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)`을 작업하고 싶어졌습니다.
+
+그래서 그 프로젝트 디렉터리로 이동합니다:
+
+
+
+```console
+$ cd ~/code/prisoner-of-azkaban
+```
+
+
+
+만약 `마법사의 돌(philosophers-stone)`의 가상 환경을 비활성화하지 않았다면, 터미널에서 `python`을 실행할 때 여전히 `마법사의 돌(philosophers-stone)` 가상 환경의 Python을 사용하게 됩니다.
+
+
+
+```console
+$ cd ~/code/prisoner-of-azkaban
+
+$ python main.py
+
+// sirius를 임포트하는 데 실패했습니다. 설치되어 있지 않아요 😱
+Traceback (most recent call last):
+ File "main.py", line 1, in
+ import sirius
+```
+
+
+
+하지만 `마법사의 돌(philosophers-stone)`의 가상 환경을 비활성화한 다음, `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)` 프로젝트의 가상 환경을 활성화하면, 이제 `python` 명령어는 `아즈카반의 죄수(prisoner-of-azkaban)` 가상 환경의 Python을 사용하게 됩니다.
+
+
+
+```console
+$ cd ~/code/prisoner-of-azkaban
+
+// 이전 디렉터리에 있을 필요 없이, 어디서든 가상 환경을 비활성화할 수 있습니다. 다른 프로젝트 디렉터리로 이동한 후에도 괜찮아요 😎
+$ deactivate
+
+// prisoner-of-azkaban/.venv 가상 환경을 활성화합니다 🚀
+$ source .venv/bin/activate
+
+// 이제 python을 실행하면, 이 가상 환경에 설치된 sirius 패키지를 찾게 됩니다 ✨
+$ python main.py
+
+못된 짓을 꾸미고 있음을 엄숙히 맹세합니다.🧙
+ImportError는 이제 없습니다. 🐺
+```
+
+
+
+## 대안들
+
+이 문서는 여러분이 Python 프로젝트를 시작하고, **그 내부에서** 어떻게 돌아가는지 알려주는 간단한 가이드입니다.
+
+가상 환경, 패키지 의존성(Requirements), 프로젝트를 관리하는 방법에는 이 외에도 다양한 **대안**들이 존재합니다.
+
+만약 준비가 되었다면, **프로젝트 전체**, 패키지 의존성, 가상 환경 등을 통합적으로 **관리**할 수 있는 도구를 써보는 것도 좋습니다. 그럴 때 추천하는 도구가 바로 uv입니다.
+
+`uv`는 다양한 기능을 지원합니다:
+
+* 다양한 버전의 **Python 설치**
+* 각 프로젝트 별 **가상 환경 관리**
+* **패키지 설치**
+* 프로젝트의 **의존성과 버전** 관리
+* 설치된 패키지들과 그 버전을 **정확히 고정(lock)**해서,개발 환경과 운영 환경이 완전히 동일하게 작동할 수 있도록 보장
+* 이 외에도 다양한 기능을 지원
+
+## 결론
+
+여기까지 모두 읽고 이해했다면, 이제 많은 개발자들보다 가상 환경을 **훨씬 더 깊이 있게 이해**하게 되셨습니다. 🤓
+
+이런 세부적인 내용을 알고 있으면, 언젠가 복잡해 보이는 문제를 디버깅할 때 분명히 큰 도움이 될 것입니다. 이제는 **이 모든 것들이 내부에서 어떻게 작동하는지** 알고 있기 때문입니다. 😎
diff --git a/docs/nl/docs/index.md b/docs/nl/docs/index.md
index d88bb7771..32b20e31e 100644
--- a/docs/nl/docs/index.md
+++ b/docs/nl/docs/index.md
@@ -12,7 +12,7 @@
---
diff --git a/docs/pt/docs/advanced/generate-clients.md b/docs/pt/docs/advanced/generate-clients.md
index 04d7c0071..dc6b29511 100644
--- a/docs/pt/docs/advanced/generate-clients.md
+++ b/docs/pt/docs/advanced/generate-clients.md
@@ -22,7 +22,7 @@ E isso mostra o verdadeiro compromisso deles com o FastAPI e sua **comunidade**
Por exemplo, você pode querer experimentar:
-* Speakeasy
+* Speakeasy
* Stainless
* liblab
diff --git a/docs/pt/docs/deployment/concepts.md b/docs/pt/docs/deployment/concepts.md
index 8cf70d0b4..014ca3797 100644
--- a/docs/pt/docs/deployment/concepts.md
+++ b/docs/pt/docs/deployment/concepts.md
@@ -216,7 +216,7 @@ Este Processo de Gerenciador provavelmente seria o que escutaria na **porta** no
Esses processos de trabalho seriam aqueles que executariam seu aplicativo, eles executariam os cálculos principais para receber uma **solicitação** e retornar uma **resposta**, e carregariam qualquer coisa que você colocasse em variáveis na RAM.
-
+
E, claro, a mesma máquina provavelmente teria **outros processos** em execução, além do seu aplicativo.
diff --git a/docs/pt/docs/deployment/https.md b/docs/pt/docs/deployment/https.md
index 9ad419934..904d04eaa 100644
--- a/docs/pt/docs/deployment/https.md
+++ b/docs/pt/docs/deployment/https.md
@@ -85,7 +85,7 @@ Primeiro, o navegador iria verificar com os **servidores DNS** qual o **IP do do
Os servidores DNS iriam informar o navegador para utilizar algum **endereço IP** específico. Esse seria o endereço IP público em uso no seu servidor, que você configurou nos servidores DNS.
-
+
### Início do Handshake TLS
@@ -93,7 +93,7 @@ O navegador então irá comunicar-se com esse endereço IP na **porta 443** (a p
A primeira parte dessa comunicação é apenas para estabelecer a conexão entre o cliente e o servidor e para decidir as chaves criptográficas a serem utilizadas, etc.
-
+
Esse interação entre o cliente e o servidor para estabelecer uma conexão TLS é chamada de **Handshake TLS**.
@@ -111,7 +111,7 @@ Utilizando a **extensão SNI** discutida acima, o Proxy de Terminação TLS iria
Nesse caso, ele usaria o certificado para `someapp.example.com`.
-
+
O cliente já **confia** na entidade que gerou o certificado TLS (nesse caso, o Let's Encrypt, mas veremos sobre isso mais tarde), então ele pode **verificar** que o certificado é válido.
@@ -133,19 +133,19 @@ Agora que o cliente e servidor (especialmente o navegador e o Proxy de Terminaç
Então, o cliente envia uma **solicitação HTTPS**. Que é apenas uma solicitação HTTP sobre uma conexão TLS encriptada.
-
+
### Desencriptando a Solicitação
O Proxy de Terminação TLS então usaria a encriptação combinada para **desencriptar a solicitação**, e transmitiria a **solicitação básica (desencriptada)** para o processo executando a aplicação (por exemplo, um processo com Uvicorn executando a aplicação FastAPI).
-
+
### Resposta HTTP
A aplicação processaria a solicitação e retornaria uma **resposta HTTP básica (não encriptada)** para o Proxy de Terminação TLS.
-
+
### Resposta HTTPS
@@ -153,7 +153,7 @@ O Proxy de Terminação TLS iria **encriptar a resposta** utilizando a criptogra
No próximo passo, o navegador verifica que a resposta é válida e encriptada com a chave criptográfica correta, etc. E depois **desencripta a resposta** e a processa.
-
+
O cliente (navegador) saberá que a resposta vem do servidor correto por que ela usa a criptografia que foi combinada entre eles usando o **certificado HTTPS** anterior.
@@ -163,7 +163,7 @@ Podem existir **múltiplas aplicações** em execução no mesmo servidor (ou se
Apenas um processo pode estar vinculado a um IP e porta (o Proxy de Terminação TLS, por exemplo), mas outras aplicações/processos também podem estar em execução no(s) servidor(es), desde que não tentem usar a mesma **combinação de IP público e porta**.
-
+
Dessa forma, o Proxy de Terminação TLS pode gerenciar o HTTPS e os certificados de **múltiplos domínios**, para múltiplas aplicações, e então transmitir as requisições para a aplicação correta em cada caso.
@@ -173,7 +173,7 @@ Em algum momento futuro, cada certificado irá **expirar** (aproximadamente 3 me
E então, haverá outro programa (em alguns casos pode ser o próprio Proxy de Terminação TLS) que irá interagir com o Let's Encrypt e renovar o(s) certificado(s).
-
+
Os **certificados TLS** são **associados com um nome de domínio**, e não a um endereço IP.
diff --git a/docs/pt/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md b/docs/pt/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
index 3adc7529e..b7de6c8bd 100644
--- a/docs/pt/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
+++ b/docs/pt/docs/how-to/custom-docs-ui-assets.md
@@ -98,7 +98,7 @@ Você provavelmente pode clicar com o botão direito em cada link e selecionar u
E o **ReDoc** usa os arquivos:
-* `redoc.standalone.js`
+* `redoc.standalone.js`
Depois disso, sua estrutura de arquivos deve se parecer com:
@@ -129,14 +129,8 @@ Você deverá ver um arquivo JavaScript muito longo para o **ReDoc**.
Esse arquivo pode começar com algo como:
```JavaScript
-/*!
- * ReDoc - OpenAPI/Swagger-generated API Reference Documentation
- * -------------------------------------------------------------
- * Version: "2.0.0-rc.18"
- * Repo: https://github.com/Redocly/redoc
- */
-!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof m
-
+/*! For license information please see redoc.standalone.js.LICENSE.txt */
+!function(e,t){"object"==typeof exports&&"object"==typeof module?module.exports=t(require("null")):
...
```
diff --git a/docs/pt/docs/index.md b/docs/pt/docs/index.md
index 138048f06..9f08d5224 100644
--- a/docs/pt/docs/index.md
+++ b/docs/pt/docs/index.md
@@ -12,7 +12,7 @@
+
+## Запрет дополнительных полей формы
+
+В некоторых случаях (не особо часто встречающихся) вам может понадобиться **ограничить** поля формы только теми, которые объявлены в Pydantic-модели. И **запретить** любые **дополнительные** поля.
+
+/// note | Заметка
+
+Этот функционал доступен с версии `0.114.0`. 🤓
+
+///
+
+Вы можете сконфигурировать Pydantic-модель так, чтобы запретить (`forbid`) все дополнительные (`extra`) поля:
+
+{* ../../docs_src/request_form_models/tutorial002_an_py39.py hl[12] *}
+
+Если клиент попробует отправить дополнительные данные, то в ответ он получит **ошибку**.
+
+Например, если клиент попытается отправить поля формы:
+
+* `username`: `Rick`
+* `password`: `Portal Gun`
+* `extra`: `Mr. Poopybutthole`
+
+То в ответ он получит **ошибку**, сообщающую ему, что поле `extra` не разрешено:
+
+```json
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "extra_forbidden",
+ "loc": ["body", "extra"],
+ "msg": "Extra inputs are not permitted",
+ "input": "Mr. Poopybutthole"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+## Заключение
+
+Вы можете использовать Pydantic-модели для объявления полей форм в FastAPI. 😎
diff --git a/docs/tr/docs/index.md b/docs/tr/docs/index.md
index 7ecaf1ba3..f666e2d06 100644
--- a/docs/tr/docs/index.md
+++ b/docs/tr/docs/index.md
@@ -12,7 +12,7 @@
-
+
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/background-tasks.md b/docs/uk/docs/tutorial/background-tasks.md
new file mode 100644
index 000000000..912ba8c2a
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/background-tasks.md
@@ -0,0 +1,85 @@
+# Фонові задачі
+
+Ви можете створювати фонові задачі, які будуть виконуватися *після* повернення відповіді.
+
+Це корисно для операцій, які потрібно виконати після обробки запиту, але клієнту не обов’язково чекати завершення цієї операції перед отриманням відповіді.
+
+Приклади використання:
+
+* Надсилання email-сповіщень після виконання певної дії:
+ * Підключення до поштового сервера та надсилання листа може займати кілька секунд. Ви можете відразу повернути відповідь, а email відправити у фоні.
+* Обробка даних:
+ * Наприклад, якщо отримано файл, який потрібно обробити довготривалим процесом, можна повернути відповідь "Accepted" ("Прийнято", HTTP 202) і виконати обробку файлу у фоні.
+
+## Використання `BackgroundTasks`
+
+Спочатку імпортуйте `BackgroundTasks` і додайте його як параметр у Вашу *функцію операції шляху* (path operation function) до `BackgroundTasks`:
+
+{* ../../docs_src/background_tasks/tutorial001.py hl[1,13] *}
+
+**FastAPI** автоматично створить об'єкт `BackgroundTasks` і передасть його у цей параметр.
+
+
+## Створення функції задачі
+
+Створіть функцію, яка буде виконувати фонову задачу.
+
+Це звичайна функція, яка може отримувати параметри.
+
+Вона може бути асинхронною `async def` або звичайною `def` функцією – **FastAPI** обробить її правильно.
+
+У нашому випадку функція записує у файл (імітуючи надсилання email).
+
+І оскільки операція запису не використовує `async` та `await`, ми визначаємо функцію як звичайну `def`:
+
+{* ../../docs_src/background_tasks/tutorial001.py hl[6:9] *}
+
+## Додавання фонової задачі
+
+Усередині Вашої *функції обробки шляху*, передайте функцію задачі в об'єкт *background tasks*, використовуючи метод `.add_task()`:
+
+{* ../../docs_src/background_tasks/tutorial001.py hl[14] *}
+
+`.add_task()` приймає аргументи:
+
+* Функція задача, яка буде виконуватися у фоновому режимі (`write_notification`). Зверніть увагу, що передається обʼєкт без дужок.
+* Будь-яка послідовність аргументів, які потрібно передати у функцію завдання у відповідному порядку (`email`).
+* Будь-які іменовані аргументи, які потрібно передати у функцію задачу (`message="some notification"`).
+
+## Впровадження залежностей
+
+Використання `BackgroundTasks` також працює з системою впровадження залежностей. Ви можете оголосити параметр типу `BackgroundTasks` на різних рівнях: у *функції операції шляху*, у залежності (dependable), у під залежності тощо.
+
+**FastAPI** знає, як діяти в кожному випадку і як повторно використовувати один і той самий об'єкт, щоб усі фонові задачі були об’єднані та виконувалися у фоновому режимі після завершення основного запиту.
+
+{* ../../docs_src/background_tasks/tutorial002_an_py310.py hl[13,15,22,25] *}
+
+У цьому прикладі повідомлення будуть записані у файл `log.txt` *після* того, як відповідь буде надіслана.
+
+Якщо у запиті був переданий query-параметр, він буде записаний у лог у фоновій задачі.
+
+А потім інша фонова задача, яка створюється у *функції операції шляху*, запише повідомлення з використанням path параметра `email`.
+
+## Технічні деталі
+
+Клас `BackgroundTasks` походить безпосередньо з `starlette.background`.
+
+Він імпортується безпосередньо у FastAPI, щоб Ви могли використовувати його з `fastapi` і випадково не імпортували `BackgroundTask` (без s в кінці) з `starlette.background`.
+
+Якщо використовувати лише `BackgroundTasks` (а не `BackgroundTask`), то його можна передавати як параметр у *функції операції шляху*, і **FastAPI** подбає про все інше, так само як і про використання об'єкта `Request`.
+
+Також можна використовувати `BackgroundTask` окремо в FastAPI, але для цього Вам доведеться створити об'єкт у коді та повернути Starlette `Response`, включаючи його.
+
+Детальніше можна почитати в офіційній документації Starlette про фонові задачі .
+
+## Застереження
+
+Якщо Вам потрібно виконувати складні фонові обчислення, і при цьому нема потреби запускати їх у тому ж процесі (наприклад, не потрібно спільного доступу до пам’яті чи змінних), можливо, варто скористатися більш потужними інструментами, такими як Celery.
+
+Такі інструменти зазвичай потребують складнішої конфігурації та менеджера черги повідомлень/завдань, наприклад, RabbitMQ або Redis. Однак вони дозволяють виконувати фонові задачі в кількох процесах і навіть на кількох серверах.
+
+Якщо ж Вам потрібно отримати доступ до змінних і об’єктів із тієї ж **FastAPI** - програми або виконувати невеликі фонові завдання (наприклад, надсилати сповіщення електронною поштою), достатньо просто використовувати `BackgroundTasks`.
+
+## Підсумок
+
+Імпортуйте та використовуйте `BackgroundTasks` як параметр у *функціях операції шляху* та залежностях, щоб додавати фонові задачі.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/body-multiple-params.md b/docs/uk/docs/tutorial/body-multiple-params.md
new file mode 100644
index 000000000..e2acf8a70
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/body-multiple-params.md
@@ -0,0 +1,170 @@
+# Тіло запиту - Декілька параметрів
+
+Тепер, коли ми розглянули використання `Path` та `Query`, розгляньмо більш просунуті способи оголошення тіла запиту в **FastAPI**.
+
+## Змішування `Path`, `Query` та параметрів тіла запиту
+
+По-перше, звісно, Ви можете вільно змішувати оголошення параметрів `Path`, `Query` та тіла запиту, і **FastAPI** правильно їх обробить.
+
+Також Ви можете оголосити параметри тіла як необов’язкові, встановивши для них значення за замовчуванням `None`:
+
+{* ../../docs_src/body_multiple_params/tutorial001_an_py310.py hl[18:20] *}
+
+/// note | Примітка
+
+Зверніть увагу, що в цьому випадку параметр `item`, який береться з тіла запиту, є необов'язковим, оскільки має значення за замовчуванням `None`.
+
+///
+
+## Декілька параметрів тіла запиту
+
+У попередньому прикладі *операція шляху* очікувала JSON з атрибутами `Item`, наприклад:
+
+```JSON
+{
+ "name": "Foo",
+ "description": "The pretender",
+ "price": 42.0,
+ "tax": 3.2
+}
+```
+Але Ви також можете оголосити декілька параметрів тіла, наприклад `item` та `user`:
+
+{* ../../docs_src/body_multiple_params/tutorial002_py310.py hl[20] *}
+
+У цьому випадку **FastAPI** розпізнає, що є кілька параметрів тіла (два параметри є моделями Pydantic).
+
+Тому він використає назви параметрів як ключі (назви полів) у тілі запиту, очікуючи:
+
+```JSON
+{
+ "item": {
+ "name": "Foo",
+ "description": "The pretender",
+ "price": 42.0,
+ "tax": 3.2
+ },
+ "user": {
+ "username": "dave",
+ "full_name": "Dave Grohl"
+ }
+}
+```
+
+/// note | Примітка
+
+Зверніть увагу, що хоча `item` оголошено, так само як і раніше, тепер він очікується в тілі під ключем `item`.
+
+///
+
+**FastAPI** автоматично конвертує дані із запиту таким чином, щоб параметр `item` отримав свій вміст, і те ж саме стосується `user`.
+
+Він виконає валідацію складених даних і задокументує їх відповідним чином у схемі OpenAPI та в автоматичній документації.
+
+## Одиничні значення в тілі запиту
+
+Так само як є `Query` і `Path` для визначення додаткових даних для параметрів запиту та шляху, **FastAPI** надає еквівалентний `Body`.
+
+Наприклад, розширюючи попередню модель, Ви можете вирішити додати ще один ключ `importance` в те ж саме тіло запиту разом із `item` і `user`.
+
+Якщо Ви оголосите його як є, то, оскільки це одиничне значення, **FastAPI** припускатиме, що це параметр запиту (query parameter).
+
+Але Ви можете вказати **FastAPI** обробляти його як інший ключ тіла (body key), використовуючи `Body`:
+
+{* ../../docs_src/body_multiple_params/tutorial003_an_py310.py hl[23] *}
+
+У цьому випадку **FastAPI** очікуватиме тіло запиту у такому вигляді:
+
+```JSON
+{
+ "item": {
+ "name": "Foo",
+ "description": "The pretender",
+ "price": 42.0,
+ "tax": 3.2
+ },
+ "user": {
+ "username": "dave",
+ "full_name": "Dave Grohl"
+ },
+ "importance": 5
+}
+```
+Знову ж таки, **FastAPI** конвертуватиме типи даних, перевірятиме їх, створюватиме документацію тощо.
+
+## Декілька body та query параметрів
+
+Звісно, Ви можете оголошувати додаткові query параметри запиту, коли це необхідно, на додаток до будь-яких параметрів тіла запиту.
+
+Оскільки за замовчуванням окремі значення інтерпретуються як параметри запиту, Вам не потрібно явно додавати `Query`, можна просто використати:
+
+```Python
+q: Union[str, None] = None
+```
+
+Або в Python 3.10 та вище:
+
+```Python
+q: str | None = None
+```
+
+Наприклад:
+
+{* ../../docs_src/body_multiple_params/tutorial004_an_py310.py hl[28] *}
+
+
+/// info | Інформація
+
+`Body` також має ті самі додаткові параметри валідації та метаданих, що й `Query`, `Path` та інші, які Ви побачите пізніше.
+
+///
+
+## Вкладений поодинокий параметр тіла запиту
+
+Припустимо, у вас є лише один параметр тіла запиту `item` з моделі Pydantic `Item`.
+
+За замовчуванням **FastAPI** очікуватиме, що тіло запиту міститиме вміст безпосередньо.
+
+Але якщо Ви хочете, щоб він очікував JSON з ключем `item`, а всередині — вміст моделі (так, як це відбувається при оголошенні додаткових параметрів тіла), Ви можете використати спеціальний параметр `Body` — `embed`:
+
+```Python
+item: Item = Body(embed=True)
+```
+
+як у прикладі:
+
+{* ../../docs_src/body_multiple_params/tutorial005_an_py310.py hl[17] *}
+
+У цьому випадку **FastAPI** очікуватиме тіло запиту такого вигляду:
+
+```JSON hl_lines="2"
+{
+ "item": {
+ "name": "Foo",
+ "description": "The pretender",
+ "price": 42.0,
+ "tax": 3.2
+ }
+}
+```
+
+замість:
+
+```JSON
+{
+ "name": "Foo",
+ "description": "The pretender",
+ "price": 42.0,
+ "tax": 3.2
+}
+```
+
+## Підсумок
+
+Ви можете додавати кілька параметрів тіла до Вашої *функції операції шляху* (*path operation function*), навіть якщо запит може мати лише одне тіло.
+
+Але **FastAPI** обробить це, надасть Вам потрібні дані у функції, перевірить їх та задокументує коректну схему в *операції шляху*.
+
+Також Ви можете оголошувати окремі значення, які будуть отримані як частина тіла запиту.
+
+Крім того, Ви можете вказати **FastAPI** вбудовувати тіло в ключ, навіть якщо оголошено лише один параметр.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/body-nested-models.md b/docs/uk/docs/tutorial/body-nested-models.md
new file mode 100644
index 000000000..abc33f2eb
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/body-nested-models.md
@@ -0,0 +1,245 @@
+# Тіло запиту - Вкладені моделі
+
+З **FastAPI** Ви можете визначати, перевіряти, документувати та використовувати моделі, які можуть бути вкладені на будь-яку глибину (завдяки Pydantic).
+
+## Поля списку
+
+Ви можете визначити атрибут як підтип. Наприклад, Python-список (`list`):
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial001_py310.py hl[12] *}
+
+Це зробить `tags` списком, хоча не визначається тип елементів списку.
+
+## Поля списку з параметром типу
+
+Але Python має специфічний спосіб оголошення списків з внутрішніми типами або "параметрами типу":
+### Імпортуємо `List` з модуля typing
+
+У Python 3.9 і вище можна використовувати стандартний `list` для оголошення таких типів, як ми побачимо нижче. 💡
+
+Але в Python версії до 3.9 (від 3.6 і вище) спочатку потрібно імпортувати `List` з модуля стандартної бібліотеки Python `typing`:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial002.py hl[1] *}
+
+### Оголошення `list` з параметром типу
+
+Щоб оголосити типи з параметрами типу (внутрішніми типами), такими як `list`, `dict`, `tuple`:
+
+* Якщо Ви використовуєте версію Python до 3.9, імпортуйте їх відповідну версію з модуля `typing`.
+* Передайте внутрішні типи як "параметри типу", використовуючи квадратні дужки: `[` and `]`.
+
+У Python 3.9 це буде виглядати так:
+
+```Python
+my_list: list[str]
+```
+
+У версіях Python до 3.9 це виглядає так:
+
+```Python
+from typing import List
+
+my_list: List[str]
+```
+
+Це стандартний синтаксис Python для оголошення типів.
+
+Використовуйте той самий стандартний синтаксис для атрибутів моделей з внутрішніми типами.
+
+Отже, у нашому прикладі, ми можемо зробити `tags` саме "списком рядків":
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial002_py310.py hl[12] *}
+
+## Типи множин
+
+Але потім ми подумали, що теги не повинні повторюватися, вони, ймовірно, повинні бути унікальними рядками.
+
+І Python має спеціальний тип даних для множин унікальних елементів — це `set`.
+
+Тому ми можемо оголосити `tags` як множину рядків:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial003_py310.py hl[12] *}
+
+Навіть якщо Ви отримаєте запит з дубльованими даними, він буде перетворений у множину унікальних елементів.
+
+І коли Ви будете виводити ці дані, навіть якщо джерело містить дублікати, вони будуть виведені як множина унікальних елементів.
+
+І це буде анотовано/документовано відповідно.
+
+## Вкладені моделі
+
+Кожен атрибут моделі Pydantic має тип.
+
+Але цей тип сам може бути іншою моделлю Pydantic.
+
+Отже, Ви можете оголосити глибоко вкладені JSON "об'єкти" з конкретними іменами атрибутів, типами та перевірками.
+
+Усе це, вкладене без обмежень.
+
+### Визначення підмоделі
+
+Наприклад, ми можемо визначити модель `Image`:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial004_py310.py hl[7:9] *}
+
+### Використання підмоделі як типу
+
+А потім ми можемо використовувати її як тип атрибута:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial004_py310.py hl[18] *}
+
+Це означатиме, що **FastAPI** очікуватиме тіло запиту такого вигляду:
+
+```JSON
+{
+ "name": "Foo",
+ "description": "The pretender",
+ "price": 42.0,
+ "tax": 3.2,
+ "tags": ["rock", "metal", "bar"],
+ "image": {
+ "url": "http://example.com/baz.jpg",
+ "name": "The Foo live"
+ }
+}
+```
+
+Завдяки такій декларації у **FastAPI** Ви отримуєте:
+
+* Підтримку в редакторі (автозавершення тощо), навіть для вкладених моделей
+* Конвертацію даних
+* Валідацію даних
+* Автоматичну документацію
+
+## Спеціальні типи та валідація
+
+Окрім звичайних типів, таких як `str`, `int`, `float`, та ін. Ви можете використовувати складніші типи, які наслідують `str`.
+
+Щоб побачити всі доступні варіанти, ознайомтеся з оглядом типів у Pydantic. Деякі приклади будуть у наступних розділах.
+
+Наприклад, у моделі `Image` є поле `url`, тому ми можемо оголосити його як `HttpUrl` від Pydantic замість `str`:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial005_py310.py hl[2,8] *}
+
+Рядок буде перевірено як дійсну URL-адресу і задокументовано в JSON Schema / OpenAPI як URL.
+
+## Атрибути зі списками підмоделей
+
+У Pydantic Ви можете використовувати моделі як підтипи для `list`, `set` тощо:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial006_py310.py hl[18] *}
+
+Це означає, що **FastAPI** буде очікувати (конвертувати, валідувати, документувати тощо) JSON тіло запиту у вигляді:
+
+```JSON hl_lines="11"
+{
+ "name": "Foo",
+ "description": "The pretender",
+ "price": 42.0,
+ "tax": 3.2,
+ "tags": [
+ "rock",
+ "metal",
+ "bar"
+ ],
+ "images": [
+ {
+ "url": "http://example.com/baz.jpg",
+ "name": "The Foo live"
+ },
+ {
+ "url": "http://example.com/dave.jpg",
+ "name": "The Baz"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+/// info | Інформація
+
+Зверніть увагу, що тепер ключ `images` містить список об'єктів зображень.
+
+///
+
+## Глибоко вкладені моделі
+
+Ви можете визначати вкладені моделі довільної глибини:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial007_py310.py hl[7,12,18,21,25] *}
+
+/// info | Інформація
+
+Зверніть увагу, що в моделі `Offer` є список `Item`ів, які, своєю чергою, можуть мати необов'язковий список `Image`ів.
+
+///
+
+## Тіла запитів, що складаються зі списків
+
+Якщо верхній рівень JSON тіла, яке Ви очікуєте, є JSON `масивом` (у Python — `list`), Ви можете оголосити тип у параметрі функції, як і в моделях Pydantic:
+
+```Python
+images: List[Image]
+```
+або в Python 3.9 і вище:
+
+```Python
+images: list[Image]
+```
+
+наприклад:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial008_py39.py hl[13] *}
+
+## Підтримка в редакторі всюди
+
+Ви отримаєте підтримку в редакторі всюди.
+
+Навіть для елементів у списках:
+
+
+
+Ви не змогли б отримати таку підтримку в редакторі, якби працювали напряму зі `dict`, а не з моделями Pydantic.
+
+Але Вам не потрібно турбуватися про це: вхідні dict'и автоматично конвертуються, а вихідні дані автоматично перетворюються в JSON.
+
+## Тіла з довільними `dict`
+
+Ви також можете оголосити тіло як `dict` з ключами одного типу та значеннями іншого типу.
+
+Це корисно, якщо Ви не знаєте наперед, які імена полів будуть дійсними (як у випадку з моделями Pydantic).
+
+Це буде корисно, якщо Ви хочете приймати ключі, які заздалегідь невідомі.
+
+---
+
+Це також зручно, якщо Ви хочете мати ключі іншого типу (наприклад, `int`).
+
+Ось що ми розглянемо далі.
+
+У цьому випадку Ви можете приймати будь-який `dict`, якщо його ключі — це `int`, а значення — `float`:
+
+{* ../../docs_src/body_nested_models/tutorial009_py39.py hl[7] *}
+
+/// tip | Порада
+
+Майте на увазі, що в JSON тілі ключі можуть бути лише рядками (`str`).
+
+Але Pydantic автоматично конвертує дані.
+
+Це означає, що навіть якщо клієнти вашого API надсилатимуть ключі у вигляді рядків, якщо вони містять цілі числа, Pydantic конвертує їх і проведе валідацію.
+
+Тобто `dict`, який Ви отримаєте як `weights`, матиме ключі типу `int` та значення типу `float`.
+
+///
+
+## Підсумок
+
+З **FastAPI** Ви маєте максимальну гнучкість завдяки моделям Pydantic, зберігаючи при цьому код простим, коротким та елегантним.
+
+А також отримуєте всі переваги:
+
+* Підтримка в редакторі (автодоповнення всюди!)
+* Конвертація даних (парсинг/сериалізація)
+* Валідація даних
+* Документація схем
+* Автоматичне створення документації
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/body-updates.md b/docs/uk/docs/tutorial/body-updates.md
new file mode 100644
index 000000000..e78b5a5bf
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/body-updates.md
@@ -0,0 +1,116 @@
+# Тіло – Оновлення
+
+## Оновлення з використанням `PUT`
+
+Щоб оновити елемент, Ви можете використати HTTP `PUT` операцію.
+
+Ви можете використати `jsonable_encoder`, щоб перетворити вхідні дані на такі, які можна зберігати як JSON (наприклад, у NoSQL базі даних). Наприклад, перетворюючи `datetime` у `str`.
+
+{* ../../docs_src/body_updates/tutorial001_py310.py hl[28:33] *}
+
+`PUT` використовується для отримання даних, які мають замінити чинні дані.
+
+### Попередження про заміну
+
+Це означає, що якщо Ви хочете оновити елемент `bar`, використовуючи `PUT` з тілом:
+
+```Python
+{
+ "name": "Barz",
+ "price": 3,
+ "description": None,
+}
+```
+
+оскільки він не містить вже збереженого атрибута `"tax": 20.2`, модель введення прийме значення за замовчуванням `"tax": 10.5`.
+
+І дані будуть збережені з цим "новим" значенням `tax` = `10.5`.
+
+## Часткові оновлення з `PATCH`
+
+Ви також можете використовувати операцію HTTP `PATCH` для *часткового* оновлення даних.
+
+Це означає, що Ви можете надіслати лише ті дані, які хочете оновити, залишаючи інші без змін.
+
+/// note | Примітка
+
+`PATCH` менш відомий і рідше використовується, ніж `PUT`.
+
+І багато команд використовують лише `PUT`, навіть для часткових оновлень.
+
+Ви **вільні** використовувати їх так, як хочете, **FastAPI** не накладає обмежень.
+
+Але цей посібник показує Вам більш-менш як їх задумано використовувати.
+
+///
+
+### Використання параметра `exclude_unset` у Pydantic
+
+Якщо Ви хочете отримати часткові оновлення, дуже зручно використовувати параметр `exclude_unset` у методі `.model_dump()` моделі Pydantic.
+
+Наприклад: `item.model_dump(exclude_unset=True)`.
+
+/// info | Інформація
+
+У Pydantic v1 цей метод називався `.dict()`, він був застарілий (але все ще підтримується) у Pydantic v2, і був перейменований у `.model_dump()`.
+
+Приклади тут використовують `.dict()` для сумісності з Pydantic v1, але Вам слід використовувати `.model_dump()`, якщо можете використовувати Pydantic v2.
+
+///
+
+Це створить `dict` лише з тими даними, які були явно встановлені під час створення моделі `item`, виключаючи значення за замовчуванням.
+
+Тоді Ви можете використовувати це, щоб створити `dict` лише з даними, які були встановлені (надіслані у запиті), пропускаючи значення за замовчуванням:
+
+{* ../../docs_src/body_updates/tutorial002_py310.py hl[32] *}
+
+### Використання параметра `update` у Pydantic
+
+Тепер Ви можете створити копію наявної моделі за допомогою `.model_copy()`, і передати параметр `update` з `dict` , який містить дані для оновлення.
+
+/// info | Інформація
+
+У Pydantic v1 метод називався `.copy()`, він був застарілий (але все ще підтримується) у Pydantic v2, і був перейменований у `.model_copy()`.
+
+Приклади тут використовують `.copy()` для сумісності з Pydantic v1, але якщо Ви можете використовувати Pydantic v2 — Вам слід використовувати `.model_copy()` замість цього.
+
+///
+
+Наприклад: `stored_item_model.model_copy(update=update_data)`:
+
+{* ../../docs_src/body_updates/tutorial002_py310.py hl[33] *}
+
+### Підсумок часткових оновлень
+
+У підсумку, щоб застосувати часткові оновлення, Ви:
+
+* (Опціонально) використовуєте `PATCH` замість `PUT`.
+* Отримуєте збережені дані.
+* Поміщаєте ці дані в модель Pydantic.
+* Генеруєте `dict` без значень за замовчуванням з моделі введення (використовуючи `exclude_unset`).
+ * Таким чином Ви оновите лише ті значення, які були явно задані користувачем, замість того, щоб перезаписувати вже збережені значення значеннями за замовчуванням з вашої моделі.
+* Створюєте копію збереженої моделі, оновлюючи її атрибути отриманими частковими оновленнями (використовуючи параметр `update`).
+* Перетворюєте скопійовану модель на щось, що можна зберегти у вашу БД (наприклад, використовуючи `jsonable_encoder`).
+ * Це можна порівняти з повторним використанням методу `.model_dump()` моделі, але це гарантує (і перетворює) значення у типи даних, які можна перетворити на JSON, наприклад, `datetime` на `str`.
+* Зберігаєте дані у вашу БД.
+* Повертаєте оновлену модель.
+
+{* ../../docs_src/body_updates/tutorial002_py310.py hl[28:35] *}
+
+/// tip | Порада
+
+Насправді Ви можете використовувати цю саму техніку і з операцією HTTP `PUT`.
+
+Але приклад тут використовує `PATCH`, тому що він був створений саме для таких випадків.
+
+///
+
+/// note | Примітка
+
+Зверніть увагу, що модель запиту все ще проходить валідацію.
+
+Тож, якщо Ви хочете отримувати часткові оновлення, які можуть не містити жодного атрибута, Вам потрібно мати модель, де всі атрибути позначені як необов’язкові (зі значеннями за замовчуванням або `None`).
+
+Щоб розрізняти моделі з усіма необов’язковими значеннями для **оновлення** і моделі з обов’язковими значеннями для **створення**, Ви можете скористатись ідеями, описаними у [Додаткові моделі](extra-models.md){.internal-link target=_blank}.
+
+///
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/cookie-param-models.md b/docs/uk/docs/tutorial/cookie-param-models.md
new file mode 100644
index 000000000..f070b6ac8
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/cookie-param-models.md
@@ -0,0 +1,76 @@
+# Моделі для Cookie-параметрів
+
+Якщо у Вас є група **cookies** параметрів, які пов'язані між собою, Ви можете створити **Pydantic-модель**, щоб оголосити їх. 🍪
+
+Це дозволить Вам повторно **використовувати модель** у **різних місцях**, а також оголосити валідацію та метадані для всіх параметрів одночасно. 😎
+
+/// note | Нотатки
+
+Це підтримується з версії FastAPI `0.115.0`. 🤓
+
+///
+
+/// tip | Порада
+
+Ця ж техніка застосовується до `Query`, `Cookie`, та `Header`. 😎
+
+///
+
+## Cookie з Pydantic-моделлю
+
+Оголосіть **cookie-параметри**, які Вам потрібні, у **Pydantic-моделі**, а потім оголосіть параметр як `Cookie`:
+
+{* ../../docs_src/cookie_param_models/tutorial001_an_py310.py hl[9:12,16] *}
+
+**FastAPI** буде **витягувати** дані для **кожного поля** з **cookie** параметрів, отриманих у запиті, і передавати Вам Pydantic-модель, яку Ви визначили.
+
+## Перевірка у документації
+
+Ви можете побачити визначені cookie в інтерфейсі документації за адресою `/docs`:
+
+
+
+
+
+/// info | Інформація
+
+Майте на увазі, що оскільки **браузери обробляють cookie** особливим чином і "за лаштунками", вони **не** дозволяють **JavaScript** легко з ними працювати.
+
+Якщо Ви зайдете до **інтерфейсу документації API** за адресою `/docs`, Ви зможете побачити **документацію** для cookie у Ваших **операціях шляху**.
+
+Але навіть якщо Ви заповните дані й натиснете "Execute", оскільки інтерфейс документації працює з **JavaScript**, cookie не будуть відправлені, і Ви побачите **помилку**, ніби Ви не ввели жодних значень.
+
+///
+
+## Заборона додаткових cookie
+
+У деяких спеціальних випадках (ймовірно, не дуже поширених) Ви можете захотіти **обмежити** список cookie, які хочете отримувати.
+
+Ваша API тепер має можливість контролювати власну згоду на cookie. 🤪🍪
+
+Ви можете використовувати налаштування моделі Pydantic, щоб `заборонити` будь-які `додаткові` поля:
+
+{* ../../docs_src/cookie_param_models/tutorial002_an_py39.py hl[10] *}
+
+Якщо клієнт спробує надіслати якісь **додаткові cookie**, він отримає відповідь з **помилкою**.
+
+Бідні банери cookie, які так старанно намагаються отримати Вашу згоду, щоб API її відхилила. 🍪
+
+Наприклад, якщо клієнт спробує надіслати cookie `santa_tracker` зі значенням `good-list-please`, він отримає відповідь з помилкою, яка повідомить, що cookie `santa_tracker` не дозволено:
+
+```json
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "extra_forbidden",
+ "loc": ["cookie", "santa_tracker"],
+ "msg": "Extra inputs are not permitted",
+ "input": "good-list-please",
+ }
+ ]
+}
+```
+
+## Підсумок
+
+Ви можете використовувати **Pydantic-моделі** для оголошення cookie у FastAPI. 😎
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/cors.md b/docs/uk/docs/tutorial/cors.md
new file mode 100644
index 000000000..95b204d0f
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/cors.md
@@ -0,0 +1,89 @@
+# CORS (Обмін ресурсами між різними джерелами)
+
+CORS або "Обмін ресурсами між різними джерелами" є ситуація, коли фронтенд, що працює в браузері, містить JavaScript-код, який взаємодіє з бекендом, розташованим в іншому "джерелі" (origin).
+
+## Джерело (Origin)
+
+Джерело визначається комбінацією протоколу (`http`, `https`), домену (`myapp.com`, `localhost`, `localhost.tiangolo.com`), порту (`80`, `443`, `8080`).
+
+
+Наприклад, такі адреси вважаються різними джерелами:
+
+* `http://localhost`
+* `https://localhost`
+* `http://localhost:8080`
+
+Навіть якщо вони всі містять `localhost`, вони мають різні протоколи або порти, що робить їх окремими "джерелами".
+
+## Кроки
+
+Припустимо, що Ваш фронтенд працює в браузері на `http://localhost:8080`, а його JavaScript намагається відправити запит до бекенду, який працює на `http://localhost` (Оскільки ми не вказуємо порт, браузер за замовчуванням припускає порт `80`).
+
+Потім браузер надішле HTTP-запит `OPTIONS` до бекенду на порту `:80`, і якщо бекенд надішле відповідні заголовки, що дозволяють комунікацію з цього іншого джерела (`http://localhost:8080`), тоді браузер на порту `:8080` дозволить JavaScript у фронтенді надіслати свій запит до бекенду на порту `:80`.
+
+Щоб досягти цього, бекенд на порту `:80` повинен мати список "дозволених джерел".
+
+У цьому випадку список має містити `http://localhost:8080`, щоб фронтенд на порту `:8080` працював коректно.
+
+## Символьне підставляння
+
+Можна також оголосити список як `"*"` ("символьне підставляння"), що означає дозвіл для всіх джерел.
+
+Однак це дозволить лише певні типи комунікації, виключаючи все, що пов'язане з обліковими даними: Cookies, заголовки авторизації, такі як ті, що використовуються з Bearer токенами тощо.
+
+Тому для коректної роботи краще явно вказувати дозволені джерела.
+
+## Використання `CORSMiddleware`
+
+Ви можете налаштувати це у Вашому додатку **FastAPI** за допомогою `CORSMiddleware`.
+
+* Імпортуйте `CORSMiddleware`.
+* Створіть список дозволених джерел (у вигляді рядків).
+* Додайте його як "middleware" у Ваш додаток **FastAPI**.
+
+
+Також можна вказати, чи дозволяє Ваш бекенд:
+
+* Облікові дані (заголовки авторизації, сookies, тощо).
+* Конкретні HTTP-методи (`POST`, `PUT`) або всі за допомогою `"*"`
+* Конкретні HTTP-заголовки або всі за допомогою `"*"`.
+
+
+{* ../../docs_src/cors/tutorial001.py hl[2,6:11,13:19] *}
+
+Параметри за замовчуванням у `CORSMiddleware` є досить обмеженими, тому Вам потрібно явно вказати конкретні джерела, методи або заголовки, щоб браузери могли використовувати їх у контексті запитів між різними доменами.
+
+
+Підтримуються такі аргументи:
+
+* `allow_origins` - Список джерел, яким дозволено здійснювати міждоменні запити. Наприклад `['https://example.org', 'https://www.example.org']`. Ви можете використовувати ['*'], щоб дозволити всі джерела.
+* `allow_origin_regex` - Рядок регулярного виразу для відповідності джерелам, яким дозволено здійснювати міждоменні запити. Наприклад, `'https://.*\.example\.org'`.
+* `allow_methods` - Список HTTP-методів, дозволених для міждоменних запитів. За замовчуванням `['GET']`. Ви можете використовувати `['*']`, щоб дозволити всі стандартні методи.
+* `allow_headers` - Список HTTP-заголовків, які підтримуються для міждоменних запитів. За замовчуванням `[]`. Ви можете використовувати `['*']`, щоб дозволити всі заголовки. Заголовки `Accept`, `Accept-Language`, `Content-Language` і `Content-Type` завжди дозволені для простих CORS-запитів.
+* `allow_credentials` - Визначає, чи підтримуються файли cookie для міждоменних запитів. За замовчуванням `False`. Також, якщо потрібно дозволити обмін обліковими даними (`allow_credentials = True`), параметр `allow_origins` не може бути встановлений як `['*']`, необхідно вказати конкретні джерела.
+* `expose_headers` - Вказує, які заголовки відповіді повинні бути доступні для браузера. За замовчуванням `[]`.
+* `max_age` - Встановлює максимальний час (у секундах) для кешування CORS-відповідей у браузерах. За замовчуванням `600`.
+
+Цей middleware обробляє два типи HTTP-запитів...
+
+### Попередні CORS-запити (preflight requests)
+
+Це будь-які `OPTIONS` - запити, що містять заголовки `Origin` та `Access-Control-Request-Method`.
+
+У такому випадку middleware перехопить вхідний запит і відповість відповідними CORS-заголовками, повертаючи або `200`, або `400` для інформаційних цілей.
+
+### Прості запити
+
+Будь-які запити із заголовком `Origin`. У цьому випадку middleware пропустить запит як звичайний, але додасть відповідні CORS-заголовки у відповідь.
+
+## Додаткова інформація
+
+Більше про CORS можна дізнатися в документації Mozilla.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Також можна використовувати `from starlette.middleware.cors import CORSMiddleware`.
+
+**FastAPI** надає кілька middleware у `fastapi.middleware` для зручності розробників. Але більшість доступних middleware походять безпосередньо зі Starlette.
+
+///
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/debugging.md b/docs/uk/docs/tutorial/debugging.md
new file mode 100644
index 000000000..b0e5344f8
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/debugging.md
@@ -0,0 +1,112 @@
+# Налагодження (Debugging)
+
+Ви можете під'єднати дебагер у Вашому редакторі коду, наприклад, у Visual Studio Code або PyCharm.
+
+## Виклик `uvicorn`
+
+У Вашому FastAPI-додатку імпортуйте та запустіть `uvicorn` безпосередньо:
+
+{* ../../docs_src/debugging/tutorial001.py hl[1,15] *}
+
+### Про `__name__ == "__main__"`
+
+Головна мета використання `__name__ == "__main__"` — це забезпечення виконання певного коду тільки тоді, коли файл запускається безпосередньо:
+
+
+
+```console
+$ python myapp.py
+```
+
+
+
+але не виконується при його імпорті в інший файл, наприклад:
+
+```Python
+from myapp import app
+```
+
+#### Детальніше
+
+Припустимо, Ваш файл називається `myapp.py`.
+
+Якщо Ви запустите його так:
+
+
+
+```console
+$ python myapp.py
+```
+
+
+
+тоді внутрішня змінна `__name__`, яка створюється автоматично Python, матиме значення `"__main__"`.
+
+Отже, цей блок коду:
+
+```Python
+ uvicorn.run(app, host="0.0.0.0", port=8000)
+```
+
+буде виконаний.
+
+---
+
+Це не станеться, якщо Ви імпортуєте цей модуль (файл).
+
+Якщо у Вас є інший файл, наприклад `importer.py`, з наступним кодом:
+
+```Python
+from myapp import app
+
+# Додатковий код
+```
+
+У цьому випадку автоматично створена змінна у файлі `myapp.py` не матиме значення змінної `__name__` як `"__main__"`.
+
+Отже, рядок:
+
+```Python
+ uvicorn.run(app, host="0.0.0.0", port=8000)
+```
+
+не буде виконано.
+
+/// info | Інформація
+
+Більш детальну інформацію можна знайти в офіційній документації Python.
+
+///
+
+## Запуск коду з вашим дебагером
+
+Оскільки Ви запускаєте сервер Uvicorn безпосередньо з Вашого коду, Ви можете запустити вашу Python програму (ваш FastAPI додаток) безпосередньо з дебагера.
+
+---
+
+Наприклад, у Visual Studio Code Ви можете:
+
+* Перейдіть на вкладку "Debug".
+* Натисніть "Add configuration...".
+* Виберіть "Python"
+* Запустіть дебагер з опцією "`Python: Current File (Integrated Terminal)`".
+
+Це запустить сервер з Вашим **FastAPI** кодом, зупиниться на точках зупину тощо.
+
+Ось як це може виглядати:
+
+
+
+---
+Якщо Ви використовуєте PyCharm, ви можете:
+
+* Відкрити меню "Run".
+* Вибрати опцію "Debug...".
+* Потім з'явиться контекстне меню.
+* Вибрати файл для налагодження (у цьому випадку, `main.py`).
+
+Це запустить сервер з Вашим **FastAPI** кодом, зупиниться на точках зупину тощо.
+
+Ось як це може виглядати:
+
+
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/handling-errors.md b/docs/uk/docs/tutorial/handling-errors.md
new file mode 100644
index 000000000..12a356cd0
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/handling-errors.md
@@ -0,0 +1,255 @@
+# Обробка Помилок
+
+Є багато ситуацій, коли потрібно повідомити клієнта, який використовує Ваш API, про помилку.
+
+Цим клієнтом може бути браузер із фронтендом, код іншого розробника, IoT-пристрій тощо.
+
+Можливо, Вам потрібно повідомити клієнта, що:
+
+* У нього недостатньо прав для виконання цієї операції.
+* Він не має доступу до цього ресурсу.
+* Елемент, до якого він намагається отримати доступ, не існує.
+* тощо.
+
+У таких випадках зазвичай повертається **HTTP статус-код** в діапазоні **400** (від 400 до 499).
+
+Це схоже на HTTP статус-коди 200 (від 200 до 299). Ці "200" статус-коди означають, що запит пройшов успішно.
+
+Статус-коди в діапазоні 400 означають, що сталася помилка з боку клієнта.
+
+Пам'ятаєте всі ці помилки **404 Not Found** (і жарти про них)?
+
+## Використання `HTTPException`
+
+Щоб повернути HTTP-відповіді з помилками клієнту, використовуйте `HTTPException`.
+
+### Імпорт `HTTPException`
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial001.py hl[1] *}
+
+### Використання `HTTPException` у коді
+
+`HTTPException` — це звичайна помилка Python із додатковими даними, які стосуються API.
+
+Оскільки це помилка Python, Ви не `повертаєте` його, а `генеруєте` (генеруєте помилку).
+
+Це також означає, що якщо Ви перебуваєте всередині допоміжної функції, яку викликаєте всередині своєї *функції операції шляху*, і там генеруєте `HTTPException`, всередині цієї допоміжної функції, то решта коду в *функції операції шляху* не буде виконана. Запит одразу завершиться, і HTTP-помилка з `HTTPException` буде надіслана клієнту.
+
+Перевага використання `генерації` (raise) помилки замість `повернення` значення (return) стане більш очевидним в розділі про Залежності та Безпеку.
+
+У цьому прикладі, якщо клієнт запитує елемент за ID, якого не існує, буде згенеровано помилку зі статус-кодом `404`:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial001.py hl[11] *}
+
+### Отримана відповідь
+
+Якщо клієнт робить запит за шляхом `http://example.com/items/foo` (де `item_id` `"foo"`), він отримає статус-код 200 і JSON відповідь:
+
+```JSON
+{
+ "item": "The Foo Wrestlers"
+}
+```
+
+Але якщо клієнт робить запит на `http://example.com/items/bar` (де `item_id` має не існуюче значення `"bar"`), то отримає статус-код 404 (помилка "не знайдено") та відповідь:
+
+```JSON
+{
+ "detail": "Item not found"
+}
+```
+
+/// tip | Порада
+
+Під час виклику `HTTPException` Ви можете передати будь-яке значення, яке може бути перетворене в JSON, як параметр `detail`, а не лише рядок (`str`).
+
+Ви можете передати `dict`, `list` тощо.
+
+Вони обробляються автоматично за допомогою **FastAPI** та перетворюються в JSON.
+
+///
+
+## Додавання власних заголовків
+
+Іноді потрібно додати власні заголовки до HTTP-помилки, наприклад, для певних типів безпеки.
+
+Ймовірно, Вам не доведеться використовувати це безпосередньо у своєму коді.
+
+Але якщо Вам знадобиться це для складного сценарію, Ви можете додати власні заголовки:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial002.py hl[14] *}
+
+## Встановлення власних обробників помилок
+
+Ви можете додати власні обробники помилок за допомогою тих самих утиліт обробки помилок зі Starlette.
+
+Припустимо, у Вас є власний обʼєкт помилки `UnicornException`, яке Ви (або бібліотека, яку Ви використовуєте) може `згенерувати` (`raise`).
+
+І Ви хочете обробляти це виключення глобально за допомогою FastAPI.
+
+Ви можете додати власний обробник виключень за допомогою `@app.exception_handler()`:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial003.py hl[5:7,13:18,24] *}
+
+Тут, якщо Ви звернетеся до `/unicorns/yolo`, то згенерується помилка `UnicornException`.
+
+Але вона буде оброблена функцією-обробником `unicorn_exception_handler`.
+
+Отже, Ви отримаєте зрозумілу помилку зі HTTP-статусом `418` і JSON-відповіддю:
+
+```JSON
+{"message": "Oops! yolo did something. There goes a rainbow..."}
+```
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використовувати `from starlette.requests import Request` і `from starlette.responses import JSONResponse`.
+
+**FastAPI** надає ті самі `starlette.responses`, що й `fastapi.responses`, просто для зручності розробника. Але більшість доступних відповідей надходять безпосередньо зі Starlette. Те ж саме стосується і `Request`.
+
+///
+
+## Перевизначення обробників помилок за замовчуванням
+
+**FastAPI** має кілька обробників помилок за замовчуванням.
+
+Ці обробники відповідають за повернення стандартних JSON-відповідей, коли Ви `генеруєте` (`raise`) `HTTPException`, а також коли запит містить некоректні дані.
+
+Ви можете перевизначити ці обробники, створивши власні.
+
+### Перевизначення помилок валідації запиту
+
+Коли запит містить некоректні дані, **FastAPI** генерує `RequestValidationError`.
+
+І також включає обробник помилок за замовчуванням для нього.
+
+Щоб перевизначити його, імпортуйте `RequestValidationError` і використовуйте його з `@app.exception_handler(RequestValidationError)` для декорування обробника помилок.
+
+Обробник помилок отримує `Request` і саму помилку.
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial004.py hl[2,14:16] *}
+
+Тепер, якщо Ви перейдете за посиланням `/items/foo`, замість того, щоб отримати стандартну JSON-помилку:
+
+```JSON
+{
+ "detail": [
+ {
+ "loc": [
+ "path",
+ "item_id"
+ ],
+ "msg": "value is not a valid integer",
+ "type": "type_error.integer"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+Ви отримаєте текстову версію:
+
+```
+1 validation error
+path -> item_id
+ value is not a valid integer (type=type_error.integer)
+```
+
+#### `RequestValidationError` проти `ValidationError`
+
+/// warning | Увага
+
+Це технічні деталі, які Ви можете пропустити, якщо вони зараз не важливі для Вас.
+
+///
+
+`RequestValidationError` є підкласом Pydantic `ValidationError`.
+
+**FastAPI** використовує його для того, якщо Ви використовуєте модель Pydantic у `response_model` і у ваших даних є помилка, Ви побачили помилку у своєму журналі.
+
+Але клієнт/користувач не побачить її. Натомість клієнт отримає "Internal Server Error" зі статусом HTTP `500`.
+
+Так має бути, якщо у Вас виникла `ValidationError` Pydantic у *відповіді* або деінде у вашому коді (не у *запиті* клієнта), це насправді є помилкою у Вашому коді.
+
+І поки Ви її виправляєте, клієнти/користувачі не повинні мати доступу до внутрішньої інформації про помилку, оскільки це може призвести до вразливості безпеки.
+
+### Перевизначення обробника помилок `HTTPException`
+
+Аналогічно, Ви можете перевизначити обробник `HTTPException`.
+
+Наприклад, Ви можете захотіти повернути текстову відповідь замість JSON для цих помилок:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial004.py hl[3:4,9:11,22] *}
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використовувати `from starlette.responses import PlainTextResponse`.
+
+**FastAPI** надає ті самі `starlette.responses`, що й `fastapi.responses`, просто для зручності розробника. Але більшість доступних відповідей надходять безпосередньо зі Starlette.
+
+///
+
+### Використання тіла `RequestValidationError`
+
+`RequestValidationError` містить `body`, який він отримав із некоректними даними.
+
+Ви можете використовувати це під час розробки свого додатка, щоб логувати тіло запиту та налагоджувати його, повертати користувачеві тощо.
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial005.py hl[14] *}
+
+Тепер спробуйте надіслати некоректний елемент, наприклад:
+
+```JSON
+{
+ "title": "towel",
+ "size": "XL"
+}
+```
+Ви отримаєте відповідь, яка повідомить Вам, які саме дані є некоректні у вашому тілі запиту:
+
+
+```JSON hl_lines="12-15"
+{
+ "detail": [
+ {
+ "loc": [
+ "body",
+ "size"
+ ],
+ "msg": "value is not a valid integer",
+ "type": "type_error.integer"
+ }
+ ],
+ "body": {
+ "title": "towel",
+ "size": "XL"
+ }
+}
+```
+
+#### `HTTPException` FastAPI проти `HTTPException` Starlette
+
+**FastAPI** має власний `HTTPException`.
+
+І клас помилки `HTTPException` в **FastAPI** успадковується від класу помилки `HTTPException` в Starlette.
+
+Єдина різниця полягає в тому, що `HTTPException` в **FastAPI** приймає будь-які дані, які можна перетворити на JSON, для поля `detail`, тоді як `HTTPException` у Starlette приймає тільки рядки.
+
+Отже, Ви можете продовжувати використовувати `HTTPException` в **FastAPI** як зазвичай у своєму коді.
+
+Але коли Ви реєструєте обробник виключень, слід реєструвати його для `HTTPException` зі Starlette.
+
+Таким чином, якщо будь-яка частина внутрішнього коду Starlette або розширення чи плагін Starlette згенерує (raise) `HTTPException`, Ваш обробник зможе перехопити та обробити її.
+
+У цьому прикладі, щоб мати можливість використовувати обидва `HTTPException` в одному коді, помилка Starlette перейменовується на `StarletteHTTPException`:
+
+```Python
+from starlette.exceptions import HTTPException as StarletteHTTPException
+```
+
+### Повторне використання обробників помилок **FastAPI**
+
+Якщо Ви хочете використовувати помилки разом із такими ж обробниками помилок за замовчуванням, як у **FastAPI**, Ви можете імпортувати та повторно використовувати їх із `fastapi.exception_handlers`:
+
+{* ../../docs_src/handling_errors/tutorial006.py hl[2:5,15,21] *}
+
+У цьому прикладі Ви просто використовуєте `print` для виведення дуже інформативного повідомлення, але Ви зрозуміли основну ідею. Ви можете обробити помилку та повторно використовувати обробники помилок за замовчуванням.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/header-param-models.md b/docs/uk/docs/tutorial/header-param-models.md
new file mode 100644
index 000000000..6f7b0bdae
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/header-param-models.md
@@ -0,0 +1,58 @@
+# Моделі Параметрів Заголовків
+
+Якщо у Вас є група пов’язаних параметрів заголовків, Ви можете створити **Pydantic модель** для їх оголошення.
+
+Це дозволить Вам повторно **використовувати модель** в **різних місцях**, а також оголосити валідації та метадані для всіх параметрів одночасно. 😎
+
+/// note | Нотатки
+
+Ця можливість підтримується починаючи з версії FastAPI `0.115.0`. 🤓
+
+///
+
+## Параметри Заголовків з Використанням Pydantic Model
+
+Оголосіть потрібні **параметри заголовків** у **Pydantic моделі**, а потім оголосіть параметр як `Header`:
+
+{* ../../docs_src/header_param_models/tutorial001_an_py310.py hl[9:14,18] *}
+
+FastAPI буде витягувати дані для кожного поля з заголовків у запиті та передавати їх у створену Вами Pydantic модель.
+
+**FastAPI** буде **витягувати** дані для **кожного поля** з **заголовків** у запиті та передавати їх у створену Вами Pydantic модель.
+
+## Перевірка в Документації
+
+Ви можете побачити необхідні заголовки в інтерфейсі документації за адресою `/docs`:
+
+
+
+
+
+## Заборона Додаткових Заголовків
+
+У деяких особливих випадках (ймовірно, не дуже поширених) Ви можете захотіти **обмежити** заголовки, які хочете отримати.
+
+Ви можете використати конфігурацію моделі Pydantic, щоб `заборонити` будь-які `додаткові` поля:
+
+{* ../../docs_src/header_param_models/tutorial002_an_py310.py hl[10] *}
+
+Якщо клієнт спробує надіслати **додаткові заголовки**, він отримає **помилку** у відповіді.
+
+Наприклад, якщо клієнт спробує надіслати заголовок `tool` зі значенням `plumbus`, він отримає **помилку** з повідомленням про те, що параметр заголовка `tool` не дозволений:
+
+```json
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "extra_forbidden",
+ "loc": ["header", "tool"],
+ "msg": "Extra inputs are not permitted",
+ "input": "plumbus",
+ }
+ ]
+}
+```
+
+## Підсумок
+
+Ви можете використовувати **Pydantic моделі** для оголошення **заголовків** у **FastAPI**. 😎
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/header-params.md b/docs/uk/docs/tutorial/header-params.md
new file mode 100644
index 000000000..09c70a4f6
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/header-params.md
@@ -0,0 +1,91 @@
+# Header-параметри
+
+Ви можете визначати параметри заголовків, так само як визначаєте `Query`, `Path` і `Cookie` параметри.
+
+## Імпорт `Header`
+
+Спочатку імпортуйте `Header`:
+
+{* ../../docs_src/header_params/tutorial001_an_py310.py hl[3] *}
+
+## Оголошення параметрів `Header`
+
+Потім оголосіть параметри заголовків, використовуючи ту ж структуру, що й для `Path`, `Query` та `Cookie`.
+
+Ви можете визначити значення за замовчуванням, а також усі додаткові параметри валідації або анотації:
+
+{* ../../docs_src/header_params/tutorial001_an_py310.py hl[9] *}
+
+/// note | Технічні деталі
+
+`Header`є "сестринським" класом для `Path`, `Query` і `Cookie`. Він також успадковується від загального класу `Param`.
+
+Але пам’ятайте, що при імпорті `Query`, `Path`, `Header` та інших із `fastapi`, то насправді вони є функціями, які повертають спеціальні класи.
+
+///
+
+/// info | Інформація
+
+Щоб оголосити заголовки, потрібно використовувати `Header`, інакше параметри будуть інтерпретуватися як параметри запиту.
+
+///
+
+## Автоматичне перетворення
+
+`Header` має додатковий функціонал порівняно з `Path`, `Query` та `Cookie`.
+
+Більшість стандартних заголовків розділяються символом «дефіс», також відомим як «мінус» (`-`).
+
+Але змінна, така як `user-agent`, є недійсною в Python.
+
+Тому, за замовчуванням, `Header` автоматично перетворює символи підкреслення (`_`) на дефіси (`-`) для отримання та документування заголовків.
+
+Оскільки заголовки HTTP не чутливі до регістру, Ви можете використовувати стандартний стиль Python ("snake_case").
+
+Тому Ви можете використовувати `user_agent`, як зазвичай у коді Python, замість того щоб писати з великої літери, як `User_Agent` або щось подібне.
+
+Якщо Вам потрібно вимкнути автоматичне перетворення підкреслень у дефіси, встановіть `convert_underscores` в `Header` значення `False`:
+
+{* ../../docs_src/header_params/tutorial002_an_py310.py hl[10] *}
+
+/// warning | Увага
+
+Перед тим як встановити значення `False` для `convert_underscores` пам’ятайте, що деякі HTTP-проксі та сервери не підтримують заголовки з підкресленнями.
+
+///
+
+## Дубльовані заголовки
+
+Можливо отримати дубльовані заголовки, тобто той самий заголовок із кількома значеннями.
+
+Це можна визначити, використовуючи список у типізації параметра.
+
+Ви отримаєте всі значення дубльованого заголовка у вигляді `list` у Python.
+
+Наприклад, щоб оголосити заголовок `X-Token`, який може з’являтися більше ніж один раз:
+
+{* ../../docs_src/header_params/tutorial003_an_py310.py hl[9] *}
+
+Якщо Ви взаємодієте з цією операцією шляху, надсилаючи два HTTP-заголовки, наприклад:
+
+```
+X-Token: foo
+X-Token: bar
+```
+
+Відповідь буде така:
+
+```JSON
+{
+ "X-Token values": [
+ "bar",
+ "foo"
+ ]
+}
+```
+
+## Підсумок
+
+Оголошуйте заголовки за допомогою `Header`, використовуючи той самий підхід, що й для `Query`, `Path` та `Cookie`.
+
+Не хвилюйтеся про підкреслення у змінних — **FastAPI** автоматично конвертує їх.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/metadata.md b/docs/uk/docs/tutorial/metadata.md
new file mode 100644
index 000000000..64e667ec6
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/metadata.md
@@ -0,0 +1,120 @@
+# Метадані та URL-адреси документації
+
+Ви можете налаштувати кілька конфігурацій метаданих у Вашому додатку **FastAPI**.
+
+## Метадані для API
+
+Ви можете встановити такі поля, які використовуються в специфікації OpenAPI та в автоматично згенерованих інтерфейсах документації API:
+
+| Параметр | Тип | Опис |
+|------------|------|-------------|
+| `title` | `str` | Назва API. |
+| `summary` | `str` | Короткий опис API. Доступно з OpenAPI 3.1.0, FastAPI 0.99.0. |
+| `description` | `str` | Більш детальний опис API. Може використовувати Markdown. |
+| `version` | `string` | Версія API. Це версія Вашого додатка, а не OpenAPI. Наприклад, `2.5.0`. |
+| `terms_of_service` | `str` | URL до умов використання API. Якщо вказано, має бути у форматі URL. |
+| `contact` | `dict` | Інформація для контакту з API. Може містити кілька полів. contact поля
Параметр
Тип
Опис
name
str
Ім'я контактної особи або організації.
url
str
URL з інформацією для контакту. Повинен бути у форматі URL.
email
str
Email контактної особи або організації. Повинен бути у форматі електронної пошти.
|
+| `license_info` | `dict` | Інформація про ліцензію для API. Може містити кілька полів. license_info поля
Параметр
Тип
Опис
name
str
ОБОВ'ЯЗКОВО (якщо встановлено license_info). Назва ліцензії для API.
identifier
str
Ліцензійний вираз за SPDX для API. Поле identifier взаємовиключне з полем url. Доступно з OpenAPI 3.1.0, FastAPI 0.99.0.
url
str
URL до ліцензії, яка використовується для API. Повинен бути у форматі URL.
|
+
+Ви можете налаштувати їх наступним чином:
+
+{* ../../docs_src/metadata/tutorial001.py hl[3:16, 19:32] *}
+
+/// tip | Підказка
+
+У полі `description` можна використовувати Markdown, і він буде відображатися у результаті.
+
+///
+
+З цією конфігурацією автоматична документація API виглядатиме так:
+
+
+
+## Ідентифікатор ліцензії
+
+З початку використання OpenAPI 3.1.0 та FastAPI 0.99.0 Ви також можете налаштувати `license_info` за допомогою `identifier` замість `url`.
+
+Наприклад:
+
+{* ../../docs_src/metadata/tutorial001_1.py hl[31] *}
+
+## Метадані для тегів
+
+Ви також можете додати додаткові метадані для різних тегів, які використовуються для групування операцій шляхів, за допомогою параметра `openapi_tags`.
+
+Він приймає список, який містить один словник для кожного тега.
+
+Кожен словник може містити:
+
+* `name` (**обов'язково**): `str` з тією ж назвою тегу, яку Ви використовуєте у параметрі `tags` у Ваших *операціях шляху* та `APIRouter`s.
+* `description`: `str` з коротким описом тегу. Може містити Markdown і буде відображено в інтерфейсі документації.
+* `externalDocs`: `dict` який описує зовнішню документацію з такими полями:
+ * `description`: `str` з коротким описом зовнішньої документації.
+ * `url` (**обов'язково**): `str`з URL-адресою зовнішньої документації.
+
+### Створення метаданих для тегів
+
+Спробуймо це на прикладі з тегами для `users` та `items`.
+
+Створіть метадані для своїх тегів і передайте їх у параметр `openapi_tags`:
+
+{* ../../docs_src/metadata/tutorial004.py hl[3:16,18] *}
+
+Зверніть увагу, що в описах можна використовувати Markdown, наприклад, "login" буде показано жирним шрифтом (**login**), а "fancy" буде показано курсивом (_fancy_).
+
+/// tip | Порада
+
+Не обов'язково додавати метадані для всіх тегів, які Ви використовуєте.
+
+///
+
+### Використання тегів
+
+Використовуйте параметр `tags` зі своїми *операціями шляху* (і `APIRouter`) для призначення їх до різних тегів:
+
+{* ../../docs_src/metadata/tutorial004.py hl[21,26] *}
+
+/// info | Інформація
+
+Детальніше про теги читайте в розділі [Конфігурація шляхів операцій](path-operation-configuration.md#tags){.internal-link target=_blank}.
+
+///
+
+### Перевірка документації
+
+Якщо Ви зараз перевірите документацію, вона покаже всі додаткові метадані:
+
+
+
+### Порядок тегів
+
+Порядок кожного словника метаданих тегу також визначає порядок відображення в інтерфейсі документації.
+
+Наприклад, хоча `users` мав би йти після `items` в алфавітному порядку, він відображається перед ними, оскільки ми додали його метадані як перший словник у списку.
+
+## URL для OpenAPI
+
+За замовчуванням схема OpenAPI надається за адресою `/openapi.json`.
+
+Але Ви можете налаштувати це за допомогою параметра `openapi_url`.
+
+Наприклад, щоб налаштувати його на `/api/v1/openapi.json`:
+
+{* ../../docs_src/metadata/tutorial002.py hl[3] *}
+
+Якщо Ви хочете повністю вимкнути схему OpenAPI, Ви можете встановити `openapi_url=None`, це також вимкне інтерфейси документації, які її використовують.
+
+## URL-адреси документації
+
+Ви можете налаштувати два інтерфейси користувача для документації, які включені:
+
+* **Swagger UI**: доступний за адресою `/docs`.
+ * Ви можете змінити його URL за допомогою параметра `docs_url`.
+ * Ви можете вимкнути його, встановивши `docs_url=None`.
+* **ReDoc**: доступний за адресою `/redoc`.
+ * Ви можете змінити його URL за допомогою параметра `redoc_url`.
+ * Ви можете вимкнути його, встановивши `redoc_url=None`.
+
+Наприклад, щоб налаштувати Swagger UI на `/documentation` і вимкнути ReDoc:
+
+{* ../../docs_src/metadata/tutorial003.py hl[3] *}
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/middleware.md b/docs/uk/docs/tutorial/middleware.md
new file mode 100644
index 000000000..807be484a
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/middleware.md
@@ -0,0 +1,75 @@
+# Middleware (Проміжний шар)
+
+У **FastAPI** можна додавати middleware (проміжний шар).
+
+"Middleware" — це функція, яка працює з кожним **запитом** перед його обробкою будь-якою конкретною *операцією шляху* (*path operation*), а також з кожною **відповіддю** перед її поверненням.
+
+* Middleware отримує кожен **запит**, що надходить до Вашого застосунку.
+* Може виконати певні дії із цим **запитом** або запустити необхідний код.
+* Далі передає **запит** для обробки основним застосунком (*операцією шляху*).
+* Отримує **відповідь**, сформовану застосунком (*операцією шляху*).
+* Може змінити цю **відповідь** або виконати додатковий код.
+* Повертає **відповідь** клієнту.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Якщо у Вас є залежності з `yield`, код виходу виконається *після* middleware.
+
+Якщо були заплановані фонові задачі (background tasks - розглянуто далі), вони виконаються *після* всіх middleware.
+
+///
+
+## Створення middleware
+
+Щоб створити middleware, Ви використовуєте декоратор `@app.middleware("http")` на функції.
+
+Функція middleware отримує:
+
+* `Запит`.
+* Функцію `call_next`, яка приймає `запит` як параметр.
+ * Ця функція передає `запит` відповідній *операції шляху*.
+ * Потім вона повертає `відповідь`, згенеровану цією *операцією шляху*.
+
+* Ви можете ще змінити `відповідь` перед тим, як повернути її.
+
+
+{* ../../docs_src/middleware/tutorial001.py hl[8:9,11,14] *}
+
+/// tip | Порада
+
+Не забувайте, що власні заголовки можна додавати, використовуючи префікс 'X-'.
+
+Але якщо у Вас є власні заголовки, які Ви хочете, щоб браузерний клієнт міг побачити, потрібно додати їх до Вашої конфігурації CORS (див. [CORS (Обмін ресурсами між різними джерелами)](cors.md){.internal-link target=_blank} за допомогою параметра `expose_headers`, описаного в документації Starlette по CORS.
+
+///
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використати `from starlette.requests import Request`.
+
+**FastAPI** надає це для Вашої зручності як розробника. Але він походить безпосередньо зі Starlette.
+
+///
+
+### До і після `response`(`відповіді`)
+
+Ви можете додати код, який буде виконуватися з `запитом` (`request`), до того, як його обробить будь-яка *операція шляху* (*path operation*).
+
+Також Ви можете додати код, який буде виконуватися після того, як `відповідь` (`response`) буде згенеровано, перед тим як його повернути.
+
+Наприклад, Ви можете додати власний заголовок `X-Process-Time`, який міститиме час у секундах, який витратився на обробку запиту та генерацію відповіді:
+
+{* ../../docs_src/middleware/tutorial001.py hl[10,12:13] *}
+
+
+/// tip | Підказка
+
+Тут ми використовуємо `time.perf_counter()` замість `time.time()` оскільки він може бути більш точним для таких випадків. 🤓
+
+///
+
+## Інші middlewares
+
+Ви можете пізніше прочитати більше про інші middlewares в [Advanced User Guide: Advanced Middleware](../advanced/middleware.md){.internal-link target=_blank}.
+
+Ви дізнаєтесь, як обробляти CORS за допомогою middleware в наступному розділі.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/path-params-numeric-validations.md b/docs/uk/docs/tutorial/path-params-numeric-validations.md
new file mode 100644
index 000000000..281ee183c
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/path-params-numeric-validations.md
@@ -0,0 +1,165 @@
+# Path Параметри та валідація числових даних
+
+Так само як Ви можете оголошувати додаткові перевірки та метадані для query параметрів за допомогою `Query`, Ви можете оголошувати той самий тип перевірок і метаданих для параметрів шляху за допомогою `Path`.
+
+## Імпорт Path
+
+Спочатку імпортуйте `Path` з `fastapi` і імпортуйте `Annotated`:
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial001_an_py310.py hl[1,3] *}
+
+/// info | Інформація
+
+FastAPI додав підтримку `Annotated` (і почав рекомендувати його використання) у версії 0.95.0.
+
+Якщо у Вас стара версія, при спробі використати `Annotated` можуть виникати помилки.
+
+Переконайтеся, що Ви [оновили версію FastAPI](../deployment/versions.md#upgrading-the-fastapi-versions){.internal-link target=_blank} принаймні до версії 0.95.1 перед використанням `Annotated`.
+
+///
+
+## Оголошення метаданих
+
+Ви можете оголошувати всі ті ж параметри, що і для `Query`.
+
+Наприклад, щоб оголосити значення метаданих `title` для параметра шляху `item_id`, Ви можете написати:
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial001_an_py310.py hl[10] *}
+
+/// note | Примітка
+
+Параметр шляху завжди є обов’язковим, оскільки він має бути частиною шляху. Навіть якщо Ви оголосите його зі значенням `None` або встановите значення за замовчуванням — він все одно залишатиметься обов’язковим.
+
+///
+
+## Упорядковуйте параметри, як Вам потрібно
+
+/// tip | Підказка
+
+Це, мабуть, не настільки важливо або необхідно, якщо Ви використовуєте `Annotated`.
+
+///
+
+Припустимо, Ви хочете оголосити параметр запиту `q` як обов’язковий `str`.
+
+І Вам не потрібно оголошувати нічого іншого для цього параметра, тому немає потреби використовувати `Query`.
+
+Але Вам все одно потрібно використовувати `Path` для параметра шляху `item_id`. І з певних причин Ви не хочете використовувати `Annotated`.
+
+Python видасть помилку, якщо розмістити значення з "default" перед значенням, яке не має "default".
+
+Але Ви можете змінити порядок і розмістити значення без значення за замовчуванням (параметр запиту `q`) першим.
+
+
+Для **FastAPI** порядок не має значення. Він визначає параметри за їх іменами, типами та значеннями за замовчуванням (`Query`, `Path` тощо) і не звертає уваги на порядок.
+
+Тому Ви можете оголосити Вашу функцію так:
+
+//// tab | Python 3.8 non-Annotated
+
+/// tip | Підказка
+
+За можливості віддавайте перевагу версії з використанням `Annotated`.
+
+///
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial002.py hl[7] *}
+
+////
+
+Але майте на увазі, що якщо Ви використовуєте `Annotated`, ця проблема не виникне, оскільки Ви не використовуєте значення за замовчуванням для параметрів `Query()` або `Path()`.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial002_an_py39.py *}
+
+## Упорядковуйте параметри за потребою, хитрощі
+
+/// tip | Підказка
+
+Це, мабуть, не настільки важливо або необхідно, якщо Ви використовуєте `Annotated`.
+
+///
+
+Ось **невелика хитрість**, яка може стати в пригоді, хоча вона рідко знадобиться.
+
+Якщо Ви хочете:
+
+* оголосити параметр запиту `q` без використання `Query` або значення за замовчуванням
+* оголосити параметр шляху `item_id`, використовуючи `Path`
+* розмістити їх у різному порядку
+* не використовувати `Annotated`
+
+...у Python є спеціальний синтаксис для цього.
+
+Передайте `*` як перший параметр функції.
+
+Python нічого не зробить із цією `*`, але розпізнає, що всі наступні параметри слід викликати як аргументи за ключовим словом (пари ключ-значення), також відомі як kwargs. Навіть якщо вони не мають значення за замовчуванням.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial003.py hl[7] *}
+
+### Краще з `Annotated`
+
+Майте на увазі, якщо Ви використовуєте `Annotated`, оскільки Ви не використовуєте значення за замовчуванням для параметрів функції, цієї проблеми не виникне, і, швидше за все, Вам не потрібно буде використовувати `*`.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial003_an_py39.py hl[10] *}
+
+## Валідація числових даних: більше або дорівнює
+
+За допомогою `Query` і `Path` (та інших, які Ви побачите пізніше) можна оголошувати числові обмеження.
+
+Тут, завдяки `ge=1`, `item_id` має бути цілим числом, яке "`g`reater than or `e`qual" (більше або дорівнює) `1`.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial004_an_py39.py hl[10] *}
+
+## Валідація числових даних: більше ніж і менше або дорівнює
+
+Те саме застосовується до:
+
+* `gt`: `g`reater `t`han (більше ніж)
+* `le`: `l`ess than or `e`qual (менше або дорівнює)
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial005_an_py39.py hl[10] *}
+
+## Валідація числових даних: float, більше ніж і менше ніж
+
+Валідація чисел також працює для значень типу `float`.
+
+Ось де стає важливо мати можливість оголошувати gt, а не тільки ge. Це дозволяє, наприклад, вимагати, щоб значення було більше `0`, навіть якщо воно менше `1`.
+
+Таким чином, значення `0.5` буде допустимим. Але `0.0` або `0` — ні.
+
+Те саме стосується lt.
+
+{* ../../docs_src/path_params_numeric_validations/tutorial006_an_py39.py hl[13] *}
+
+## Підсумок
+
+За допомогою `Query`, `Path` (і інших параметрів, які Ви ще не бачили) можна оголошувати метадані та перевірки рядків, так само як у [Query параметри та валідація рядків](query-params-str-validations.md){.internal-link target=_blank}.
+
+Також можна оголошувати числові перевірки:
+
+* `gt`: `g`reater `t`han (більше ніж)
+* `ge`: `g`reater than or `e`qual (більше або дорівнює)
+* `lt`: `l`ess `t`han (менше ніж)
+* `le`: `l`ess than or `e`qual (менше або дорівнює)
+
+/// info | Інформація
+
+`Query`, `Path` та інші класи, які Ви побачите пізніше, є підкласами спільного класу `Param`.
+
+Всі вони мають однакові параметри для додаткових перевірок і метаданих, які Ви вже бачили.
+
+///
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Коли Ви імпортуєте `Query`, `Path` та інші з `fastapi`, насправді це функції.
+
+При виклику вони повертають екземпляри класів з такими ж іменами.
+
+Тобто Ви імпортуєте `Query`, яка є функцією. А коли Ви її викликаєте, вона повертає екземпляр класу, який теж називається `Query`.
+
+Ці функції створені таким чином (замість використання класів напряму), щоб Ваш редактор не відзначав їхні типи як помилки.
+
+Таким чином, Ви можете користуватися своїм звичайним редактором і інструментами для програмування без додаткових налаштувань для ігнорування таких помилок.
+
+///
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/path-params.md b/docs/uk/docs/tutorial/path-params.md
new file mode 100644
index 000000000..e7df1f19a
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/path-params.md
@@ -0,0 +1,261 @@
+# Path Параметри
+
+Ви можете визначити "параметри" або "змінні" шляху, використовуючи синтаксис форматованих рядків:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial001.py hl[6:7] *}
+
+Значення параметра шляху `item_id` передається у функцію як аргумент `item_id`.
+
+Якщо запустити цей приклад та перейти за посиланням http://127.0.0.1:8000/items/foo, то отримаємо таку відповідь:
+
+```JSON
+{"item_id":"foo"}
+```
+
+## Path параметри з типами
+
+Ви можете визначити тип параметра шляху у функції, використовуючи стандартні анотації типів Python:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial002.py hl[7] *}
+
+У такому випадку `item_id` визначається як `int`.
+
+/// check | Примітка
+
+Це дасть можливість підтримки редактора всередині функції з перевірками помилок, автодоповнення тощо.
+
+///
+
+## Перетворення даних
+
+Якщо запустити цей приклад і перейти за посиланням http://127.0.0.1:8000/items/3, то отримаєте таку відповідь:
+
+```JSON
+{"item_id":3}
+```
+
+/// check | Примітка
+
+Зверніть увагу, що значення, яке отримала (і повернула) ваша функція, — це `3`. Це Python `int`, а не рядок `"3"`.
+
+Отже, з таким оголошенням типу **FastAPI** автоматично виконує "парсинг" запитів.
+
+///
+
+## Перевірка даних
+
+Якщо ж відкрити у браузері посилання http://127.0.0.1:8000/items/foo, то побачимо цікаву HTTP-помилку:
+
+```JSON
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "int_parsing",
+ "loc": [
+ "path",
+ "item_id"
+ ],
+ "msg": "Input should be a valid integer, unable to parse string as an integer",
+ "input": "foo",
+ "url": "https://errors.pydantic.dev/2.1/v/int_parsing"
+ }
+ ]
+}
+```
+тому що параметр шляху має значення `"foo"`, яке не є типом `int`.
+
+Таку саму помилку отримаємо, якщо передати `float` замість `int`, як бачимо, у цьому прикладі: http://127.0.0.1:8000/items/4.2
+
+/// check | Примітка
+
+Отже, **FastAPI** надає перевірку типів з таким самим оголошенням типу в Python.
+
+Зверніть увагу, що помилка також чітко вказує саме на те місце, де валідація не пройшла.
+
+Це неймовірно корисно під час розробки та дебагінгу коду, що взаємодіє з вашим API.
+
+///
+
+## Документація
+
+Тепер коли відкриєте свій браузер за посиланням http://127.0.0.1:8000/docs, то побачите автоматично згенеровану, інтерактивну API-документацію:
+
+
+
+/// check | Примітка
+
+Знову ж таки, лише з цим самим оголошенням типу в Python, FastAPI надає вам автоматичну, інтерактивну документацію (з інтеграцією Swagger UI).
+
+Зверніть увагу, що параметр шляху оголошений як ціле число.
+
+
+///
+
+## Переваги стандартизації, альтернативна документація
+
+І оскільки згенерована схема відповідає стандарту OpenAPI, існує багато сумісних інструментів.
+
+З цієї причини FastAPI також надає альтернативну документацію API (використовуючи ReDoc), до якої можна отримати доступ за посиланням http://127.0.0.1:8000/redoc:
+
+
+
+Таким чином, існує багато сумісних інструментів, включаючи інструменти для генерації коду для багатьох мов.
+
+
+## Pydantic
+
+Вся валідація даних виконується за лаштунками за допомогою Pydantic, тому Ви отримуєте всі переваги від його використання. І можете бути впевнені, що все в надійних руках.
+
+Ви можете використовувати ті самі оголошення типів з `str`, `float`, `bool` та багатьма іншими складними типами даних.
+
+Декілька з них будуть розглянуті в наступних розділах посібника.
+
+## Порядок має значення
+
+При створенні *операцій шляху* можуть виникати ситуації, коли шлях фіксований.
+
+Наприклад, `/users/me`. Припустимо, що це шлях для отримання даних про поточного користувача.
+
+А також у вас може бути шлях `/users/{user_id}`, щоб отримати дані про конкретного користувача за його ID.
+
+Оскільки *операції шляху* оцінюються по черзі, Ви повинні переконатися, що шлях для `/users/me` оголошений перед шляхом для `/users/{user_id}`:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial003.py hl[6,11] *}
+
+Інакше шлях для `/users/{user_id}` також буде відповідати для `/users/me`, "вважаючи", що він отримує параметр `user_id` зі значенням `"me"`.
+
+Аналогічно, Ви не можете оголосити операцію шляху:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial003b.py hl[6,11] *}
+
+Перша операція буде завжди використовуватися, оскільки шлях збігається першим.
+## Попередньо визначені значення
+
+Якщо у вас є *операція шляху*, яка приймає *параметр шляху*, але Ви хочете, щоб можливі допустимі значення *параметра шляху* були попередньо визначені, Ви можете використати стандартний Python Enum.
+
+### Створення класу `Enum`
+
+Імпортуйте `Enum` і створіть підклас, що наслідується від `str` та `Enum`.
+
+Наслідуючи від `str`, документація API зможе визначити, що значення повинні бути типу `string`, і правильно їх відобразить.
+
+Після цього створіть атрибути класу з фіксованими значеннями, які будуть доступними допустимими значеннями:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial005.py hl[1,6:9] *}
+
+/// info | Додаткова інформація
+
+Перелічення (або enums) доступні в Python починаючи з версії 3.4.
+
+///
+
+/// tip | Порада
+
+Якщо вам цікаво, "AlexNet", "ResNet" та "LeNet" — це просто назви ML моделей Machine Learning.
+
+///
+
+
+### Оголосіть *параметр шляху*
+
+Потім створіть *параметр шляху* з анотацією типу, використовуючи створений вами клас enum (`ModelName`):
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial005.py hl[16] *}
+
+### Перевірка документації
+
+Оскільки доступні значення для *параметра шляху* визначені заздалегідь, інтерактивна документація зможе красиво їх відобразити:
+
+
+
+### Робота з *перелічуваннями* у Python
+
+Значення *параметра шляху* буде елементом *перелічування*.
+
+#### Порівняння *елементів перелічування*
+
+Ви можете порівнювати його з *елементами перелічування* у створеному вами enum `ModelName`:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial005.py hl[17] *}
+
+#### Отримання *значення перелічування*
+
+Ви можете отримати фактичне значення (у цьому випадку це `str`), використовуючи `model_name.value`, або загалом `your_enum_member.value`:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial005.py hl[20] *}
+
+/// tip | Порада
+
+Ви також можете отримати доступ до значення `"lenet"`, використовуючи `ModelName.lenet.value`.
+
+///
+
+
+#### Повернення *елементів перелічування*
+
+Ви можете повертати *елементи перелічування* з вашої *операції шляху*, навіть вкладені у JSON-тіло (наприклад, `dict`).
+
+Вони будуть перетворені на відповідні значення (у цьому випадку рядки) перед поверненням клієнту:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial005.py hl[18,21,23] *}
+
+На стороні клієнта Ви отримаєте відповідь у форматі JSON, наприклад:
+
+```JSON
+{
+ "model_name": "alexnet",
+ "message": "Deep Learning FTW!"
+}
+```
+
+## Path-параметри, що містять шляхи
+
+Припустимо, у вас є *операція шляху* з маршрутом `/files/{file_path}`.
+
+Але вам потрібно, щоб `file_path` містив *шлях*, наприклад `home/johndoe/myfile.txt`.
+
+Отже, URL для цього файлу виглядатиме так: `/files/home/johndoe/myfile.txt`.
+
+
+
+### Підтримка OpenAPI
+
+OpenAPI не підтримує спосіб оголошення *параметра шляху*, що містить *шлях* всередині, оскільки це може призвести до сценаріїв, які складно тестувати та визначати.
+
+Однак (одначе), Ви все одно можете зробити це в **FastAPI**, використовуючи один із внутрішніх інструментів Starlette.
+
+Документація все ще працюватиме, хоча й не додаватиме опису про те, що параметр повинен містити шлях.
+
+### Конвертер шляху
+
+Використовуючи опцію безпосередньо зі Starlette, Ви можете оголосити *параметр шляху*, що містить *шлях*, використовуючи URL на кшталт:
+
+```
+/files/{file_path:path}
+```
+У цьому випадку ім'я параметра — `file_path`, а остання частина `:path` вказує на те, що параметр повинен відповідати будь-якому *шляху*.
+
+Отже, Ви можете використати його так:
+
+{* ../../docs_src/path_params/tutorial004.py hl[6] *}
+
+/// tip | Порада
+
+Вам може знадобитися, щоб параметр містив `/home/johndoe/myfile.txt` із початковою косою рискою (`/`).
+
+У такому випадку URL виглядатиме так: `/files//home/johndoe/myfile.txt`, із подвійною косою рискою (`//`) між `files` і `home`.
+
+///
+
+## Підсумок
+
+З **FastAPI**, використовуючи короткі, інтуїтивно зрозумілі та стандартні оголошення типів Python, Ви отримуєте:
+
+* Підтримку в редакторі: перевірка помилок, автодоповнення тощо.
+* "Парсинг" даних
+* Валідацію даних
+* Анотацію API та автоматичну документацію
+
+І вам потрібно оголосити їх лише один раз.
+
+Це, ймовірно, основна видима перевага **FastAPI** порівняно з альтернативними фреймворками (окрім високої продуктивності).
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/query-param-models.md b/docs/uk/docs/tutorial/query-param-models.md
new file mode 100644
index 000000000..97eb82fa1
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/query-param-models.md
@@ -0,0 +1,68 @@
+# Моделі Query параметрів
+
+Якщо у Вас є група **query параметрів**, які пов’язані між собою, Ви можете створити **Pydantic-модель** для їх оголошення.
+
+Це дозволить Вам **повторно використовувати модель** у **різних місцях**, а також оголошувати перевірки та метадані для всіх параметрів одночасно. 😎
+
+/// note | Примітка
+
+Ця можливість підтримується, починаючи з версії FastAPI `0.115.0`. 🤓
+
+///
+
+## Query параметри з Pydantic-моделлю
+
+Оголосіть **query параметри**, які Вам потрібні, у **Pydantic-моделі**, а потім оголосіть цей параметр як `Query`:
+
+{* ../../docs_src/query_param_models/tutorial001_an_py310.py hl[9:13,17] *}
+
+**FastAPI** буде **витягувати** дані для **кожного поля** з **query параметрів** у запиті та передавати їх у визначену вами Pydantic-модель.
+
+## Перевірте документацію
+
+Ви можете побачити параметри запиту в UI документації за `/docs`:
+
+
+
+
+
+## Заборона зайвих Query параметрів
+
+У деяких особливих випадках (ймовірно, не дуже поширених) Ви можете захотіти **обмежити** query параметри, які дозволено отримувати.
+
+Ви можете використати конфігурацію моделі Pydantic, щоб заборонити (`forbid`) будь-які зайві (`extra`) поля:
+
+{* ../../docs_src/query_param_models/tutorial002_an_py310.py hl[10] *}
+
+Якщо клієнт спробує надіслати **зайві** дані у **query параметрах**, він отримає **помилку**.
+
+Наприклад, якщо клієнт спробує надіслати query параметр `tool` зі значенням `plumbus`, як у цьому запиті:
+
+```http
+https://example.com/items/?limit=10&tool=plumbus
+```
+
+Він отримає відповідь з **помилкою**, яка повідомить, що query параметр `tool ` не дозволено:
+
+```json
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "extra_forbidden",
+ "loc": ["query", "tool"],
+ "msg": "Extra inputs are not permitted",
+ "input": "plumbus"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+## Підсумок
+
+Ви можете використовувати **Pydantic-моделі** для оголошення **query параметрів** у **FastAPI**. 😎
+
+/// tip | Підказка
+
+Спойлер: Ви також можете використовувати Pydantic-моделі для оголошення cookie та заголовків, але про це Ви дізнаєтеся пізніше в цьому посібнику. 🤫
+
+///
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/query-params-str-validations.md b/docs/uk/docs/tutorial/query-params-str-validations.md
new file mode 100644
index 000000000..cd3f4ad93
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/query-params-str-validations.md
@@ -0,0 +1,491 @@
+# Query параметри та валідація рядків
+
+**FastAPI** дозволяє оголошувати додаткову інформацію та виконувати валідацію для Ваших параметрів.
+
+Розглянемо цей додаток як приклад:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial001_py310.py hl[7] *}
+
+Query параметр `q` має тип `str | None`, що означає, що він може бути як `str`, так і `None`. За замовчуванням він має значення `None`, тому FastAPI розуміє, що цей параметр не є обов'язковим.
+
+/// note | Примітка
+
+FastAPI знає, що `q` не є обов’язковим, завдяки значенню за замовчуванням `= None`.
+
+Використання `str | None` дозволить Вашому редактору коду надавати кращу підтримку та виявляти помилки.
+
+///
+
+## Додаткова валідація
+
+Ми хочемо, щоб навіть якщо `q` є необов’язковим, **його довжина не перевищувала 50 символів**, якщо він все ж буде переданий.
+
+### Імпорт `Query` та `Annotated`
+
+Щоб це зробити, спочатку імпортуємо:
+
+* `Query` з `fastapi`
+* `Annotated` з `typing`
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial002_an_py310.py hl[1,3] *}
+
+/// info | Інформація
+
+FastAPI додав підтримку `Annotated` (і почав рекомендувати його) у версії 0.95.0.
+
+Якщо у Вас старіша версія, під час використання `Annotated` можуть виникати помилки.
+
+Переконайтеся, що Ви [оновили версію FastAPI](../deployment/versions.md#upgrading-the-fastapi-versions){.internal-link target=_blank} до принаймні 0.95.1, перш ніж використовувати `Annotated`.
+
+///
+
+## Використання `Annotated` у типі параметра `q`
+
+Пам’ятаєте, як я раніше розповідав, що `Annotated` можна використовувати для додавання метаданих до параметрів у [Вступі до типів Python](../python-types.md#type-hints-with-metadata-annotations){.internal-link target=_blank}?
+
+Зараз саме час використати його разом із FastAPI. 🚀
+
+Раніше ми мали таку анотацію типу:
+
+//// tab | Python 3.10+
+
+```Python
+q: str | None = None
+```
+
+////
+
+//// tab | Python 3.8+
+
+```Python
+q: Union[str, None] = None
+```
+
+////
+
+Тепер ми загорнемо її у `Annotated`, і отримаємо:
+
+//// tab | Python 3.10+
+
+```Python
+q: Annotated[str | None] = None
+```
+
+////
+
+//// tab | Python 3.8+
+
+```Python
+q: Annotated[Union[str, None]] = None
+```
+
+////
+
+Обидві ці версії означають одне й те саме: `q` — це параметр, який може бути `str` або `None`, і за замовчуванням має значення `None`.
+
+А тепер переходимо до цікавого! 🎉
+
+## Додавання `Query` до `Annotated` у параметр `q`
+
+Тепер, коли у нас є `Annotated`, де ми можемо додавати додаткову інформацію (зокрема валідацію), додамо `Query` всередину `Annotated` і встановимо параметр `max_length` у `50`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial002_an_py310.py hl[9] *}
+
+Зверніть увагу, що значення за замовчуванням усе ще `None`, тому параметр залишається необов'язковим.
+
+Але тепер, додавши `Query(max_length=50)` всередину `Annotated`, ми повідомляємо FastAPI, що хочемо **додаткову валідацію** для цього значення — воно має містити максимум 50 символів. 😎
+
+/// tip | Підказка
+
+Ми використовуємо `Query()`, оскільки це **query параметр**. Далі ми розглянемо інші варіанти, як-от `Path()`, `Body()`, `Header()` та `Cookie()`, які приймають ті самі аргументи, що й `Query()`.
+
+///
+
+Тепер FastAPI:
+
+* **Перевірить** дані, щоб переконатися, що їхня довжина не перевищує 50 символів
+* Покажe **чітку помилку** клієнту, якщо дані недійсні
+* **Задокументує** параметр в OpenAPI-схемі *операції шляху* (що відобразиться в **автоматично згенерованій документації**)
+
+## Альтернативний (застарілий) метод: Query як значення за замовчуванням
+
+У попередніх версіях FastAPI (до 0.95.0) `Query` використовувався як значення за замовчуванням для параметра, а не всередині `Annotated`. Ви, ймовірно, побачите код, який використовує цей підхід, тому варто розглянути його.
+
+/// tip | Підказка
+
+Для нового коду та коли це можливо, використовуйте `Annotated`, як показано вище. Це має багато переваг (пояснених нижче) і не має недоліків. 🍰
+
+///
+
+Раніше ми писали `Query()` як значення за замовчуванням для параметра функції, встановлюючи `max_length` у 50:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial002_py310.py hl[7] *}
+
+Оскільки в цьому випадку (без `Annotated`) нам потрібно замінити `None` у функції на `Query()`, тепер ми повинні явно встановити значення за замовчуванням через параметр `Query(default=None)`. Це виконує ту саму роль визначення значення за замовчуванням (принаймні для FastAPI).
+
+Таким чином:
+
+```Python
+q: str | None = Query(default=None)
+```
+
+...робить параметр необов’язковим зі значенням за замовчуванням `None`, що еквівалентно:
+
+
+```Python
+q: str | None = None
+```
+Але у версії з `Query` ми явно вказуємо, що це query параметр.
+
+Далі ми можемо передавати `Query` додаткові параметри, зокрема `max_length`, який застосовується до рядків:
+
+```Python
+q: str | None = Query(default=None, max_length=50)
+```
+
+Це забезпечить валідацію даних, виведе зрозумілу помилку у разі недійсних даних і задокументує параметр у схемі OpenAPI *операції шляху*.
+
+### `Query` як значення за замовчуванням або всередині `Annotated`
+
+Важливо пам’ятати, якщо використовувати `Query` всередині `Annotated`, не можна задавати параметр `default` у `Query`.
+
+Замість цього використовуйте значення за замовчуванням у самій функції. Інакше це буде нелогічно.
+
+Наприклад, цей варіант є некоректним:
+
+```Python
+q: Annotated[str, Query(default="rick")] = "morty"
+```
+
+...тому, що не зрозуміло, яке значення має бути значенням за замовчуванням: `"rick"` чи `"morty"`.
+
+Коректні варіанти:
+
+```Python
+q: Annotated[str, Query()] = "rick"
+```
+
+...або у старих кодових базах Ви знайдете:
+
+```Python
+q: str = Query(default="rick")
+```
+
+### Переваги використання `Annotated`
+
+**Використання `Annotated` є рекомендованим** замість задання значення за замовчуванням у параметрах функції, оскільки воно **краще** з кількох причин. 🤓
+
+Значення **за замовчуванням** параметра **функції** є його **фактичним значенням за замовчуванням**, що є більш інтуїтивним у Python загалом. 😌
+
+Ви можете **викликати** ту саму функцію **в інших місцях** без FastAPI, і вона **працюватиме очікувано**. Якщо параметр є **обов’язковим** (без значення за замовчуванням), Ваш **редактор** повідомить про помилку, а **Python** також видасть помилку, якщо Ви виконаєте функцію без передавання цього параметра.
+
+Якщо Ви не використовуєте `Annotated`, а використовуєте **(старий) стиль значень за замовчуванням**, то при виклику цієї функції без FastAPI **в інших місцях**, потрібно **не забути** передати їй аргументи, інакше значення будуть відрізнятися від очікуваних (наприклад, Ви отримаєте `QueryInfo` або подібне замість `str`). Ваш редактор не повідомить про помилку, і Python також не видасть помилку при запуску функції, поки не виникне помилка під час виконання операцій усередині.
+
+Оскільки `Annotated` може містити кілька анотацій метаданих, Ви навіть можете використовувати ту саму функцію з іншими інструментами, такими як Typer. 🚀
+
+## Додавання додаткових валідацій
+
+Ви також можете додати параметр `min_length`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial003_an_py310.py hl[10] *}
+
+## Додавання регулярних виразів
+
+Ви можете визначити регулярний вираз pattern, якому має відповідати параметр:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial004_an_py310.py hl[11] *}
+
+Цей конкретний шаблон регулярного виразу перевіряє, що отримане значення параметра:
+
+* `^`: починається з наступних символів, перед якими немає інших символів.
+* `fixedquery`: точно відповідає значенню `fixedquery`.
+* `$`: закінчується тут, після `fixedquery` немає жодних символів.
+
+Якщо Ви почуваєтеся розгублено щодо **"регулярних виразів"**, не хвилюйтеся. Вони є складною темою для багатьох людей. Ви все одно можете зробити багато речей без їх використання.
+
+Але тепер Ви знаєте, що коли вони знадобляться, їх можна застосовувати у **FastAPI**.
+
+### Pydantic v1 `regex` замість `pattern`
+
+До версії Pydantic 2 і FastAPI 0.100.0 параметр називався `regex` замість `pattern`, але тепер він застарів.
+
+Ви все ще можете зустріти код, який використовує його:
+
+//// tab | Pydantic v1
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial004_regex_an_py310.py hl[11] *}
+
+////
+
+Але майте на увазі, що він є застарілим і його слід оновити до нового параметра `pattern`. 🤓
+
+## Значення за замовчуванням
+
+Ви можете використовувати значення за замовчуванням, відмінні від `None`.
+
+Наприклад, якщо Ви хочете оголосити параметр запиту `q` з `min_length` `3` і значенням за замовчуванням `"fixedquery"`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial005_an_py39.py hl[9] *}
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Наявність значення за замовчуванням будь-якого типу, включаючи `None`, робить параметр необов’язковим (not required).
+
+///
+
+## Обов’язкові параметри
+
+Якщо нам не потрібно вказувати додаткові перевірки або метадані, ми можемо зробити параметр `q` обов’язковим, просто не оголошуючи значення за замовчуванням, наприклад:
+
+```Python
+q: str
+```
+
+замість:
+
+```Python
+q: str | None = None
+```
+
+Але тепер ми оголошуємо його з `Query`, наприклад:
+
+//// tab | Annotated
+
+```Python
+q: Annotated[str | None, Query(min_length=3)] = None
+```
+
+////
+
+Тому, якщо Вам потрібно зробити значення обов’язковим, використовуючи `Query`, просто не вказуйте значення за замовчуванням:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial006_an_py39.py hl[9] *}
+
+### Обов’язкове значення, яке може бути `None`
+
+Ви можете вказати, що параметр може приймати `None`, але при цьому залишається обов’язковим. Це змусить клієнтів надіслати значення, навіть якщо воно дорівнює `None`.
+
+Щоб зробити це, оголосіть, що `None` є допустимим типом, але не вказуйте значення за замовчуванням:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial006c_an_py310.py hl[9] *}
+
+## Список параметрів запиту / кілька значень
+
+Якщо Ви визначаєте параметр запиту за допомогою `Query`, Ви також можете дозволити отримання списку значень, тобто дозволити отримання кількох значень.
+
+Наприклад, щоб дозволити параметру запиту `q` з'являтися кілька разів в URL, можна написати:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial011_an_py310.py hl[9] *}
+
+Тоді, у випадку запиту за URL:
+
+```
+http://localhost:8000/items/?q=foo&q=bar
+```
+
+Ви отримаєте кілька значень *query параметра* `q` (`foo` і `bar`) у вигляді списку `list` в Python у Вашій *функції обробки шляху*, у *параметрі функції* `q`.
+
+Отже, відповідь на цей URL буде:
+
+```JSON
+{
+ "q": [
+ "foo",
+ "bar"
+ ]
+}
+```
+
+/// tip | Підказка
+
+Щоб оголосити параметр запиту з типом `list`, як у наведеному вище прикладі, потрібно явно використовувати `Query`, інакше він буде інтерпретований як тіло запиту.
+
+///
+
+Інтерактивна API-документація оновиться відповідно, дозволяючи передавати кілька значень:
+
+
+
+### Список параметрів запиту / кілька значень за замовчуванням
+
+Ви також можете визначити значення за замовчуванням для `list`, якщо жодне значення не було передане:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial012_an_py39.py hl[9] *}
+
+Якщо Ви перейдете за посиланням:
+
+```
+http://localhost:8000/items/
+```
+
+то значення `q` за замовчуванням буде: `["foo", "bar"]`, і Ваша відповідь виглядатиме так:
+
+```JSON
+{
+ "q": [
+ "foo",
+ "bar"
+ ]
+}
+```
+
+#### Використання тільки `list`
+
+Ви також можете використовувати `list` без уточнення типу, замість `list[str]`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial013_an_py39.py hl[9] *}
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Майте на увазі, що в цьому випадку FastAPI не перевірятиме вміст списку.
+
+Наприклад, `list[int]` перевірятиме (і документуватиме), що всі елементи списку є цілими числами. Але `list` без уточнення цього не робитиме.
+
+///
+
+## Додавання додаткових метаданих
+
+Ви можете додати більше інформації про параметр.
+
+Ця інформація буде включена у згенерований OpenAPI та використана в інтерфейсах документації та зовнішніх інструментах.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Майте на увазі, що різні інструменти можуть мати різний рівень підтримки OpenAPI.
+
+Деякі з них можуть ще не відображати всю додаткову інформацію, хоча в більшості випадків ця функція вже запланована для розробки.
+
+///
+
+Ви можете додати `title` :
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial007_an_py310.py hl[10] *}
+
+А також `description`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial008_an_py310.py hl[14] *}
+
+## Аліаси параметрів
+
+Уявіть, що Ви хочете, щоб параметр називався `item-query`.
+
+Наприклад:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/?item-query=foobaritems
+```
+
+Але `item-query` — це некоректна назва змінної в Python.
+
+Найближчий допустимий варіант — `item_query`.
+
+Проте Вам потрібно, щоб параметр залишався саме `item-query`...
+
+У такому випадку можна оголосити `alias`, і саме він буде використовуватися для отримання значення параметра:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial009_an_py310.py hl[9] *}
+
+## Виведення параметрів як застарілих
+
+Припустимо, що Ви більше не хочете використовувати цей параметр.
+
+Вам потрібно залишити його на деякий час, оскільки ним користуються клієнти, але Ви хочете, щоб документація чітко показувала, що він є застарілим.
+
+Тоді Ви можете передати параметр `deprecated=True` до `Query`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial010_an_py310.py hl[19] *}
+
+Документація буде показувати це таким чином:
+
+
+
+## Виняток параметрів з OpenAPI
+
+Щоб виключити параметр запиту зі згенерованої схеми OpenAPI (і, таким чином, з автоматичних систем документації), встановіть параметр `include_in_schema` для `Query` в `False`:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial014_an_py310.py hl[10] *}
+
+## Кастомна валідація
+
+Можуть бути випадки, коли Вам потрібно провести **кастомну валідацію**, яку не можна реалізувати за допомогою параметрів, показаних вище.
+
+У таких випадках ви можете використати **кастомну функцію валідації**, яка буде застосована після звичайної валідації (наприклад, після перевірки, що значення є типом `str`).
+
+Це можна досягти за допомогою Pydantic's `AfterValidator` в середині `Annotated`.
+
+/// tip | Підказка
+
+Pydantic також має `BeforeValidator` та інші. 🤓
+
+///
+
+Наприклад, цей кастомний валідатор перевіряє, чи починається ID елемента з `isbn-` для номера книги ISBN або з `imdb-` для ID URL фільму на IMDB:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py hl[5,16:19,24] *}
+
+/// info | Інформація
+
+Це доступно з версії Pydantic 2 або вище. 😎
+
+///
+
+/// tip | Підказка
+
+Якщо Вам потрібно виконати будь-яку валідацію, яка вимагає взаємодії з будь-яким **зовнішнім компонентом**, таким як база даних чи інший API, ви повинні замість цього використовувати **FastAPI Dependencies**. Ви дізнаєтесь про них пізніше.
+
+Ці кастомні валідатори використовуються для речей, які можна перевірити лише з **тими даними**, що надані в запиті.
+
+///
+
+### Зрозумійте цей код
+
+Головний момент – це використання **`AfterValidator` з функцією всередині `Annotated`**. Можете пропустити цю частину, якщо хочете. 🤸
+
+---
+
+Але якщо Вам цікаво розібратися в цьому конкретному прикладі коду і Вам ще не набридло, ось кілька додаткових деталей.
+
+#### Рядок із `value.startswith()`
+
+Звернули увагу? Рядок із `value.startswith()` може приймати кортеж, і тоді він перевірятиме кожне значення в кортежі:
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py ln[16:19] hl[17] *}
+
+#### Випадковий елемент
+
+За допомогою `data.items()` ми отримуємо ітерабельний об'єкт із кортежами, що містять ключ і значення для кожного елемента словника.
+
+Ми перетворюємо цей ітерабельний об'єкт у звичайний `list` за допомогою `list(data.items())`.
+
+Потім, використовуючи `random.choice()`, ми можемо отримати випадкове значення зі списку, тобто отримуємо кортеж із `(id, name)`. Це може бути щось на зразок `("imdb-tt0371724", "The Hitchhiker's Guide to the Galaxy")`.
+
+Далі ми **присвоюємо ці два значення** кортежу змінним `id` і `name`.
+
+Тож, якщо користувач не вказав ID елемента, він все одно отримає випадкову рекомендацію.
+
+...і все це реалізовано в **одному рядку коду**. 🤯 Хіба не прекрасний Python? 🐍
+
+{* ../../docs_src/query_params_str_validations/tutorial015_an_py310.py ln[22:30] hl[29] *}
+
+## Підсумок
+
+Ви можете оголошувати додаткові валідації та метаінформацію для своїх параметрів.
+
+Загальні валідації та метаінформація:
+
+* `alias`
+* `title`
+* `description`
+* `deprecated`
+
+Валідації, специфічні для рядків:
+
+* `min_length`
+* `max_length`
+* `pattern`
+
+Кастомні валідації за допомогою `AfterValidator`.
+
+У цих прикладах Ви побачили, як оголошувати валідації для значень `str`.
+
+Дивіться наступні розділи, щоб дізнатися, як оголошувати валідації для інших типів, наприклад чисел.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/query-params.md b/docs/uk/docs/tutorial/query-params.md
new file mode 100644
index 000000000..16bb42af3
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/query-params.md
@@ -0,0 +1,192 @@
+# Query Параметри
+
+Коли Ви оголошуєте інші параметри функції, які не є частиною параметрів шляху, вони автоматично інтерпретуються як "query" параметри.
+
+{* ../../docs_src/query_params/tutorial001.py hl[9] *}
+
+Query параметри — це набір пар ключ-значення, що йдуть після символу `?` в URL, розділені символами `&`.
+
+Наприклад, в URL:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/?skip=0&limit=10
+```
+
+...query параметрами є:
+
+* `skip`: зі значенням `0`
+* `limit`: зі значенням `10`
+
+Оскільки вони є частиною URL, вони "за замовчуванням" є рядками.
+
+Але коли Ви оголошуєте їх із типами Python (у наведеному прикладі як `int`), вони перетворюються на цей тип і проходять перевірку відповідності.
+
+Увесь той самий процес, який застосовується до параметрів шляху, також застосовується до query параметрів:
+
+* Підтримка в редакторі (автодоповнення, перевірка помилок)
+* "Парсинг" даних
+* Валідація даних
+* Автоматична документація
+
+
+## Значення за замовчуванням
+
+Оскільки query параметри не є фіксованою частиною шляху, вони можуть бути необов’язковими та мати значення за замовчуванням.
+
+У наведеному вище прикладі вони мають значення за замовчуванням: `skip=0` і `limit=10`.
+
+Отже, результат переходу за URL:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/
+```
+буде таким самим, як і перехід за посиланням:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/?skip=0&limit=10
+```
+
+Але якщо Ви перейдете, наприклад, за посиланням:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/?skip=20
+```
+
+Значення параметрів у вашій функції будуть такими:
+
+* `skip=20`: оскільки Ви вказали його в URL
+* `limit=10`: оскільки це значення за замовчуванням
+
+## Необов'язкові параметри
+
+Аналогічно, Ви можете оголосити необов’язкові query параметри, встановивши для них значення за замовчуванням `None`:
+
+{* ../../docs_src/query_params/tutorial002_py310.py hl[7] *}
+
+У цьому випадку параметр функції `q` буде необов’язковим і за замовчуванням матиме значення `None`.
+
+/// check | Примітка
+
+Також зверніть увагу, що **FastAPI** достатньо розумний, щоб визначити, що параметр шляху `item_id` є параметром шляху, а `q` — ні, отже, це query параметр.
+
+///
+
+## Перетворення типу Query параметра
+
+Ви також можете оголошувати параметри типу `bool`, і вони будуть автоматично конвертовані:
+
+{* ../../docs_src/query_params/tutorial003_py310.py hl[7] *}
+
+У цьому випадку, якщо Ви звернетесь до:
+
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/foo?short=1
+```
+
+або
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/foo?short=True
+```
+
+або
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/foo?short=true
+```
+
+або
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/foo?short=on
+```
+
+або
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/foo?short=yes
+```
+
+або будь-який інший варіант написання (великі літери, перша літера велика тощо), ваша функція побачить параметр `short` зі значенням `True` з типом даних `bool`. В іншому випадку – `False`.
+
+## Кілька path і query параметрів
+
+Ви можете одночасно оголошувати кілька path і query параметрів, і **FastAPI** автоматично визначить, який з них до чого належить.
+
+
+Не потрібно дотримуватись певного порядку їх оголошення.
+
+Вони визначаються за назвою:
+
+{* ../../docs_src/query_params/tutorial004_py310.py hl[6,8] *}
+
+## Обов’язкові Query параметри
+
+Якщо Ви оголошуєте значення за замовчуванням для параметрів, які не є path-параметрами (у цьому розділі ми бачили поки що лише path параметри), тоді вони стають необов’язковими.
+
+Якщо Ви не хочете вказувати конкретні значення, але хочете зробити параметр опціональним, задайте `None` як значення за замовчуванням.
+
+Але якщо Ви хочете зробити query параметр обов’язковим, просто не вказуйте для нього значення за замовчуванням:
+
+{* ../../docs_src/query_params/tutorial005.py hl[6:7] *}
+
+Тут `needy` – обов’язковий query параметр типу `str`.
+
+Якщо Ви відкриєте у браузері URL-адресу:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/foo-item
+```
+
+...без додавання обов’язкового параметра `needy`, Ви побачите помилку:
+
+```JSON
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "missing",
+ "loc": [
+ "query",
+ "needy"
+ ],
+ "msg": "Field required",
+ "input": null,
+ "url": "https://errors.pydantic.dev/2.1/v/missing"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+Оскільки `needy` є обов’язковим параметром, вам потрібно вказати його в URL:
+
+```
+http://127.0.0.1:8000/items/foo-item?needy=sooooneedy
+```
+
+...цей запит поверне:
+
+```JSON
+{
+ "item_id": "foo-item",
+ "needy": "sooooneedy"
+}
+```
+
+
+Звичайно, Ви можете визначити деякі параметри як обов’язкові, інші зі значенням за замовчуванням, а ще деякі — повністю опціональні:
+
+{* ../../docs_src/query_params/tutorial006_py310.py hl[8] *}
+
+У цьому випадку є 3 query параметри:
+
+* `needy`, обов’язковий `str`.
+* `skip`, `int` зі значенням за замовчуванням `0`.
+* `limit`, опціональний `int`.
+
+
+/// tip | Підказка
+
+Ви також можете використовувати `Enum`-и, так само як і з [Path Parameters](path-params.md#predefined-values){.internal-link target=_blank}.
+
+///
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/request-files.md b/docs/uk/docs/tutorial/request-files.md
new file mode 100644
index 000000000..18b7cc01c
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/request-files.md
@@ -0,0 +1,175 @@
+# Запит файлів
+
+Ви можете визначити файли, які будуть завантажуватися клієнтом, використовуючи `File`.
+
+/// info | Інформація
+
+Щоб отримувати завантажені файли, спочатку встановіть python-multipart.
+
+Переконайтеся, що Ви створили [віртуальне середовище](../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank}, активували його та встановили пакет, наприклад:
+
+```console
+$ pip install python-multipart
+```
+
+Це необхідно, оскільки завантажені файли передаються у вигляді "форматованих даних форми".
+
+///
+
+## Імпорт `File`
+
+Імпортуйте `File` та `UploadFile` з `fastapi`:
+
+{* ../../docs_src/request_files/tutorial001_an_py39.py hl[3] *}
+
+## Визначення параметрів `File`
+
+Створіть параметри файлів так само як Ви б створювали `Body` або `Form`:
+
+{* ../../docs_src/request_files/tutorial001_an_py39.py hl[9] *}
+
+/// info | Інформація
+
+`File` — це клас, який безпосередньо успадковує `Form`.
+
+Але пам’ятайте, що коли Ви імпортуєте `Query`, `Path`, `File` та інші з `fastapi`, це насправді функції, які повертають спеціальні класи.
+
+///
+
+/// tip | Підказка
+
+Щоб оголосити тіла файлів, Вам потрібно використовувати `File`, тому що інакше параметри будуть інтерпретовані як параметри запиту або параметри тіла (JSON).
+
+///
+
+Файли будуть завантажені у вигляді "форматованих даних форми".
+
+Якщо Ви оголосите тип параметра функції обробника маршруту як `bytes`, **FastAPI** прочитає файл за Вас, і Ви отримаєте його вміст у вигляді `bytes`.
+
+Однак майте на увазі, що весь вміст буде збережено в пам'яті. Це працюватиме добре для малих файлів.
+
+Але в деяких випадках Вам може знадобитися `UploadFile`.
+
+## Параметри файлу з `UploadFile`
+
+Визначте параметр файлу з типом `UploadFile`:
+
+{* ../../docs_src/request_files/tutorial001_an_py39.py hl[14] *}
+
+Використання `UploadFile` має кілька переваг перед `bytes`:
+
+* Вам не потрібно використовувати `File()` у значенні за замовчуванням параметра.
+* Використовується "буферизований" файл:
+ * Файл зберігається в пам'яті до досягнення певного обмеження, після чого він записується на диск.
+* Це означає, що він добре працює для великих файлів, таких як зображення, відео, великі двійкові файли тощо, не споживаючи всю пам'ять.
+Ви можете отримати метадані про завантажений файл.
+* Він має file-like `асинхронний файловий інтерфейс` interface.
+* Він надає фактичний об'єкт Python `SpooledTemporaryFile`, який можна передавати безпосередньо іншим бібліотекам.
+
+### `UploadFile`
+
+`UploadFile` має такі атрибути:
+
+* `filename`: Рядок `str` з оригінальною назвою файлу, який був завантажений (наприклад, `myimage.jpg`).
+* `content_type`: Рядок `str` з MIME-типом (наприклад, `image/jpeg`).
+* `file`: Об'єкт SpooledTemporaryFile (файлоподібний об'єкт). Це фактичний файловий об'єкт Python, який можна безпосередньо передавати іншим функціям або бібліотекам, що очікують "файлоподібний" об'єкт.
+
+`UploadFile` має такі асинхронні `async` методи. Вони викликають відповідні методи файлу під капотом (використовуючи внутрішній `SpooledTemporaryFile`).
+
+* `write(data)`: Записує `data` (`str` або `bytes`) у файл.
+* `read(size)`: Читає `size` (`int`) байтів/символів з файлу.
+* `seek(offset)`: Переміщується до позиції `offset` (`int`) у файлі.
+ * Наприклад, `await myfile.seek(0)` поверне курсор на початок файлу.
+ * This is especially useful if you run `await myfile.read()` once and then need to read the contents again. Це особливо корисно, якщо Ви виконуєте await `await myfile.read()` один раз, а потім потрібно знову прочитати вміст.
+* `close()`: Закриває файл.
+
+Оскільки всі ці методи є асинхронними `async`, Вам потрібно використовувати "await":
+
+Наприклад, всередині `async` *функції обробки шляху* Ви можете отримати вміст за допомогою:
+
+```Python
+contents = await myfile.read()
+```
+Якщо Ви знаходитесь у звичайній `def` *функції обробки шляху*, Ви можете отримати доступ до `UploadFile.file` безпосередньо, наприклад:
+
+```Python
+contents = myfile.file.read()
+```
+
+/// note | Технічні деталі `async`
+
+Коли Ви використовуєте `async` методи, **FastAPI** виконує файлові операції у пулі потоків та очікує їх завершення.
+
+///
+
+/// note | Технічні деталі Starlette
+
+`UploadFile` у **FastAPI** успадковується безпосередньо від `UploadFile` у **Starlette**, але додає деякі необхідні частини, щоб зробити його сумісним із **Pydantic** та іншими компонентами FastAPI.
+
+///
+
+## Що таке "Form Data"
+
+Спосіб, у який HTML-форми (``) надсилають дані на сервер, зазвичай використовує "спеціальне" кодування, відмінне від JSON.
+
+**FastAPI** забезпечує правильне зчитування цих даних з відповідної частини запиту, а не з JSON.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Дані з форм зазвичай кодуються за допомогою "media type" `application/x-www-form-urlencoded`, якщо вони не містять файлів.
+
+Але якщо форма містить файли, вона кодується у форматі `multipart/form-data`. Якщо Ви використовуєте `File`, **FastAPI** визначить, що потрібно отримати файли з відповідної частини тіла запиту.
+
+Щоб дізнатися більше про ці типи кодування та формові поля, ознайомтеся з документацією MDN щодо POST.
+
+///
+
+/// warning | Увага
+
+Ви можете оголосити кілька параметрів `File` і `Form` в *операції шляху*, але Ви не можете одночасно оголошувати поля `Body`, які мають надходити у форматі JSON, оскільки тіло запиту буде закодоване у форматі `multipart/form-data`, а не `application/json`.
+
+Це не обмеження **FastAPI**, а особливість протоколу HTTP.
+
+///
+
+## Опціональне Завантаження Файлів
+
+Файл можна зробити необов’язковим, використовуючи стандартні анотації типів і встановлюючи значення за замовчуванням `None`:
+
+{* ../../docs_src/request_files/tutorial001_02_an_py310.py hl[9,17] *}
+
+## `UploadFile` із Додатковими Мета Даними
+
+Ви також можете використовувати `File()` разом із `UploadFile`, наприклад, для встановлення додаткових метаданих:
+
+{* ../../docs_src/request_files/tutorial001_03_an_py39.py hl[9,15] *}
+
+## Завантаження Кількох Файлів
+
+Можна завантажувати кілька файлів одночасно.
+
+Вони будуть пов’язані з одним і тим самим "form field", який передається у вигляді "form data".
+
+Щоб це реалізувати, потрібно оголосити список `bytes` або `UploadFile`:
+
+{* ../../docs_src/request_files/tutorial002_an_py39.py hl[10,15] *}
+
+Ви отримаєте, як і було оголошено, `list` із `bytes` або `UploadFile`.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використати `from starlette.responses import HTMLResponse`.
+
+**FastAPI** надає ті ж самі `starlette.responses`, що й `fastapi.responses`, для зручності розробників. Однак більшість доступних відповідей надходять безпосередньо від Starlette.
+
+///
+
+### Завантаження декількох файлів із додатковими метаданими
+
+Так само як і раніше, Ви можете використовувати `File()`, щоб встановити додаткові параметри навіть для `UploadFile`:
+
+{* ../../docs_src/request_files/tutorial003_an_py39.py hl[11,18:20] *}
+
+## Підсумок
+
+Використовуйте `File`, `bytes`та `UploadFile`, щоб оголошувати файли для завантаження у запитах, які надсилаються у вигляді form data.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/request-form-models.md b/docs/uk/docs/tutorial/request-form-models.md
new file mode 100644
index 000000000..7f5759e79
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/request-form-models.md
@@ -0,0 +1,78 @@
+# Моделі форм (Form Models)
+
+У FastAPI Ви можете використовувати **Pydantic-моделі** для оголошення **полів форми**.
+
+/// info | Інформація
+
+Щоб використовувати форми, спочатку встановіть python-multipart.
+
+Переконайтеся, що Ви створили [віртуальне середовище](../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank}, активували його, а потім встановили бібліотеку, наприклад:
+
+```console
+$ pip install python-multipart
+```
+
+///
+
+/// note | Підказка
+
+Ця функція підтримується, починаючи з FastAPI версії `0.113.0`. 🤓
+
+///
+
+## Використання Pydantic-моделей для форм
+
+Вам просто потрібно оголосити **Pydantic-модель** з полями, які Ви хочете отримати як **поля форми**, а потім оголосити параметр як `Form`:
+
+{* ../../docs_src/request_form_models/tutorial001_an_py39.py hl[9:11,15] *}
+
+**FastAPI** **витягне** дані для **кожного поля** з **формових даних** у запиті та надасть вам Pydantic-модель, яку Ви визначили.
+
+## Перевірка документації
+
+Ви можете перевірити це в UI документації за `/docs`:
+
+
+
+
+
+## Заборона додаткових полів форми
+
+У деяких особливих випадках (ймовірно, рідко) Ви можете **обмежити** форму лише тими полями, які були оголошені в Pydantic-моделі, і **заборонити** будь-які **додаткові** поля.
+
+/// note | Підказка
+
+Ця функція підтримується, починаючи з FastAPI версії `0.114.0`. 🤓
+
+///
+
+Ви можете використати конфігурацію Pydantic-моделі, щоб заборонити `forbid` будь-які додаткові `extra` поля:
+
+{* ../../docs_src/request_form_models/tutorial002_an_py39.py hl[12] *}
+
+Якщо клієнт спробує надіслати додаткові дані, він отримає **відповідь з помилкою**.
+
+Наприклад, якщо клієнт спробує надіслати наступні поля форми:
+
+* `username`: `Rick`
+* `password`: `Portal Gun`
+* `extra`: `Mr. Poopybutthole`
+
+Він отримає відповідь із помилкою, яка повідомляє, що поле `extra` не дозволено:
+
+```json
+{
+ "detail": [
+ {
+ "type": "extra_forbidden",
+ "loc": ["body", "extra"],
+ "msg": "Extra inputs are not permitted",
+ "input": "Mr. Poopybutthole"
+ }
+ ]
+}
+```
+
+## Підсумок
+
+Ви можете використовувати Pydantic-моделі для оголошення полів форми у FastAPI. 😎
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/request-forms-and-files.md b/docs/uk/docs/tutorial/request-forms-and-files.md
new file mode 100644
index 000000000..a089ef945
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/request-forms-and-files.md
@@ -0,0 +1,41 @@
+# Запити з формами та файлами
+
+У FastAPI Ви можете одночасно отримувати файли та поля форми, використовуючи `File` і `Form`.
+
+/// info | Інформація
+
+Щоб отримувати завантажені файли та/або дані форми, спочатку встановіть python-multipart.
+
+Переконайтеся, що Ви створили [віртуальне середовище](../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank}, активували його, а потім встановили бібліотеку, наприклад:
+
+```console
+$ pip install python-multipart
+```
+
+///
+
+## Імпорт `File` та `Form`
+
+{* ../../docs_src/request_forms_and_files/tutorial001_an_py39.py hl[3] *}
+
+## Оголошення параметрів `File` та `Form`
+
+Створіть параметри файлів та форми так само як і для `Body` або `Query`:
+
+{* ../../docs_src/request_forms_and_files/tutorial001_an_py39.py hl[10:12] *}
+
+Файли та поля форми будуть завантажені як формові дані, і Ви отримаєте як файли, так і введені користувачем поля.
+
+Ви також можете оголосити деякі файли як `bytes`, а деякі як `UploadFile`.
+
+/// warning | Увага
+
+Ви можете оголосити кілька параметрів `File` і `Form` в операції *шляху*, але не можете одночасно оголошувати `Body`-поля, які очікуєте отримати у форматі JSON, оскільки запит матиме тіло, закодоване за допомогою `multipart/form-data`, а не `application/json`.
+
+Це не обмеження **FastAPI**, а частина протоколу HTTP.
+
+///
+
+## Підсумок
+
+Використовуйте `File` та `Form` разом, коли вам потрібно отримувати дані форми та файли в одному запиті.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/request-forms.md b/docs/uk/docs/tutorial/request-forms.md
new file mode 100644
index 000000000..10c58a73e
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/request-forms.md
@@ -0,0 +1,73 @@
+# Дані форми
+
+Якщо Вам потрібно отримувати поля форми замість JSON, Ви можете використовувати `Form`.
+
+/// info | Інформація
+
+Щоб використовувати форми, спочатку встановіть `python-multipart`.
+
+Переконайтеся, що Ви створили [віртуальне середовище](../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank}, активували його, і потім встановили бібліотеку, наприклад:
+
+```console
+$ pip install python-multipart
+```
+
+///
+
+## Імпорт `Form`
+
+Імпортуйте `Form` з `fastapi`:
+
+{* ../../docs_src/request_forms/tutorial001_an_py39.py hl[3] *}
+
+## Оголошення параметрів `Form`
+
+Створюйте параметри форми так само як Ви б створювали `Body` або `Query`:
+
+{* ../../docs_src/request_forms/tutorial001_an_py39.py hl[9] *}
+
+Наприклад, один зі способів використання специфікації OAuth2 (так званий "password flow") вимагає надсилати `username` та `password` як поля форми.
+
+spec вимагає, щоб ці поля мали точні назви `username` і `password` та надсилалися у вигляді полів форми, а не JSON.
+
+З `Form` Ви можете оголошувати ті ж конфігурації, що і з `Body` (та `Query`, `Path`, `Cookie`), включаючи валідацію, приклади, псевдоніми (наприклад, `user-name` замість `username`) тощо.
+
+/// info | Інформація
+
+`Form` — це клас, який безпосередньо наслідується від `Body`.
+
+///
+
+/// tip | Порада
+
+Щоб оголосити тіло форми, потрібно явно використовувати `Form`, оскільки без нього параметри будуть інтерпретуватися як параметри запиту або тіла (JSON).
+
+///
+
+## Про "поля форми"
+
+HTML-форми (``) надсилають дані на сервер у "спеціальному" кодуванні, яке відрізняється від JSON.
+
+**FastAPI** подбає про те, щоб зчитати ці дані з правильного місця, а не з JSON.
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Дані з форм зазвичай кодуються за допомогою "типу медіа" `application/x-www-form-urlencoded`.
+
+Але якщо форма містить файли, вона кодується як `multipart/form-data`. Ви дізнаєтеся про обробку файлів у наступному розділі.
+
+Якщо Ви хочете дізнатися більше про ці кодування та поля форм, зверніться до MDN вебдокументації для POST.
+
+///
+
+/// warning | Попередження
+
+Ви можете оголосити кілька параметрів `Form` в *операції шляху*, але не можете одночасно оголосити поля `Body`, які Ви очікуєте отримати у форматі JSON, оскільки тіло запиту буде закодовано у форматі `application/x-www-form-urlencoded`, а не `application/json`.
+
+Це не обмеження **FastAPI**, а частина HTTP-протоколу.
+
+///
+
+## Підсумок
+
+Використовуйте `Form` для оголошення вхідних параметрів у вигляді даних форми.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/response-model.md b/docs/uk/docs/tutorial/response-model.md
new file mode 100644
index 000000000..def1f8a2d
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/response-model.md
@@ -0,0 +1,358 @@
+# Модель відповіді — Тип, що повертається
+
+Ви можете оголосити тип, який використовуватиметься у відповіді, за допомогою *анотації типу, що повертається* *функцією операцією шляху* (path operation)
+
+**Анотацію типу** можна вказати так само як і для вхідних **параметрів** функції: це можуть бути моделі Pydantic, списки (lists), словники (dictionaries), скалярні значення, як-от цілі числа (integers), булеві значення (booleans) тощо.
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial001_01_py310.py hl[16,21] *}
+
+FastAPI використовуватиме цей тип, щоб:
+
+* **Перевірити правильність** повернених даних.
+ * Якщо дані не валідні (наприклад, відсутнє поле), це означає, що Ваш код додатку працює некоректно і не повертає те, що повинен. У такому випадку FastAPI поверне помилку сервера, замість того щоб віддати недопустимі дані. Так Ви та Ваші клієнти будете впевнені, що отримуєте очікувані дані у правильному форматі.
+
+* Додати **JSON Schema** відповіді до специфікації OpenAPI в *операціях шляху*.
+ * Це буде використано в **автоматичній документації**.
+ * А також інструментами, які автоматично генерують клієнтський код.
+
+Але найголовніше:
+
+* FastAPI **обмежить та відфільтрує** вихідні дані відповідно до типу, вказаного у відповіді.
+ * Це особливо важливо для **безпеки**. Деталі нижче.
+
+## Параметр `response_model`
+
+Іноді Вам потрібно або зручно повертати інші типи даних, ніж ті, що зазначені як тип відповіді.
+
+Наприклад, Ви можете **повертати словник** або об’єкт бази даних, але **оголосити модель Pydantic** як модель відповіді. Тоді модель Pydantic автоматично оброблятиме валідацію, документацію тощо.
+
+Якщо Ви додасте анотацію типу для повернення, редактор коду або mypy можуть поскаржитися, що функція повертає інший тип (наприклад, dict замість Item).
+
+У таких випадках можна скористатися параметром `response_model` в декораторі маршруту (наприклад, @app.get()).
+
+Параметр `response_model` працює з будь-яким *оператором шляху*:
+
+* `@app.get()`
+* `@app.post()`
+* `@app.put()`
+* `@app.delete()`
+* тощо.
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial001_py310.py hl[17,22,24:27] *}
+
+/// note | Примітка
+
+Зверніть увагу, що `response_model` є параметром методу-декоратора (`get`, `post`, тощо), а не *функцією операцією шляху* (path operation function), як це робиться з параметрами або тілом запиту.
+
+///
+
+`response_model` приймає такий самий тип, який Ви б вказали для поля моделі Pydantic. Тобто це може бути як Pydantic-модель, так і, наприклад, `list` із моделей Pydantic — `List[Item]`.
+
+FastAPI використовуватиме `response_model` для створення документації, валідації даних та — найважливіше — **перетворення та фільтрації вихідних даних** згідно з оголошеним типом.
+
+/// tip | Порада
+
+Якщо у Вас увімкнено сувору перевірку типів у редакторі, mypy тощо, Ви можете оголосити тип повернення функції як `Any`.
+
+Таким чином, Ви повідомляєте редактору, що свідомо повертаєте будь-що. Але FastAPI усе одно виконуватиме створення документації, валідацію, фільтрацію тощо за допомогою параметра `response_model`.
+
+///
+
+### Пріоритет `response_model`
+
+Якщо Ви вказуєте і тип повернення, і `response_model`, то FastAPI використовуватиме `response_model` з пріоритетом.
+
+Таким чином, Ви можете додати правильні анотації типів до ваших функцій, навіть якщо вони повертають тип, відмінний від `response_model`. Це буде корисно для редакторів коду та інструментів, таких як mypy. І при цьому FastAPI продовжить виконувати валідацію даних, генерувати документацію тощо на основі `response_model`.
+
+Ви також можете використати `response_model=None`, щоб вимкнути створення моделі відповіді для цієї *операції шляху*. Це може знадобитися, якщо Ви додаєте анотації типів до об'єктів, які не є допустимими полями Pydantic — приклад цього Ви побачите в одному з наступних розділів.
+
+## Повернути ті самі вхідні дані
+
+Тут ми оголошуємо модель `UserIn`, яка містить звичайний текстовий пароль:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial002_py310.py hl[7,9] *}
+
+/// info | Інформація
+
+Щоб використовувати `EmailStr`, спочатку встановіть `email-validator`.
+
+Переконайтесь, що Ви створили [віртуальне середовище](../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank}, активували його, а потім встановили пакет, наприклад:
+
+```console
+$ pip install email-validator
+```
+
+or with:
+
+```console
+$ pip install "pydantic[email]"
+```
+
+///
+
+І ми використовуємо цю модель, щоб оголосити і вхідні, і вихідні дані:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial002_py310.py hl[16] *}
+
+Тепер, коли браузер створює користувача з паролем, API поверне той самий пароль у відповіді.
+
+У цьому випадку це може не бути проблемою, адже саме користувач надіслав пароль.
+
+Але якщо ми використаємо цю ж модель для іншої операції шляху, ми можемо випадково надіслати паролі наших користувачів кожному клієнту.
+
+/// danger | Обережно
+
+Ніколи не зберігайте пароль користувача у відкритому вигляді та не надсилайте його у відповіді, якщо тільки Ви не знаєте всі ризики і точно розумієте, що робите.
+
+///
+
+## Додайте окрему вихідну модель
+
+Замість цього ми можемо створити вхідну модель з відкритим паролем і вихідну модель без нього:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial003_py310.py hl[9,11,16] *}
+
+Тут, навіть якщо *функція операції шляху* повертає об'єкт користувача, який містить пароль:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial003_py310.py hl[24] *}
+
+...ми оголосили `response_model` як нашу модель `UserOut`, яка не містить пароля:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial003_py310.py hl[22] *}
+
+Таким чином, **FastAPI** автоматично відфільтрує всі дані, які не вказані у вихідній моделі (за допомогою Pydantic).
+
+### `response_model` або тип повернення
+
+У цьому випадку, оскільки дві моделі різні, якщо ми анотуємо тип повернення функції як `UserOut`, редактор і такі інструменти, як mypy, видадуть помилку, бо фактично ми повертаємо інший тип.
+
+Тому в цьому прикладі ми використовуємо параметр `response_model`, а не анотацію типу повернення.
+
+...але читайте далі, щоб дізнатися, як обійти це обмеження.
+
+## Тип повернення і фільтрація даних
+
+Продовжимо з попереднього прикладу. Ми хотіли **анотувати функцію одним типом**, але при цьому повертати з неї більше даних.
+
+Ми хочемо, щоб FastAPI продовжував **фільтрувати** ці дані за допомогою response_model. Тобто навіть якщо функція повертає більше інформації, у відповіді будуть лише ті поля, які вказані у response_model.
+
+У попередньому прикладі, оскільки класи були різні, нам довелося використовувати параметр `response_model`. Але це означає, що ми не отримуємо підтримки з боку редактора коду та інструментів перевірки типів щодо типу, який повертає функція.
+
+Проте в більшості випадків, коли нам потрібно зробити щось подібне, ми просто хочемо, щоб модель **відфільтрувала або прибрала** частину даних, як у цьому прикладі.
+
+У таких випадках ми можемо використати класи та спадкування, щоб скористатися **анотаціями типів** функцій — це дає кращу підтримку з боку редактора та інструментів типу mypy, і при цьому FastAPI продовжує виконувати **фільтрацію даних** у відповіді.
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial003_01_py310.py hl[7:10,13:14,18] *}
+
+Завдяки цьому ми отримуємо підтримку інструментів — від редакторів і mypy, оскільки цей код є коректним з точки зору типів, — але ми також отримуємо фільтрацію даних від FastAPI.
+
+Як це працює? Давайте розберемося. 🤓
+
+### Типи та підтримка інструментів
+
+Спершу подивимось, як це бачать редактори, mypy та інші інструменти.
+
+`BaseUser` має базові поля. Потім `UserIn` успадковує `BaseUser` і додає поле `password`, отже, він матиме всі поля з обох моделей.
+
+Ми зазначаємо тип повернення функції як `BaseUser`, але фактично повертаємо екземпляр `UserIn`.
+
+Редактор, mypy та інші інструменти не скаржитимуться на це, тому що з точки зору типізації `UserIn` є підкласом `BaseUser`, а це означає, що він є `валідним` типом, коли очікується будь-що, що є `BaseUser`.
+
+### Фільтрація даних у FastAPI
+
+Тепер для FastAPI він бачить тип повернення і переконується, що те, що Ви повертаєте, містить **тільки** поля, які оголошені у цьому типі.
+
+FastAPI виконує кілька внутрішніх операцій з Pydantic, щоб гарантувати, що правила наслідування класів не застосовуються для фільтрації повернених даних, інакше Ви могли б повернути значно більше даних, ніж очікували.
+
+Таким чином, Ви отримуєте найкраще з двох світів: анотації типів **з підтримкою інструментів** і **фільтрацію даних**.
+
+## Подивитись у документації
+
+Коли Ви дивитесь автоматичну документацію, Ви можете побачити, що вхідна модель і вихідна модель мають власну JSON-схему:
+
+
+
+І обидві моделі використовуються для інтерактивної API-документації:
+
+
+
+## Інші анотації типів повернення
+
+Існують випадки, коли Ви повертаєте щось, що не є допустимим полем Pydantic, але анотуєте це у функції лише для того, щоб отримати підтримку від інструментів (редактора, mypy тощо).
+
+### Повернення Response напряму
+
+Найпоширенішим випадком буде [повернення Response напряму, як пояснюється пізніше у розширеній документації](../advanced/response-directly.md){.internal-link target=_blank}.
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial003_02.py hl[8,10:11] *}
+
+Цей простий випадок автоматично обробляється FastAPI, тому що анотація типу повернення — це клас (або підклас) `Response`.
+
+І інструменти також будуть задоволені, бо і `RedirectResponse`, і `JSONResponse` є підкласами `Response`, отже анотація типу коректна.
+
+### Анотація підкласу Response
+
+Також можна використовувати підклас `Response` у анотації типу:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial003_03.py hl[8:9] *}
+
+Це теж працюватиме, бо `RedirectResponse` — підклас `Response`, і FastAPI автоматично обробить цей простий випадок.
+
+### Некоректні анотації типу повернення
+
+Але коли Ви повертаєте якийсь інший довільний об’єкт, що не є валідним типом Pydantic (наприклад, об’єкт бази даних), і анотуєте його так у функції, FastAPI спробує створити Pydantic модель відповіді на основі цієї анотації типу, і це завершиться помилкою.
+
+Те саме станеться, якщо Ви використовуєте union між різними типами, де один або більше не є валідними типами Pydantic, наприклад, це спричинить помилку 💥:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial003_04_py310.py hl[8] *}
+
+...це не працює, тому що тип анотації не є типом Pydantic і не є просто класом `Response` або його підкласом, а є об’єднанням (union) — або `Response`, або `dict`.
+
+### Відключення Моделі Відповіді
+
+Продовжуючи приклад вище, можливо, Ви не хочете використовувати стандартну валідацію даних, автоматичну документацію, фільтрацію тощо, які FastAPI виконує за замовчуванням.
+
+Але ви все одно можете залишити анотацію типу у функції, щоб зберегти підтримку з боку інструментів, таких як редактори коду або статичні перевірки типів (наприклад, mypy).
+
+У такому випадку ви можете вимкнути генерацію моделі відповіді, встановивши `response_model=None`:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial003_05_py310.py hl[7] *}
+
+Це змусить FastAPI пропустити генерацію моделі відповіді, і таким чином Ви зможете використовувати будь-які анотації типів повернення без впливу на вашу FastAPI аплікацію. 🤓
+
+## Параметри кодування моделі відповіді
+
+Ваша модель відповіді може мати значення за замовчуванням, наприклад:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial004_py310.py hl[9,11:12] *}
+
+* `description: Union[str, None] = None` (або `str | None = None` у Python 3.10) має значення за замовчуванням `None`.
+* `tax: float = 10.5` має значення за замовчуванням `10.5`.
+* `tags: List[str] = []` має значення за замовчуванням порожній список: `[]`.
+
+Але Ви можете захотіти не включати їх у результат, якщо вони фактично не були збережені.
+
+Наприклад, якщо у Вас є моделі з багатьма необов’язковими атрибутами у NoSQL базі даних, але Ви не хочете відправляти дуже довгі JSON-відповіді, повні значень за замовчуванням.
+
+### Використовуйте параметр `response_model_exclude_unset`
+
+Ви можете встановити параметр декоратора шляху `response_model_exclude_unset=True`:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial004_py310.py hl[22] *}
+
+і ці значення за замовчуванням не будуть включені у відповідь, тільки фактично встановлені значення.
+
+Отже, якщо Ви надішлете запит до цього оператора шляху для елемента з item_id `foo`, відповідь (без включення значень за замовчуванням) буде:
+
+```JSON
+{
+ "name": "Foo",
+ "price": 50.2
+}
+```
+
+/// info | Інформація
+
+У Pydantic версії 1 метод називався `.dict()`, він був застарілий (але ще підтримується) у Pydantic версії 2 і перейменований у `.model_dump()`.
+
+Приклади тут використовують `.dict()` для сумісності з Pydantic v1, але Вам слід використовувати `.model_dump()`, якщо Ви можете використовувати Pydantic v2.
+
+///
+
+/// info | Інформація
+
+FastAPI використовує `.dict()` моделі Pydantic з параметром `exclude_unset`, щоб досягти цього.
+
+///
+
+/// info | Інформація
+
+Ви також можете використовувати:
+
+* `response_model_exclude_defaults=True`
+* `response_model_exclude_none=True`
+
+як описано в документації Pydantic for `exclude_defaults` та `exclude_none`.
+
+///
+
+#### Дані зі значеннями для полів із типовими значеннями
+
+Але якщо Ваші дані мають значення для полів моделі з типовими значеннями, як у елемента з item_id `bar`:
+
+```Python hl_lines="3 5"
+{
+ "name": "Bar",
+ "description": "The bartenders",
+ "price": 62,
+ "tax": 20.2
+}
+```
+вони будуть включені у відповідь.
+
+#### Дані з тими самими значеннями, що й типові
+
+Якщо дані мають ті самі значення, що й типові, як у елемента з item_id `baz`:
+
+```Python hl_lines="3 5-6"
+{
+ "name": "Baz",
+ "description": None,
+ "price": 50.2,
+ "tax": 10.5,
+ "tags": []
+}
+```
+
+FastAPI достатньо розумний (насправді, Pydantic достатньо розумний), щоб зрозуміти, що, хоча `description`, `tax` і `tags` мають ті самі значення, що й типові, вони були встановлені явно (а не взяті як значення за замовчуванням).
+
+Отже, вони будуть включені у JSON-відповідь.
+
+/// tip | Порада
+
+Зверніть увагу, що типові значення можуть бути будь-якими, не лише `None`.
+
+Це може бути list (`[]`), `float` 10.5 тощо.
+
+///
+
+### `response_model_include` та `response_model_exclude`
+
+Ви також можете використовувати параметри *декоратора операції шляху* `response_model_include` та `response_model_exclude`.
+
+Вони приймають `set` (множину) рядків (`str`) з іменами атрибутів, які потрібно включити (пропускаючи інші) або виключити (включаючи інші).
+
+Це можна використовувати як швидкий спосіб, якщо у Вас є лише одна модель Pydantic і Ви хочете видалити деякі дані з виводу.
+
+/// tip | Порада
+
+Але все ж рекомендується використовувати описані вище підходи, із застосуванням кількох класів, замість цих параметрів.
+
+
+Це тому, що JSON Schema, який генерується у вашому OpenAPI додатку (і в документації), все одно буде відповідати повній моделі, навіть якщо Ви використовуєте `response_model_include` або `response_model_exclude` для виключення деяких атрибутів.
+
+Це також стосується `response_model_by_alias`, який працює подібним чином.
+
+///
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial005_py310.py hl[29,35] *}
+
+/// tip | Порада
+
+Синтаксис `{"name", "description"}` створює `set` з цими двома значеннями.
+
+Він еквівалентний `set(["name", "description"])`.
+
+///
+
+#### Використання `list` замість `set`
+
+Якщо Ви забудете використати `set` і натомість застосуєте `list` або `tuple`, FastAPI все одно перетворить це на `set`, і все працюватиме правильно:
+
+{* ../../docs_src/response_model/tutorial006_py310.py hl[29,35] *}
+
+## Підсумок
+
+Використовуйте параметр `response_model` *декоратора операції шляху*, щоб визначати моделі відповіді, особливо щоб гарантувати фільтрацію приватних даних.
+
+Використовуйте `response_model_exclude_unset`, щоб повертати лише явно встановлені значення.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/response-status-code.md b/docs/uk/docs/tutorial/response-status-code.md
new file mode 100644
index 000000000..1ed69d6f2
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/response-status-code.md
@@ -0,0 +1,100 @@
+# Статус коди Відповідей
+
+Так само як Ви можете вказати модель відповіді, Ви також можете оголосити HTTP код статусу для відповіді за допомогою параметра `status_code` в будь-якій з *операцій шляху*:
+
+* `@app.get()`
+* `@app.post()`
+* `@app.put()`
+* `@app.delete()`
+* тощо.
+
+{* ../../docs_src/response_status_code/tutorial001.py hl[6] *}
+
+/// note | Нотатка
+
+Зверніть увагу, що `status_code` є параметром методу "декоратора" (`get`, `post` і т.д.), а не Вашої *функції операції шляху*, як усі інші параметри та тіло запиту.
+
+///
+
+Параметр `status_code` приймає число, яке відповідає HTTP коду статусу.
+
+/// info | Інформація
+`status_code` також може отримувати значення з `IntEnum`, наприклад, з Python `http.HTTPStatus`.
+
+///
+
+Він буде:
+
+* Повертати вказаний код статусу у відповіді.
+* Документувати його як такий у схемі OpenAPI (і, таким чином, в інтерфейсі користувача):
+
+
+
+/// note | Нотатка
+
+Деякі коди відповіді (див. наступний розділ) вказують, що відповідь не має тіла.
+
+FastAPI знає про це і створить OpenAPI документацію, яка вказує, що тіла відповіді немає.
+
+///
+
+## Про HTTP статус коди
+
+/// note | Нотатка
+
+Якщо Ви вже знаєте, що таке HTTP коди статусу, переходьте до наступного розділу.
+
+///
+
+В HTTP Ви надсилаєте числовий код статусу з 3 цифр як частину відповіді.
+
+Ці коди статусу мають пов’язану назву для їх розпізнавання, але найважливішою частиною є саме число.
+
+Коротко:
+
+* **`100 - 199`** "Інформаційні" відповіді. Ви рідко використовуєте їх напряму. Відповіді з такими кодами не можуть мати тіла.
+* **`200 - 299`** "Успішні" відповіді. Це ті, які Ви використовуватимете найчастіше.
+ * `200` - код за замовчуванням, який означає, що все пройшло "OK".
+ * Інший приклад – `201`, "Created" (створено). Його зазвичай використовують після створення нового запису в базі даних.
+ * Особливий випадок – `204`, "No Content" (немає вмісту). Ця відповідь використовується, коли немає даних для повернення клієнту, тому відповідь не повинна мати тіла.
+* **`300 - 399`** "Перенаправлення". Відповіді з цими кодами можуть мати або не мати тіла, за винятком `304`, "Not Modified" (не змінено), яка не повинна мати тіла.
+* **`400 - 499`** "Помилка клієнта". Це другий тип, який Ви, ймовірно, будете використовувати найчастіше.
+ * Приклад `404`, "Not Found" (не знайдено).
+ * Для загальних помилок клієнта можна використовувати `400`.
+* `500 - 599` "Помилки сервера". Ви майже ніколи не використовуєте їх напряму. Якщо в коді Вашого застосунку або на сервері щось пішло не так, автоматично буде повернено один із цих кодів статусу.
+
+/// tip | Порада
+
+Щоб дізнатися більше про кожен код статусу і призначення кожного з них, перегляньте документацію MDN про HTTP коди статусу.
+
+///
+
+## Легкий спосіб запам'ятати назви
+
+Розглянемо ще раз попередній приклад:
+
+{* ../../docs_src/response_status_code/tutorial001.py hl[6] *}
+
+`201` - це код статусу для "Created" (створено).
+
+Але Вам не потрібно запам'ятовувати, що означає кожен із цих кодів.
+
+Ви можете використовувати зручні змінні з `fastapi.status`
+
+{* ../../docs_src/response_status_code/tutorial002.py hl[1,6] *}
+
+Ці змінні просто для зручності. Вони містять ті ж самі числа, але Ви можете скористатися автозаповненням в редакторі:
+
+
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використати `from starlette import status`.
+
+**FastAPI** надає ті ж самі змінні `starlette.status` як `fastapi.status`, просто для зручності розробника. Однак вони походять безпосередньо зі Starlette.
+
+///
+
+## Зміна значення за замовчуванням
+
+Далі, у Посібнику для досвідчених користувачів{.internal-link target=_blank}, Ви дізнаєтесь, як повернути інший код статусу, ніж той, який Ви оголосили тут.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/schema-extra-example.md b/docs/uk/docs/tutorial/schema-extra-example.md
new file mode 100644
index 000000000..853fd5e65
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/schema-extra-example.md
@@ -0,0 +1,222 @@
+# Декларування прикладів вхідних даних
+
+Ви можете задати приклади даних, які Ваш застосунок може отримувати.
+
+Ось кілька способів, як це зробити.
+
+## Додаткові дані JSON-схеми в моделях Pydantic
+
+Ви можете задати `examples` для моделі Pydantic, які буде додано до згенерованої JSON-схеми.
+
+//// tab | Pydantic v2
+
+{* ../../docs_src/schema_extra_example/tutorial001_py310.py hl[13:24] *}
+
+////
+
+//// tab | Pydantic v1
+
+{* ../../docs_src/schema_extra_example/tutorial001_pv1_py310.py hl[13:23] *}
+
+////
+
+Ця додаткова інформація буде додана як є до **JSON-схеми**, і вона буде використовуватися в документації до API.
+
+//// tab | Pydantic v2
+
+У версії Pydantic 2 використовується атрибут `model_config`, який приймає `dict`, як описано в документації Pydantic: Конфігурація.
+
+Ви можете встановити `"json_schema_extra"` як `dict`, що містить будь-які додаткові дані, які Ви хочете відобразити у згенерованій JSON-схемі, включаючи `examples`.
+
+////
+
+//// tab | Pydantic v1
+
+У версії Pydantic 1 використовується внутрішній клас `Config` і параметр `schema_extra`, як описано в документації Pydantic: Налаштування схеми.
+
+Ви можете задати `schema_extra` як `dict`, що містить будь-які додаткові дані, які Ви хочете бачити у згенерованій JSON-схемі, включаючи `examples`.
+
+////
+
+/// tip | Підказка
+
+Ви можете використати ту ж техніку, щоб розширити JSON-схему і додати власну додаткову інформацію.
+
+Наприклад, Ви можете використати її для додавання метаданих для інтерфейсу користувача на фронтенді тощо.
+
+///
+
+/// info | Інформація
+
+OpenAPI 3.1.0 (який використовується починаючи з FastAPI 0.99.0) додав підтримку `examples`, що є частиною стандарту **JSON-схеми**.
+
+До цього підтримувався лише ключ `example` з одним прикладом. Він все ще підтримується в OpenAPI 3.1.0, але є застарілим і не входить до стандарту JSON Schema. Тому рекомендується перейти з `example` на `examples`. 🤓
+
+Більше про це можна прочитати в кінці цієї сторінки.
+
+///
+
+## Додаткові аргументи `Field`
+
+Коли ви використовуєте `Field()` у моделях Pydantic, Ви також можете вказати додаткові `examples`:
+
+{* ../../docs_src/schema_extra_example/tutorial002_py310.py hl[2,8:11] *}
+
+## `examples` у JSON-схемі — OpenAPI
+
+При використанні будь-кого з наступного:
+
+* `Path()`
+* `Query()`
+* `Header()`
+* `Cookie()`
+* `Body()`
+* `Form()`
+* `File()`
+
+Ви також можете задати набір `examples` з додатковою інформацією, яка буде додана до їхніх **JSON-схем** у **OpenAPI**.
+
+### `Body` з `examples`
+
+Тут ми передаємо `examples`, які містять один приклад очікуваних даних у `Body()`:
+
+{* ../../docs_src/schema_extra_example/tutorial003_an_py310.py hl[22:29] *}
+
+### Приклад у UI документації
+
+За допомогою будь-якого з наведених вище методів це виглядатиме так у документації за `/docs`:
+
+
+
+### `Body` з кількома `examples`
+
+Звичайно, Ви також можете передати кілька `examples`:
+
+{* ../../docs_src/schema_extra_example/tutorial004_an_py310.py hl[23:38] *}
+
+Коли Ви це робите, приклади будуть частиною внутрішньої **JSON-схеми** для цих даних.
+
+Втім, на момент написання цього (26 серпня 2023), Swagger UI — інструмент, який відповідає за відображення UI документації — не підтримує показ кількох прикладів у **JSON-схеми**. Але нижче можна прочитати про обхідний шлях.
+
+### Специфічні для OpenAPI `examples`
+
+Ще до того, як **JSON-схема** почала підтримувати `examples`, OpenAPI вже мала підтримку поля з такою ж назвою — `examples`.
+
+Це **специфічне для OpenAPI** поле `examples` розміщується в іншій частині специфікації OpenAPI — у **деталях кожної *операції шляху***, а не всередині самої JSON-схеми.
+
+Swagger UI вже давно підтримує це поле `examples`. Тому Ви можете використовувати його, щоб **відображати** кілька **прикладів у документації**.
+
+Це поле `examples` у специфікації OpenAPI — це `dict` (словник) з **кількома прикладами** (а не список `list`), кожен із яких може містити додаткову інформацію, що буде додана до **OpenAPI**.
+
+Воно не включається до JSON Schema кожного параметра, а розміщується зовні, безпосередньо в *операції шляху*.
+
+### Використання параметра `openapi_examples`
+
+Ви можете оголосити специфічні для OpenAPI `examples` у FastAPI за допомогою параметра `openapi_examples` для:
+
+* `Path()`
+* `Query()`
+* `Header()`
+* `Cookie()`
+* `Body()`
+* `Form()`
+* `File()`
+
+Ключі словника (`dict`) ідентифікують кожен приклад, а кожне значення `dict` — кожен специфічний словник `dict` в `examples` може містити:
+
+* `summary`: короткий опис прикладу.
+* `description`: розгорнутий опис (може містити Markdown).
+* `value`: сам приклад, наприклад, словник (`dict`).
+* `externalValue`: альтернатива `value`, URL-адреса, що вказує на приклад. Проте ця опція може не підтримуватися більшістю інструментів, на відміну від `value`.
+
+Використання виглядає так:
+
+{* ../../docs_src/schema_extra_example/tutorial005_an_py310.py hl[23:49] *}
+
+### Приклади OpenAPI у UI документації
+
+З параметром `openapi_examples`, доданим до `Body()`, документація `/docs` виглядатиме так:
+
+
+
+## Технічні деталі
+
+/// tip | Підказка
+
+Якщо Ви вже використовуєте **FastAPI** версії **0.99.0 або вище**, Ви можете **пропустити** цей розділ.
+
+Він більш актуальний для старих версій, до появи OpenAPI 3.1.0.
+
+Можна вважати це коротким **історичним екскурсом** у OpenAPI та JSON Schema. 🤓
+
+///
+
+/// warning | Попередження
+
+Це дуже технічна інформація про стандарти **JSON Schema** і **OpenAPI**.
+
+Якщо вищезгадані ідеї вже працюють у Вас — можете не заглиблюватися в ці деталі.
+
+///
+
+До OpenAPI 3.1.0 специфікація використовувала стару та модифіковану версію **JSON Schema**.
+
+Оскільки JSON Schema раніше не підтримувала `examples`, OpenAPI додала власне поле `examples`.
+
+OpenAPI також додала `example` і `examples` до інших частин специфікації:
+
+* `Parameter Object` (в специфікації) використовується FastAPI для:
+ * `Path()`
+ * `Query()`
+ * `Header()`
+ * `Cookie()`
+* `Request Body Object`, в полі `content`, в `Media Type Object` (в специфікації) використовується FastAPI для:
+ * `Body()`
+ * `File()`
+ * `Form()`
+
+/// info | Інформація
+
+Цей старий параметр `examples`, специфічний для OpenAPI, тепер називається `openapi_examples`, починаючи з FastAPI версії `0.103.0`.
+
+///
+
+### Поле `examples` у JSON Schema
+
+Пізніше JSON Schema додала поле `examples` у нову версію специфікації.
+
+І вже OpenAPI 3.1.0 базується на цій новій версії (JSON Schema 2020-12), яка включає поле `examples`.
+
+Тепер це поле `examples` є пріоритетним і замінює старе (і кастомне) поле `example`, яке стало застарілим.
+
+Нове поле `examples` у JSON Schema — це **просто список (`list`)** прикладів, без додаткових метаданих (на відміну від OpenAPI).
+
+/// info | Інформація
+
+Навіть після того, як з'явився OpenAPI 3.1.0, який підтримував examples у JSON Schema, інструмент Swagger UI ще деякий час не підтримував цю версію (підтримка з’явилась з версії 5.0.0 🎉).
+
+Через це версії FastAPI до 0.99.0 все ще використовували версії OpenAPI нижчі за 3.1.0.
+
+///
+
+### `Examples` в Pydantic і FastAPI
+
+Коли Ви додаєте `examples` у модель Pydantic через `schema_extra` або `Field(examples=["something"])`, ці приклади додаються до **JSON Schema** цієї моделі.
+
+І ця **JSON Schema** Pydantic-моделі включається до **OpenAPI** Вашого API, а потім використовується в UI документації (docs UI).
+
+У версіях FastAPI до 0.99.0 (починаючи з 0.99.0 використовується новіший OpenAPI 3.1.0), коли Ви використовували `example` або `examples` з іншими утилітами (`Query()`, `Body()` тощо), ці приклади не додавалися до JSON Schema, який описує ці дані (навіть не до власної версії JSON Schema у OpenAPI). Натомість вони додавалися безпосередньо до опису *обробника шляху* *(path operation)* в OpenAPI (тобто поза межами частин, які використовують JSON Schema).
+
+Але тепер, коли FastAPI 0.99.0 і вище використовують OpenAPI 3.1.0, а той — JSON Schema 2020-12, разом із Swagger UI 5.0.0 і вище — все стало більш узгодженим, і examples тепер включаються до JSON Schema.
+
+### Swagger UI та специфічні для OpenAPI `examples`
+
+Раніше (станом на 26 серпня 2023 року) Swagger UI не підтримував кілька прикладів у JSON Schema, тому користувачі не мали можливості показати декілька прикладів у документації.
+
+Щоб вирішити це, FastAPI починаючи з версії 0.103.0 **додав підтримку** старого **OpenAPI-специфічного** поля `examples` через новий параметр `openapi_examples`. 🤓
+
+### Підсумок
+
+Раніше я казав, що не люблю історію... а тепер ось я — розповідаю "технічні історичні" лекції. 😅
+
+Коротко: **оновіться до FastAPI 0.99.0 або вище** — і все стане значно **простішим, узгодженим та інтуїтивно зрозумілим**, і Вам не доведеться знати всі ці історичні деталі. 😎
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/security/index.md b/docs/uk/docs/tutorial/security/index.md
new file mode 100644
index 000000000..c3d94be8d
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/security/index.md
@@ -0,0 +1,104 @@
+# Безпека
+
+Існує багато способів реалізувати безпеку, автентифікацію та авторизацію.
+
+Це зазвичай складна і "непроста" тема.
+
+У багатьох фреймворках і системах забезпечення безпеки та автентифікації займає величезну частину зусиль і коду (іноді — понад 50% всього написаного коду).
+
+**FastAPI** надає кілька інструментів, які допоможуть Вам впоратися з **безпекою** легко, швидко, стандартним способом, без необхідності вивчати всі специфікації безпеки.
+
+Але спочатку — кілька коротких понять.
+
+## Поспішаєте?
+
+Якщо Вам не цікаві всі ці терміни й просто потрібно *швидко* додати автентифікацію за логіном і паролем — переходьте до наступних розділів.
+
+## OAuth2
+
+OAuth2 — це специфікація, що описує кілька способів обробки автентифікації та авторизації.
+
+Це досить об'ємна специфікація, яка охоплює складні випадки використання.
+
+Вона включає способи автентифікації через "третю сторону".
+
+Саме це лежить в основі "входу через Google, Facebook, X (Twitter), GitHub" тощо.
+
+### OAuth 1
+
+Раніше існував OAuth 1, який значно відрізняється від OAuth2 і є складнішим, оскільки містив специфікації для шифрування комунікацій.
+
+Зараз майже не використовується.
+
+OAuth2 не вказує, як саме шифрувати з'єднання — воно очікує, що ваш застосунок працює через HTTPS.
+
+/// tip | Порада
+
+У розділі про **деплой** Ви побачите, як налаштувати HTTPS безкоштовно з Traefik та Let's Encrypt.
+
+///
+
+## OpenID Connect
+
+OpenID Connect — ще одна специфікація, побудована на основі **OAuth2**.
+
+Вона розширює OAuth2, уточнюючи деякі неоднозначності для досягнення кращої сумісності.
+
+Наприклад, вхід через Google використовує OpenID Connect (який базується на OAuth2).
+
+Але вхід через Facebook — ні. Він має власну реалізацію на базі OAuth2.
+
+### OpenID (не "OpenID Connect")
+
+Існувала також специфікація "OpenID", яка намагалася розвʼязати ті самі задачі, що й **OpenID Connect**, але не базувалась на OAuth2.
+
+Це була зовсім інша система, і сьогодні вона майже не використовується.
+
+## OpenAPI
+
+OpenAPI (раніше Swagger) — це специфікація для побудови API (тепер під егідою Linux Foundation).
+
+**FastAPI** базується на **OpenAPI**.
+
+Завдяки цьому Ви отримуєте автоматичну інтерактивну документацію, генерацію коду та багато іншого.
+
+OpenAPI дозволяє описувати різні "схеми" безпеки.
+
+Використовуючи їх, Ви можете скористатися всіма цими інструментами, що базуються на стандартах, зокрема інтерактивними системами документації.
+
+OpenAPI визначає такі схеми безпеки:
+
+* `apiKey`: специфічний для застосунку ключ, який може передаватися через:
+ * Параметр запиту.
+ * Заголовок.
+ * Cookie.
+* `http`: стандартні методи HTTP-автентифікації, включаючи:
+ * `bearer`: заголовок `Authorization` зі значенням `Bearer` та токеном. Це успадковано з OAuth2.
+ * HTTP Basic автентифікація
+ * HTTP Digest, тощо.
+* `oauth2`: усі способи обробки безпеки за допомогою OAuth2 (так звані «потоки»).
+ * Деякі з цих потоків підходять для створення власного провайдера автентифікації OAuth 2.0 (наприклад, Google, Facebook, X (Twitter), GitHub тощо):
+ * `implicit`— неявний
+ * `clientCredentials`— облікові дані клієнта
+ * `authorizationCode` — код авторизації
+ * Але є один окремий «потік», який ідеально підходить для реалізації автентифікації всередині одного додатку:
+ * `password`: у наступних розділах буде приклад використання цього потоку.
+* `openIdConnect`: дозволяє автоматично виявляти параметри автентифікації OAuth2.
+ * Це автоматичне виявлення визначається у специфікації OpenID Connect.
+
+
+/// tip | Порада
+
+Інтеграція інших провайдерів автентифікації/авторизації, таких як Google, Facebook, X (Twitter), GitHub тощо — також можлива і відносно проста.
+
+Найскладніше — це створити власного провайдера автентифікації/авторизації, як Google чи Facebook. Але **FastAPI** надає Вам інструменти, щоб зробити це легко, беручи на себе важку частину роботи.
+
+///
+
+## Інструменти **FastAPI**
+
+FastAPI надає кілька інструментів для кожної з описаних схем безпеки в модулі `fastapi.security`, які спрощують використання цих механізмів захисту.
+
+У наступних розділах Ви побачите, як додати безпеку до свого API за допомогою цих інструментів **FastAPI**.
+
+А також побачите, як вона автоматично інтегрується в інтерактивну документацію вашого API.
diff --git a/docs/uk/docs/tutorial/testing.md b/docs/uk/docs/tutorial/testing.md
new file mode 100644
index 000000000..25fc370d6
--- /dev/null
+++ b/docs/uk/docs/tutorial/testing.md
@@ -0,0 +1,240 @@
+# Тестування
+
+Тестування **FastAPI** додатків є простим та ефективним завдяки бібліотеці Starlette, яка базується на HTTPX.
+Оскільки HTTPX розроблений на основі Requests, його API є інтуїтивно зрозумілим для тих, хто вже знайомий з Requests.
+
+З його допомогою Ви можете використовувати pytest безпосередньо з **FastAPI**.
+
+## Використання `TestClient`
+
+/// info | Інформація
+
+Щоб використовувати `TestClient`, спочатку встановіть `httpx`.
+
+Переконайтеся, що Ви створили [віртуальне середовище](../virtual-environments.md){.internal-link target=_blank}, активували його, а потім встановили саму бібліотеку, наприклад:
+
+```console
+$ pip install httpx
+```
+
+///
+
+Імпортуйте `TestClient`.
+
+Створіть `TestClient`, передавши йому Ваш застосунок **FastAPI**.
+
+Створюйте функції з іменами, що починаються з `test_` (це стандартна угода для `pytest`).
+
+Використовуйте об'єкт `TestClient` так само як і `httpx`.
+
+Записуйте прості `assert`-вирази зі стандартними виразами Python, які потрібно перевірити (це також стандарт для `pytest`).
+
+{* ../../docs_src/app_testing/tutorial001.py hl[2,12,15:18] *}
+
+
+/// tip | Порада
+
+Зверніть увагу, що тестові функції — це звичайні `def`, а не `async def`.
+
+Виклики клієнта також звичайні, без використання `await`.
+
+Це дозволяє використовувати `pytest` без зайвих ускладнень.
+
+///
+
+/// note | Технічні деталі
+
+Ви також можете використовувати `from starlette.testclient import TestClient`.
+
+**FastAPI** надає той самий `starlette.testclient` під назвою `fastapi.testclient` для зручності розробників, але він безпосередньо походить із Starlette.
+
+///
+
+/// tip | Порада
+
+Якщо Вам потрібно викликати `async`-функції у ваших тестах, окрім відправлення запитів до FastAPI-застосунку (наприклад, асинхронні функції роботи з базою даних), перегляньте [Асинхронні тести](../advanced/async-tests.md){.internal-link target=_blank} у розширеному керівництві.
+
+///
+
+## Розділення тестів
+
+У реальному застосунку Ваші тести, ймовірно, будуть в окремому файлі.
+
+Також Ваш **FastAPI**-застосунок може складатися з кількох файлів або модулів тощо.
+
+### Файл застосунку **FastAPI**
+
+Припустимо, у Вас є структура файлів, описана в розділі [Більші застосунки](bigger-applications.md){.internal-link target=_blank}:
+
+```
+.
+├── app
+│ ├── __init__.py
+│ └── main.py
+```
+У файлі `main.py` знаходиться Ваш застосунок **FastAPI** :
+
+{* ../../docs_src/app_testing/main.py *}
+
+### Файл тестування
+
+Ви можете створити файл `test_main.py` з Вашими тестами. Він може знаходитися в тому ж пакеті Python (у тій самій директорії з файлом `__init__.py`):
+
+
+``` hl_lines="5"
+.
+├── app
+│ ├── __init__.py
+│ ├── main.py
+│ └── test_main.py
+```
+
+Оскільки цей файл знаходиться в тому ж пакеті, Ви можете використовувати відносний імпорт, щоб імпортувати об'єкт `app` із модуля `main` (`main.py`):
+
+{* ../../docs_src/app_testing/test_main.py hl[3] *}
+
+
+...і написати код для тестів так само як і раніше.
+
+## Тестування: розширений приклад
+
+Тепер розширимо цей приклад і додамо більше деталей, щоб побачити, як тестувати різні частини.
+
+### Розширений файл застосунку **FastAPI**
+
+Залишимо ту саму структуру файлів:
+
+```
+.
+├── app
+│ ├── __init__.py
+│ ├── main.py
+│ └── test_main.py
+```
+
+Припустимо, що тепер файл `main.py` із Вашим **FastAPI**-застосунком містить додаткові операції шляху (**path operations**).
+
+Він має `GET`-операцію, яка може повертати помилку.
+
+Він має `POST`-операцію, яка може повертати кілька помилок.
+
+Обидві операції шляху вимагають заголовок `X-Token`.
+
+//// tab | Python 3.10+
+
+```Python
+{!> ../../docs_src/app_testing/app_b_an_py310/main.py!}
+```
+
+////
+
+//// tab | Python 3.9+
+
+```Python
+{!> ../../docs_src/app_testing/app_b_an_py39/main.py!}
+```
+
+////
+
+//// tab | Python 3.8+
+
+```Python
+{!> ../../docs_src/app_testing/app_b_an/main.py!}
+```
+
+////
+
+//// tab | Python 3.10+ non-Annotated
+
+/// tip | Порада
+
+Бажано використовувати версію з `Annotated`, якщо це можливо
+
+///
+
+```Python
+{!> ../../docs_src/app_testing/app_b_py310/main.py!}
+```
+
+////
+
+//// tab | Python 3.8+ non-Annotated
+
+/// tip | Порада
+
+Бажано використовувати версію з `Annotated`, якщо це можливо
+
+///
+
+```Python
+{!> ../../docs_src/app_testing/app_b/main.py!}
+```
+
+////
+
+### Розширений тестовий файл
+
+Потім Ви можете оновити `test_main.py`, додавши розширені тести:
+
+{* ../../docs_src/app_testing/app_b/test_main.py *}
+
+Коли Вам потрібно передати клієнту інформацію в запиті, але Ви не знаєте, як це зробити, Ви можете пошукати (наприклад, у Google) спосіб реалізації в `httpx`, або навіть у `requests`, оскільки HTTPX розроблений на основі дизайну Requests.
+
+Далі Ви просто повторюєте ці ж дії у ваших тестах.
+
+Наприклад:
+
+* Щоб передати *path* або *query* параметр, додайте його безпосередньо до URL.
+* Щоб передати тіло JSON, передайте Python-об'єкт (наприклад, `dict`) у параметр `json`.
+* Якщо потрібно надіслати *Form Data* замість JSON, використовуйте параметр `data`.
+* Щоб передати заголовки *headers*, використовуйте `dict` у параметрі `headers`.
+* Для *cookies* використовуйте `dict` у параметрі `cookies`.
+
+Докладніше про передачу даних у бекенд (за допомогою `httpx` або `TestClient`) можна знайти в документації HTTPX.
+
+/// info | Інформація
+
+Зверніть увагу, що `TestClient` отримує дані, які можна конвертувати в JSON, а не Pydantic-моделі.
+Якщо у Вас є Pydantic-модель у тесті, і Ви хочете передати її дані в додаток під час тестування, Ви можете використати `jsonable_encoder`, описаний у розділі [JSON Compatible Encoder](encoder.md){.internal-link target=_blank}.
+
+///
+
+## Запуск тестів
+
+Після цього вам потрібно встановити `pytest`.
+
+Переконайтеся, що Ви створили [віртуальне середовище]{.internal-link target=_blank}, активували його і встановили необхідні пакети, наприклад:
+
+
diff --git a/docs/vi/docs/deployment/cloud.md b/docs/vi/docs/deployment/cloud.md
new file mode 100644
index 000000000..9ab72769d
--- /dev/null
+++ b/docs/vi/docs/deployment/cloud.md
@@ -0,0 +1,17 @@
+# Triển khai FastAPI trên các Dịch vụ Cloud
+
+Bạn có thể sử dụng **bất kỳ nhà cung cấp dịch vụ cloud** nào để triển khai ứng dụng FastAPI của mình.
+
+Trong hầu hết các trường hợp, các nhà cung cấp dịch vụ cloud lớn đều có hướng dẫn triển khai FastAPI với họ.
+
+## Nhà cung cấp dịch vụ Cloud - Nhà tài trợ
+Một vài nhà cung cấp dịch vụ cloud ✨ [**tài trợ cho FastAPI**](../help-fastapi.md#sponsor-the-author){.internal-link target=_blank} ✨, điều này giúp đảm bảo sự phát triển liên tục và khỏe mạnh của FastAPI và hệ sinh thái của nó.
+
+Thêm nữa, điều này cũng thể hiện cam kết thực sự của họ đối với FastAPI và **cộng đồng người dùng** (bạn), vì họ không chỉ muốn cung cấp cho bạn một **dịch vụ tốt** mà còn muốn đảm bảo rằng bạn có một **framework tốt và bền vững**, đó chính là FastAPI. 🙇
+
+Bạn có thể thử các dịch vụ của họ và làm theo hướng dẫn của họ:
+
+* Platform.sh
+* Porter
+* Coherence
+* Render
diff --git a/docs/vi/docs/deployment/index.md b/docs/vi/docs/deployment/index.md
new file mode 100644
index 000000000..24ffdc71b
--- /dev/null
+++ b/docs/vi/docs/deployment/index.md
@@ -0,0 +1,21 @@
+# Triển khai
+
+Triển khai một ứng dụng **FastAPI** khá dễ dàng.
+
+## Triển khai là gì
+
+Triển khai một ứng dụng có nghĩa là thực hiện các bước cần thiết để làm cho nó **sẵn sàng phục vụ người dùng**.
+
+Đối với một **API web**, điều này có nghĩa là đặt nó trong một **máy chủ từ xa**, với một **chương trình máy chủ** cung cấp hiệu suất tốt, ổn định, v.v., để người dùng của bạn có thể truy cập ứng dụng của bạn một cách hiệu quả và không bị gián đoạn hoặc gặp vấn đề.
+
+Điều này trái ngược với các **giai đoạn phát triển**, trong đó bạn liên tục thay đổi mã, phá vỡ nó và sửa nó, ngừng và khởi động lại máy chủ phát triển, v.v.
+
+## Các Chiến lược Triển khai
+
+Có nhiều cách để triển khai ứng dụng của bạn tùy thuộc vào trường hợp sử dụng của bạn và các công cụ mà bạn sử dụng.
+
+Bạn có thể **triển khai một máy chủ** của riêng bạn bằng cách sử dụng một sự kết hợp các công cụ, hoặc bạn có thể sử dụng một **dịch vụ cloud** để làm một số công việc cho bạn, hoặc các tùy chọn khác.
+
+Tôi sẽ chỉ ra một số khái niệm chính cần thiết khi triển khai một ứng dụng **FastAPI** (mặc dù hầu hết nó áp dụng cho bất kỳ loại ứng dụng web nào).
+
+Bạn sẽ thấy nhiều chi tiết cần thiết và một số kỹ thuật để triển khai trong các phần tiếp theo. ✨
diff --git a/docs/vi/docs/deployment/versions.md b/docs/vi/docs/deployment/versions.md
new file mode 100644
index 000000000..04de393e7
--- /dev/null
+++ b/docs/vi/docs/deployment/versions.md
@@ -0,0 +1,93 @@
+# Về các phiên bản của FastAPI
+
+**FastAPI** đã được sử dụng ở quy mô thực tế (production) trong nhiều ứng dụng và hệ thống. Và phạm vi kiểm thử được giữ ở mức 100%. Nhưng việc phát triển của nó vẫn đang diễn ra nhanh chóng.
+
+Các tính năng mới được bổ sung thường xuyên, lỗi được sửa định kỳ, và mã nguồn vẫn đang được cải thiện liên tục
+
+Đó là lí do các phiên bản hiện tại vẫn còn là 0.x.x, điều này phản ánh rằng mỗi phiên bản có thể có các thay đổi gây mất tương thích. Điều này tuân theo các quy ước về Semantic Versioning.
+
+Bạn có thể tạo ra sản phẩm thực tế với **FastAPI** ngay bây giờ (và bạn có thể đã làm điều này trong một thời gian dài), bạn chỉ cần đảm bảo rằng bạn sử dụng một phiên bản hoạt động đúng với các đoạn mã còn lại của bạn.
+
+## Cố định phiên bản của `fastapi`
+
+Điều đầu tiên bạn nên làm là "cố định" phiên bản của **FastAPI** bạn đang sử dụng để phiên bản mới nhất mà bạn biết hoạt động đúng với ứng dụng của bạn.
+
+Ví dụ, giả sử bạn đang sử dụng phiên bản `0.112.0` trong ứng dụng của bạn.
+
+Nếu bạn sử dụng một tệp `requirements.txt` bạn có thể chỉ định phiên bản với:
+
+```txt
+fastapi[standard]==0.112.0
+```
+
+Như vậy, bạn sẽ sử dụng chính xác phiên bản `0.112.0`.
+
+Hoặc bạn cũng có thể cố định nó với:
+
+```txt
+fastapi[standard]>=0.112.0,<0.113.0
+```
+
+Như vậy, bạn sẽ sử dụng các phiên bản `0.112.0` trở lên, nhưng nhỏ hơn `0.113.0`, ví dụ, một phiên bản `0.112.2` vẫn được chấp nhận.
+
+Nếu bạn sử dụng bất kỳ công cụ nào để quản lý cài đặt của bạn, như `uv`, Poetry, Pipenv, hoặc bất kỳ công cụ nào khác, chúng đều có một cách để bạn có thể định nghĩa các phiên bản cụ thể cho các gói của bạn.
+
+## Các phiên bản có sẵn
+
+Bạn có thể xem các phiên bản có sẵn (ví dụ để kiểm tra phiên bản mới nhất) trong [Release Notes](../release-notes.md){.internal-link target=_blank}.
+
+## Về các phiên bản
+
+Theo quy ước về Semantic Versioning, bất kỳ phiên bản nào bên dưới `1.0.0` có thể thêm các thay đổi gây mất tương thích.
+
+**FastAPI** cũng theo quy ước rằng bất kỳ thay đổi phiên bản "PATCH" nào là cho các lỗi và các thay đổi không gây mất tương thích.
+
+/// tip
+
+"PATCH" là số cuối cùng, ví dụ, trong `0.2.3`, phiên bản PATCH là `3`.
+
+///
+
+Vì vậy, bạn có thể cố định đến một phiên bản như:
+
+```txt
+fastapi>=0.45.0,<0.46.0
+```
+
+Các thay đổi gây mất tương thích và các tính năng mới được thêm vào trong các phiên bản "MINOR".
+
+/// tip
+
+"MINOR" là số ở giữa, ví dụ, trong `0.2.3`, phiên bản MINOR là `2`.
+
+///
+
+## Nâng cấp các phiên bản của FastAPI
+
+Bạn nên thêm các bài kiểm tra (tests) cho ứng dụng của bạn.
+
+Với **FastAPI** điều này rất dễ dàng (nhờ vào Starlette), kiểm tra tài liệu: [Testing](../tutorial/testing.md){.internal-link target=_blank}
+
+Sau khi bạn có các bài kiểm tra, bạn có thể nâng cấp phiên bản **FastAPI** lên một phiên bản mới hơn, và đảm bảo rằng tất cả mã của bạn hoạt động đúng bằng cách chạy các bài kiểm tra của bạn.
+
+Nếu mọi thứ đang hoạt động, hoặc sau khi bạn thực hiện các thay đổi cần thiết, và tất cả các bài kiểm tra của bạn đều đi qua, thì bạn có thể cố định phiên bản của `fastapi` đến phiên bản mới hơn.
+
+## Về Starlette
+
+Bạn không nên cố định phiên bản của `starlette`.
+
+Các phiên bản khác nhau của **FastAPI** sẽ sử dụng một phiên bản Starlette mới hơn.
+
+Vì vậy, bạn có thể để **FastAPI** sử dụng phiên bản Starlette phù hợp.
+
+## Về Pydantic
+
+Pydantic bao gồm các bài kiểm tra của riêng nó cho **FastAPI**, vì vậy các phiên bản mới hơn của Pydantic (trên `1.0.0`) luôn tương thích với **FastAPI**.
+
+Bạn có thể cố định Pydantic đến bất kỳ phiên bản nào trên `1.0.0` mà bạn muốn.
+
+Ví dụ:
+
+```txt
+pydantic>=2.7.0,<3.0.0
+```
diff --git a/docs/vi/docs/index.md b/docs/vi/docs/index.md
index 5e346ded8..5c6b7e8a4 100644
--- a/docs/vi/docs/index.md
+++ b/docs/vi/docs/index.md
@@ -12,7 +12,7 @@
-请记住,当您一般读到“服务器”这个名词时,它可能指的是这两者之一。
+```console
+$ fastapi run main.py
-当提到远程主机时,通常将其称为**服务器**,但也称为**机器**(machine)、**VM**(虚拟机)、**节点**。 这些都是指某种类型的远程计算机,通常运行 Linux,您可以在其中运行程序。
+ FastAPI Starting production server 🚀
+ Searching for package file structure from directories
+ with __init__.py files
+ Importing from /home/user/code/awesomeapp
-## 安装服务器程序
+ module 🐍 main.py
-您可以使用以下命令安装 ASGI 兼容服务器:
+ code Importing the FastAPI app object from the module with
+ the following code:
-//// tab | Uvicorn
+ from main import app
-* Uvicorn,一个快如闪电 ASGI 服务器,基于 uvloop 和 httptools 构建。
+ app Using import string: main:app
-
+ server Server started at http://0.0.0.0:8000
+ server Documentation at http://0.0.0.0:8000/docs
-```console
-$ pip install "uvicorn[standard]"
+ Logs:
----> 100%
+ INFO Started server process [2306215]
+ INFO Waiting for application startup.
+ INFO Application startup complete.
+ INFO Uvicorn running on http://0.0.0.0:8000(Press CTRL+C
+ to quit)
```
+$ fastapi run --workers 4 main.py
-这将安装带有`standard`扩展包(以获得高性能)的 Uvicorn 和 Gunicorn。
+ FastAPI Starting production server 🚀
-## Run Gunicorn with Uvicorn Workers
+ Searching for package file structure from directories with
+ __init__.py files
+ Importing from /home/user/code/awesomeapp
-接下来你可以通过以下命令运行Gunicorn:
-
-
-
-```console
-$ gunicorn main:app --workers 4 --worker-class uvicorn.workers.UvicornWorker --bind 0.0.0.0:80
-
-[19499] [INFO] Starting gunicorn 20.1.0
-[19499] [INFO] Listening at: http://0.0.0.0:80 (19499)
-[19499] [INFO] Using worker: uvicorn.workers.UvicornWorker
-[19511] [INFO] Booting worker with pid: 19511
-[19513] [INFO] Booting worker with pid: 19513
-[19514] [INFO] Booting worker with pid: 19514
-[19515] [INFO] Booting worker with pid: 19515
-[19511] [INFO] Started server process [19511]
-[19511] [INFO] Waiting for application startup.
-[19511] [INFO] Application startup complete.
-[19513] [INFO] Started server process [19513]
-[19513] [INFO] Waiting for application startup.
-[19513] [INFO] Application startup complete.
-[19514] [INFO] Started server process [19514]
-[19514] [INFO] Waiting for application startup.
-[19514] [INFO] Application startup complete.
-[19515] [INFO] Started server process [19515]
-[19515] [INFO] Waiting for application startup.
-[19515] [INFO] Application startup complete.
-```
-
-
+ module 🐍 main.py
+ code Importing the FastAPI app object from the module with the
+ following code:
-让我们看看每个选项的含义:
+ from main import app
-* `main:app`:这与 Uvicorn 使用的语法相同,`main` 表示名为"`main`"的 Python 模块,因此是文件 `main.py`。 `app` 是 **FastAPI** 应用程序的变量名称。
- * 你可以想象 `main:app` 相当于一个 Python `import` 语句,例如:
+ app Using import string: main:app
- ```Python
- from main import app
- ```
+ server Server started at http://0.0.0.0:8000
+ server Documentation at http://0.0.0.0:8000/docs
- * 因此,`main:app` 中的冒号相当于 `from main import app` 中的 Python `import` 部分。
+ Logs:
-* `--workers`:要使用的worker进程数量,每个进程将运行一个 Uvicorn worker进程,在本例中为 4 个worker进程。
-
-* `--worker-class`:在worker进程中使用的与 Gunicorn 兼容的工作类。
- * 这里我们传递了 Gunicorn 可以导入和使用的类:
-
- ```Python
- import uvicorn.workers.UvicornWorker
- ```
-
-* `--bind`:这告诉 Gunicorn 要监听的 IP 和端口,使用冒号 (`:`) 分隔 IP 和端口。
- * 如果您直接运行 Uvicorn,则可以使用`--host 0.0.0.0`和`--port 80`,而不是`--bind 0.0.0.0:80`(Gunicorn 选项)。
-
-
-在输出中,您可以看到它显示了每个进程的 **PID**(进程 ID)(它只是一个数字)。
-
-你可以看到:
-
-* Gunicorn **进程管理器** 以 PID `19499` 开头(在您的情况下,它将是一个不同的数字)。
-* 然后它开始`Listening at: http://0.0.0.0:80`。
-* 然后它检测到它必须使用 `uvicorn.workers.UvicornWorker` 处的worker类。
-* 然后它启动**4个worker**,每个都有自己的PID:`19511`、`19513`、`19514`和`19515`。
-
-Gunicorn 还将负责管理**死进程**和**重新启动**新进程(如果需要保持worker数量)。 因此,这在一定程度上有助于上面列表中**重启**的概念。
-
-尽管如此,您可能还希望有一些外部的东西,以确保在必要时**重新启动 Gunicorn**,并且**在启动时运行它**等。
+ INFO Uvicorn running on http://0.0.0.0:8000(Press CTRL+C to
+ quit)
+ INFO Started parent process [27365]
+ INFO Started server process [27368]
+ INFO Started server process [27369]
+ INFO Started server process [27370]
+ INFO Started server process [27367]
+ INFO Waiting for application startup.
+ INFO Waiting for application startup.
+ INFO Waiting for application startup.
+ INFO Waiting for application startup.
+ INFO Application startup complete.
+ INFO Application startup complete.
+ INFO Application startup complete.
+ INFO Application startup complete.
+```
-## Uvicorn with Workers
+
```console
-$ uvicorn main:app --reload
+$ fastapi dev main.py
-INFO: Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000 (Press CTRL+C to quit)
-INFO: Started reloader process [28720]
-INFO: Started server process [28722]
-INFO: Waiting for application startup.
-INFO: Application startup complete.
-```
+ FastAPI Starting development server 🚀
-
+ Searching for package file structure from directories
+ with __init__.py files
+ Importing from /home/user/code/awesomeapp
-/// note
+ module 🐍 main.py
-`uvicorn main:app` 命令含义如下:
+ code Importing the FastAPI app object from the module with
+ the following code:
-* `main`:`main.py` 文件(一个 Python「模块」)。
-* `app`:在 `main.py` 文件中通过 `app = FastAPI()` 创建的对象。
-* `--reload`:让服务器在更新代码后重新启动。仅在开发时使用该选项。
+ from main import app
-///
+ app Using import string: main:app
+
+ server Server started at http://127.0.0.1:8000
+ server Documentation at http://127.0.0.1:8000/docs
+
+ tip Running in development mode, for production use:
+ fastapi run
+
+ Logs:
+
+ INFO Will watch for changes in these directories:
+ ['/home/user/code/awesomeapp']
+ INFO Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000(Press CTRL+C
+ to quit)
+ INFO Started reloader process [383138] using WatchFiles
+ INFO Started server process [383153]
+ INFO Waiting for application startup.
+ INFO Application startup complete.
+```
+
+
在输出中,会有一行信息像下面这样:
@@ -38,7 +54,6 @@ $ uvicorn main:app --reload
INFO: Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000 (Press CTRL+C to quit)
```
-
该行显示了你的应用在本机所提供服务的 URL 地址。
### 查看
@@ -63,7 +78,7 @@ INFO: Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000 (Press CTRL+C to quit)
前往 http://127.0.0.1:8000/redoc。
-你将会看到可选的自动生成文档 (由 ReDoc 提供):
+你将会看到可选的自动生成文档 (由 ReDoc 提供):

@@ -77,9 +92,9 @@ INFO: Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000 (Press CTRL+C to quit)
#### API「模式」
-在这种场景下,OpenAPI 是一种规定如何定义 API 模式的规范。
+在这种场景下,OpenAPI 是一种规定如何定义 API 模式的规范。
-定义的 OpenAPI 模式将包括你的 API 路径,以及它们可能使用的参数等等。
+「模式」的定义包括你的 API 路径,以及它们可能使用的参数等等。
#### 数据「模式」
@@ -93,7 +108,7 @@ OpenAPI 为你的 API 定义 API 模式。该模式中包含了你的 API 发送
#### 查看 `openapi.json`
-如果你对原始的 OpenAPI 模式长什么样子感到好奇,其实它只是一个自动生成的包含了所有 API 描述的 JSON。
+如果你对原始的 OpenAPI 模式长什么样子感到好奇,FastAPI 自动生成了包含所有 API 描述的 JSON(模式)。
你可以直接在:http://127.0.0.1:8000/openapi.json 看到它。
@@ -101,7 +116,7 @@ OpenAPI 为你的 API 定义 API 模式。该模式中包含了你的 API 发送
```JSON
{
- "openapi": "3.0.2",
+ "openapi": "3.1.0",
"info": {
"title": "FastAPI",
"version": "0.1.0"
@@ -140,7 +155,7 @@ OpenAPI 为你的 API 定义 API 模式。该模式中包含了你的 API 发送
`FastAPI` 是直接从 `Starlette` 继承的类。
-你可以通过 `FastAPI` 使用所有的 Starlette 的功能。
+你可以通过 `FastAPI` 使用所有的 Starlette 的功能。
///
@@ -152,34 +167,6 @@ OpenAPI 为你的 API 定义 API 模式。该模式中包含了你的 API 发送
这个实例将是创建你所有 API 的主要交互对象。
-这个 `app` 同样在如下命令中被 `uvicorn` 所引用:
-
-
-
-```console
-$ uvicorn main:app --reload
-
-INFO: Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000 (Press CTRL+C to quit)
-```
-
-
```console
-$ uvicorn main:app --reload
+$ fastapi dev main.py
+
+ FastAPI Starting development server 🚀
+
+ Searching for package file structure from directories
+ with __init__.py files
+ Importing from /home/user/code/awesomeapp
+
+ module 🐍 main.py
+
+ code Importing the FastAPI app object from the module with
+ the following code:
+
+ from main import app
+
+ app Using import string: main:app
+
+ server Server started at http://127.0.0.1:8000
+ server Documentation at http://127.0.0.1:8000/docs
+
+ tip Running in development mode, for production use:
+ fastapi run
+
+ Logs:
-INFO: Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000 (Press CTRL+C to quit)
-INFO: Started reloader process [28720]
-INFO: Started server process [28722]
-INFO: Waiting for application startup.
-INFO: Application startup complete.
+ INFO Will watch for changes in these directories:
+ ['/home/user/code/awesomeapp']
+ INFO Uvicorn running on http://127.0.0.1:8000(Press CTRL+C
+ to quit)
+ INFO Started reloader process [383138] using WatchFiles
+ INFO Started server process [383153]
+ INFO Waiting for application startup.
+ INFO Application startup complete.
```